Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности и диагностика посттравматических стрессовых состояний жертв катастрофических событий"

київським національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШАЛЛАН ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 159.972:616-07

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ДІАГНОСТИКА ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ СТАНІВ ЖЕРТВ КАТАСТРОФІЧНИХ ПОДІЙ

19.00.04 - медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ — 2000

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент

України Бурлачук Леонід Фокович, Київський націонал університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою меді психології та психодіагностики.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Полюхов Олександр Михайлов Інститут геронтології АМН України, керівник відділу клін фізіології та патології нервової системи;

- кандидат психологічних наук, старший науковий співроб: Гарнець Оксана Миколаївна, Інститут психології ім. Г.С. Кос АПН України, старший науковий співробітник лабораторії зага. психології.

Провідна установа: Харківський національний університет імені В. Каразіна, ка<} прикладної психології, м. Харків.

Захист відбудеться «_____»______2000 р, о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ра

Д 26.001.26 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресок

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, тел.: 221 02 94.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету ім

Тараса Шевченка (м.Київ, вул Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «____»________2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, доцент

Кириленко Т.С

Актуальність дослідження. В останні роки у медико-психологічній літературі країн спостерігається підвищена увага до вивчення посттравматичних стресових розладів '). Активно вивчаються психологічні наслідки стресу, викликаного участю у бойових Абурахманов Р.А., Зеленова М.Є., Лазебна Є.О.), а також особливості реакції людини на різних інших екстремальних факторів таких як аварії, стихійні лиха, різні форми зства, травми внаслідок медичних процедур (Александровський Ю.А., Каменченко В.П., за Є.О., Тарабріна Н.В., Щукін Б.П.). У вітчизняній психологічній літературі відомі лише яокі експериментальні роботи щодо розвитку посттравматичного стресу внаслідок бильської аварії (Бобнева М.І., Гарнець О.М., Гончар П.С., Яковенко С.І.) біологічна оцінка поширення ПТСР, що грунтується на результатах психіатричних кень потерпілих внаслідок масштабних екстремальних ситуацій (катастроф, війн тощо), ть, що це захворювання може охоплювати від 15% до 40% потерпілих. При стихійних кількість осіб з симптомами посттравматичного розладу становить від 10% до 50% (Яковенко С.І.).

Результати численних досліджень показали, що психологічний стан, який розвивається док впливу травматичної події, не належить до жодної з відомих у клінічній практиці |>ікацій. Наслідки травми можуть проявитися раптово, через тривалий час, на фоні ного зовнішнього добробуту людини, і згодом це погіршення стану стає усе більш чітко еним. Низка різноманітних симптомів подібної зміни стану була описана раніше, проте і час не розроблялися чіткі критерії його діагностики. Також не існувало єдиної назви для іизначення. Тільки до 1980 року в ході експериментальних досліджень (Dohrenwend В., itz М. та інші) була накопичена і проаналізована достатня кількість інформації про сть спільних симптомів при різних за походженням психічних травмах.

Комплекс симптомів, що спостерігалися у тих, хто пережив травматичний стрес, ав назву "посттравматичний стресовий розлад" - ПТСР (Posttraumatic Stress Disorder), рії діагностики цього розладу були включені до Американського Національного істичного Психіатричного Стандарту (Diagnostical and Statistical Mannual of Mental ers) і зберігаються там дотепер. З 1994 року ці критерії включені й у європейський стичний стандарт МКХ-10 (International Statistical Classification of Diseases, Injuries and of Death-ICD-10).

У зарубіжній психології достатньо добре вивчені наслідки впливу на людину ті травматичних подій, як бойові дії, різноманітного роду промислові і природні катастрофи, як пожежі, повені, землетруси (Lifton R., Lindy J., McCaffery R., Mirza K.), Накопичено те значний матеріал з вивчення жертв різноманітних форм насильства над особистістю (Bui A., Fairbanks L., Nader К.). На сьогоднішній день існує достатньо досліджень, що опис) симптоми ПТСР після інфаркту міокарда, після абортів, після операцій, що пов’яза ампутаціями та вираженими дефектами зовнішності (Andrykowski М., Grunet В., Jacobsei Patterson D., Shalev А.). Всі ці види психічних травм мають подібну етнологію - усі і грунтуються на впливі так званого "гострого" стресу. ■

Необхідно підкреслити, що діагностика посттравматичного розладу, який припу наявність травми в структурі психіки, відбувається за допомогою спеціально підібрав комплексу клініко-психологічних методик, сам же суб'єкт , як правило, не усвідомлює зв' симптомів свого стану з травматичним впливом. При цьому вплив психічної трг відбувається двома основними шляхами: або це постійні нав'язливі думки і переживання подію, що травмувала, або старанне їх уникання. І в тому, і в іншому випадку "чорна травми", за образним висловлюванням одного з американських дослідників ПТСР-сищц Р.Пітмана , безповоротньо притягує до себе усі думки і почуття суб'єкта. Звідси очеві основне завдання психологічної діагностики і корекції - допомогти таким особам усвідо» причинно-наслідковий зв'язок симптомів страждання з травматичним переживанням і намагатися інтегрувати свідомість суб’єкта.

