Автореферат диссертации по теме "Переживание времени. Психологическое исследование на примере минутного интервала."

КШ'ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Р Г Б ОД

На правах рукопису

НОЛУШП ОЛККСЛЙ НАСИЛЬОНИЧ

ПЕРЕЖИВАНИЯ ЧАСУ: ПСИХОЛОПЧНЕ ДОСЛ(ДЖЕ1ШЯ НА ПРИКЛАД1 ХШШШНОГО ШТЕРВАЛУ

СпёШальшсть 19.00.01 - загальна психолопя; 1стор1я психологЦ

автореферат

дисгртш! ни здобуття вченого ступени кандидата гкихолопчних наук

Кшн - 1990

Днсерташя с рукопис. ' Робота виконана на кафедр! пснход)а гностики та медично! психологи Кшвського у|иве{)ситету (мен1 Тараса Шевченка.

Науковий кер|вник: член - кореспондент Л11Н УкраТни, доктор психолоНчних

наук, професор Л.Ф.БУРЛАЧУК Оф>ц1шм опоненти: - член ; кореснондент АПН УкраТни, доктор психологНних наук, професор Е.Л.НОСЕНКО - доктор исихолог1чних наук Т.М.ТИТАРЕНКО

Пров1дна установа; Одеський ун(всрситст 1мсн| Мечн1кова

Захист в!дбудеться 5 грудия 1996 р. о 14 годин! на зас1данн! спец1ал1зовано! рад! Д 01.01.36 при Ки!вському университет! 1мен( Тараса Шевченка за адресою: 252017 Кн!в, вул. Володимирська, 64, ауд. 30-4.

3 дисертащсю можна ознайомитися в науковШ б)бл1отеш Ки!вського ужиерситег 1мен1 Тараса Шевченка.

■ . . Автореферат роэ)слано " " листопада 1996 р.

Вчений секретар спеШал)зованоТ Ради кандидат нгшолог1чних наук, доцент

Т.С.Кириленко

загАльна характеристика рокоти.

Актуальшса .лослшжмшя, Проблема часу е одн!ею з найстарииих проблем у зропейськш культур!. Над инталиям *що с час?" замнслювалися ФукЩд, ЛукрещЙ, ристотель, Блажешиш Августин, Фома Акв1нський, Е.В.Лейбниць, Р.Декарт, Шыотон. ктуальмсть цього питания абереглась до наших дшв, про що св1дчать публ!кац11 ).Б.Молчаиова, Г.Рейхенбаха, М.М.Трубн1копа, Дж.Уггроу та !ишнх. В психологЦ сво! жлмжегшя нрисвятили проблеин часу Д.Г.ЕлькШ, Л.М.Мпша, Б^Й.Цуканов, Л.Чуприкова, .ЬАяЬоГС, М.Ес11ип& П.Фресс, Р.Т.МеМез, ТД.Раук, П.Ш(, Е.Рорре!, г'дроу та багато шших.

Зважаючи на широту проведених досл!джень, в Гни облает! залишаеться ще нимало (тань. Найперше з них "шо е час?". Щявнюъ або В1деутн1сть в!дпоп1д1 на це питания тожна наявност! або »¡дсутност! визначенос.п об'екту дослшжень. За ним йдуть [тання про об'ектипнкчь, плин, иапрямок, можливють/неможливкть обертання часу, а кож ряд мшшх. Мага шдкри1их питань на (¡'¡лоеофському р'вШ зумовлюе знливчасткть методологи у наукошгх дослиженнях.

Психолог¡чп1 дос.'ндження чагу, поряд з багатством емшричного матер|алу, не е пеною конструктом. СпЫснукнь р(зи1 теорн психолопчного часу, ¡но фактичио не од-хуються одна э одною. Часто ш теорн зм1стовно тавтолопчш 1 будуються на гаму понягп часу. Залишаеться актуалышм питания про розкриття мехашзму >еживашш часу та побудоау едино! теорп йога переживания.

Целика к!льмсть теор№ психолопчного часу ставить нас перед необх!дн1стю 1х |уктурування та анал1зу методт, що використовуються. Вирнпення шп задач! толить ро.нлянуш та нор1вняти методолопю та нсихолопчпий шетрументарш, що сористову< лься.

Псреважас думка, то будь - яка процедура, яка оперуе годннником або часопимк нитями, може буш в!днесена до методик для вивчення переживания часу. Цей

аспект мае сьогоди! велику актуальшсть у зв'язку з використанням. методик, щс визначають часов! власти вослт людшш в пгиходюгнсхтиц! (Б.Й.Цуканов, Е.Пьоппель т 1нш!).

