Автореферат диссертации по теме "Профессиональный потенциал личности: обзор онтологического исследования"

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ím. тарасл шевченка

"f* '' ' 1 ' ' L '"' '" ............. """—""■' - ■'»r-r-^" "■!"■ ■ И— ———■i

1 9 ЛОР 1033

На правах рукопису

Л1АНОХА 1рина üerpinHa

ПР0ФЕС1ЙНИЙ П0ТЕНЦ1АЛ 0С0БНСТ0СТ1: Д0СВ1Д ОНТОЛОПЧНОГО ДОСЩЖЕННЯ

Спещальшсть 19.00.01 — загальна психолопя,

icTOpin психологи

АВТОРЕФЕ PAT

днсертаци на здобугтя вченого ступеня кандидата пснхолопчних наук

К И ÏB - 1 993

Робота виконаиа на кафедр1 загальноУ та шженерно! психолога Кшвського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.

Науковий кер!ваик — академ1к, доктор психолопчних наук,

професор

РОМЕНЕЦЬ Володимир Андр1йович.

Офщшш опоненти:

1. КИРИЧУК Олександр Васильовнч — академж, доктор педагопчних наук, професор.

2. ДОНЧЕНКО Олеиа Андрпвна — кандидат фьюсофсышх наук.

Пров1дна оргашзацдя — Кшвський державний педагопчний

шститут шоземних мов.

Захист вщбудеться «» с'п^^у-ы 1993 року

на зааданш спещал1зовано1 Ради Д.068.18.19 за адресою: 252601, м. Кн1в, ГСП, вул. Володпмирська, 60, ауд. 330.

3 дисертащею можна ознайомитися в Науковш б1блютещ Кшвського ушверситету ¡м. Т. Шевченка.

Автореферат розкланий ^ 1933 р.

Вчений секретар спешалЬованоТ Ради,

кандидат психолопчних наук Т. С. КИРИЛЕНКО

I. ЗАГАЖНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Увага в1тчиэняно1 психологгчно'г науки до проблеми досл1дження профес1йно1 д1яльност1 була звернена в 20-т1 роки ниншнього столгт-тя, коли i сформувався цхлий налрям у психологи - психотехшка. Про-те вйявити "профес1йну структуру психотехнЬм так I но вдалося, ос-кiлькй не був з'ясований принцип структурного формування професгй" /С.Г.Геллерштейн/. Спроби кадати "об'ективност1" предмету дослтджэн-ня /професШйй д1яльностг/ через мехашчна додання принцип!в класи-чного позитивизму не змогли утримати досл1джуване явище в реальних, живих зв'язках з1 св1тсм. Сучасний рхвень розвитку психолопчного знания, ряд досл1джень методологи науки, психологи особистост! да-ють змогу пхдняти вивчення професпЧно! Д1яльноот1 на як1сно новий ца-бель х визначити проблему суб'екта д1яльност1 як центральну.

11рс{.'ес1йний роэвиток особистостг постае як процес поступального розгортання потенц1ал1з II буття у професи та через профес1Ю. Фхло-софське тлумачення сутноот! вказаних явиц в1дображують поняття та катетер: I: "покликання", "призначення", "тскра Божа" I "дух Божий" /Григоргй Сковорода/, "людяшсть" /Никола Кузанський/, "м1ць" /С.Л. Франк/; IX психолог1чн1 аналоги - "обдаровангсть", "таланозит1сть", *Чццив1 дуальна успгшшсть", тощо. Категор1я "потенц1ал" поки що на от-римала достатнт.. обгрунтувань, хоча в психолог1чшй науцг давно на-зр^а необхгдн1сть дослгдження потенщальних характеристик буття осо-бистостг, на що неодноразово вказують сучаснг автори.

Посилаючись на роэробку даного питания у. ф1лософи,.нзобх:дно пэдкреслити неможливгсть безпосередкього перекладу власне -"фглософ-ського зм1сту потанцгалу буття ладини у конкретио-психолог!чний контекст. Цей переклад стаз можливим при умов1 побудови психологи осо-бистостх в сп1ввхдношенн1 з онтологгчними основами фглософи людини. Градицп пошуку та розробки онтолог1чних основ буття ледини, що були притвмшш1 мгчиэняшй ф1Лософ1г та педагоггцг "на меж! XIX "-. XX стоять, сьогодн1 втрачен!, але можуть бути реконструйоваш, в1дновлен! та розвинул; це дасть змогу значно розширйти эм1СТ0вний простхр пси-кологгчних проблем, пов'язаних з глибинними явищами буття особистос-Т1, та побудувати нов1 конкретно-психолог1чш метода !х теоретичного та емшричного досл1дження.

Наше дисертащйне дослхджэння (ложка- роэцгнювати гас одну 13' спроб юпднати онтологхчне та конкретно-психологхчне тдо/ачейНя потенциалу 5уття особистост! у визначеннг психолоГ1чних ознак и покликання та 1ризначення, II ипрофес1Иного потенцхалу". Отжв, п о т ёЛ ц I а л 1ндив1дуального буття особист о с т 1, як

конкретно-психолслччне явшце, склав об'ект нашого досл1дження. II р о} о с ¡Е к и Л потенц1ал особистост!- зм1стов-на складова потенц1алу буття людини - обраний предметом дослгдження.

Проблема досл1дкення полягае у необхгдност! зм!стовного визна-чення потенц1алу буття лпдини.як конкретно-психодопчного явища; ви-д1ленн1 емшричних критерпв його об'ективацп та квал1ф1кацп; об-грунтуванш шляхов направлених психолоичних вшишв на процес форыу-вшшя та розвитку профес1йного потонщалу оссбистости Актуальнгсть проблеми зумовлена конкретно-науковиыи факторами розвитку психологичного зшшя - носбхтдшстю визначення "зшетовного простору" ка-тегори "потенциал" ; пргоритегоы ссцгальних задач, пов'язашх з пхд-вищекням творчого та профес!Иного потенц1алу сусшльства; оч1куван-нями реально-практичних гармошзуючих вшишв з боку психолог1чно1 науки 1ндив1дуапьно-ор1снтованого та сощально-оргентованого характеру, що визр!вах>ть в сусгильств!.

Г1потела досл!дження; припускосться, що профес^Р.ниП потенц1ал особистост! формусться, розвиваеться та реал1зусться як процес роз-гортання особист1стю oнтoлoгiчниx В1днссин до св1ту: шзнавального, перетворювчого та "ставлення лвдяност!¡до притаыанщ особистосм як самостгйному, "единичному" буттю, 1ндив1дуальн1й сутнсстг; тако* припускаеться, що на розвиток профес1Иного потеншалу оссбистост! вцглому можна дхлги через направлений вплив на одну з складових ча-стин. Так, розвиваючи гизнавальне ставлення оссбистсстг, мохна вик-ликати до розвитку П перетвораоче ставлення, та ¿н.

Ппотеза дослЦження мае дек!лька зм1стовних насл1дк1в:

- припускасться, що потенц1альн1сть - це онтолопчна властив^сть буття людини, тобто властивхсть, притаманна йоыу за суттп способу генування;

- дана властив1сть отрдауе на ргвш особистгсного буття /або буття лодини як особистосм/ Гйнерал!зовану по зм!сту як!сть - потенц1-ал розвитку оссбистост! як суб'екта культурно-1стор;;чних вгдносин;

- цей потенщал особистгсть реализуо в справг, що мае культурно-1с-торичне значення, сенс та цгннгсть /прс^есгя, си.;еЛн! В1дкссик<, мш0с06ист1сн1 в1дн0сини I т.д./ I отрнмуз при високо провес ¿.".нему IX виконанш статус соц1ально-ц1нко1 /або соц1ально-перслек-тивно!/ особистсстт;

- професхйтй потенц1ал ссобистсст1 формусться та розвиваоться у процесх 1вдив1дуального розвитку людини, при цьому "творча само-Д1яльн1сть" може розгледатися як умова наплыл ефективн^го саыо-зд1йснення даного процесу;

- припускаеться мохливтеть психолог!чних вшишв на внутршшй, ге-

нетичний процес формуваиня, роз витку та зд1йснення профес!Иного потенциалу особиотостг; можливгсть побудови ефективнох психологг-чно! методики реалхзацП такого роду вгшив1в; - припускаться мояишв1Сть створеннл 1цдив1дуально-ор1ентованих роз-виваючих моделей направлено! взасмодп психолога з особистгстю по здпЧсненню эм1стовних вплив1в на процес процессного розвитку дано! особистост!.

