Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности оценки женщинами страдающими параноидной шизофренией, отношений со своими детьми"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АРАМЄДОВА АЙГОЗЕЛЬ ІЛЖАШВНА

УДК 159.972:616.895.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЖІНКАМИ,

ВОРИМИ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ, ВІДНОСИН ЗІ СВОЇМИ ДІТЬМИ

19.00.04 - медична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

КИЇВ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АГ України Бурлачук Леонід Фокнч

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедр< психодіагностіки та медичної психології

Офіційні опоненти:

- доктор психологічних наук, професор Шестопалова Людмила Федорівна

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу медичі психології;

- кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Лисенко Ірина Павлів Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, завідую відділом психодіагностики і психокорекції

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерсі освіти і науки України, кафедра прикладної психології (м. Харків)

Захист відбудеться 2000 р. о ^годині на засіданні спеціалізованої вчеі

ради Д 26.001.26 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, тел. 221 02 94.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету ім< Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «^» 2000

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У системі реабілітації та соціальної адаптації хворих зофренією порушеним афективним стосункам надається різне значення, залежно від тих інших поглядів на природу і механізми розвитху шизофренічного процесу. Те, шо іушення емоційності є однією із найкардинальніших складових сутності шизофренічного іцесу і те, що ці порушення зводяться в остаточному підсумку до зниження, вгасання іційності, визнається більшістю дослідників (І.Я.Завилянський, Є.К.Краснушкін, ..Наджаров, Л.М.Розенштейн, А.Б.Смулевич, Я.П.Фрумкін, В.Г.Чорнорук). З часів новлення психоаналізу багато хто з його представників, не заперечуючи головної ролі іційних порушень у механізмах шизофренічного процесу, думають, що при цьому ворюванні відбувається не вгасання емоцій, а їхнє своєрідне перекручування, що □водить до феноменологічної картини зниження емоційності, при якій глибинні прояви іційного життя хворих залишаються збереженими (К.Салліван, Ф.І.Случевський, З.Фрейд, &ромм-Річманн, К-Ясперс та ін.).

При аналізі вітчизняної і закордонної психологічної літератури з проблем сім'ї, а рема, емоційних відносин у сім'ї, звертають на себе увагу такі обставини. По-перше, хологічне вивчення проблеми емоційних відносин донедавна відбувалося відносно ономно стосовно дослідження сімейних відносин. По-друге, у найбільшій мірі піддаються лізу подружні взаємовідносини, що пов'язано з традиціями дослідження емоційних ■юсин у діаді; у меншому ступені вивчені батьківсько-дитячі й інші ланки сімейних яосин. По-третє, порушення емоційних відносин у СІМЇ, в основному, досліджуються в лі дитячої психопатології. При цьому великою популярністю у дослідників користується :очка зору, яка вбачає джерела дитячих психозів у матері, рідше - у батькові. По-четверте, іушення взаємовідносин у сім'ї, які останнім часом усе частіше стають предметом чення і корекції, фіксуються переважно на рівні особистості (невротичні реакції, іальна дезадаптація тощо). По-п'яте, незважаючи на величезний інтерес із боку як шзняних, так і закордонних психологів до порушених емоційних відносин у сім'ї, ишається відкритим питання про особливості взаємовідносин батьків і дітей у випадку ворювання одного з батьків психічним розладом. Відповідно до статистичних матеріалів 03, шизофренія є одним із найпоширеніших психічних захворювань, а її параноїдна зма зустрічається частіше, ніж інші. Тому доцільним є вивчення особливостей оцінки ками, що страждають параноїдною шизофренією, емоційних відносин із своїми дітьми, дозволить глибше вивчити реальні внутрісіменні відносини в сім'ях психічно хворих

жінок, визначити роль і значущість матері не тільки в розвитку і становленні дитини, а життєдіяльності всієї сім'ї як цілісної системи, її вплив на усі сфери сімей» функціонування.

Відомо визначення батьківського ставлення як цілісної системи різноманіті почуттів стосовно дитини, стереотипів поведінки, що практикуються у спілкуванні з н< особливостей сприйняття і розуміння характеру дитини, її вчинків (А.Я.Варга). У цій сист різноманітних почуттів материнським почуттям надається, безумовно, дуже важл: значення. Особливості батьківського і, зокрема, материнського ставлення багато в ч( визначають специфіку взаємовідносин батьків із дитиною.

Так, вивчення збережених компонентів психічної діяльності, особистісі характеристик, особливостей бачення образу сім’ї, оцінки свого сімейного життя, емоцій) зв'язків, актуалізація пріоритетів і бажань психічно хворих жінок, формування в і визначених уявлень про хворобу, вироблення установки на співробітництво з членами сії з фахівцями має величезне психотерапевтичне значення. Урахування збережених емоцій) зв'язків, відносин і переживань жінок, що страждають шизофренією, дозволить підвищ ефективність лікування, оптамізувати психокорекційні заходи впливу і соціальної адапт жінок, а також нормалізувати психологічний клімат у сім'ях жінки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаці дослідження виконане на кафедрі психодіагностики і медичної психології Київськ національного університету імені Т.Г.Шевченка і пов'язано з темою кафе, “Психодіагностика особистості”.

Метою дослідження були психологічні особливості оцінки жінками, що стражда) параноїдною формою шизофренії (у стадії ремісії), емоційних відносин із власними діт: для наступної оптнмізацїї психокорекційних заходів впливу й адаптації в сім'ї після випи

з психіатричної клініки.

Завдання дослідження:

1. Визначення особливостей впливу порушень в емоційній сфері на оцінку психі хворими жінками відносин із власними дітьми.