Методи, шо викоригговуыться сьогодн! для вивчення психолоНчного часу, так! Я1 ошнка, в1дм!рюваш1я, вщтворення та шш1, можна охарактеризувати як статнчн!, що н Ыдображують динам1чний аспект' переживания часу. В зв'язку з цим набувае значена розробка динамичного методу 1 досл!Дження динам1чного боку переживания часу.

1М!ыаишсД1ДЖ£Ш1я - переживания часу, вшоме люди«) з П досвщу.

ЛрСДМС1_ДйС,11ДЖгИ1!Я - динам1чннй бж переживания часу на приклад! вар!ад! тривалост! суб'ективно! хвилнни. •

Мепиюгдцшшвя - вивчити законом!рност! плину переживания часу на прикла, хвилнного ¡нтервалу, описати особливост! його динам!ки та механ!зм, що Й01 зумовлюс.

Глштюжлос/илжсшя;

1. Час як метаф!зична складова концептуально! системи сучасного знания м; психофункц!ональн! кореш. Переживания часу е формою адаптацИ живо! системи ; умов жигтя, в основ! яко! лежить певннй ¡ндив1дуалышй мехакЬм.

2. Оск1льки переживания часу е безперервним процесом, йому притаманна влас| динам1ка та особливост! иропкання.

3. Враховуючи той факт, що переживания часу знаходиться у взасмозв'язку впливом зовн!шн!х фактор!в на люднну, можна припустите (снування взасмозв'язку м эм1нами в переживанш часу та суб'ективною оШнкого зовн1Ш»1х вплив!в.

4. Осюльки в иережнванн! часу в!дображаеться загальний р1вень активацП псих)! »южна припустити, шо динамжа переживания часу може бути основою для вюначен психодолчних енерговитраг.

ЗйВДйНИЯ-ЯОСЛ ¡лжишя:

1. Проанапзуватн зародження та формування поняття часу 1 па оспой! цього дати ному генетичне та реальне визпачення,

2. Розробши експернментальшш метод, я кий дозволив 6» досндити переживания часу як пронес, Гни о дштпчнии бп<.

3. Иивчити динамжу переживания часу в умовах аасивного неспашм та описати П особлив ост!.

4. Внзначитн вэаемозв'язок М1Ж переживаниям часу та суб'ективною оцшкою фактор!в, що диоть на шддослщного.

На^ах1к:г.шш£>Ц1хьсал2к1лй!шжеиня;

1. Час як метафшична складова концептуально! систем» мае психофункцтналъму природу. Переживания часу • ие адаптивна функшя жипоТ систем», що полягае в безперорвно.му сшшаднесеши та узгодженщ внутрпиньо! та зовишшьоТ эмшносп психжи, перенесена в хо;п еволюцн |нд первшших форм життя до предшв людини шляхом усмдомлення через социум, представлена нормальною категор1ею (Пашка як система може буш описана пенною величиною змшносп. Доля змшносп, яка знижуе динам1чну стшк!сть психши, визначена нами зовшшньою змшшстю. Па противагу Ш вишляеться внутрилня змшшсть).

2. Переживания час мае власну дипамжу »липу, яка в умопах пасивиого стану представлена феноменом прямого дрейфу трнвалоеп суб'ективно! хвилини.

3. Переживания часу може бути основою для визначення в!дносного ршки психолопчних енергов»т])ат.

Л. Диналпка переживания часу знаходнться у взаг мозв'язку з суб'ективною оцшкою зовннишх факторов, то д!ють на людину.

Теоретику .г. психйлопншзю основою дос;пдження е положения психологНно! науки про нторичнкть людського сприйияття. Сприйняття Д1 йен ос-п »а даному ступеи!

розвнтку зростае на основ! опосередкування його вс!ею минулою сусшльною практикою (С-Л.РубШштСйн, 1989).

Мздми-Люслшшшя. У робот! в рамках розробленого автором методу безупшшого суб'ективного В1дм!рювання використовуватась методика для в'тыюю суб'ективного в!дм!рювання хвилинн. Використовувались також шкали для суб'ективно! ошнки зовшиппх фактор!в, стандартизован! опнтувальники та зв!ти тддосл!дних.