Наведені дані свідчать про надзвичайну соціальну важливість психологічі забезпечення лікування осіб з посттравматичними розладами. Але відсутність зас психологічної діагностики таких станів у вітчизняній психології зменшує ефективі психологічної реабілітації постраждалих осіб, обмежує розробку засобів спеціалізов психокорекції для цього значного контингенту хворих, що робить проблему розр< діагностичних засобів актуальною та нагальною.

Зв’язок роботи з науковими планами. Дослідження входить до наук дослідницької програми кафедри медичної психології та психодіагностики Київсь національного університету імені Тараса Шевченка “Психодіагностика особистості” ■ фрагментом наукового напрямку роботи кафедри по розробці спеціалізованого навчальї курсу.

Метою даного дослідження були суб'єктивні особливості сприйняття небезпеки і иятливі емоційно-особистісні зміни в осіб, які пережили стрес.

Відповідно до цього були поставлені такі завдання:

1. Проаналізувати наявні дані щодо проявів розладу особистості при. ПТСР та изьких до нього станів, засобів психологічної діагностики посттравматичних розладів.

2. Вивчити психологічні особливості посттравматичних розладів у жертв гастрофічних подій з урахуванням діагностичних критеріїв МКХ-10 та DSM-IV.

3. Здійснити 'підбір комплексу психодіагностичних методик для аналізу ецифічних розладів посттравматичного характеру.

4. Визначити ефективність психодіагностичних інструментів, які були використані І час обстеження груп осіб, що пережили психотравмуючі ситуації.

5. Розробити практичні рекомендації для психологічної діагностики осіб з стгравматичними розладами.

Об’єктом дослідження є зміни в поведінці та емоційній сфері особистості при завматичних стресових розладах.

Предметом досліджнення обрано психологічні особливості і діагностику завматичних стресових станів жертв катастрофічних подій.

Методи дослідження. З метою розв’язання поставлених у роботі завдань було :но цілісну систему, яка забезпечила отримання різноманітних емпіричних даних, кий елемент якої - психодіагностичне обстеження за допомогою спеціально складеної для лей батареї психологічних тестів, що включала в себе такі методики:

1. Шкала для самооцінки ПТСР (скорочений варіант) - Self-Rating Scale for PTSD

(SRS-PTSD);

2. Міссісіпська шкала ПТСР (цивільний варіант) (Mississippi PTSD Scale);

3. Шкала оцінки інтенсивності впливу травматичної події (Impact of Event Scale);

4. Опитувальник депресії Бека (Beck Depression Inventory).

Наукова новизна одержаних результатів :

Запропоновано структуризацію найбільш відомих сучасних теорій щодо етнології завматичного стресового розладу.

• Набуло подальшого розвитку дослідження психологічних особливостей осі посттравматичними стресовими розладами.

• Проведено аналіз суттєвих змін у діагностичних критеріях ББМ-ІУ і МКХ-10 порів; з попередніми редакціями щодо класифікації та характеристики симптомів посттравматич розладу.

• Вперше у вітчизняній клінічній психології розглянуті окремі групи осіб і психологічної травматизації в умовах виробництва, а також при деяких внутрішніх хвороба

Практичне значення одержаних результатів .

• Розроблений та стандартизований комплекс засобів психологічної діагнос посттравматичних стресових розладів особистості має широкі можливості для застосуваї діагностичному процесі.

• Встановлені психологічні особливості осіб, які перенесли травматичну п< виступають діагностичними критеріями посттравматичних стресових станів.

• Отримані показники валідності та надійності психодіагностичних тестів дають з оптимізувати діагностичний процес

• Розроблені практичні рекомендації щодо використання засобів діагностики емоці порушень при посттравматичному стресі в медико-психологічних дослідженнях, корекц та реабілітаційній роботі.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на нау практичних конференціях аспірантів Київського національного університету імені Т Шевченка (1999, 2000) та на засіданнях кафедри медичної психології та психодіагної Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також, за матеріалами р< підготовлена доповідь для семінару з обміну досвідом у рамках програми ТЕМРиБ - Т (Київ, грудень 1998 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висн списка використаних джерел, додатку. Загальний обсяг роботи - 187 сторінок. В і

:но 11 малюнків, 29 таблиць, додаток (12 стор.). Список літератури вміщує 165 назв, серед 16 вітчизняних та 119 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета, об’єкт, предмет ікретні завдання, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи.