В ход[ реал1зац1'х дисертахц йного дослгджэння виршувались наступи! задач!:

1. Сбгрунтування змгстовно! природи досл!дкуваного явища; яйцо припуцення про онтологгчну природу потенцгальност! буття ли-дини шдтвердиться, то необхгдне обгрунтування методу теоретичного дослгд.кення конкретно-психолог!чно! сутност! даного явища.

2. Побудова конкретно-психологгчного методу дослгдженчя онтоло-Г1чно-зм1стовних явищ та використання його у визначенш кон-кретно-психологхчно! сутност! потенщалу !едив!дуального буття особистост! /об'екта дослгдження/ та, в тому числ!, про-феспЧного потенц1алу особистост! /предмета досл1дження/,

3. Виявлення сутнгсних мэхан1эм1В формування та ро"витку профе-схйного потенц1алу особистост!, визначення способ!в хх "штучно!" /направлено-створк)вано!/оргашзац!! з щллга забезпечен-ня оптиыальних умов професхйного розвитку конкретно! особистост!.

4. Видхлення конкретно! профес1йно! дхяльност!, яка визначить реально-практичний р1вень досл!джэння, що реалхзуеться, та г.означить напрям ег.ипрнчного гизнання предмета дослхдження.

5. Визначення модел! тшпзащх до с л I джу вано го явища I побудова типологы реальннх прояв!в сутностх даного явища /профес1й-ного потенцхалу особистост!/ з щллю виявлення змхстовних вгдмхнностей направлених вплив!в психолога в хндивгдуальнгй робот! з особистгстю.

6. Визначення теоретично! основи емпгричного дослхдаення, вибхр адекватних методов мзнання реально-практичних прояв!в про-фесгПного потенцхалу особистост!.

• 7. Вибхр способу "передач!" конкретно-психологхчного знания особистост! про особливост! х! профес!йного розвитку.

Наукова новизна дисертащ! полягае у розширешп кола психологгч-них проблем, звернсних до 1Цдив1дуальност1 лвдини, визначенн! нових /онтолог1чно-ор!ентованих/ напряшв хх теоретичного вивчення; профз-С1йний потенщал особистост! представлений як онтолог!чно-зм!стовке

явище, пропонуються хнтарпретоваш ыодел{ його теоретичного /"онто-лсхччне моделювання", "онтологхчне коло" типхзацп/ та еыщричного дссл1джоиня /метод "природного розьитку" профес1йного потенцгалу особистост1 психолога/, як1 вгдтворюють оссбливостх суто-онтолопч-ного дослхдження явщ.

Практична значения дисертац1йного дослхдження полягаз у теоретичному та реально-практичнсиу гюзначзнж шлях:в побудови хндивгду-алыю-орхентованих методик направлених "психолоНчних Ш1лнв{в" на г.роцсс здгПснення буття лвдини як "безпосереднього само-буття" /С.Л. 5ранк/ { створення психолог:зованих соцтальних програы по дослхджен-юо, прогнозуванш та "практичшй гармошэацп" яв>ц соц1ального лентяя сусшльства, пов'язшшх э його профес1йно-тЕорчим потенц1апси.

Емгиричне дослгд :ення здгйснене на баз1 в1ДД1лення психолоНх ф-ту С0Ц10Л0ГП та психологи Кихвського университету ш. Тараса Шев-ченка та Центру "Психогенез" при Кихвськсиу ун{всрситет1. До викорис-тання эапропсновано метод "природного розвитку" професгйного потон-цхалу психолога, який вклсчас методики:

а/ "Простхр пснхолог1чних вгишвхв особпстсст:";

о/ исмгр,; ованх обрали "я" у г.сихолоНчно-зшстсвноь"/ текст!";

в/ "Творчий потенциал особистостх";

г/ ЫтерьретованиП вар1ант "методики фор.гуючого експеримеиту" у дослужены профес1йнсго г.отенцталу психолога. Про1,ес"пзредач1" в^дповтдного знания особистсстх про особливост! Н профес1йного розвитку, потенц!ал и буття забезпечений "1ндивхдуал'..-нос картоп-прогнозоы профес^ного розвитку особистост! психолога".

Дисертацхя викснана »'.а ка.федр1 аагальнох 1а ¡гашнорнох психоло-гп Кихвського унхверситету !м. Т.Иевченка.

Акробат я роботи здхйснена баз! в1адхлу теорН, 1стори та етнопсихолсгп 11Д1 психологи АШ Украгни.

Структура та об'ем рсботи: дисертац!я ыхстить вступ, 3 глава та резюме; викладена на 175 стор{нках тексту; мао 3 схеки-цсдел! 1 4 налюнка. Список лхтератури включае 170 найненувань. На захист виносятъся:

1. "0нтолог!чне моделювання" як иетод теоретизац{г психологгчних,

0нт0л0гхчн0-зм1ст0вних явюц, який реконструюе сутнхсть онтолог1ч-ного способу п1знання у конкретно-науковому/психолсг1чноыу/ до-сл*джённх.

2. Теор1я професхйного потенц1&лу особистсхт, як сутнхсного явшца 1вдив1дуального буття людини, що полягаз у хндивхдуально-непов-торнсму зд1Йсненн1 оятологхчних в*дносин до св1ту: шзнавального, перетворюючсго та "ставлення людяностх", яке, в свою чергу, гшед-

нус в собг способи реал{заци особистхств вгдносин спор1дненост1, творения, моральност! та духовисст1.

3. "Онтолопчне коло" тшпэаци потенц1альних характеристик профа-с1йного розвитку особистост1 як иодоль тигпзаци сутноси онтоло-г1чн0-зшст0вних явшц,

4. Типолопл "прсфес1йно'1 обдарованост1" психолога, яка постас у по-еднанн1 са.мост1йних типологий:

- потенциалу п1зцавальмого ставлення особистост{ психолога до св1ту;

- потенциалу пстарления лвдяност!" психолога, властивого Иого Ы-див1дуальноыу буттю;

- потенцталу перетворюючого ставлення психолога;

- профес?П за ознаксп "ревень пщив1дуальних дгянь особистост! на розвиток системи сусп(льиих в1дносин";.

- сфер практичного застссуванил психолог*чного зншш;

- цшшв провесгПного даяния за ознакою "ревень оволодтш осо-биститю лроцесск прсфес^ного д1якня";

- ревень 1цдивг дуально* залученост1 особистост1 у процес профе-с1йн0г0 д1я11ня.

Ь. Метсд "природного розвитку" профес^йного потенц1алу психолога, лкий прйдставляс эасоби та методику ешприцного досл!дження по-тонцгйних характеристик процесу становления особистостг психоло-гои~про}ес1оналсм.

П. 31ПСТ РСЕОТИ

Пбдас лопчиу та зьистовну сргашзацш досл1джекня; позначаэ об'ск? та предаст конкретно-психологичного шзнання, ггпотезу досл^ -дяення, налрпи та шляхи и обгрунтувашя. Задач: дослхдаення представлен! у спгввгднспешп з методами та яасобаш хх гархшения.

Плата I. Потенц! ал буття люди ни як фглософсько-психолотша проблеял.

^сторгогра-ф/.'! ?{лозета пскхолоНчних дослгдяень пробле-т ч'биолотрус П1д:сс!»-! гсг ::апрями П виргаеннп. Найб1льш продуктивна: поста« снаолорп'иг,-орЬ-;нтований пIдхгд у розушнш сугност! про-йлсп; ¿сгчусздая -7-д '•о.т'т'.тку потенщалу 1Ндив1дуального буття дзущ-ни; ;;ан:!;1 г.1д«д сгиг-.згпо представлений у працях И.Кузанського, Г.С::о»ород;!, В.Солоп/о;-:-, О.Л.Фраика, С. Л. Рубинштейна; цз й об^коЕИ-ло гн'яр напр,т!у вфшвкня досЛ1дНицьких задач налоге дослвдкенш. Егшдшш пунктом пс Iх о н т о л о г г ч н и х д о с л г д -

пень, незалежно вгд того, в як1й областг тукового знання рони зд1йснтться - фглософп, психолог!i, содоологн, педагог^, - ви-ступае буття /сутна/, дане людинг в безпосередньому дхйовому та п!з-навальному контакт!. Основний эьаст таких досл1дкень полягас у роз-критт1 о » т о л о г i q н и характеристик сутнього ё рамках рхзномаштиих онтолопчних KaTeropifi: Снування та сутшсть, причина та наелгдек, «отливе та fliйене, npocTip, час, форма, рух, ро-збиток та in. Онтологгвде деелтджеиня реалгзуеться пльки по В1ДНО-шенш до онтологгчно-экйстоьшх ЯВ1Ц, тобто тих япиц, якг в!Добра.жа-ють сутшсш характеристики буття як сутнього. Категсрп та поьяття, |до позначають ц! явища, характеризуются с^лософським узагальненлям ix зьисту, тому i в психологи, i в ссцгологи, i в педагопц1 пра-BowipHo використовувати загальну модель онтолеггзац:i - багагомгрна та багатор1вневе вивчення сутност! я б ид /С.Л.Рубицтейн/.