• запропоновано модель психолопчного переживания часу; переживания часу визначаеться безперервним та мимов!льним процесом сШввщнесення внутр!шньо! та зовн|цшьо1 змшностей психики;

• визначено та описано феномен зннжешш зоии!шньо1 змшност! псих!ки, якиЙ сл!д розум!ти як зниження психолог!чинх енерговитрат за рахунок дов!льного дрейфу тривалост! суб'ективно! хвилинн в умовах пасивного стану;

• остановлено взаемозв'язок М1Ж суб'ективною тривал!стю часового ¡нтервалу та його вар!атившстго, вид!лено специф!чн! облает! в спектр! тривалостей суб'ективно! хвилини, як! в!дображають структуру внутр!шньо1 змишост! псих!ки;

• з к1льк1С)юго боку описало взаемозв'язок м!ж переживаниям хвилинного Штервалу та суб'ектишюю ошнкою ауд!овпливу на п!ддосл!дного.

часу в психологН. Шн снираеться на положения еволюцшно! теор!1 пЬнаиня, в якШ шзнавалышй конструкт розглядасться як вияв пристосування оргашзму до навколишнього середовища. Викладено концепц!ю зародження та становления часу як матеф!зично! с клало во! копцептуачыга! системн. На цш основ! побудовано генетичне та реатьне визиаченпя поняття часу.

Запропоновано новий nlsxili до роз робки проблеми

Описано механизм переживания часу, якии е процесом сшввшнесення внутрпиньо! та зовншшьо! змшиостей пашки. Розширено 1снуюч1 уявлення про феноменологию переживания часу.

Нрактичне значения робот. П дооидженш розроблено метод безперервного суб'сктивного вщипрюванкя, я кий зорк-нтований на розкритгя динам1чного боку переживания часу.

Виявлеш закоиомфносп переживания часу можуть бути використаш в спещальиих гачузях психологи для вирпнення прикладних завдань. Законом1рн1сть переживания хвилшшого ¡нтервалу в ласивному стан!, описана в роботт, разом з добовою динамжою переживания часу дозволяе вир!шувати науково - практичн! заЬдання з диференшацн Н{див1дуалыю - психолоНчних особливостей загально! активашТ псих!ки. ПрактичииН ¡нтерес мае запропонована схема розрахунку психолопчних енерговитрат. Взаемозв'язок М1Ж переживаниям хвилшшого ¡нтервалу та суб'ективною оишкчю аудюзалнеу може бути ыикорнстаний для тцюпих/утшт суб'сктивннх ошнок аудюзанису.

Инроаашшшя. Отримаш результата використовуються в учбовому пронес! при шдготовщ студе>тв- психолопв Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка.

допов!далися та обговорювалися па Наукових читаинях, присвячених 60-р!ччю Харювсько? психологично! шшн /Харкиз, 1993/, на треттх Костюк!вських питаниях /Кшв, 1994/, на Других м!жнародних психолопчних читаинях "Актуальш проблем« сучасно! психологи" /Харюв, 1995/, на М1жнародшй конференцн, нрнсвяченШ 100-р1ччю з дня народжишя Д.Г.Елькша "Проблеми психологи часу"/Одеса, 1995/а також на методнчпих та методолопчних семшарах факультету сошологН та психолоп! Кшвського унтерагкчу ¡мет Тараса Шевченка, зас!даниях кафедри психод1агностиКи та медично! психологи.

[. Положения дисертацШного досл!джешш

Змкт дисерташ! вЦображено в 11 опубл!кованих роботах.

Структура.-Та__чб'«1._роб<Щ1. Днсерташя. складасться з! вступу, теоретично! та екснерименталыго! части», вненовюв та списку використано! лператури.. Загальний обсяг роботи 185 сторйюк. Теоретична частика складаеться з 7 роздшв, сксперимснтальна - з 3 розд1лт. Б1бл1ограф'ш включае 239 джерел, з них - 110 1иоземнок> мовою. В дисерташ? 6 таблннь та 44 малюнки.

ос1юшшй зм1ст роботи.

У ИС1УЛ1 обгрунтовугться виб|р теми досл'цщення, П актуальшеть, внэначаеться об'скт, Н)>едмет та мета дослщження, формулюються ппотези, мета та завдання, положения, що внносяться на эгоист.

Хеорешида-чаепша. Влер.шому. р<м:ил1 теоретично! частини розглянуто структуру сучасних дослщжень часу в психологи. На сьогодн! в психолопчнш науц! 1снуе к!лька н!дход1В до досл1дження проблеми . часу. Становления проблеми починалось з внкорнстання часу як засову в1дм!рговання рЬних характеристик шдив!да (час реакцЦ, час прийняття руления, час виконання операш! та ¡нше).