2. Виявлення особливостей оцінки жінками реальної і тієї, якій віддається перев моделей сім'ї.

3. Визначення особливостей оцінки власної ролі і значущості в сис' внутрісімейних відносин.

4. Виявлення залежності оцінки сімейного оточення від фактора проживання жінки у асній сім'ї або в сім'ї своєї дорослої дитини.

5. Проведення порівняльного аналізу материнсько-дитячих відносин у сім'ях ихічно хворих і психічно здорових жінок.

6. Виявлення шляхів і мір поліпшення психокорекційних впливів, реабілітаційного оцесу з метою оптимізації психічного стану жінки, хворої шизофренією, і її соціальної ведінки.

Об'єкт дослідження - система емоційних ставлень жінок до власних дітей.

Предмет дослідження - особливості емоційних відносин із своїми дітьми в жінок, ) страждають шизофренією.

Наукова цінність отриманих результатів. Вивчено особливості батьківського івлення жінок, що страждають шизофренією, їхнє сприйняття своєї сім’ї, оцінка власної лі в системі внутрісімейних відносин. Виявлено відсутність взаємозв'язку в оцінці іейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім’ї або сім'ї своєї рослої дитини, а також фактором тривалості захворювання.

Практичне значення отриманих результатів. Дана робота поглиблює уявлення

о значення і роль матері в сім'ї, зокрема, у житті дитини; про взаємовідносини психічно орої жінки з іншими членами сім'ї, сприйняття себе й оцінку своєї ролі в системі сімейних [носин. Отримані результати свідчать про доцільність і корисність їх застосування при ійсненні психокорекційних і психотерапевтичних заходів, а також у процесі лікування і їбілітації жінок.

Для комплексного вивчення емоційно-особистісної сфери і, зокрема, сфери теринських відносин у даній роботі застосовувалася Шкала сімейного оточення (The mily Environment Scale) R. Moos і B.Moos (США).

Особистий внесок дослідника. Ідея дослідження, огляд літератури, добір мплексу методик для забезпечення дослідження, проведення клініко-психологічного слідження, статистичне опрацювання, аналіз й інтепретація отриманих результатів лежать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати даного дослідження доповідалися на ірічних наукових конференціях факультету соціології і психології Київського діонального університету імені Тараса Шевченка (жовтень 1996 p., жовтень 1997 р. і втень 1998 p.).

Публікації. Результати, отримані у ході роботи над дисертацією, подавалися статті у спеціалізованих наукових журналах “Вісник Київського Університету” і “Вісн Харківського державного університету”.

Структура роботи - вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джер( Загальний обсяг дисертації складає 173 сторінок. Робота містить 14 таблиць, б графічн: ілюстрацій. Список літератури -160 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначені об'єкт, предмет, мет завдання дослідження, висвітлені наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі “Проблема батьківських відносин і материнських почутті) вітчизняній і закордонній психології” розглядаються основні підходи до вивчеа проблеми сімейних взаємовідносин (Е.Г.Ейдеміллер, В.Н.Мясищев, В.Юстицкіс). першому підрозділі “Поняття емоційних відносин у сім'ї й основні підходи до вивчен проблеми сімейних взаємовідносин” подається докладний опис основних тендені психодинамічної орієнтації (Н.ВсЬиНг-Непке) і психоаналітичної традиції виконаї дослідження афективних взаємовідносин між батьками і дітьми (Н.Е.ШсІїІег), а так інтеракціоністського напряму західної соціальної психології (З.Берн, А.М.АгепзсІо Другий підрозділ “Проблема батьківсько-дитячих відносин і особливо взаємовідносин у діаді “мати-дитина”. Концепції прихильності” містить коро' характеристику досліджень проблеми порушених батьківсько-дитячих відносин (А.Я.Ва; Е.Г.Ейдеміллер, АЛ.Захаров, Ь.Е.Апсіегзоп, А.ІІое, M.Siegelman) і особливос взаємовідносин у діаді “мати-дитина” (В.В.Бойко, М.Бітрзоп, В.Біеу/етоп-Ніпсіе). психологічній науці вивчення феномена прихильності матері і дитини ведеться, в основно у двох напрямках - порівняльно-етологічному і психоаналітичному. Основним моментоі порівняльно-етологічному напрямку (М.В.5.Аіпз\уогЛ, І.ВожІЬу, О.М.8{егп) є положення і уроджений біопсихічний механізм прихильності між матір'ю і дитиною. Прихильні розглядається як первинно специфічна система, смисл якої полягає в підтримці взаємодії і матір'ю і дитиною, необхідної для її виживання. Таким чином, функція об'єкта прихильні (матері) полягає не в задоволенні уродженої потреби дитини в любові (як у класичні психоаналізі) і не в задоволенні фізіологічних потреб дитини (як у біхевіоризмі), забезпеченні її захисту і безпеки; а прихильність дитини, як і у тварин, зумовл уродженими, генетичними механізмами і забезпечує виживання і благополуччя нащадка.

іміну від етологів, психоаналітично орієнтовані дослідники змістили фокус своїх інтересів психічну історію самої матері і період її вагітності. Вони сконцентрували свою увагу на аченні формування образу дитини в уяві майбутньої матері для прийняття нею своєї вонародженої дитини (В.І.Брутман, М.С.Радіонова, J.Engen, L.Kreisler, D.Pines). У стьому підрозділі “Особливості емоційних порушень у клініці шизофренії. Основні аденції у вивченні проблеми впливу психічного стану матері на розвиток дитини” повний акцент робиться на порівняльному аналізі різних підходів до вивчення ролі сім'ї у никненні психозу, у т.ч. і шизофренії. Так, психодинамічна концепція включає головну ль середовищних впливів (у першу чергу, внутрісімейні відносини) на формування гології психічних процесів. Найбільш активно ці роботи проводилися в США і були рямовані на вивчення сімей, що мають шизофренічного нащадка (D.L.Elwood, /.Lewinsohn, T.Lidz, F.Ricci, B.Rosman, C.Wild). У цих роботах підкреслювалася головна ггь середовищних, внутрісімейних відносин у формуванні як патології психіки, так і самої □офренії.