Об'ектом даного дослхдження обраш готенцтальш характеристики буття лпдини. Специф1чшсть зыхету об'екта потребуй побудови спорхд-ноних моделей онтолеггзац!i в теоретичному та етИрнчному доелтджен-Hi; вшидниЯ момент теоретизаци - визначелня онтолог!чно1 cyTHocTi досл1джуваного явпда.

Буття /як сутне/ - багатогракна та багатспланове, оекгльки по-еднуе в co6i cyti'eKTiB pisiiouaHiw.x форы, cnocc6iB ¿снування, фора руху. Розкриття специ$1ки koehoi з цих форм - умова i прерогатива лодського способу ¡снування, що реалгзус эд1бн1сть свЦоыого вхдебра-ження вплив!в з боку iwuix сутнгх. Специф! чшЛ cnocitf 1снуюння лэдн-ни зумовлешШ наявшета $уцкц1И людського Д1яння та св1дсмсст1. Необ-Х1дио здН'хнюсться "спглкусания", взазыедгя сутшх, ix взазыспроник-лення та противага един одному. У склад1 буття лидш-.а, як сутна, що усвхдонлюа все сутна та зьпнюс .Чего, из внноситься за v.esi буття, вона сама - сутнс, поеднанэ у склад: сутнього.

Аналхз системи онтологгчнпх ьизнач.иь сутнього та буття дас !.сж-лив1сть ствердкувати, що онтодог1чле дослЦу.ення потенщьлышх характеристик буття лкдани /об'екту дослхдження/ ноже здхР.снювагися тгль-ки в о;:,ному напрямку - вивченш suicTy знднщдуального буття ладош в онтологгчному в1днозеиш можливого та д!Ясного. Проте, зберггавчи стратогхю доедпдяення /К.О.АбульхаиоЕа-Славська/, цо ш^тытся, спробуемо роэиирити з:лстошу недель об'екта i визн&чити ентояопч-кий зшет noTCHaiajibiiocTi лвдськога буття децо 1наюло, У традищйно-;.:у "ебрис! оитолот" погснщалы^сть могла шзначатися тхльки як 1нтаь:щ опальна влястиетсть буття - акту i ггроцесу iснування сутнього /Езазмодп, зм1ни, становлекня/, "направленогс" та "прямуючого" до розвптку, CneiE:.Ji4HicTb людеького буття, обуг^.овдена t.iipora сшлови-

значения та !ндив!дуалыюх свободи людини в оволодшш цгею nipón, дозволяв припустити, що потенцхальшсть - це онтолоНчна властивтсть буття людини. Отже, ладське буття /сутне/ е "позитивна г.ожливгсть" единичного, конкретного буття лидини, оскгльки в процесг онтогенезу лвдська особа проходить весь шлях "розгортання" ii "людяностх" i до-сягас у цьому конкретних результат!в, властивих саме i i i идиbíдуальному буттю, i i одиничност!. Теоретично обгрунтування даного положения дозволить визначити 3míct об'екту досл!дження.

Конкретне одикичне буття, що вхдбувасться у конкретному 4aci Tá простор!, падивщуально-неповторне за cboím 3míctom та якостями, отрину характеристику сутнього як "с si ту". Оск!льки т!лыш людин: дана здатшсть збагнути, осягнути цхлхснхсть буття pi^HOMaiiiтип: сут-н!х, буття як "cbít" cni ebíдноситься т1льки з буттям людини. Буття речей, явищ, процес1в стримуо статус "предметного" св!ту /С.Л.Франк/( об'сктивного, безпосередньо даного у чуттевому сприйнятт! людин!.

Суб'сктивний свгт "я" - завжди реальннй та одиничний. 1ццив!ду-альтсть завжди присутня в реальност! як у цгл!сному та неподгльно-му, ало осягання i! передумовлюс визншшя i! неповторно! сутност! як конкретно! та единично! в цхй сдностг реально: д!йсност!.

Сутньому, як icHy¡040My у гоасмодп, взасмопричиненн!, 3MÍHÍ та становленн!, властигя íhtghuí я буття. 1нгенц1ональ1П«ь та потенц!альнхсть - онтолопчш властивост! буття сутнього, як! пронизують буття вцглому i к окну з його форм окремо. 1н-тенцхональнгсть та потеищальшеть можна визначити як внутрхшн! гли-■бинн! умови розгортання в бутт!, д!йсност!, cbítí сутност! сутнього. Тему sei вхдносини /зовштнх та внутр!шн!/ буття сутнього наловнет !нтенц!ональним та потенц1алытм змхетом. Кожне окреме людське буття волод!е штенхйею ni знания та перетворення сутнього, але в особисто-му життх кожнз лгодинл реалхэуе qi штенци в Т1й чи Ъшпй Mipi, на , тому чи ¡каому pira!, з Tien чи incoa продуктившетю, проявляючи при цьому суто noTenqiMbni с во! moüuihboctí /здатшсть, зд!бн!сть, тала-hOBHTicTb та !н./.

1ндпв!дуальне одшотчнв людське буття окрш властиво! йому тнтен-nü способу icnyr¡amt,i володге потенцгев зд!йснення пщивхдуалыю! сутност!. 3tdcT дано! пгеенц!! обумовлений однгею з хнтенцхокальних характеристик буття лпдпни - "самопричиншстп" як вэдучою для людсько-го способу icnyE-агаш формою причинност1 буття сутнього. Потенщаль-нхеть лпдськ.ого буттл /як безпосереднього сакобуття/ протлгнута у ча-сх: зона заида в нппулому. як щось завершене, закхнчене; вонз зав-яда з тепптнп'ьому, як те, що здШскшться, д!етьсп; вена завзди в улйбутньону. як те, що т!лыш мае эд!йсиитися. Але, оекглъки погенцх-

альшсть "влсв1чуе" сутН1сть Ьщив¡дуального буття, яка залишасться незм1нною у процес1 розгортання, розвитку. становления I яка в кож- . ний окромий момент хснування специфгчно посднус у свосму тепер!шньо-му { минуле, 1 майбутнс, можливе прогностичн-з хн знания дано! сутнос-т1, передбачсння П "потенц1ального руху".

Визначаючи онтологхчну як1сть 1нд»вхдуального ладського буття розгортати у своему становленш, розвитку Непсвторну, одинично-конкре-тну сутнгсть, можна говорит» про потенц!ал буття люди н и. Одйничне людське буття, зд1йсдаючи себе як самост1йне, Ц1-л1сне, завершено сутне, реалхзуе св1й {нтенцгональний I потенц1аль-ний зм1ст. Iнтеншопал ьщсть людського буття полягас у розгортанн! сутн!сних характеристик людського способу 1сну&ашя як такого в реальном! особиетого життя лвдики. Лотенцгальн1сть 1нциВ1дуального буття визначаеться його неповторною, 1ндив1 дуальною сутн1стю самостийного сутнього. Оскхльки эд1Йснено сутне, як онтолопчний "результат" буття лвдини завжди в майбутньому, завжди переносить момент теперт-№0Го уприйдешне, сутне 1ндивхдуального.людського буття е завжди позитивна модели в г с ть життя конкретно! лвдини, що прямуз до свого веления у Д1йсн1сть, до свого завершения у неповторному "св1тх" само-буття людини, до свого визнання як ц!нносп, що осягае в соб! "все-едшеть буття сутнього". Потенщальнхсть тому - "сутн1сна визначаль-на ознака безпосереднього самобуття" /С.Л.Франк/, його онтологхчна властивхсть.