Наступний ступшь досл!дження часу характеризусться тим, що предметом вивчення стае переживания часу. ВидЫення так званого "спец(ального" часу стало метолопчним кроком, який пот до кола експериментальннх досл!джень власне час. Будь-який снешалышй (психолопчний, бтлопчний 1 т.д.) час тавтолопчно визначаеться як час спец1альних (психолопчних, б!олог1чних 1 т.д.) нроцес!в. Друга дослщшщька позишя спрямована на вивчення самого переживания часу. Спираючись на уявленкя про фюичний час, дослшжуеться психолопчний час. Для цього були розроблеш так! методи як вдапрювання, вщтворення, оценка та ряд шших.

Вивчення закономерностей переживания часу в рЬних умовах стае головною метою, якш присвячен! дослщження Д.Г.Елькша, _}.2о1(:оЬгос1и, Й.П.Мариновой, Л.М.МтПо!, Т.Ь.Уткшо! П.Фреса та шших. На цьому ступеш залишаються не

розкритими сутспсть психолопчного чагу, мехашзм iioro переживания та сприйняття, природа часоних помилок та ряд шших питань.

Третш етап дос.'мджень характеризуется вид1леш1ям иостшних параметр!в в переживашп часу. Ц1 параметр!! складають основу для штерпреташ? феноменов психолог¡чного часу. Сиираючнсь 11а постШш лараметри, що видьтяються в експеримепт1 та в!диосяться до часових властиростей людини, будукпъся концешШ переживания часу. За кордоном ш/юмим представником такого шдходу е Ernst Poppe! (1983, 1987), у вп-чиэнянш психологи - Б.Й.Цуканов (1985, 1992).

Характеризуючи доелмженкя нроблеми часу в психолог!!, можна сказати, що сьогодш пропонуються не узгоджеш одна з другою концепцЦ переживания часу авторами, як! нраиюють в рамках одшеч методолоп!. Так, Е.Пьоппель та Б.Й.Цуканов видЬтяють pi3Hi 4acoßi властижх-Ti шдип1да 1 на Ix ocnoui розвипають своТ теорн. Велика кыьккть екснернмонтальних результата» та Ix ¡нтерпретацШ - примни наслщок В1Дсутност1 визначеногп предмету дослшжень. Шдвести затальний фундамент шд досупджсния може реальне визиачения поняття часу.

И .ДРУГОМУ-розлЫ розглядаготься експериментальш методи, що використовуються для досл1дження переживания часу. Аналп змк:ту таких процедур як вмм1рювання, оцжка та вЫтвореиия показав, що вони зор'1ентоващ на тонне ствпадання суб'ективного штервалу ¡з задании в експеримен-п.

Г! екгпериментах, як; спираються на так1 методики, основною д1яльн1стю п!дд0сл1дних стають безпосередньо вшм!рювання, ощнка або в!дтворення. В такому випадку втрачасться мимов1льи(сть переживания часу та йога фонош'сть (Шд фоновгстю ми розумкмо те, що переживания часу, як правило, виступае фоном для ряду (нших переживань). В такого роду експерименгах шлдос.'идний часто мае за мету внутршше рахування, яке нредставлясться як переживания часу. Дов1льна Д1яльшсть

Ъ-C'lUl

представлясться як переживания часу, що суперечить вшомш мимовитьиост! самого переживания 'юсу.

Таким чином, ми наблизились до питания про валшпсть методик, що викориетовуються для вивчення часу. Перенесения годинника в методики психолопчпих досл1Джень в сполученш з багатор!чним використанням годинника як придала для вим1рювання часу в природничих науках не дозволяе до сьогодн! ставити питания про вадШшсть гкдабннх методик. Як результат, ми можсмо сьогодн! говорите лише про очевидцу вшидн!сть методик для досдщжекня психологНного часу. Як вшомо, очевидна вал)дшсть лише бажана для шструменту втнрювання, але вона не е компонентом валщноеп, що встаноплюеться об'ективно.

Людськии досвщ переживания чагу мимовЬтышй 1 дуже р1зко пов'язаний з ведениям рахування про себе. Людина не може довольно почати або припинити переживания часу, а також практично н!хто переживания кожноТ з хвплин власного життя не супроводжуе акомпонементом внутр)шнього рахування вщ 1 до 60. В.цьому ми бачимо першу пешдиовиипсть процедур лосл1Дження (в!дтворення, вдаирювання та оц!пка) наявному в реальност! переживанию часу.