Перший розділ дисертації - “Становлення поняття посттравматичного стресового by" - присвячений аналізу шляхів та тенденцій'розвитку поняття посттравматичний стрес, вдається трансформація розуміння посттравматичного стресу від “травматичного неврозу” іпенгейма (1888) до сучасного розуміння посттравматичного стресового розладу як іхосоціального феномена. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) відноситься до іьш виражених негативних психологічних наслідків переживання людиною :мальних стресових ситуацій. ПТСР спочатку був визначений як психологічна реакція на та як психологічні переживання ветеранів війн, але потім це поняття розповсюдилося й на юдії, такі як природні лиха, викрадення, сексуальне та фізичне насилля, дорожні пригоди [ичні травми (Fairbank J., Goodyer I., Holmstrom L.). За сучасними критеріями DSM-IV, які іковані у 1994 p., ПТСР виникає у результаті впливу на людину будь-яких травматичних цй, пов’язаних з загибеллю або серйозними пораненнями людей або з можливою ою такої загибелі або поранення. При цьому людина, яка пережила подібну травматичну цю, може бути як свідком страждань інших осіб, так і особисто жертвою відбувшегося.

Посттравматичний стресовий розлад характеризується трьома категоріями симптомів:

а) нав’язливі переживання травматичної події, які епізодично повторюються;

б) уникання будь-яких нагадувань події з занімінням загальної емоційної чутливості;

в) підвищена збудливість, яка виявляється в комплексі гіпертрофованих фізіологічних реакцій.

Тривалість прояву цих симптомів повинна бути не менше 1 місяця з моменту ітичної події для того, щоб підтвердити діагноз.

Ми простежили генезу сучасних теорій, що пояснюють виникнення і особливості гу даного розладу. Аналізуються основні концепції, що описують механізми патогенезу які існують в межах різних психологічних шкіл (психоаналіз, біхевіоризм, когнітивна югія тощо). Так, завдяки роботам Freud S., травматичний невроз стали розуміти як ок не стільки органічного ураження нервової системи, скільки тяжких переживань,

жахливих і несподіваних для людини. Вперше в рамках психоаналітичного підход; поданий комплексний опис симптоматики ПТСР (Kardiner А., 1941). Теор

психоаналітичної парадигми (Grinker R., Rappaport R., Speigal J.) вважають, що генеті фактор є найбільш пророчим щодо посттравматичного розладу.

У психосоціальній моделі розладу (Green В., Lindy J., Wilson J.) акцент робиті взаємодії травматичного стресора, реакцій на катастрофу, індивідуальних характерне соціально-культурного оточення, в якому пережито травму і в якому проходить реабілітац

В основі найбільш сучасного біхевіористичного розуміння ПТСР лежить м “двофакторної теорії психопатології научення”, якою пояснюється розвиток даного рс (Caddell F., Keane Т., ZimeringN.).

У рамках сучасної когнітивної парадигми травматичні події розглядаються як мі руйнівники базових припущень індивіда про себе і світ (Epstein S., Janoff-Bulman R.). розуміється як поганоадаптивна копінгова реакція на позбавлення законної сили цих ба переконань.

Не дивлячись на всю свою практичну цінність, кожна з названих концепцій розі феномен посттравматичного стресу дещо односторонньо, зводячи його лише до один складових. Загалом, приведені напрями досліджень ПТСР можна об’єднати в 2 групи, а < концепції, що пояснюють розлад і його виникнення головним чином біопсихічними чинн

- з одного боку, і теорії, що ставлять на чолі кута соціопсихічні і інформаційні чи пережитого стресу. Зараз у західній клінічній психології можна прослідкувати тенденцію створення єдиної цілісної інтегрованої ПТСР теорії, котра б мала змогу об’єднати підході: властивими наведеним концепціям (Krauss P., Schultz W., Wilson J.).

Вітчизняні автори до останнього часу не вдавалися до спроб розробки концепції 1 Ми маємо можливість звернутися лише до окремих праць, які у своїй більшості і експериментальний характер (Бобнева М.І., Гарнець О.М., Гончар П.С., Єрмаков: Яковенко С.І.).

Значна увага у першому розділі приділялась, також, проблемі посттравматичного стресового розладу у класифікаціях психічних хвороб DSM та Найповніше діагностичні критерії посттравматичного стресового розладу навед класифікації захворювань DSM-IV. За цією класифікацією, ПТСР віднесено до “тривожних розладів”. Діагностичний критерій розладу у МКХ-10 є подібним, але під постановки діагнозу відрізняється. У своїй роботі ми спиралися на теоретичну модел лежить в основі діагностичних критеріїв для ПТСР у DSM-IV. У сучасному тракт чинників, що викликають посттравматичний стрес, підкреслюється, що особистісні риі

іедня історія невротичного захворювання можуть обтяжувати перебіг розладу, але нони не ^обхідними, ні достатніми для формування посттравматичного синдрому.

Враховуючи великий досвід досліджень ПТСР за кордоном, потрібно визнати, що опис равматичних стресових розладів у класифікації І38М на даний момент є одним з найбільш ко розроблених. На основі виділених у класифікації характеристик побудована значна сть діагностичних засобів, психодіагностичних опитувальників і анкет. Зважаючи на де, ений висновок щодо необхідності узгодження і введення даного розладу у відповідні ш класифікації психічних хвороб, яка використовується у вітчизняній медицині та іній психології.