Глава П. Теор1я формування профес!Иного потенц}алу особистост!.

Теоретичне досл1дження конкретно-поихолог1чно! сутносТ1 профс-схйного потенц1алу особистост: пропонуеться здхйснити за допомогох катоду теоретизащх "онтолопчна моделювання". який дозволяе зберег-ти трвдици суто-онтологичного дослхдження в конкретно-науковому П13 наннх. "Онтолог|чне модолювання" постае як метод посл1довного рекон-струювання сутност! дослхджуваного явища з ц1ллю розкриття його зм!с тов!Шх зв'язкхв 31 св!том, закономхрностей формування та розвитку, а також а ц}ллю о'бгрунтування можливих психолог!чних вплив!в розвивал-чого характеру на даний процес. В нашому дослхдженн! "онтологхчна мс делювання" реализована на декхлькох р!внях:

I/ теоретизац1я предмета дослхдження - професгйного потенциалу особистоси;

2/ теоретизац1я конкретно! профес1йнох дхяльност!, що обираеть-ся зм1стовним простором дослхдження;

3/ теоретизащя способ!в реал1зацп дано! профвс11 та побудови 1доально1 модел! спе щ ал хста-професí онала;

4/ теоротиэац^я процесу розвитку профес!йного потенцхала ссобш

тосН в умовах конкретно! профос I ¡¡но х дгялышсти Ягсцо в особисто оитолотшсму /ф{лософському/ досл!джонн1 вих1д-ним пунктом виступае буття-супк:, яке дат; людкш у безиосеродньому д1Йовому та шзнавальному контакт! як эгорнуто, "вса-едино" ц1ло, то в психологичному досл1дженш вЦправним пунктом виступае буття-сутна в одн1й з форм свого гснування - дгПсност! або реальности Само ця форма хснування буття служить основою для подальшого "структурупання ц1лого" в психоло^чному 1изнаши. Цосл!дов1Исть тсоретизацп повинна В1дповгдати онтолоНчному зм!сту цього процесу. Тому решпзацгя "онтолопчного моделювання" являс собою побудову багатор1вново1 зм{с-товно! и одел I предмета:

- персик лм{стопниР р!вг:нь модсл! - позначоння життсво! реальное^, яка породжус яв'.ще, обрано психологом як предмет досл:джен1Ш /теоре-тлзацг {/. В П021шч_2,1Щ1 _ис!!хологг1р1ого п^1_сту_дасл1д^вано1 _рпально£-

задастся нпобхгдний р1в":нь уэагальнсния и су-гност!, який зберг-гасться в по дальних гюбудовах. Б исзначоши в!дтворються вс! сутмс-Н1 зв'нзки даног психологично^ реальное^ з свгтом, визначаються ма-хашэии П розвитку, вказуиться ножлнв1сть зм1стовних, психолопчно-обгрунтованих валив! в;

- другий зп!стопниЯ ргвень иоп^Л! - визначоння продм-эта теоретиаац!I. Еизвачаючи пр-дцот. леобхгдно вказати тип зм1стопного зв'язку описано! киттевс! реальнее™ з явнцем, яке сбране предметом теоретиэаци. Це мсхуть бути эв'язкн: ц!ло - частит; сутшсть - Властив1сть; причина - наслгдок; процсс - результат та ¿н. Тип зв'язку вказус на-характер взасмсперэхсдгв сутисст! життево! реальностг та конкретно об-раного предмета доел! дтыия, цо дао ыо:клив1сть визначити "ьасце" да-ного предмета в багатомхршй та багатор1внев^ систем! взаемовгдно-син "лиднна та св!т". Залэжно В1д того, який р^вонь узагальнення психологичного з«1сту яви^а був обраний на пераому ргвш моделювання,

и отлив! поедналня скремих тип г в вказаних зв'язк! в, що дае можливгсть досл^дкику зфсрмувати б!льа цгл!снв уявлення про свгй предает.

- тр5т1й зупсюениУ. р!е-~;нь цсдел! - побу^ова_тео£1предаета_дос;пд-*ення. На даному рхвнг моделювання визначасться онтолог1чна та пси-холоИчна сутшсть явкда; вказуеться "згистоЕне сшввгдношення" дос-лгджуваного явица та цШсного процесу формуванкя 1ндив1 дуального св1ту "я" особистсст!. Сссбливо важливим в &иб1р пояснювального мето-долопчнсго принципу, який вказуе:

I/ напрям дссл1д.теняя ЯЕИца; 2/ зм1стовниП ргвень дослгдташ;

3/ руд1йш сили розвитку явища для вивчоння заноношшостей самого процэсу розвитку;

4/ можлишсть та характер рсзвицапчих психолог1чних впдив!в на жит-

тсву реальнхсть доедхдоуваного явида; 5/ "зм!стоь1Ий продукт" осихолопчнох взаемодП з особистхстю в прочее! розвиваючох робота;

6/ "зьпстоышй п1дххд" до ВЯбору i СТВОре»ЯШ лсихолопчшх мят0д1в

1 прийоы!в дослхдження, форыування, роз вит ну явица, яке визначило предмет взасыод! I психолога з ссобнстхстю; 7/ реальний, ,життевиП"аналог'' дослхджуваного явища, який виэначас "зм1стовний прост}р" досл1дки|(ъко£ та $ормувчо'г взаемодгх психолога /так, налриклад, в дослхдженн! професхйного потенц!алу осо-бистост* наобх!дно обираеться група профвехй або окреуа профес|я, зигст якох "онтолог!чно в!дпов1даа" визначен1й психологом сутнос-т! досл{джуваного явнща/. В нашому досл1дженн1 це - "пр*тцип творчох с«мод1яд|>ност1"| аапропо-нований та обгрунтований О,Д.Руб1 питейном.

Отке, потенцхальшеть вмзначена як сутшсна /ентологхчна/ ьлас-тив1сть буття особистост!. ЛсихолоНчна суть ц1сх властиаост! можо бути зрозум1лои через розкриття нехашзм1в та занонсы1рностей зи{с-товних перехо^хв {нтенц}ональ№х та потенн1альних характеристик бут-тя особистост!. .

Потенцхальн! характеристики буття лю-дини проявляються в тому, я к вона реал{эуа ! н т е н ц х х сво-го способу 1снування:

- чи зд1йчсш)б хх в повнхй ыхр1;

- чи помножуе в самостийному пошуку наявн1 Ьдивхдуалып зысобл здхйснення цих 1нтенцхй;

- та забезпечуе взаемопроникненця 1нтенц1ональних особливрстей рхз-них рхвшв у своему повеявденноыу жи?т1; та 1Н. '

Характеристика кожного окреыого "хндивгдуального буття" за цюи позициями дозволяв розмзрковувати про »яру оволодгння лвдлнов якхстр "суб'екта свого киття".

Потанцхвльнхсть - онгологхчна властнвхсть одиночного лвдського буття - деякого самост^Ного сутнього, яке перебувас в постойному ру-сх: змгнг, роз витку, становление. Вгдповхдно багатор{вневсму устат-куванад буття 1идив1дуально! сутностх, потенц^аль^сть мае р^зроь'-а-Н1тт о:н т о л о г I ч н ! форми.що вхдображують якост! ад!й-снення "беспосереднього самобуття":

- за ознакою психологично! обумовленост!:

I - природжена. • П - здобута.

- за ознакою перспективности 1идив!дуального роз витку!

I - прогресивна.

П - статична.

Ш - регресивна.

- за ознакою продуктивност1 саморозвитку:

I - конструктивна.

II - нейтральна.

Ш - деструктивна.

- за ознакою цШсностг "розгортання" 1нднв1дуально1 сутностх "я":

I - завершена.

П - незавершена.