Другим моментом, що ставить п!д сушив репрезентативн!сть розгляиутих методик, е домШування внутрниньо! ритмИно! лояльное и (рахування) по ходу експерименту над будь-якою шшою д!яльн1стю. Переживания часу, як правило, е фоном, на якому розгортаються шин переживания. Збереженпя в експериментальшй методищ для переживания часу рол! фону е необх1дною умовою для дотримання природност! даного переживания.

Залишаеться без вдаювцц питания "Що е час?", а значить, 1 питания, що вим!рюе та чи 1нша методика.

В сього/шпшпх методиках впкористовуеться процедура, за якою и1ддосл!дному задпюгь Ытгрвал, а потЫ зразу иропонують вштворнтн, оц1шгги або в!дм!рятн ного,

1ют1м знову залають штерпал 1 знову вш вщнюрюсться або оцшюеться. Таким чином, з переживания часу робляться лише зр^зн, Тому наявн! методики можуть бути охарактеризован"! як патичн!.

В цьочу мн бучимо нев(дпов1Д1неть ¡гнуючнх експериментальних процедур природному переживанию часу- Це зпйвий раз перекоиус в тому, що даш методики не ренрезентативн! по вшюшешпо до облает!, що вивчаеться.

Оглял дог.11джетд часу ь нсихолоп! приводить до таких висновюв:

1. Пснхолопчш теори часу будуються на самому гюнятт! часу. Поно входить до них як початкопий та кшцевий пункт.

2. Розробка нроблеми часу в психологи не може дал) базуватнея на уяаленн! про час як реальшеть поза людиною. Час мае розглядатися як метаф!зична складова концептуально! системи.

3. Пазриа необхьчшеть розробки методик, ям б дозволили "охопинГ екзистеншю переживания часу безиосередньо п еиеперименп.

Четвертой-роади прневячено ношуку вшювш на питания "що е час?". Для цього ми звергасмося до "дочасового" перюду ¡стор|Г, коли до концептуально! системи св1торозумпшя не входило уявлення про час. Спираючись на роботи О.Ф.Лосева, анал!зуеться ¡стор1я розумжня категори "час". М!фолог!чний, ешчний та класично-пол!сний етапи вЦюбражають ступен! розумшня 1 уевщомлення того, що було названо часом, але нгюго не кажуть про пронес формуванпя нершооснови поняття часу. На нашу думку, вона ¡снувала в догомш!дних формах життя, до того, як стала предметом усв!домлення 1 розумшня для людсько! епшьноти.

Зв'язок нерпкюсппви категорИ "час" з ¡нтенгивн!стю внутршшьо! змшпос'п живого органЬму помИиий при вивчрнн! пплчпу бюджету еиерп! 1 бюджету часу на понедшку. Спираючись на досл!дження Мак-Фарленда (1086, 1988), можна зробити висновок, що бюджет часу у вплнв! на повед!нку живо! системи е еволющнно уснадкованою

функшею мннмЬацп р!вня власно! змшпосп (активацп) по вшюшснню до рншя змШност! навколишньо! дпкноо'п. Там, до МактФарлснд говорить про бюджет часу, ми бачимо оптимальне сп1вв1днесення внутршньо! 1 зовн!шньо1 змшностей як першооснови часу. 3 шс! позицП, оптимальность ствв1дношення внутр1Шньо! 1 зовншшьо! змшностей с формою адаптаци.

"Почутгя часу", яке магать нижч! форми житгя, було еволюцШно перенесено на б'тыи пЬн1, близью до людшш внди тварнн. Успадкований людиною мехатзм с!ивв1днесення змшностей та ¡¡ого регулятивне проявления у поиедшш стали предметом усв!домлення, яке подано ступенями (дононятшний етап, тотожн!сть 31 змшамн в оточуючому серсдоьищ! - епоха м^фолопТ; эародження понята часу через вщокремлення суб'скту 1 сшващнесення значения його дш з! значениям плинучих змш - ешчний иерюд; сформоване поняття про час - класично - полкний час; анал!з 1 досл!дження "катсгорн часу як метафюнчно! складово! концептуально! системи - епоха В)д антично«! до наших дшв) розумЬшя того, що стало зватися часом. Позасвшомий 1ндив1дуальний мехашзм сшвв1днссення змшностей усв!домлювався протягом змши багатьох поколШь. Це було усвщомлення' ¡ндшндуального через соц!ум.