Однак у даний час усе більш устоюється думка, що порушення сімейних відносин є збхідною, але недостатньою умовою для розвитку шизофренії і формування особливого навального стилю, що розглядається як “основна патологія” при шизофренії .F.Goldstein, E.H.Rodnick), тобто в розвитку даної патології припускається вплив й інших аників, зокрема, генетичних і конституціональних. Особливе місце в дисертаційній роботі імає аналіз основних напрямків у вивченні проблеми дитячо-материнських відносин у іадку психічної патології дитини (Г.Бейтсон, Д.Д.Джексон, Д.Хейли, Д.Х.Уиклеид, ferkelsen). Новий етап досліджень сімей шизофреніків, починаючи з 60-х рохів, ірактеризується поступовою відмовою від погляду на сімейне середовище як на єдиний ологічний агент і залученням даних клініко-генетичних, біохімічних і епідеміологічних :ліджень” (Е.Г.Ейдеміллер, В.Юстиіпсіс). Саме в цей час була сформульована “полігенна ірія” шизофренії, що пояснює шизофренічні особливості особистості, продуктивну іхопатологічну симптоматику складною взаємодією генетичних і соціокультурних шиків, включаючи і сімейні (І.О.Аланен, М.Блейлер).

У радянській психіатрії на її ранніх етапах розвитки увагу вчених мало привертали (іопсихологічні аспекти ендогенних психозів. У дослідженнях, присвячених впливу іхогенних чинників на плин шизофренії (В.А.Гіляровський, 1954, Н.В.Канторович, 1967, (.Морозов, 1975), не виявлено відомостей про роль сімейних взаємовідносин і конфліісгів гіопатогенезі шизофренії. Дослідження проводилися, в основному, із біологічних позицій,

при цьому соціально-психологічішм чинникам надавалося набагато менше значення аі вони й зовсім ігнорувалися в контексті етіології психозу.

В даний час у центрі уваги фахівців виявилися дуже важливі з практичної точки зо; питання про роль сімейних чинників у загостренні захворювання, а також в ефективнос реабілітаційного процесу. Як показує аналіз психологічної літератури, дослідження проблем порушених материнсько-дитячих відносин ведуться, в основному, у дві напрямках, по-перше, у руслі вивчення впливу батьків, їхніх особистісних, поведінков: особливостей, на етіологію дитячої психопатології, спроб пошуку причин дитячих нервов психічних порушень винятково в сім'ї, у батьках, зокрема, у матері; а по-друге, найбільї зацікавлення викликає проблема впливу психічної патології матері на її новонародже дитину. Однак складний комплекс батьківсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хвор жінок дотепер залишається маловивченим.

У другому розділі “Характеристика досліджуваних і методів психологічно дослідження” подано докладний опис експериментальних вибірок і комплек психодіагностичних методів. Робота грунтується на дослідженні 55-ти жінок, що страждаю парано'їдною формою шизофренії (у стадії ремісії типу “В”), у віці від 20-ти до 50-ти рок які мають дітей. Дослідження проводилося на базі Київського науково-виробниче об’єднання охорони психічного здоров'я за 5-6 днів до виписки пацієнток додому. Давше захворювання шизофренією - від 1,5 до 17-ти років. Контрольну вибірку склали 26 психіч здорових жінок у віці від 24-х до 60-ти років, які також мають дітей.

У роботі використаний комплекс психологічних методів дослідження: бесіда хворими; спостереження за ними в умовах стаціонару; збір анамнестичних зведень і лікарів і з історій хвороби; тестування за Шкалою сімейного оточення (The Farr Environment Scale) R.Moos і B.Moos для комплексного вивчення емоційно-особистісі сфери і, зокрема, сфери материнських відносин, а також сімейного оточення психіч хворих жінок, їхнього сприйняття реальної й тих, яким віддається перевага, моделей сії тестування за методикою батьківсько-дитячих відносин - PARI (Parental Attitude Resea Instrument) E.Shefer і R. Bell для вивчення ставлення матерів до різних сторін сімейн< життя, сімейної ролі; тестування за методом біполярних шкал (“щаслива-нещаслива сім' “дружна-недружна сім'я”, “благополучна-неблагополучна сім’я”), що була спрямована визначення і виявлення особливостей сприйняття жінками якісних характеристик власі сімей).

Дані, отримані в результаті тестування, піддавалися комп'ютерному опрацюванню, їтатистичний аналіз результатів проведений із використанням таких математичних методів к факторний аналіз, дисперсійний аналіз і “Точний метод” Фітера (ТМФ).

У третьому розділі “Аналіз і узагальнення результатів психологічного ослідження оцінки відносин із власними дітьми жінками, що страждати, нараиоТдиою нізофрепією” наводяться докладні емпіричні дані, їхній аналіз і змістова інтепретанія.