ПрофесгГ.на сфера життя особистост1 постам як найб^лыл синтетич-на'за зм1ст0м, осмльки почднуя в соб1 реальш, вират:ен1. в д1йсност1 "аналоги" вс1х сутшсних /онтологхчних/ р{вн1в людського буття. Про-фесхйна сфера життя, 3£х зм:гстовниЯ та як гений р1вень втдображають степЫь б1олог1чно1 зрглостх 1щив1ду, як1сть соцгально! зр1Лост1 ссобистсст1, перспективу становления культурно-хсторичнох хвдивхду-альностк Професхйний потенцгал особист ос т I - можливий у передбаченш, у прогнозуванш piзнopiв^lëвий та багатом1рний роз виток "я" особистостх. який зд1йснюеться самою осо-бист1стга в процес1 релхзацп "життево! справи", соц1ально1 дхяльнос-Т1, професи. НрофесШшй потенщал - це сутнхсний для конкретнек" особистост1 рхвень розвитку профес1йного ставлення до евхту, як I сс1с1 системи яыттзеих вгдносин вцхлому /О.Б.Старовойтенко/.

"Життзва справа',' в якхй можливе розгортання покликання особисто-ст|_, можэ охопливати одну або декхлька сфер 1вдив1дуалыгого життя люди;;:!. Часто сфера сусшльно-кориснок працх не стаз для особистост1 простором реал1зац!1 "потенцхалу свого буття", або нав!ть не може ней стати. Такою сферою може бути прос^р ехмейних В1дн0син або сфера вгдюсин "я - гкгл.Ч", та "евхт мого "я", в евгдомгй побудовг якого особистхсть може дссягати достотного професгоналгзму.

ПрофесШшй потенцхал визначае перспективи особистост! в оволо-. дгнти засоби/л самопроявта хх 1ндив1дуальноеТ1 в профеехх та'через професхю. Професхя повинна розум!тися як "соц1ально-ц1ша справа", "озляттл", в яком,у €собнст1сть може реалхэовушти свое призначеьня, ссоо поклпганпя.

Прст"с£Г:н:1и потт.пц1ал - цз перспектива розвитку пройес!йного 0г,чгсаобпетос':1! до евхту. яке полагая у придбанш нокк, сб.унс-пруйтсхсп, сясс/Яв пхэтння, резуъшшл, оволодхння, перэтво-ос1ту рочзЛ,. ст:г.чу гкпгах лодей, св!ту сеого "я" /0;Л.Руб1н~

Про^зсШгей похищал - цэ перспектива особпстостх а оголодЬтгё 1 ®ьтугио-тстов!руич,лост^дом Доругувоння евтту с того "я": доев!дом,

який зберггасться, перебупаючи у ЗМ1СТ1 т1е! чи {ншо! профес1йно! д1-яльност!, I може пилучатися особист1стю при умов1 сутшсного, глибин-ного оеолод1ння своею профссхсга. Таким чином особистост1 в!дкривають-ся додатков1 засоби "творчо! самодгяльностх" /С.Л.Руб1нштейн/, онто-лоНчно насичсш наст1льки, що можуть забезпечувати цШсне, завер-шене формування свгту хцдивгдуального "я" особистость

1у!Див1дуально-не!1овторн1ГА эм1ст професШюго потонц1 алу проявляемся у вилучених профяс1йних засобах хндивхдуалыюго "я" для ц!л1-сного здхйснення свое! неповторно! людсько! сутност1:

- засобах та приПомах щншсно! творчост1;

- прийомах та формах рсфлекси;

- засобах забезпсчення продуктивное^ свого ¡ндив1дуального та соцгального буття;

- засобах роэширення "простору ¡ндив1дуального та сощального життя";

- виборт життевих критери'в саморозвитку як процесу, що зд:йс-нюеться пост1Йно.

Специфхчшсть людського способу 1снуваннл, на в{дойну В1д 1нших форм буття, визначаеться тими втдносинами. за допомогою яких в кожному одиничному буттх вэдтворюеться ц1Л1сн1сть, всеедшсть сутнього. Для людського способу гснування вихгдними постають /в онтолог1чному аспект:/ в1дносини п1знання та перетворення. В онтолог1чному дослдаенш категория "вхдносини", "ставлення" викорис-. товуеться для позначення багатор;вневост1 1ндив5: дуального буття лю-* дини; вхдносини тому -

ОНТОЛОГ1ЧНИЙ ПрОСТ1£ /ЗШСТ/,

онтологхчна ^мова /хнтеЬщхя/,

ОНТОЛОГ1ЧНИЙ СП£С1_б

онтолог1чний час /"психЬще^/,

онтолог1Чний наслхдок_Удо_тенщя/ та

ОНТОЛОГ1ЧНИЙ продукт /С^ТНГСТЬ/

1снуЕання одиничного людського буття. В такому онтолог1чному РУС1 ыдносин як способу эдгйснення буття окромо! лвдини вгдбуваеться поступове "вщплення" хз специфгчного, людського способу хснування /"загального сутнього"/ 1вдив1дуального буття /"одиничного сутнього"/ "становления та розвиток" його як "безпосереднього самобуття", "на-родження та оформления" неповторно! сутностг "я" як культурно-хсто-рично! ц{нност1.

Сутнхсть буття людши як специфичного способу хснування розгор-тавться у пгзнавальному та перетворюшому ставленш до сутнього-свх-ту'. Сутмсть одиничного лвдського буття розкриваеться у ¿црыдуаль-

Ho-HenoBTO£HO!/i¿ здт й£Н пкн i _ujt х_о н то л о гЬщих вГдносин.

Шзнавальнз ставлсння до cbítv реал1зусться лядиною в онтолотч--Н1Й ПОСЛ1ДОВНОСТ1 "пКчНапаЛЫШХ д! лльностс,",", що роэкривають cythictb Д1Йсност1 в цхннхсних, скисло-насичених виэначеннях:

I етап - безпссередно чуттсве шзнання; це - спецнфгчний cnociö Д1яння людини, направлений на зд1йснення цШсного, яко-' мога бгльш повного сприйняття доступно'! у в1дчуттях реальности

П етап - абстрагування або генералхзацгя чуттевих уявлень про

реалыисть, ¡цо шзнасться, думкою; змгстовним пхдсумком цього роду шзнавально1 д1яльност1 е викдадена у понят-тях сутшсть безпосеродньо сприйнятох реальност1.

Щ етад - осмисЛення або "осягненнп" сутнсст: реальности, що nia-наеться; гйзиавальна дхяльшсть цього етапу peajiisye 3mïct0bh3 взаемопронккнення сутностей суб'ег?1в пхзнан-ня /того, що пгзнае, та того, якиЯ П1знасться/ i обумов-люз онтолог1чний перех1Д до здхйснення oco6hctíctio суто, перетворюячого, дхялыюго ставлегеш.

В перетворюючому ставленш до cbítv сутшсть людини отримуе об1 ективний, чуттсвий вираз. Якщо у гпзнавальному ставлены1 "п с и х о-логхчний вплив" /кехашзм формування та розвитку онтоло-rÍ4Htix ставлень до сзгту/, що реалхзуеться, вхдбуваеться як "вбирания^ особист1стя сутностх предмету niзнания, то в перетворюичому ставленш "психолог1чний вплив" нас пиши характер i в1дбуваеться.як ^мго^зтання^. сутностх. "л" шляхом сутшсних йеретворень у об'актi во asi,! од i ï ; проте, при цьому можлйве впливу, коли осо-

бистхсть зд1йснюе розвиток i cbosï сутностх. "Вилучення" та "рекон-струнцгя" змiсту 1ндив{дуальнох сутностх "я".може "вхдбуватися як ви-будова онтологхчног моделх самого пер-этворютою ставлення; сутнхсть "я" постае в тону:

I/ пк особистхсть визначас "життсву сферу" свохх перетворюючих ппливхв; чи додерауе при цьому ставлень спорхднёностт ;

2/ як обирае особистхсть эмхстовний рхвень сутнхсних впливхв; чи додержуо моральност! здхйснюваного перетворення в пвищг;

3/ як peanÍ3ys пэретворюгачий вплив, якх засоби та прийоми вико-ристовуо при цьому; чи вкладае в кожний окремий акт Д1яння потенцтал творчостг, властивий 1й;

4/ пк переживае та оцгнюс наслхдки здхйсненого перетворюячого впливу, чи реал1зуа неповторний потенцхал духовиостг в процз-ci творхння цхннхсних. в1дносин;.