Другий розділ - "Методи та загальна характеристика дослідження”- торкається геми адаптації закордонних особистісшх опитувальників та анкет. У 60-70-і роки ація тестів і опитувальників розумілася спрощено, її нерідко зводили до простого ладу тієї або іншої зарубіжних методик, щонайбільше обмежуючись побудовою ітивного розподілу тестових показників. Останній час питання адаптації зарубіжних 'діагностичних інструментів все частіше стають предметом обговорення, розробляються відні рекомендації з даного питання (Бурлачук Л.Ф., Похилысо В.І., Ханш Ю.Л., ИІмельов

Проблема розробки адекватних методів діагностики синдрома посттравматичного у належить до числа найбільш актуальних. Використання нами деяких зарубіжних ;ик для оцінювання даного розладу було обумовлено рядом причин. По-перше, зарубіжні ко поширені і нові психодіагпостичні інструменти для оцінювання П’ГСР досі маловідомі шяним фахівцям. По-друге, необхідність звернення до зарубіжних джерел зумовлена ще і до до цього часу в нашому розпорядженні немає розробленого адекватного вітчизняного /ментаріто для діагностики посттравматичних порушень особистості. Також, про користь истання цих вимірювань говорить їх широке застосування, як в клінічних, так і в їницьких цілях. У даному розділі представлений грунтовний опис використаних нами :ів дослідження. «Шкала оцінки інтенсивності впливу травматичної події», «Міссісіпсмса і ПТСР», «Опитувальник депресії Бека» проходили адаптацію в лабораторії психології равматичних станів Інституту психології РАН, співробітники якої надали нам можливість истати названі методики. «Шкала для самооцінки ГІТСР» була перекладена нами та ила весь комплекс процедур з адаптації для перекладних тестів і опитувальників.

Дослідження проводилося протягом 1,5 року. Всього було обстежено 190 Чисельність чоловіків та жінок у виборці приблизно однакова (42,6 % та 57,4 % відлов (табл.1).

Загальна характеристика обстежених за віком

18-24 25-31 32-38 39-45 46-52 Усього

Чол 9 27 15 16 14 81 42,6

Жін 22 29 24 11 23 109 57,4

Усього 31 56 39 27 37 190 100%

% 16,3 29,5 20,5 14,2 19,5 100%

Як видно з наведеної вище таблиці, основна частина обстежених була віком років (29,5%) і 32-38 років (20,5%).

У групі домінували особи з вищою та незакінченою вищою освітою (62,7 %) (та Середній вік обстежених складав 37,3 роки.

Загальна характеристика обстежених за освітою

18-24 25-31 32-38 39-45 46-52 Всього %

Вища 3 34 18 11 21 87 45,8

Н/вища 16 9 7 - - 32 16,9

Средньо- спеціальна S 4 4 3 8 24 12,6

Средня 7 9 10 13 8 47 24,7

1 Всього 31 56 39 27 37 190 100 %

Серед осіб, що складали вибірку дослідження, можна виділити три групи: 1- обст які пережили катастрофічні події (аварію літака та промислову аварію) - 109 обстежени: обстежені, які перенесли інші стресові ситуації (тяжку хворобу, отримали інформації

/тню операцію тощо) - 40 обстежених; З - контрольна група практично здорових осіб без ; про пережиті травматичні події в анамнезі - 41 обстежений.

У розділі проведений аналіз демографічних даних респондентів всіх груп, за ьтатами якого створені порівняльні таблиці. Суттєвих відмінностей між обстеженими ми за віком та рівнем освіти не виявлено.

Таблиця З

Відмінності між групою ПТСР, групою ризику, контрольною групою за

• демографічними показниками

Демографічні показники Група ПТСР Контрольная група Передопера- ційні обстежені Р

М 50 М 8Б М

Вік 38,5 11,29 35,9 8,3 38,0 7,66 не значимо

Освіта 12,5 2,74 14,1 1,4 13,1 2,12 не значимо

Третій розділ - "Особливості психічного стану осіб, які перенесли травматичну щію”- присвячений експериментально-психологічному дослідженню груп осіб, які іпіли від травматичної події або були її свідками. Поняття «стрес» отримало таке широке зистання і, отже, багатозначне тлумачення, що знадобилося введення визначення матичний», щоб підкреслити, з одного боку, інтенсивність стрес-чинників, а з іншого.-[ційну можливість травмування психіки під їхнім впливом. Якісна, змістовна сторона іатичного стресу визначається всім спектром стресових реакцій людини.

Жертви травматичних ситуацій переживають гострий стан травматичного стресу ігом деякого часу (до місяця) по закінченні впливу стрес-чинників, після чого переважна іість людей повертається до звичайного для них стану. Однак вплив травмуючих подій на їх осіб продовжується і після цього терміну. При цьому вони переходять у стан гравматичного стресу, що ускладнює їх адаптацію до звичайних умов життя і веде до кнення різних дезадаптивних форм поведінки. У результаті в цих осіб розвивається мм посттравматичних стресових порушень. Найважливішим в цій схемі виступає

нсвизначсна відставлспість виникнення ГІТСР-синдрому, що надзвичайно усклг своєчасність надання медичної і психологічної допомоги.