Методом обчислення середпьостатистичпих балів ми одержали такс графічис ображення за актуальною Й ідеальною моделями сім'ї за ШСО для вибірки психічно хворих :інок (рис.1). '

-Ряді - Ряд2

Рис. 1. Профілі ШСО за формами реальної (ряд X) та ідеальної (ряд 2) моделей ім'ї (основна вибірка)

Позначення шкал:

1 - шкала згуртованості;

2 - шкала експресивності;

3 - шкала конфліктності;

4 - шкала незалежності;

5 - шкала орієнтації на досягнення;

6 - шкала інтелектуапьио-культурної орієнтації;

7 - шкала діяльнісно-розважальпої орієнтації;

8 - шкала морально-релігійних цінностей;

9 - шкала організованості;

10-шкала контролю.

Як видно з рис. 1, графічне зображення профілю основної вибірки за формою реальної моделі сімї носить шпилястий характер. Показники нижче середнього шкал соціальної активності (незалежність, інтелектуально-культурна орієнтація, активно-розважальна діяльність) пояснюються дефіцитом потреби в спілкуванні, емоційним збіднінням, ослабленням потребно-мотиваційних характеристик психічної діяльності хворих шизофренією.

У ідеальній моделі сім'ї, у порівнянні з актуальним сімейним кліматом, за всімг шкалами ШСО, крім показників шкали конфліктності, спостерігається чітка тенденція де підвищення.

Факторний аналіз математичного опрацювання даних виділив за формою реально моделі сім'ї три статистично значущих фактори:

1-й фактор - фактор ставлення і керування (дисперсія 26%);

2-й фактор - фактор особистішого росту (дисперсія 23%);

3-й фактор - фактор експресивності (дисперсія 12%) (див. табл. 1).

Таблиця 1

Факторна структура і факторне навантаження змінних за реальною моделлю сім’ї ШСО (основна вибірка)

Шкали І фактор II фактор III факте

Конфліктність -,857

Організованість ,839

Згуртованість ,785

Контроль ,653 ,450

Діяльнісно-розважальна орієнтація ,834

Інтелектуально-культурна орієнтація ,812

Орієнтація на досягнення ,620 ,402

Незалежність ,496

Морально-релігійні цінності • ,439

Експресивність ,861

Дисперсія 26% 23,2% 12,7%

Значимість показників фактора ставлення і керування (1) підкреслює те, що ихічно хворі жінки потребують постійної, систематичної підтримки і турбота з боку йближчого сімейного оточення, що має велике значення в процесі реабілітації і ціалізації в умовах психічного розладу. Досить велике факторне навантаження за шкалою конфліктності (входять у 1-й фактор) свідчить скоріше про прихований характер нфліктів і агресивності між членами сімї, а ие про їх відсутність у сім'ї. На користь цього сновку говорить і менша значущість для даної вибірки фактора експресивності, що є слідком аутизації особистості й емоційного збіднення при шизофренії. Також виявлено,

5 для членів сімей психічно хворих жінок характерно блокування емоційних переживань, акцій у зв'язку з наявністю в сім’ї психічно хворого члена. Між ними спостерігається нфронтація, супроводжувана конфліктами. Виявлена значущість шкал стабільності ■іейної системи (шкали організованості і контролю), що входять у перший фактор, і їхня реляція з показниками ставлення свідчить про важливість чіткої організації і руктурованості (ієрархічності) у сімейному житті, повний розподіл сімейних обов'язків між єнами сімї, досить велике значення існуючих і усталених у сім'ї правил, норм і бов'язань, про досить жорсткий контроль членів сім'ї один за одним. Даний факт також іже пояснюватися наявністю в сім'ї психічно хворої матері. Подібна інертність, негнучкість авил функціонування сім'ї зумовлює знижену толерантність сім'ї психічно хворої жінки до іного роду стресів і катаклізмів, що вимагає розумної зміни і корекції сімейного икціонування, перегляду сімейних ролей, прав і обов'язків членів сімї.

Другий статистично значущий фактор - фактор особистісного росту (2) - склали сали орієнтації на досягнення, незалежності, інтелектуально-культурної орієнтації, ірально-релігійних цінностей. Соціокультурні, інтелектуальні орієнтири пацієнток у зв'язку особливостями клініки шизофренії відсуваються на задній план, висуваючи вперед, у іьшому ступені, міжособистісні відносини, а також фактори, які забезпечують стабільність сімї, що виявилося більш важливим. Вищезазначене є наслідком зниження соціальної рямованості особистості і порушень сфери спілкування при шизофренії. Немає іти стично значущих кореляцій між фактором ставлення і керування (1) і фактором обистісного росту (2). Досить чітко виділені і розмежовані один від одного всі три ділених фактори; якщо між їхніми показниками й існують якісь зв'язки, то вони не є їгистично достовірними. У даному випадку ми маємо справу з трьома сферами сімейного ггтя психічно хворих жінок, що чітко розмежовані і розведені один від одного; ці три ери не інтегровані, не взаємодіють між собою (див. табл. 1).

Методом факторюації за формою ідеальної моделі сім'ї було виділено чотири статистично значущих фактори:

1-й фактор - фактор соціальної активності (дисперсія 25,5%);

2-й фактор - фактор стабільності (дисперсія 16,5%);

3-й фактор - фактор конфліктності ю морально-релігійних цінностях (дисперсія

13,8%);

4-Й фактор - фактор залежності при досягненні мети (12,2%) (див. табл. 2).