5/ як особистхсть зшнюз та перетворюе саме д1йовэ ставлення до

св1ту, в.якому перебувае; як роэвивао свгй п1энавальний та перетворювальний досвхд, у пост1Иному пошуку осягаючи сут-Н1СТЬ свого "я", свои людяшсть. Про$ес1йний потпнцгад особистостх визначапть:

I/ потенц1ал здгйснення п1знавального ставлення до свхту;

2/ потенциал лдхйснення перетворввчого ставлення до свг ту;

3/ "потонцхал людяностх" /зд1йсношш ставлень спор{дненост1, творения, духовностх, моральностх/, властив1 особистост1 як: а/ "все-единому" сутньому; б/ людському бут-тю як спсцифгчному способу хснування сутнього; в/ одиничному, конкретному "безпосередньому самобуттю". Лрофесхйний потенцгал особистост1 у свохй як1сшй характеристик вира-те стушнь розвитку, завершенос- ■ т1, зд!йснаност1 1нтенц1ональних та особисто потенц1альних властиво-стей одиничного людського буття.

Емпгричне досл5дження профес1Йного потенхцалу особистостх повинно эдгйснюватися стосовно конкретно: профвсхйнох дхяльност1 або конкретного змхсту Т1С1 чи 1ншо1 "життево1 справи", в простор: яко'х мо-же в1дбуЕатися розгортанкя 1ндивхдуально1 сутност! "я" особистост*. Проте, теор1ю профзсхйного потеищалу ми необх1дно доповнвемо узага-льненими уявленнями про онтологхчну сутшсть дано1 професи, а само -сонхологгчною теоргею професгйног структури суспхльстБа та соцхолого-" психолог1чною теор1ею конкретно! професп як синтетичного явища, що к&р. соцгальну /суспхльну/ та 1ндив1дуально-психолог:чну природу. Проф 1на дхяльнхсть психолога обрана наш як простхр конкретно-теоре-тичних та емпхричних досл1джень.

Глава Ш. Методика побудовд емпхричного дослхдження профгсхй-ного потенщалу особистостх.

Даний розд1Л роботи представляе обгрунтуьання онтологхчко-омхс-товного дослхдаеннл ешпричних прояв1Е сутпостх гожолог1чних явищ. и0нтолог1чне коло" типхзацп пропонуоться як теоретична основа емш- ■ ричного дослгдження /див. схема-модоль I/; вомо являе собою специфхч--ну модель тшхзацП, що иайб1льше вхдповхдао онтолог1чно-ор1бнтованн;л досл1дошнняы. В основ! "онтологхчного кола", тишзацхх лешпь "онтоло-г!чшй цикл" досл*дх:оння', утвореиий абрисом оитологи. Предметом ти-птоэтт1 т. виступао "профзсШш. обдаровахисть" психолога, що розумхетьсп ' як синтетична иклсть профгсШюго дхаши психолога, яка вхдображуз ¡зхдкоспу Ьщнвхдуальну успЫшсть особистостх в дохгаму процосх. Про-•докозютрусмо эдйстотшй опис гюбудовалюх тополог! 1/ "оигологЬлзо коло" иипсаци утюратгь три сряшшх для проглот» п!опй»шп рхгеи бухта: а/ 1 нцих)г,цуальш-пс!1ходагхчни!1; С/ сощадьно-психолохччнпй;

"(Ш0Ж1Г1ЧНЕ КОЛО- Т;ШЗАд11 "1Р05ЕС1ПК01 сцдшззднаст!" П ЗООЛОГА

суспхльно-т сторичний рх вень /сощолоичний/

•гипологхя "сфер практичного застосувшшя „ - У11 ПСИХОЛОГ! иного знания

типолог1яппрофесхйи- У1

сонхально-псгосодогхчнпй

• У - типологхя я1лвн1в

див1дуалько! загученос-у прохшс професхйно-го д1яння

1у - типологгя "цикл! б

профес!Иного дхяння"

Е - типология "потеке!-алу г.еретвэршзчзго ставлення особистост:"

П - т5шалог1я "потених-алу лвдяностх"

хндпв1дуально-пскхоло-Г1ЧК.:Г: рхЕень

I - тйподог1я "потешу алу пхзнавального ставлен-ия особистост:"

Схеиа-мопель I

в/ сусгпльно-1сторичний /або сощолопчний/;

2/ Ьедивхдуально-психологхчний р1вень покладено в основу тгаизацП д1йсних прояв1в потенц1альносп профес1йного розвитку особистос-Т1; даний р1вень представлений трьоыа типолоИяыи / типолог1ею "потенцхалу П1знавального ставлення особистосп", типологии "по-тенц1алу перетворюючого ставлення особистостх", типолопею "потен-ц1алу лодяностх"/» 40 »пстять онтологпчт зв'язки /структурш та зм1стовн1/ з двоыа хншими ргвнями "онтолопчного кола"; даний р1-вень дао паи ыожлив1сть в1дтворити в оширкчному досдхдкакнх на т1льки 1ндив1дуально-психолог1чн1, ала А соц!ально-пскхологхчнх та гн. сутшснх прояви профес!йного потенц1алу конкретно! особис-

- ТОСТ1^

3/ типолог1к "онтолог1чннх форм потенцхальюст! IндивIдуального буття особистостх" перекладасться до "внутрхшшх" утворень кохного з р1вн1в *онтолог1чного кола" х будо представлена в зыхстовнМ ед-ност1 з кожною конкретною типолог1ею того чи 1наого р1вня;

4/ метод еширичнсбо досл!дхення буда в1дображати "зи1стовну своер1д-Н1сть" -типoлoгii та забезпечуватиме "рефлектування назови;" сут-нхсних оэнак iндивiдyaльнo-пcиxoлoгiчнoгo р1вня професхйного по-тенщалу особ)1стост1;

Ь/ метод аналхзу емпхричних даних буде вхдтворювати "структурну свое-р1днхсть'1 типологи та забезпечуватиме зихстовн: взаемопереходи М1ж предетавленими рхвнями 1снування предмета щзнання:

- соц1ально-психолог1чнии, який в "онтологхчноку колх" постае у,

едност1 типологхй:

а/ "1^01 в профес1йкого д1яшя" за ознакою "р1вень оволодхкня особист:стю процесом професхйного дхяння"; •

б/ "р1вн1в 1ндив1дуальнох залученост1 особнстост} у процес про-фес1йного дхяння;

- та сусгпльно-хсторичник, який поеднуе типологи:

в/ "професхй" за ознакою "рхвень 1ндивхдуальких дхянь особ^с-тост1 на розвиток систеии суспхльних вхдносин'";

г/ "сфер практичного застосування психологичного знания".

Типологгя "потенщалу тэнавального ставлення ссобистост1" дозволяв

вид1лити типи:

1. Тип "природтежи спорхдненостх" професи /тип А/.

2. Тип "спор1дненостх професи, яка набуваеться" /тип В/.

3. Тип "хибнох спор1дненост1" професи" /тип С/.

4. Тип "профес1йно-деструктивний" /тип Ь/,

■ 5. Тип, що "вхдторгуеться профзегею" /тип Е/.

Типолог1Я "потенц!алу людяностх", що властивий способу професхйного

Д1шшя особистост!, представлена закономгрностями зд1Йснення тип1за-ц!1 вказаного явища; в кожному конкретному випадку'дослхдник проходить процес тип!за1'I вгд початку до ктнця.

Типолог'я "потенгдалу перетворпячого ставленил особистост!" гшеднув типи:

1. Тип, що "постхПно перебуваз в стаж "лсихологгчного впливу" /тип I/.

2. Тип, цо "вхдкривасться "психологичному впливу" /тип 11/.

3. Тип, що "нейтрал1зуе "психолопчш впливи" /тип Ы/.

4. Тип, що "закритий для "психологгчного впливу" /тип 1У/.

5. Тип, що "руйнуеться у "психологичному вплив1" /тип У/.