Повергаючись до питания "шо е час?" та спираючись на наведений аналЬ зароджеиня I становления дано! категорн, дамо иьому поняттю генетичне визначення. Нзс_- не адаптивна функшя живо! системи, яка полягае в беэуишшому сп1вв1днесенп1 та узгодженш власно! змшност! 1 змшност! всього, що вистунае в рол! зовшшнього, перенесена в хо;п еволюцн В1Д рашпх форм життя до предкт людини \ представлена вербалыюю категор1ек> шляхом усвшомлення через сошум. За реальне може бути прш'шяте внашыЕШ1Я_засу як формн лсюично! адаптаци, що полягае в сп1вв1днесенш внутршньо! та зошпшньо! змшностей пашки ) представляв собою базнсний елемент (метаф1зичну складову) коппептуалыю! системи, на якш будуеться спрннняття св!ту I, як насл1Док, регулюпься повсдШка.

В п'ятому-розшл! ромшиуто ¡лею, шо психолопчш дослщження не завждн мають визначатися мстодолопью, що безпосередньо випливае з конц&пт>ально1 системи сучасних знань.

Нлюсгрму ррзд!Л1 виклалено основ!» положения конценш! переживания часу. При анал131 зароджеиия га становления часу показано, що в основ! його переживания лежить ¡ндившуальний мехашзм сп!вв1днесення внутр|итьо1 та зовшшньо! змшностей. Рол'лядаючи iiciixiKV як ni.iiciiy систему, ми можемо описати П псиною величиною загальио! змшност!, яка обумовлюе П динамжу. В загалыйй змШност! можна видиити таку зм1н!исть, яка порушус самототожн!сть психжи як ц1л1снйго утворения i робить П менш динам1чно стшкого. Ця змшн1сть названа нами зовн1шньою (Ивн). На противагу 1Й можна видыити виутрШнно змпш1сть (Ия). Вона розширюе область самототожност! псих!ки та п1дшгчуе П лннам1чну ст1йк1сть. Р1зниця М!Ж внутртшъою та зошншньою змшшстю визначаоься ix вн.швом па дииалпчнии стан психики як системи, тобто розподи на внутршшс та зовншшс будуетьея на динам1чному, а не оргашзменному иршщмш. Bapiaun BH.yipiuniboi та зовшм/пьо! змшностей визначають тенлепип в дпнампп iicifxiKH. Пронес сшипщнесепия внутршшьо! i зовн!шньо! змшностей представлено феноменом переживания часу. Виходячи з цього, тривалк:ть, що суб'сктивно переживаеться, буде визначатися р1вн1стю: t-Ия/Ивн (1).

Таким чином, снергопитрати для певного стану можна визкачити як роботу системи щодо зммш наявного сшвв1дношення змЬшостей, в!днесену до всличини в1дпов!дного в!дношення внутр1шньо! 3.MiirnocTi до зовн1шиьо1. Bapiauiw в!дношення м'1Ж змпшоетями описус пелнчина Д(Ия/Ивн), тод1 енерпя, що витрачасться, буде визначатися piBiiirтю: Е=Д(11я/Ивн)/ (Ия/Ивн) (2). 3 uiei piBiiocTi легко отримати ршмяиня E"0/'t (3), Ыдстаплчючи в понередне р1вняния Д(Ия/Ипн)-о та Ия/Ипн**!. Вираз (3) мае визначеш емшрично параметри, 1 тому може бути псрсироппм в експериментальному доопдженн!.

В__сшлюму_роадШ розглядаеться запропонований 'нами метод безупинного

суб'ективного в!дм1рювання для дослшження динамики переживания часу. Метод в1дпов!дае таким характеристикам переживания часу, як мимовиьшсть, безперервшсть, фонов!сть по в!дношенню до ¡нншх переживань. Процедура е Сергею суб'ективних в|дм!рювапь, що йДуть одне за одним. Дан! анал!зуються в динам1Чному аспект!.

Р експериментальшй чзгтин! наводиться опис трьох експериметтв, 1х результат!! та анал!з. В першому екперимент! вивчалась добова динам!ка суб'ективноЗ тривалост! хвилини. Друге та трете доондження носили комплексний характер. В них вивчалось суб'ективне в1дм!рюванпя хвилинного ¡нтервалу як в пасивному стаи!, так ! при прослуховувани! рЬних ауд1озапис!в.

Тре-Ий роэд1л присвячено анал!зош результате та 1х !нтерпретацН. Отримана добова динам!ка переживания часу в!длов!дае результатам, Наведеним О.РГаГГ (1968), Е.Рорре! (1982), ¿АзсЫГ (1983).