Таблиця 2

Факторна структура і факторне навантаження змінних

за формою ідеальної моделі сім'ї ШСО (основна вибірка)

Шкали І фактор II фактор III фактор IV фактор

Діяльніено-розважальна активність ,890

Згуртованість ,881

Інтелектуально-культурна орієнтація ,673

Конфліктність -.610 ,390

Контроль ,866

Організованість ,740

Експресивність -,690

Морально-релігійні цінності ,690

Орієнтація па досягнення ,822

Незалежність -,311 -,428 ,593

Дисперсія 25,5% 16,5% 13,8% 12,2%

ІІа відміну від оцінки актуальної моделі, в ідеальній моделі сім'ї пріоритетним є фактор соціальної активності (1). В ідеальній моделі сім'ї, як і в реальній моделі, виявляється кореляція показників стабільності сімейної системи (2) (шкали організованості і контролю). Ці два показники свідчать на користь переваги в майбутньому суворих норм і розпоряджень для членів сім'ї, чіткої організованості, структурованості й узгодженості в сімейному функціонуванні, а також жорсткого контролю членами сім'ї один за одним. Третім статистично важливим фактором при оцінці ідеальної моделі сім'ї виявився фактор конфліктності в морально-релігійних цінностях (3). Відомо, що часто морально-релігійні аті'иоди хворих шизофренією носять маячно-гашоцинаторний характер і на визначений час займають хвору свідомість психічно хворої людини. У стадії ремісії, із виникненням

етичного ставлення до свого стану, зштовхуються такі особливості хворого як небажання ражати власні емоції і стосунки з залежністю від думки соціального оточення, що іиводить, крім міжособистісних конфліктів, до глибокого внутріособистісного конфлікту орого. У четвертий фактор - фактор залежності при досягненні цілей (4) - увійшли шкали ієнтації на досягнення і залежності. Звичайно, при залежності від соціального оточення пе іже бути й мови про адекватну спрямованість особистості на задоволення власних ціальних потреб. А у випадку з психічно хворими людьми потрібно відзначити, що рямованість на задоволення потреб, у • зв'язку з їхнім дефіцитом і найчастіше рекрученістю, не носить актуального характеру. У даному випадку можна говорити про оекцію психічно хворими жінками реальних обставин у сім'ї і на ідеальну (абстрактну) доль сім'ї. Таким чином, наявність внутрісімейного конфлікту і залежність психічно орого від членів сім'ї виступають певним буфером у реалізації соціальних можливостей і треб сім'ї, у цілому. Як бачимо, навіть прй оцінці тієї моделі сім'ї, якій вони віддають ревагу, жінкам складно відволіктися від ситуації, що склалася в їхніх власних сім'ях; остерігається “накладання” існуючих реальних внутрісімейних відносин і на ідеальну ідель сім’ї (табл. 2).

Наступним етапом математичного опрацювання даних було проведення сперсійного аналізу, який з імовірністю до 95% дав можливість виявити статистично ачущі розходження між середніми показниками за ознакою тривалості захворювання, мовна вибірка була розбита на дві підгрупи; 1 підгрупа - це жінки, що страждають ізофренією менше п'яти років (17 жінок, або 31%) і 2 підгрупа - жінки, що страждають ізофрешєю більш десяти років (26 жінок, або 47%); проміжна група жінок, .хворих раноїдною шизофренією від 5-ти до 10-ти років (12 жінок, або 22%), нами в даному нтексті не розглядалася. Отримані результати свідчать про те, що по жодному з трьох кторів оцінки актуальної моделі сім’ї за ШСО, виділених методом головних компонент, їгистично достовірних розходжень немає. При зіставленні результатів підвибірок за ірмою моделі сім'ї, якій віддається перевага, виявлені статистично значущі розходження за ктором стабільності сімейної системи. За іншими факторами значущість розходжень не є їгистично достовірною.

Таким чином, тривалість захворювання сама по собі не впливає на оцінку психічно орими жінками реальної або ідеальної моделі сім'ї. Це може бути пояснено, по-перше, тим, і в кожній людині, у тому числі й у хворого шизофренією (незалежно від наслідків

шизофренічного дефекту), глибоко закладений архетип сім'ї; а по-друге, при доборі вибірю велика увага приділялася інтелектуальним і емоційним характеристикам психічно хворої.

Наступним етапом у дослідженні оцінки жінками, що страждають шизофренією власного сімейного оточення було вивчення у їхніх оцінках особливостей емоційни відносин із своїми близькими родичами, залежно від того, у власній сімї чи в сім'ї свої: дорослих дітей ці жінки живуть. За даним чинником вибірка психічно хворих жінок бул розділена на дві групи: 1-а група - 40 жінок (72,7%), що живуть у власних сім'ях; 2-а група 15 жінок (27,3%), що живуть у сім'ях своїх дорослих дітей.

У цілому, у показниках даних підвибірок спостерігається картина, аналогічна основною вибіркою. Порівняно з оцінкою актуального сімейного клімату при оціни ідеальної моделі сімї спостерігається тенденція до росту шкал соціальної активності особистості, знижується рівень конфліктності й залежності. Так, в обох підгрупах преваг віддається ідеальній (абстрактній) моделі сімї, у якій є можливість особистісного рост) задоволення соціальних потреб сімї, у цілому, і кожного її члена, зокрема, із низьким рівнеї залежності. Також важливі і значущі для жінок чітка організованість і жорсткий контроль сімейному функціонуванні. Таким чином, при порівнянні результатів, отриманих пр застосуванні ШСО, статистично достовірних розходжень залежно від чинника проживання власних сім’ях або в сім'ях своїх дорослих дітей, із використанням “Точного методу” Фішер: не виявлено.