31дпов1дно эмгстовному висновку теоретичного досл{дження, про-

фес1йний потеНцгал особистост! - с потенцГал п1знавального, перетво-рюячого та "ставленяя лпдяностх" до свгту, до с&ме й обумовлюе "схи-льшсть особистостг" до здiйcнeння того чи 1ншого "життевого д1ла", справи, заняття, професП. Отож, формування профес!йного потенщалу особистост! вгдбуваеться як онтологгчно-сутнгсниЯ процес, природной, генетичний роз^чток особистостх. Метод емглричного дослтддення про-<$ес!йного потенц!алу особистоетг психолога, який пропонуеться до ви-користання, названо тому методом "природного розвит-п у"; його сутисть розкривають наступш теоретичш положения: I/ професхйкий розвиток особистост! в!дбуваеться не як штучний, "над-особистхсний11 процесс виявлення сутностг особистого буття, ала як природквй процес; предметом стшгдичного досг^дженга стануть хнди-вгдуально-психологхчм мехашзми розвитку особистгстга штенц1й та . потенц!й свого "я" в процес1 пхдготовки до профес1йно1 дгяльностх

психолога та в процес1 Л реал1зац11{ 2/ зм{стовний лросттр дослгд.тення складуть сутшсн} ргвнх буття предмета; вихгдним обраний 1Ндив1дуапьно-психолог1чний ргвень, який дозволяо безпосередньо вхдобразити онтологгчний зм1ст предмета; В1Н представлений конкретними методами досл1дження щзнавального ставлення особистостх до св1ту, перетворюгочого та "ставлення лю-дяност!п, як: складають сутнс "безпосереднього самобуття" особис-тост!;

3/ Мет0дики^сл1дженга /послхдовностх реал1зац11 конкретних метод1 в/ ВГДТЕОрПЛТЬ процес "ПСНХОЛОГГЧНОГО впливу", ЩО ДОЗВОЛЯВ ДОСЛГДНИКу "проникнута" в онтологгчкий план буття особистосм; 4/ прийоми псгехологЬщоХ м&емодП д0сл1дника з особист1Стю онтоло-г1Чно-зм1стоеН1, тому вэаемодхя, що реалхэуеться. "застрахована" В1Д деструктивних наслхдмв для особистост1^ 5/ метод передбачае зд!йснення як д!агассттгчних, так 1 розвивазток,

¿одм^точих процедур, hkí представлен! в!дпов1дними предмету сп!в-в!дношеннями формуючих методхв, методик та прийом1в; б/ метод забезпечений онтолог1чно-зм1стовними модел^1_ешалхзу_та тлумачсння отриманих да них; дослгдник вглький у c;i6opi tíci чи íh-moi модифп<ацг1 моделей, що пропонуються, обираючи ту з них, яка найб1льше вщповгдас його i иди в i дуально с tí та наШльш ефективна в його виконанш;

7/ метод передумовлюе побудову 'прогностичногопростору" прсфес1йного потенциалу особистост! психолога, яке пропонуеться oco6hctoctí при yMOBÍ необхлдност1 оволсдтння "картиною сеого професШюго майбут-нього"; також при бажанш особистхсть може з допомогою дослхдника-професхонала оволод1ти пщив1дуально-несбх1дними для Hei иашчка-ми "психолог1чно1 оргашзацп особист1сного життя".

В емшричному дослгдоенн! брали участь демлька груп майбут-Hix психолог!в, що було зумовлено задачами досл1дження:.

1 трупа - студента вхддхлення психолог11 Л, И, 1У курс!в, 126 чол.,

bík 17-22 роки - £снорна гр^па.

2 група - слухачi специального факультету "Психогенез", що отримуать

спецгалыисть "психолог-практик" /основна спещальшсть -вчитель/, 140 чол., bík 27-55 рокхв, допошкна гр^па.

3 група - студента хниих В1дд{лень та факультет1в, отримують

сушжш за 3míct0m специальное« /ф}лософи, сощологи, педагоги, журнал!сти/, 70 чол., bík 18-21 pÍK - такоа допо-М1жна грутт. Загальна кхлыасть учасник1в - 336 чол.

Використанх в досл!дженш методи мають в сво1й ochobí модель пдив1дуально1 робота психолога з особист1стга у формх ищЫдуалыю-го_к_онсультувгшня та мхетлть в co6i процедура: а/ вилучвння; б/ оформления та

в/ первинного узагальнення та систематизацхх емтричного знания психолога про конкретиу особнстгсть. Це методи:

1. "Простгр психолог1чних впливхв особистостх", направлений на досл1-джоння реальних сфер життя oco6hctoctí, в яких вона реагпзуе пе-ретворююче стаплення до св1ту як сутнхсть свого буття /процедура А/; досл1дх'.ешш "наповпеносп" рэал1зованих особжтстю перетво-ркочих вхдносин 3MÍCT0M ii i hhhdí дуального "л" /процедура В/; до-сл1дг;ешш тевденцхй змгни перетворюячого ставлення особистостг до CBiTy у чае i ii iидивiдуального r¿\iin /процедура С/.

2. "Помхркованг образи "я" в психологКтно-пмгстовному TeKC'ri", направлений на досл1дганнл: а/ MÍpn представленост! в здхйсняваному

особист1стю акт! гпзнакня "онтолопчного кола" життених д1яльнос-тей шзнавального ставлення особистост! до свпу; б/ реально! жит-тево! посл1довност1 зд1йснепнл особист1стю онюлогпош-зм^товних лгэнавальних дгяльнсстей в окремому момент! часу II життя; в/ до-слхдження завериеноси "кола самоги знания" в одиночному акт! п!з-навалько!-взасмодг! з ткм чи ¡клим предметом; досл1джиння як1СН01 обумоЕЛсксст! цього цроцесу. 3. "ТворчиИ потшщтал особистост!", цо надас моадшсть доел!ду.уЕа?и здгбшсть особистост! до щншсно! тьорчсстг /або лд^бност! до сан мост!Много творения цпшостсй особистого життя/; 1/итод доэволле досл^джувати "потенциал людяност1", властивий буттй конкретно! особистост!, та "згастовну вагу" кожно! з йсго склпдових: потен-ц1алу в!дносин спор!дненост!, духошюстг, моральное« та творения» В основу !ндив!дуалыю! роботи з оссбист^ств нокладена методика г?;ор-мупчого експериненту; пперпротована модель формугсчи! взаемоди, що пропснуеться, направлена на розвиток пропускного потенцхалу студента-психолога. ОтршланиК в ход! експирименту розвиБатий ефект обумов-лот та забезпечус подальше вдссиснолсшш методики 1Ндив!дуалыюго кон-сультуваннл, и зм!стовну та процедурну ушфгкацгю.

Рсзультати емгпричного досл!дионня тдлягали сшввхднокному • а*шизу з викеристаниям неделей просто! кореляцн /за (барменом/,' факторного анал1зу та методу голорних компонент, регресивного анал!-зу. Б ход! диних процедур було п!дтв<эрд:£ено припудення про дянам!ч-Н1сть та оитолог!чну самост!Г.н?сть складОЕих професгиного потенцхалу оссбнгтост*; а значить - про межливгеть исихолог1чного шливу на роз-гиток прсфес1Г;!-:ого потенциалу вцглону черёз направлений розвиток од-шо! з складоБлх - и!завального, иеретЕоргтлчого або "ставлення яйдя-ност$п оссбистсстг до евхту.

В ксхл!й окремтй взаемодг! з сссбист!стю по досл!дженню !! профсоюзного потонцгалу отрнмана 1н{орыац1Я узагалытеться за доаомогою тндпвхдугильно! карти-прогнезу пр*-:фесп1ного розвитку оссбистост!, в основ! яко! знаходиться "ентолопчне коле" тишзаци "профес!йно! об-даропяностг психолога /в даному випадку/. Сутшсними моментами вико-ристадая карти-прогнозу постасть:

1. Iиди31дуальна карта-прогноз дозволяо моделиЕати онтслоггчний простер розгсрта1{ня прсфзс1Гшого пстетдалу особистост!; таким чином, гона в1Д!,пор:ое зшстоеш та структурно эаконо;ярност! здгйснешш ¿нтзк-1**1 £я;1с21[:£г£ бухта: латн та здпЧснювати своз гшттезе покликання та призначення у конкретн!й, реалыий "життовхй справ!" або занятт1, профес!!;

2. 1ндив1дуальна карта-прогноз дозеоляз побудувзти х^алтзря^чл^г'^--

дсль_гармон 1 ¡^нсго £пХв£Хдноштш_1нти1щ1Я ха._п£Тёндхй хнднвхдуально-го буття особистостх; танин чином, вот ноже ьиконувати анащтичну функц1ю с^вставлення та порхвияння зд1Иснаваннх особист1стю иохли-востей свиго буття як припущено! хнтенци та як эд1йснено1 реальности

3. 1ндкв¡дуальна карта-прогноз дозвоаяе внзкачити потенциал Дроф£С£й-Н0£0__Р£3ВИТК^ особистост!