За результатами проведеної “Шкали для самооцінки ПТСР” всіх обстежени: пережили травматичні події, ми розділили на три катерогії (рис.1): 1 - учасники обстежеі яких внаслідок травматичної події розвинувся посттравматичний стресовий синдром ( Ш'СР); 2 -- учасники обстеження, у яких внаслідок травматичної події спостерігалися чис симптоми ігостірапматичпого стресового розладу, але був відсутній один з необхідна діагнозу за ийМ-ГУ симптомів (група з неповним ПТСР); 3 - учасники обстеженн пережили травматичну ситуацію, але у яких спостерігалися лише одиничні симптоми д розладу (група ризику).

11% -група ПТСР

61%-група ризику

28% - група з неповним ПТСР

Рис. 1. Співвідношення груп обстежених, які перенесли травматичну ситуацію

Результати цсиходіагностичного обстеження доповнюються відомостями психічний етап конкретних осіб, що пережили ці травмуючі ситуації, які були виявлє основі спостережень, бесід, аналізу клінічного матеріалу. Дані ексгіериментал дослідження було проаналізовано з метою створення психологічного портрету д контингенту осіб.

Аналіз частоти виявлення окремих симптомів иосттравматичного стресового розл осіб з Ш'СР показав, що з усієї симптоматичної картини даного розладу найбільш яс проявилися 9 симптомів (З-за критерієм В, З-за критерієм С та 4 - за критерієм Е діагностичними критеріями ПЙМ-ІУ) (табл. 4).

Таблиця 4

Частота виявлення окремих симптомів ПТСР (за критеріями ІЇБМ-ІУ) у обстежених, які перенесли аварію

Симптоми ПТСР за БвМ-ІУ Група ПТСР . (п = 12) Г рупа ризику (п = 67 )

N % N %

ИТЕРІЙВ (нав’язливі переживання)

Нав’язливі спогади 4 33,4 3 4,48

Сновидіння 8 66,7 8 11,9

Іереживання при нагадуванні 11 91,7 50 74,6

Зживання минулого (АазЬЬаск-ефекти) 9 75,0 16 23,8

ИТЕРІЙ С (уникання)

Намагання уникнути переживання 10 83,3 49 73,1

/никання ситуацій нагадування 7 58,3 11 16,4

Труднощі пригадування 9 75,0 15 22,4

Зтратаінтересу 4 33,4 5 7,5

іідчутгя відчуження 3 25,0 0 0

Нездатність радіти, любити 2 16,7 0 0

Відсутність життєвої перспективи 6 50 0 0

ИТЕРІЙ І> (підвищена збудливість)

Порушення сну 9 75,0 26 38,8

Дратівливість б 50 27 40,2

Ускладнення із зосередженням уваги 9 75,0 42 62,7

Підвищений рівень пильності 3 25,0 8 И,9

Гіпертрофована реакція переляку 8 66,7 17 25,3

Фізіологічна реактивність 7 58,3 23 34,3

Здійснений порівняльний аналіз симптоматики ГІТСР у потерпілих аварію і у ійських ветеранів бойових дій в Афганістані (за даними Тарабріиої Т.В. з колегами) на іові рейтингового ранжування частоти виявлення окремих симптомів свідчить про близькість тин основних симптомів у групах, що порівнювалися.

Спираючись на отримані дані стосовно можливості формування посттравматичл стресового розладу у осіб, що виявляють схильність до вираженого емоційного реагуванні ситуацію хвороби та лікування, можемо зазначити, що проблема розробки меті психологічної профілактики психічної травматизації хворих у процесі лікування є д актуальною. Виходячи з того, що ефективна індивідуалізована психопрофілактична психокорекційна робота значною мірою залежить від наявності ефективних засі психологічної діагностики та прогнозування посттравматичних порушень, н запропонований перелік основних симптомів та характеристик поведінки медичних пацієнт ПТСР, який може допомогти медичному психологу або лікарю діагностуї посттравматичний стрес у таких осіб. •

Отримані дані щодо близькості картин основних симптомів у осіб з різними вид травми дозволяють вважати виділені симптоми найбільш істотними в психологічній діагнос посттравматичного стресового розладу.

Четвертий розділ - “Порівняльний аналіз ефективності психодіагности< інструментів для виявлення проявів посттравматичних розладів’’- присвячений он психодіагностичних характеристик використаних під час дослідження методик.

У розділі у вигляді таблиць та діаграм наводяться порівняльні дані різних і обстежених (групи ПТСР, групи ризику та контрольної групи) за кожним з опитувальників були використані в нашому дослідженні.