груп! п1ддосл!дних в третьому експеримент!. Сер1я 1 - до прослуховування аущозапису. Сер1я 2 - шсля прослуховування ауд!озапису.

Узгоджен1сть результате дозволяе зробити висновок, що запропонована нами методика вЬьного суб'ективного ащм!рювашш хвилини репрезентативна облает!, що

дослщжуеться. Ниявлено феномеии прямого та зворотнього дрейфу тривалост! суб'ективноТ хвилини, яю в!дображають закопом1ршсть переживания часу.

Доопджешш тдмцяовання хвилинного ¡нтервалу в пасивному стан} дозволило дуально виичити феномен дрейфу суб'гктшшо! тривалосп хвилини. Цей феномен наведено на малюнку 1. Шн полягае в зростанн1 тривалост! суб'ективно! хвилини в серН в1дм1рювань, що може пперпретуватись як довьтьне зменшення частей зовн1шньо! змшносп в загальшй змшност! психжи при незмшному оточенн!.

Вцггворення цього феномену в ус!х трьох екснериментах дае право говорите про шюго як про законом1р1исть. Пиходячи з того, що швидйсть дрейфу змШна, можна говорити про переважну величину приросту хвилини. Отриман! нами регресШн! р!венства пов'язують тривалкть хвилини та П вар!атившсть <з, ,—0.03311+1.20, сг,э=0.(И9(з+1.89. Дан! р1вняш1я розрахован! для тривалосп хвилини, вщм1рено5 в секундах. На малюнку 2 наведено вигляд одше! з таких нрямих. Формально графж (див. мал. 2) можна описат» як пряму а^Оо+к^, яка зростае при (к>0) 1 мае ненульоний пммшй член (ао*0).

Згцдно запропоновакого нами розумшня переживания часу як безперервного процесу сп1вв1днесення внутрииньо! I зовн1ишыЛ змжностей ненульова величина а0*0 може виражати собою характеристику внутршньо! змШноси (Ш). Ця внутр1шня змшшсть нев1д'смна в1д психжи як системи в будь-яких умовах. ст0*0 е грунтовною умовою зростання тривалост! хвилини з нульово! точки (1-0).

Вщповщшсть певнШ величин! ^ вщомШ величин! а, говорить про те, що кожний стан характеризуется вщпов!дним лише йому потенциалом для змши. Це означае, що кожному вшношенню внутрииньо! 1 зовшшньо! змишостей може вшповдати лише певиа величина його вар1ативностт. Отриманий взаемозв'язок М!ж тривамстю суб'ективно! хвилини та И вараатишистю дозволяе нам вид!лити специф1чш обласп в спектр! тривалостей хвилшш. 1х представлено на малюнку 3. Величипи 1*, ^ визначаються з нер1Вностей: 1к£За0/(1-Зк); ^ -а0/к.

"о] Г7П [7 --3=

область область домшування область

критично! Сто в вар1ативност1 домшування к1,

тривалост! суб'ективно! в вар1ативност!

хвилини хвилини хвилини

Мал.З. Обласл! тривалостей суб'ективно! хвилини.

а - область критичних тривалостей хвилини. в шй за 2-3 "кроки" може бути досягнути нульова величина хвилини. Ця область характеризуется високими енерговитратами та значною псиХ1чною напружен!стю.

Ь - область з домЫуванням у вар!ашях стану шддосл!дного внутр!шньо! змшност1 пошки. Тут е можливим введения в структуру внутрииньо! змШносп частки

ЗОВЩШШ*)! З.МНПКХ'П.

с - область, в якш вар^атившсть стану обумовлена складовою kt,. Вона вщображае введения в структуру внутрицньо! змшност! слемент1в зовн!шнього, того, то потешцйно може порушит и самощеншчтпь пошки як системи.

Розглянутий пище взагмозв'язок хвилинн з П власною вар1ативн!стю може вистуиати иередумовою, але не причиною дрейфу тривалоси суб'ективно! хвилини. Ми вважасмо, шо енерговитрати нер!вном1рно розподЬен! в ддапазош можливих 1ри»алостей хвилини. Це обумовлюе довкчьннн перехщ в область з мш!малышми енерговнтратами. РозподЫ иЦлыгост) енерговитрат наведено на малюнку 4.

Мал.4. Ро:)нод1л нмльносц енерговитрат: а) на о» i t; б) на oci ст.