При дослідженні за допомогою методики батьківсько-дитячих відносин РАБ методом факторизації по вибірці психічно хворих жінок було виділено п'ять статистичн значущих факторів:

1-й фактор - фактор зайвої концентрації матері на дитині (дисперсія 16%);

2-й фактор - фактор оптимальних емоційних відносин (дисперсія 11,6%);

3-й фактор - фактор пригнічення волі й агресивності дитини (дисперсія 10%);

4-й фактор - фактор строгості матері й “невключеності” батька (дисперсі

5-й фактор - фактор сімейних і внутріособистісши конфліктів (дисперсія 9,7%).

Як бачимо, дані свідчать про пріоритетність фактора надмірної концентрації жіної що страждають параноїдною шизофренією, на власних дітях і фактора оптимальна емоційних відносин. Виділення одночасно двох цих факторів як статистично значуши виступає в даному випадку як психологічний показник одного з основних симптомі шизофренії - дисоціації в емоційній сфері. Ця особливість виступає в явній формі й у стад

емісії, що підтверджує, у свою чергу, наявність явищ дисоціації в емоційній сфері й у стадії емісії.

Також виявлено, що в сімейних відносинах наявний високий рівень конфліктності, ю може бути пов’язано з проживанням у сім'ї психічно хворого члена.

Аналіз ставлення психічно хворих жінок до сімейної ролі виділив такі показники. 35 анок (63,6%), що страждають параноїдною шизофренією, відзначають високі показники за ікалою “відчуття самопожертви в ролі матері”, у 36-ти випадках (65,4%) - високий показник а шкалою “надавторитет батьків”, у 30-ти випадках (54,5%) відзначається обмеженість атересів жінки рамками сім’ї, турботою винятково про сім’ю, у 30-ти випадках (50%) исокяй показник за шкалою “домінування матері”. У той же час, залежність і есамосгійність матері відзначають 27 жінок (49,2%), невключеність чоловіка в сімейні правя - ЗО жінок (54,6%), усього 17 жінок (31%) вибірки незадоволені роллю хазяйки і лише З жінок (23,6%) відзначають сімейні конфлікти. Незважаючи на те, що жінками відкрито екларується пріоритетність сімейних проблем, вищенаведені дані свідчать про озлагодженість у сім? при розподілі господарсько-побутових функцій, що, природно, егативно позначається на задоволеності шлюбом, зокрема, і сімейним життям, у цілому, [ля психічно хворих жінок характерна переоцінка власної значущості й ролі в сімейному іункціонуванні. Найчастіше жінки, які тривалий час страждають психозом, у силу собливостей захворювання, втрачають свою чільну роль у вихованні дітей, веденні зсподарства, організації побуту і т.ін.

При зіставленні з застосуванням дисперсійного аналізу показників по підгрупах за іактором тривалості захворювання психозом (менше 5-ти і більш 10-ти років) статистично остовірні розходження виявлені тільки за четвертим фактором (“строгість матері і невключеність” батька”) (див. табл. 3).

. Таблиця З

Розходження середніх показників за чинником тривалості захворювання за методикою І’АШ .

Тривалість захворювання менше 5 років Тривалість захворювання більш 10 рокії

Фактори Кількість хворих Середні показники Розходження середніх Фактори Кількість хворих Середи показні»

Фактор І 17(31%) -0,298 не значуще Факторі 26 (47%) 0,144

Фактор 11 17(31%) 0,081 не значуще Фактор II 26 (47%) -0,049

Фактор III 17(31%) -0,061 не значуще Фактор III 26 (47%) -0,041

Фактор IV 17(31%) -0,331 значуще Фактор IV 26 (47%) 0,244

Фактор V 17(31%) 0,029 не значуще Фактор V 26(47%) 0,144

Також виявлено, що психічно хворі жінки схильні представляти якісні характеристики власних сімей скоріше в позитивному світлі, ніж у негативному, вважаючи своє сімейне жаття досить щасливим, благополучним, а членів сім'ї - дружними (див. табл.

Таблиця 4

Кількість виборів по біполярних шкалах за основною і контрольною вибірками

щаслива-нещаслпва сім’я дружна-недружна сім’я благополучна-нсблагополучна сі

и и м 3 « а * о к .3 Я „Я » а ". § •5.8 5 2 ? 9 о 5 а а - 4> 5 « .9 а Є §•§ й аі! * я Я § Я І 5 .5 § СҐ я 3! « £ О. ч Я 8 й М II ч £ 13 п У .8 * _ ,§ « Я 8 _ * і II Ж " 1 Цілком благополучна Скоріше благо* 1 получна, ніж і неблагополучна 1 £ к я ■І»? Ї|І .§ |р ° 1 1

Психічно хворі

жінки (55) 7 29 13 6 4 36 12 3 6 28 17

12.7% 52,7% 23,6% 11% 7,2% 65,4% 21,8% 5.6% п% 50,9% 30.9%

Психічно здорові

ЖІНКИ (26) 5 18 3 0 А 18 4 0 5 17 4

19,3% 69,2% 11,5% 15.4% 69,2% 15% 19.3% 65,3% 15.4%

Достовірність

розходжень по 0,189 0,073 0,112 0,2 0,159 0,191 0,196 0,2 0,158 0,092 0,075

ТМФ

У четвертому розділі дисертації “Деякі практичні рекомендації по корекційиій іботі з хворими шизофренією й оптимізації їхнього соціального оточення” містяться, 'ім даних спеціальної літератури в' цій галузі, й власні рекомендації дисертантки. :ихокорекційна робота повинна вестися паралельно в двох напрямках: групова робота з лієнтами й окремо з їх найближчим сімейним оточенням. Груповий метод психотерапії іпоможе підвищити соціальну спрямованість особистості, відновити втрачені навики ціальних контактів психічно хворих людей, а в їхніх родичів з'явиться можливість

і ділитися один з одним досвідом власної сім’ї у вирішенні проблем, що виникають у зв'язку іаявністю в сім'ї психічно хворого-члена, і знайти союзників у пошуках шляхів поліпшення оздоровлення соціального клімату сім'ї, оптимізації реабілітаційної допомоги психічно ;орому члену сім'ї. Також пропонується так звана система “спробних” виписок пацієнтів дому, що могла б себе позитивно зарекомендувати. У випадку виникнення труднощів з аптацією в сім'ї або погіршення психічного стану, хворий може бути сім'єю повернутий у аціонар. У психотерапевтичній групі родичів кожний подібний випадок повинен візуватися, таким чином, даний підхід може бути реальною психологічною допомогою Л в поступовому і безболісному “прийнятті” нею свого психічно хворого члена.