Проаналізувавши показники за усіма опитувальниками (рис.2), можна з рос висновок, що тенденція зниження значення середнього від найвищого в групі ПТСЇ найнижчого в контрольній групі має місце в результатах всіх використаних психодіагности1 інструментів.

За всіма психодіагностичними шкалами отримані значні розбіжності (згіда критерієм Ст’юдента) між групою ПТСР, групою ризику та контрольною групою, що свід про значно більшу вираженість психопатологічної симптоматики в групі осі( посттравматичним синдромом. Незважаючи на те, що у осіб з групи ризику спостеріга окремі симптоми даного розладу, їхня кількість і тяжкість значно відрізнялися в порівняі особами з групи ПТСР.

-Ф—група

•—група

контрольна

Рис. 2. Значення показників середнього групи ПТСР, групи ризику і контрольної групи

SRS - “Шкала для самооцінки ПТСР”;

IOES - “Шкала'оцінки інтенсивності впливу травматичної події”;

BDI - “Опитувальник депресії Бека”;

Missis. Scale - “Міссісіпська шкала ПТСР”.

У ході нашої роботи ми проводили дослідження всіх використаних нами увальників на групі передопераційних хворих. Передбачалось, що опитувальники, які гувалися і призначені для виявлення симптоматики посттравматичного розладу, будуть ізнювати осіб, які знаходяться в поточному стресі, від осіб із посттравматичними проявами, рис. З можна побачити, які опитувальники у даному випадку показують більшу тивність відносно диференціювання результатів зазначених контингентів осіб.

За всіма шкалами отримані значні розбіжності між обстеженими, які знаходилися в чному стресі, і обстеженими, які страждали посттравматичним розладом. Це ще раз зує, що дані опитувальники є досить вдалими інструментами, які диференціюють гравматичний стресовий розлад від інших видів психічних розладів.

У розділі наводяться результати стандартизації психодіагностичних методик. Також, едений порівняльний аналіз надійності та валідності опитувальників, зроблений висновок > їх ефективності при використанні для діагностики даного стану.

Рис. 3. Значення показників середнього групи ПТСР, групи передопераційних хв( та контрольної групи обстежених.

1 - група ПТСР;

2 - передопераційні хворі;

3 - контрольна група.

Парішіі з об’єктивними характеристиками валідності і надійності психодіагности1 тестів ми приділили істотну увагу очевидній валідності, яка має особливе значення.

Результати опитування про ставлення до тестування, рівень інтересу до обстеже ступінь складності відповідей, зіставлялися в групах, які, на нашу думку, були найбі контрастними: в групі обстежених, що страждають посттравматичним стресовим розладом контрольній групі. У контрольній групі обстеження сприймали як досить глибоке і як те, адекватно відтворювало особливості актуального психічного стану - 42,9% обстеже: виразили зацікавленість у дослідженні і його результатах - 58,4%; сприйняли формулюв; тверджень адекватними - 37,8% обстежених.

У групі ГІТСР авторитетність опитувальників виявилася істотньо вин Обстеження сприймалося як адекватне і як те, що повністю відображало особливості харак і емоційної сфери - 89,4% обстеженими; зацікавленість в обстеженні і його результатах вияі

- 68,3% обстежених і 73,7% - вважали формулювання тверджень адекватними.

Як видно з наведених результатів, очевидна валідність опитувальників пом змінювалася залежно від контингенту обстежених. Більш серйозне ставлення до опитуван

і ПТСР, на наш погляд, можна пояснити зацікавленістю обстежених цієї групи у отриманні іесійної допомоги і позбавленні від симптомів даного розладу.

Результати якісного та математико-статистичного аналізу матеріалу дозволили зробити вні висновки та сформулювати практичні рекомендації щодо використання даних методик їсихологічному обстеженні осіб, що перенесли травматичну ситуацію.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення наукової проблеми, що ллється у вивченні психологічних особливостей і діагностиці посттравматичних стресових ів жертв катастрофічних подій. Вперше у вітчизняній медичній психології досліджено мі групи осіб після психологічної травматизації в умовах виробництва, а також при деяких рішніх хворобах.

ПТСР відноситься до найбільш виражених негативних психологічних наслідків живання людиною екстремальних стресових ситуацій. Ефективна психопрофілактична та окорекційна робота значною мірою залежить від наявності ефективних засобів ологічної діагностики посттравматичних порушень. Підібраний та адаптований комплекс 5ів психологічної діагностики посттравматичного стресового розладу має широкі тивості для застосування у діагностичному процесі.

2. При обстеженні осіб, які перенесли психотравмуючу ситуацію виявлено 11% з симптомами ПТСР, що в цілому відповідає наявним у літературі даним про

овсюдженість посттравматичного стресового розладу у жертв катастроф. 28 % обстежених, перенесли травматичну ситуацію, відрізнялися вираженими відхиленнями і неповним шексом проявів посттравматичних розладів; у 61 % обстежених виявлені окремі симптоми Р.