а/ у конкретний перхед и юптя, б/ у зм1стовному простор! конкретно! професи та прогнозувати !щив1дуальну усп!шшсть та соц1альний успхх особистостх при виконаннх данох профес!йно1 д!«х(>ностх на момиво-прогнозо-ваш перходи и майбутнього життя.

1ндив!дуальна карта-ирогцоэ використовусться як для узагальнен-ня та систематизаци емп1ричного матер1апу, так х для денонстрацп особистостх нвсбх1дного знания про особливостх и профсс1йного роз-витку. Резьме.

Н1стить висновки реалхзованого досл!дженнн та перспективи теоретичного та емшричного шзншшя потенцхальних характеристик ххщи-*в1дуального буття людини;

1. У поеднанш ыожлмвостей влаенз - онтологхчного /ф1лософського/ та конкрегно-психолончлого ЛХДХ0д1в ДО Ш!3!ШЧЭННЯ сутаостх ОНТОЛО-гхчно-зм!стовних, психолопчних явищ буття людини вдалося хшзца-чита та обгрунтувати онтологхчну природу потенцхальиост! пуушт дуального буття особистосп, що в свою чергу, дало зыогу;

а/ створити тесретичш осноби для ризначення пскхолог1чного з$пс-ту категори "потенцхал" та предегавити цояднв1 варханти Кого тлумаченнл;

б/ вказати змхетовнх зв'яэки кате гор 41 "потенихал" з пиши кате-горхшли, 1цо позначають пенхолотчну природа' буття особистост!: обдаровашеть, талан0вит1сть, зд!бност1, успхвхисть та хн.; в/ наш тати напрями! психологхшшх досл1дяе!!ь реально-практичнкх прояв1в потеи1Дальносг! аиття особистост!.

2. Псбудовано конкретно-психологхчннП катод теоретичного досл!дке.ннл онтологхчно-зьлстоених яшьд - "оитологхчнз ¡.¡одеязвання", якип по-еднуе:в соб1 мо?гливсст! суто-онголог1шюго та конкрзтио-пскхсло!'!-чного пхзнания.

3. Сутн1сшш МОХШ1ХЗМОМ формуЕаннл та розытку профос¡йного шктц!-алу особистосп Еизнано "пспхояоИчниП ешшв", як спос1б суийс-у.ого здхйсиешш оссбистхстю онтодогхшшх шдносин до сихту: ¡изначального, перетвохизмчого та "ставлоння лздяпосп", Теоретична ,.

та практична застосування прийои1в психологично! взаошздН за сутшста "психолог1чного впливу" даз зыогу створити ефективн! ме-тоди та прийоми практично! взаомодП психолога з особист1стп; в нашоцу досл1джекн1 побудованх та застосован1 прийоми 1 идидуального консультування, цо реад!зуоть у сво!й метода^ та зм1с1х ре-алький "психолоНчний вплив".

11рофес1йна д!яльшсть психолога визнана як така, що в1дтворюз у своему зм1ст1 та засобах эд1йснення ц1лий комплекс онтолог1чно-зшстовних д1янь, тому була обрана простором реально-практичного дослхдження. В процес! дсслхджешш була побудована модель "сфер практичного прикладання психологичного знания", яка дозволила створити типологгв усп1шност! ЬдаЫдуальних д1янь психолога-про-фес!онала у рамках здхйсюэвано! ш профос^, б. "Онтолог!чн0 коло" тшнзацп запрспоновано /|к модель тишзацН реально-практичних прояв!в профес1йного потенциалу особистостх;

1 дана модель тип!заци дозволяч зберегти еосЬ спектр онтолог!чно-зы1стовних ознак дослгдзсуваних явищ.

6. Теоретичною основою еш^ричного дослхдження профос 1йного потенцхалу особистосм обране "онтологхчна коло" тиглзац1х; побудований метод досл1дкання особливостей профес1Йного розвитку психолога-професхокала - метод "природного розвитку", який представлений конкретно-психолопчниыи методами:

а/ "Прост1р психологхчних впливхв особнстост!"; б/ "Пошрковахй образи "я" у психологхчно-змхстовному текст1в; в/ "Творчий потеНц!ал особистпстх";

г/ ¡нтерпрстований вархант "методики форлуючого експерименту" у вивченш психолог1чних особливостей профес{йного розвитку май-бутнього психолога,

7. Для эд1йснення процесу "передач!" особистост! конкретно-психологг чного знания про ссобливост1 П професхйного розвитку побудовано И1ндив1дуальиу карту-прогноз профес1йного розвитку особистостх", яка поеднуе в соб! виконання аналгтичних, прогнозуючих та демон-струючих функцМ.

Розмхрковугчи про перспективи подальпшх досл1джень потенцхйних особливостей буття особистост1 та х! прсфосхйного потенц1алу, можна визнати, що:

I. Визначення онтолог1чно! природа 1нтенц10нальних та потетцальних характеристик 1ндивхдуального буття особистостх дозволяв значно домирити коло_п£Ихолог1щшх_П£облемА звзрнених ,5о_1ндивХцхгу1ьно-ст! людини та з1дкрити нов1 напрями II теоретичного вивчеиия в ПСИХОЛОГ!I.

2. Таким чином, стас актуалышм опанування досвгду онтологччних дос-лгдкень, накопичоного фглософською наукою та стводення 1нтедп£е-

них,_коикротноj-i 1ауко_в;t х моделей niэншм л_о нто ло гг_чшх природи псих£логЬших яг'.щ. 3 боку ф1лософськох науки такого роду взаемо-д1я може зд1Йснюватися як побудова моделей та прийом1в "перекладу" суто-ф1Лософських метод1в онтолог1зацГх у конкретно-психолог1чний npocTip теоретичних дослхджень.

3. Сутн1сна CBOcpiflnicTb метод1в теоретичного пхзнання потребус побу-дови_новихх онтолог1чно-зм1сторш1х метод1в емшрччного досл!дження психологЬщих яг'.щ, що, безумовно, зробить б1льш рхзномаштним ко-нкретно-науковий хнструментарпЧ психологи та розширить сфери ii практичних вплив1в на процзс формування, розвятку та зд1Йснення

псих1чн0г0.

4. Розкриття онтолог1чно1 природи потонц1алу хвдивхдуального буття oco6hctocti. та оволод}ння методами ii пхзнавального /теоретичного та емшричного/ осягнення створюе умови для побудовн нових, онто-лог1чно-зкйстовних, 1ндив1дуально-ор1снтованих методик направлених J]n ci t х о л о г; i m щх_в п л и ш в^ на_пдо]цес. h£i тя_м С е^п£с орсущ ь£Го са^ -мобуттл" i, таким чином, створення нового виду психолого-консуль-тацхйних поолуг по забезпеченню б1льш повного роэкриття неповторного потенцгалу Ьщивхдуалыюго буття особистостЬ

5. 0нтолог1чне доелтдження проф'ес i Г:ного потенщалу особистост1 та осягнення його сутнёсного влаитування, закономерностей формування та зд1йснення дозволяя реалгзувати по^до!^_психолог1эованих соц1-альних .програм з : доелгдаення профес1йного потенцгалу окреких со-цхальних груп, професпЧних колективхв; прогнозування професхПно1 активное?! окремих профес1йних груп; "онтологгчного вхдтворення" деструктивних елементхв сусшлы-ioi icTOpii; та in.

Проте, основна увага психолог1чнох науки завжди звернена до ок-

ремох людини, одиничного "безпоеередньоГо спмобуття", неповторного

CBiTy "я" - завжди доступного i заажди неосяжного у своему gctbi.

За темою дисертащх опубл!ковано статт! та тези:

1. Творча са.мод1яльшсть як cnoci6 профес1йного самовизначення психолога //Проблеми соцхальнох психологи. Шжвхдомч.наук.зб. Вип.2. К.: Либхдь, 1992. C.IOb-III. 0,13.

2. Учительство как форма отношения к миру // Психология педагогического общения. Сб.науч.тр. Т.4. КировогрздгКГПИ, 1992. С.3-8. 0,4.

3. Профессии потенщал особпстост1: суипсть та розвиток // Психо- -логхя: Респ.наук.-метод.зб. Вип.41. К.: 0св1та,1993. 0,5.

4. "Психологическое слияние" как исходный механизм маевтики. Тезисы докладов и сообщений к международной конференции по маевтико 15-16'апреля г. Киев, ИНН психологии ЛШ Украины, 1993. 0,2.