За результатами даного дослідження зроблено такі висновки.

1. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення наукової проблеми, що [являється у вивченні психологічних особливостей оцінки жінками, що страждають раноїдною формою шизофренії (у стадії ремісії), емоційних відносин із власними дітьми, нє сприйняття своєї сім'ї, оцінка власної ролі в системі виутрісімейних відносин. Отримані зультати свідчать про доцільність і корисність їх застосування при здійсненні ихокорекційних і психотерапевтичних заходів, а також у процесі лікування і реабілітації нок.

2. Оцінка психічно хворими жінками відносин із своїми дітьми визначається обливостями порушень в емоційній сфері, зокрема, дефіцитом потреби в спілкуванні і иженням мотиваційних характеристик соціальної регуляції психічної діяльності й іведінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки ісоціації в емоційній сфері в стадії ремісії.

3. Сімейні конфлікти носять прихований характер у зв'язку з невиразністю експресії : наслідку аутизму при шизофренії. Визначено схильність членів сімей хворих до

блокування емоційних відносин, переживань і реакцій у зв’язку з наявністю в сім'ї психіч* хворого члена. .

4. Виявлена значущість показників стабільності сімейної системи (організованості контролю) зумовлює інертність, негнучкість правил функціонування сім’ї. Це тягне за собо знижену толерантність сім'ї психічно хворої жінки до різного роду стресів і катаклізмів, ц вимагає розумної перебудови і корекції сімейного функціонування, перегляду сімейні ролей, а також прав і обов'язків членів сім'ї.

5. Емоційні відносини хворих жінок зі своїми дітьми характеризуються сполучення показників надмірної концентрації на дитині з оптимальним емоційним контактом, цілому, вибірка жінок розділилася на два діаметрально протилежних полюси: жінок, її оцінюють емоційні відносини зі своїми дітьми як позитивні, і жінок, що оцінюють відносні

з дітьми як негативні.

6. Жінки, хворі параноїдною шизофренією, неадекватно оцінюють свою сімейі роль і переоцінюють власну значущість у системі внутрісімейних відносин.

7. Відсутній зв'язок між особливостями оцінки сімейного оточення жінками фактором їхнього проживання у власній сім’ї або сім'ї своєї дорослої дитини.

8. Фактор тривалості захворювання не є статистично значущим при оцін жінками сімейного клімату. Це може бути пояснено, по-перше, тим, що в кожній людині, тому числі й у хворого шизофренією (незалежно від наслідків шизофренічного дефект} глибоко закладений архетип сім'ї; а по-друге, при доборі вибірки велика увага приділяла інтелектуальним і емоційним характеристикам психічно хворої.

9. Існує перевага, яку віддають психічно хворі жінки такій моделі сім'ї, у якій умови для особистісного росту і соціальної активності членів сім'ї.

10. Дослідження особливостей материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічі хворих жінок, визначення преваг у сімейних відносинах, виявлення власної ролі і значущос в системі внутрісімейних відносин дозволить значно підвищити ефективність лікуванї скоротити число госпіталізацій, оптимізувати психотерапевтичні заходи впливу, а такс зменшити негативний вплив психічно хворого члена на сім'ю.

Автором дослідження за темою дисертації у фахових виданнях, рекомендованих' АК України, опубліковано три наукові роботи.

1. Арамєдова А.І. Стан тривожності хворих на параноїдну шизофренію итопсихологічне дослідження). //Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка, оціологія. Психологія. Педагогіка. - 1998. - вип. 6,- С.50-51.

2. Бурлачук Л.Ф., Арамєдова А.І. Основні підходи у вивченні ролі та місця ітьківського ставлення в діаді “Батько/Мати-Дитина”. //Вісник Київського університету ієні Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1999. - вип. 7. - С.39-41.

3. Арамєдова А.И. Особенности внутрисемейных отношений и социального кружения у психически больных женщин. //Вісник Харківського державного університету, ерія: Психологія, політологія. -1999. - № 439. - 4.2. - С. 153-155.

Арамедова А.І. Психологічні особливості оцінки жінками, хворими н параноїдцу шизофренію, відносин зі своїми дітьми. - Рукопис.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічна наук зі спеціальності 19.00.04 - медична психологія.

Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Київ, 2000.