3. З групи симптомів, що визначені як діагностичні критерії для посттравматичного ;ового розладу за ОБМ-ІУ , у обстежених нами осіб, які перенесли психотравмуючі ації (промислова аварія, авіаційна катастрофа) найбільш яскраво проявилися наступні:

• переживання при нагадуванні про пережиту травматичну подію - у 91,7 % бстежених;

• зусилля щодо уникнення переживань, пов'язаних з травматичною подією - у 83,3 'а обстежених;

• «синдром оживання минулого» (ЯазЬЬаск-ефекти) - у 75 % обстежених;

• порушення сну і жахливі сновидіння - у 75 % обстежених;

• уникнення ситуацій нагадування травматичної події - у 58,3 % обстежених;

• зміни фізіологічної реактивності за обставин, що викликають асоціаці травматичною ситуацією або якось нагадують про неї - у 58,3 % обстежених.

Результати нашого дослідження дозволяють вважати виділені симптоми найбі; суттєвими у психологічній діагностиці посттравматичних стресових розладів для да» контингенту обстежених.

4. Підтверджена гіпотеза про наявність посттравматичної симптоматики медичних пацієнтів ще до ситуації оперативного втручання. У хворих внутрішн захворюваннями ( яким призначені гінекологічні і порожнинні операції) перед хірургічі втручанням і внаслідок отримання травмуючої інформації про стан здоров'я простежувал окремі прояви посттравматичного синдрому (у 47,5 ,% з 40 обстежених). Найчаст проявлялися такі симптоми, як “оживання минулого” (АазЬЬаск-ефекти) ( у 84,2 дратівливість (у 84,2 % обстежених), зусилля щодо уникнення травмуючих переживань (у : % обстежених) і підвищений рівень перестороги (у 42,1 % обстежених). Ця обставина роб актуальною діагностику ПТСР у хворих і врахування цього аспекту порушень у відповід програмах психологічної реабілітації.

5. Найбільш стійке розрізнення результатів у групах з вираженим ПТСР, п ризику і контрольній групі отримано при застосуванні “Шкали для самооцінки ПТСР” (Б РТБО). Менш ефективно розрізнювали дані групи обстежених “Шкала оцінки інтенсивні впливу травматичної події” (ЮЕБ) і “Опитувальник депресії Бека” (ВВІ).

6. Дослідження валідності анкет і опитувальників, що застосовувалися, вказалс найбільший зв'язок з незалежним критерієм опитувальників “Шкала оцінки інтенсивні впливу травматичної події” (ЮЕБ) і “Опитувальника депресії Бека” (ЕЮІ) (т = + 0,736) і (т

0,82) відповідно

7. Під час аналізу надійності опитувальників найбільш стійкими за показник: ретестової надійності (інтервал ретеста 1 місяць) виявилися “Шкала для самооцінки ПТі (БЯЗ-РТБО), “Шкала оцінки інтенсивності впливу травматичної події” (ЮБв), “Міссіссіпс шкала ПТСР” (г = 0,75, г = 0,73 і г = 0,77 відповідно). Оцінка надійності за внутрішні узгодженістю підтвердила, що показники альфа Кропбаха є значущими, що свідчить гомогенність і надійність отриманих результатів.

8. Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати як ефекті засоби психологічної діагностики посттравматичного стресового розладу у же катастрофічних подій опитувальники “Шкала для самооцінки ПТСР” (ЗКБ-РТБВ), “Ш*

ки інтенсивності впливу травматичної події” (ЮЕБ), “Міссіссіпська шкала ПТСР” і иувальник депресії Бека” (ВВІ) в запропонованій нами модифікації. їх використання з льшою адаптацією дозволить зробити більш адекватними скринінг та індивідуальну юстику симптомів ПТСР у широкого контингенту осіб, що перенесли психотравмуючі ', і створить умови для диференційованого підходу під час психологічної корекції і ілітації.

9. У контексті подальших досліджень особливий інтерес може становити вивчення ифічних особливостей посттравматичних проявів у інших категорій постраждалих в нашій н, а також адаптація запропонованих психодіагностичних інструментів для контингентів що перенесли інші типи психологічної травматизації.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Шаллан И.В. Современные зарубежные методы оценивания посттравматического хового расстройства // Практична психологія та соціальна робота.-1999. -№ 5. - С. 23 -ь 8. - С.23-25.

2. Шаллан И.В. Психометрическое оценивание посттравматического стрессового ■ройства // Вісник Харківського державного університету № 439. Серія психологія, :ологія. - 1999. - Ч. 1,2. - С.301-304.

3. Шаллан І.В. Діагностика посттравматичного стресового розладу як ускладнення після несеної хвороби та пологів II Практична психологія та соціальна робота.- 2000. -№ 4. - С. 5

АНОТАЦІЯ

Шаллан І.В. Психологічні особливості і діагностика посттравматичних стресових ів жертв катастрофічних подій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за альністю 19.00.04 - медична психологія.- Київський національний університет імені ;а Шевченка, Київ, 2000.

В роботі розглядаються психологічні аспекти посттравматичного стресс синдрому у осіб, що пережили катастрофи та інші психотравмуючи події, аналізуються су* підходи до визначення посттравматичного стресового синдрому за діагностичними критер ОБМ-ІУ та МКХ-Ю.

Особливості реакції особистості при постравматичному синдромі досліджені у осіб, які перенесли травмуючи події (стали свідками катастрофи або перенесли т: захворювання).

Проведено порівняння ефективності низки психодіагностичних засобів для ои реакції особистості на травмуючи події. Запропоновані адаптовані опитувальники діагностики посттравматичних станів. Узагальнено рекомендації щодо діагности» профілактики розвитку посттравматичного стресу.

Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, посттравматичний с травматичні ситуації, психологічні якості особистості, психологічна діагнос" психодіагностичні методи, ошпувальник, клінічна психологія.

АННОТАЦИЯ

Шаллан И.В. Психологические особенности и диагностика посттравматичеі стрессовых состояний жертв катастрофических событий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических науі специальности 19.00.04 - медицинская психология,- Киевский национальный универс имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

В работе рассматриваются психологические аспекты постгравматичес стрессового синдрома у лица, которые пережили катастрофы и другие психотравмирую события, анализируются современные подходы к определению посттравматичес стрессового синдрома в соответствии с диагностическими критериями ОЗМ-Г/ и МКХ-10.

Особенности реакции личности при посттравматическом синдроме исследоваї 190 лиц, которые перенесли травматические события (стали свидетелями катастрофы перенесли тяжелое заболевание).

Проведено сравнение эффективности ряда психодиагностических инструментов для и реакции личности на травмирующие события. Предложены адаптированные опросники иагностики посттравматических состояний. Обобщены рекомендации относительно эстики и профилактики развития посттравматического стресса.

Ключевые слова: постгравматическое стрессовое расстройство, посттравматический :, травматические ситуации, психологические качества личности, психологическая эстика, психодиагностические методы, опросники, клиническая психология.

ANNOTATION

Shallan I.V. Psychological peculiarities and diagnostics of posttraumatic stress states in s of catastrophic events. - Manuscript.

Thesis for Ph.D. of psychological sciences for speciality 19.00.04 - clinical psychology, onal Kyiv Taras Shevchenko University, Kyiv, 2000.

The work considers psychological aspects of posttraumatic stress syndrome in survivors idents, disasters and other traumatic events, analyses recent approaches for determination of lumatic stress disorder for DSM-IV and ICD-10 diagnostic criteria. The main theories that have 3ut forward to explain posttraumatic reactions have been reviewed. The most complete stic criteria of PTSD are directed in Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders 1994) where PTSD was placed in the anxiety disorders section. At first PTSD was considered s a psychological reaction on war, natural disasters, accidental disasters, violent assault, etc. As d in the DSM-IV criteria, PTSD can develops if the person has experienced, witnessed or nted with an event or events that involved actual or threatened death or serious injury, or a threat physical integrity of self or others. According to all available data a medical-psychological ig treatment of persons with posttraumatic stress disorder are extremely social important. The 'available psychological diagnostic methods of such states in science of our country reduces /eness of psychological rehabilitation of victims, limits development of methods specialized 'correction for this considerable patients contingent, that makes a problem of development stic methods actual and urgent.

ipecific features of personal reactions have been studied in 190 individuals having umatic stress disorder following traumatic events (experienced, witnessed the accidental rs or severe disease with surgical interventions). In research the comparison of possttraumatic

symptomatology of tested people with different types of trauma was carried out. The rates ranki frequency manifestation of some symptoms has showed the pictures proximity of basic symptoi groups, which have been investigated. According to the data present in the report picket symptoms could be considered as most essential in psychological PTSD diagnostics.

Being bottomed on got data with regard to possibility of forming posttraumatic stress in pe reveale an inclination to the expressed emotional reacting on illness situation and cure, we offer of basic symptoms and behaviour suggestive of PTSD in medical patients, which may help m< psychologist and physician to diagnose posttraumatic stress in such patients.

A comparison of basic psychodiagnostical characteristics (test-retest reliability, conci and others) has been made on the example of different questionnaires and different groups of 1 people. The distinctions in motivation, emotional reactions in different inspected groups revealed and analysed. Approbated questionnaires for diagnostics posttraumatic stress is reaso for using as with diagnostic (research) as psychocorrection aims. Practical advises recommendations in diagnostics and prevention of posttraumatic stress disorder are provided.

The results of this research could be interesting for clinical psychology, psycholc diagnostic, and psychiatry.

Key words: posttraumatic stress disorder, posttraumatic stress, traumatic situa: psychological personality qualities, psychological diagnostic, psychodiagnostical met questionnaire, clinical psychology.

Підписано до друку /6.11. .2000 р. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Умовн. друк. арк. ОЯ- Тираж 100 екз. Замовлення № Щ$

Видавництво та друк - Інформаційно-видавничий центр Товариства "Знання" України 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3, к.214. Тел.227-41-45,227-30-97 .