Дисертаційна робота поглиблює уявлення про значення і роль матері в сім’ зокрема, у житті її дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки зі своїми дітьми та іншими членами сім’ї, сприйняття себе й оцінку своєї ролі в системі сімейних відносин.' дослідженні виявлено особливості впливу порушень в емоційній сфері на оцінку жінкам відносин з власними дітьми, їх сприйняття реальної моделі сім’ї та тієї, якій віддаєтьс перевага. Визначені фактори, які складають основу подібної оцінки. Незважаючи і відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері в стал ремісії. Проведено порівняльний аналіз материнсько-дитячих відносин в сім’ях психічї хворих та психічно здорових жінок. Виявлена відсутність зв’язку оцінки сімейної функціонування з фактором проживання жінки у власній сімї або сім'ї своєї дорослі дитини. Також чинник тривалості захворювання не є статистично значущим при визначені психічно хворими жінками особливостей власного сімейного оточення. Виявленім ти компонентів психічної діяльності, які є збереженими, особистісних характеристи здібностей та схильностей у сімейних відносинах, формування в них уявлення про сво хворобу, визначення прихильностей і переваг дозволить значно підвищити ефективнії лікування, скоротити інтенсивність рецидивів захворювання, оішшизувати психокорекційі заходи діяння, знизити негативний вплив психоза матері на членів її родини й, зокрема, на дітей.

Ключові слова: емоційні відносини, жінки, батьківські відносини, параноїді шизофренія, ремісія.

Арамедова А.И. Психологические особенности оценки женщинам; страдающими параноидной шизофренией, отношений со своими детьми. - Рукопись.

Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологичесю наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология.

Киевский национальный университет имени Т.Г.Шевченко, Киев, 2000.

Диссертационная работа углубляет представления о значении и роли матери в семь в частности, в жизни ее ребенка; о взаимоотношениях психически больной женщины <

зоими детьми и с другими членами семьи, восприятии себя и оценки собственной мнимости в системе внутрисемейных отношений. В исследовании выявлены особенности таяния нарушений в эмоциональной сфере на оценку женщинами отношений с эбственными детьми, их восприятие реальной и предпочитаемой моделей семьи, пределены фаеторы, составляющие основу подобной оценки. Несмотря на отсутствие гихотической симптоматики, обнаружены признаки диссоциации в эмоциональной сфере в гадки ремиссии. Проведен сравнительный анализ материнско-детских отношений в семьях сихически больных и психически здоровых женщин. Обнаружено отсутствие связи оценки гмейного функционирования с фактором проживания женщины в собственной семье или :мье своего взрослого ребенка. Фактор длительности заболевания также не имеет гатистической значимости при определении психически больными женщинами :обенностей собственного семейного окружения. Выявление сохранных компонентов гихической деятельности, личностных характеристик, способностей и склонностей эльных, формирование у них представлений о своей болезни, определение привязанностей предпочтений позволит значительно повысить эффективность лечения, сократить нтенсивность рецидивов заболевания, оптимизировать психокоррекдионные меры эздействия, понизить негативное влияние психоза матери на членов ее семьи и, в частности, а ее детей.

Ключевые слова: эмоциональные отношения, женщины, родительские отношения, араноидная шизофрения, ремиссия.

Aramedova A.I. Psychological peculiarities of validation by women with paranoid :hizopbrenia of relations with their children. - Manuscript.

Thesis for Ph.D. of psychological sciences for speciality 19.00.04 - Clinical Psychology. -aras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The Thesis adds to the understanding of mother's importance and role in a family, in articular, in the life of a child; relations of a mentally handicapped woman with her children and iher members of the family, selfperception and the validation of her own importance within the rstem of family relations. The Thesis is based on the study of 55 women with paranoid :hizophrenia (on the stage of В-type remission) in the age ranging from 20 to 50 years old who ive children. The study was performed at the clinic of Kyiv Research and Production Association ir Mental Health Care in 5-6 days prior to the discharge of a patient. The patients had from 1.5 to

7 year history of schizophrenia. 26 healthy women in the age of 24 to 60 years old who have

children formed the control group. A complex of psychological research methods was employed ii the study: interview with a patient; supervision under hospital conditions; compilation of anamnesi information from attending doctors and medical records; testing according to the Famil; Environment Scale by R.Moos and B.Moos; testing by using the Parental Attitude Researc] Instrument by E.Shefer and R.Bell and testing by using the method of bipolar scales ("happy unhappy" family, "united - non-united” family, "successful-unsuccessful" family). Test results wer processed by using a computer. The statistical analysis was performed by using the factork analysis, analysis of variance and “exact” Fisher's test (EFT).

The peculiarities of the effect of the disorders in the emotional realm on the estimation c the relations of mothers with their children by women themselves and their perception of real an preferential family model have been revealed in the study. The factors that form the basis for sue validation have been determined. In spite of the lack of psychotic symptoms, the signs c dissociation in the emotional realm at the stage of remission have been revealed. Emotion; relations of mentally handicapped women with their children are characterized with the combinatio of the signs of excessive concentration at a child with an optimum emotional contact. Such wome estimate inadequately their role in the family and overestimate their personal importance within tfc system of family relations. A lack of correlation of the level of appraisal of family performance an the factor of the residence of a woman in her own family or in a family of her adult child has bee revealed. The factor of the duration of a disease also has no statistical value with respect to tt estimation of the family environment by mentally handicapped women. This can be explainei firstly, by the fact that each person, including that with schizophrenia (regardless of the effects of schizophrenic disorder), has a deep family archetype, and secondly, the group of patients has bee selected with a substantia] regard to their intellectual and emotional features. A comparatn analysis of parental attitudes in the families of mentally handicapped and healthy women has bee performed. The determination of safe components of psychic activity, personal features, aptitudi and likes of patients, the formation of a clear view of the disease in patients and the determinatic of the affections and preferences within family relations shall make it possible to increase tl efficacy of the treatment substantially, reduce the incidence of recurrences of the disease, optimi: the methods for psychic correction and reduce the negative effect of mother’s psychosis on tl members of her family, in particular, her children.

Key words: emotional relations, women, parental attitudes, paranoid schizophreni remission.