Функшя, яку представлено на малюнку 4, добре узгоджуеться з рашше отриманою добовою динамжою переживания часу. Смисл дрейфу хвилини полягае в переход1 до стан ¡в з меншою нпльшстю енерговитрат, в довмьному зментенн! зовн1птьоТ зм!ниост1.

Вщмова вш шдходу » дослщжсннях часу, оенованого на точност!, дозволила нам рештерпретувати колишню проблему часових номнлок я позншй ст!йкого зв'язку М1Ж трнвал1етю хвилини та п вар|ативн1стю. Вар1ацп хвилшш шдображають. при цьому динам]ку сшввщпсссршя внутршньо! 1 зовшшньо! змншостей.

Окремий шд[юзд(л присвячено анал!зу переживания часу при вплив! на п1ддосл1дного зовшшн!х факторш. За результатами другого 1 третього експерименлв побудовано граф1к (малюнок 5), що описуе залежшсть величини суб'ективно! хвилини в!д суб'ективно! оцшки аудюзапису (суб'ективна оцшка вим1рювалась за двадцятибальною шкалою в континуум! шд "дуже подобаеться" до "дуже не подобаеться"). В ц!й функцИ можна вид1лити три зони: а, Ь, с. До зони а (мал.5) в1дносяться оцшки аудюзапису з малим значениям модуля. Дш факторов такого роду нг л!ддосл!дного виклшсае незначне зростання тривалост1 суб'ективно! хвилини Смвв'ицюшення внутрШшьо! 1 зовн1шнъоI злшшостей залишаеться практичнс незмшннм.

дуже не подобаеться

I -6 -4 -2 0 +2

Суб'ективна оцшка прослуханого запису (I)

дуже подобаеться

Мал.5. Загальний вигляд зв'язку м!ж тривалктю суб'ективно! хвилини та ощнкою

звукозапису.

В облает! Ь ми бачимо найбмьшу величину тривалост1 суб'ективно! хвилиш Звукозапис, що отримуе ошнки з облает! в, стимулюе дом1нування внутр!шны зм!нност! над зовн!шньою.

Зона с характеризусться зниженням тривалост! суб'ективно! хвилини. Вон свшчнть про внеоку штенсившсть зовжшньо! дм. 3|юстае частка зоишшньо! змпшосп.

Отримана граф1чма фумкц!я недостатня для прогаозування суб'ективно! оцшки ауд!озапису. Для вир!шення И1е! проблеми нами було введено понятгя !нформац!йно! иильност! суб'ективно! хвилини. Вона визначаеться як частка в!д д)лення суб'ективно! эцшки зовн!шнього впливу на вишопщну !й тривалк'ЛЪ суб'ективно! хвилини ЬС™1Д. Зв'язок, який прннускався М1Ж винадковими величинами 1, I, ЬС було вивчено за допомогою кореляшйного анал!зу. Знайдепо наяпн1сть т1сного зв'язку мш величинами I та IX. Можна зробити висновок: чим вита Ыформацшна иллыпсть хвилини, тим коротшою буде тривал!сть хвилини, шо суб'ективно переживаеться. Як1сно наш висновок сш'штадас з тим, що зробили П.Фрес та Е.С1ое1ег (1981). Р1зниця результат!в-в 1х к1льк!сному описашИ.

В результатах воображено зв'язок

тривалост! суорктикноТ ' хвилини 1 вар^ацм суб'скпшпо! ошнки зовшпппх фактор1в (малюнок 6). .Чаконо»нрн1сть нолягас в тому, то бктьшим трчвалостям хвилини вщиовтае б|льша перевага внутрпипьо! змишосп над зотмшньою. Людина глибше занурюеться в сферу свого "Я", в сво! внутр1шн1 переживания. Ь стан в меишШ м!р! визначаеться зовшшньою змЬшкгпо. Зв!дси випливае менше значення зовн!шньо! д!1 на п!ддосл!дного, що вщображаеться в меншому перепад! суб'ективних оценок звукозапису.

1 П ескпериметах нами отрнман! феноменн, ят вщображають в переживали! часу с.пдп мину.кло вн.шву зопнпшпх фактор!в па людину, Ймов!рно, що в цих випадках виявилися законом^рност! пронесу сливе!листания внутр!шньо! та зовн!щньо1 зм!нностей

ПСИХ1КИ.

Мал.6. Загальнпй вид зв'язку м!ж т])ивал!стю хвилини та вар1ац1сю суб'ективно! оц1нки дн зовнпшйх факторш.

20 . . висновки

1. В основ! переживания часу лежить мехашзм сшвв!днесення внутрциньо! | зовшшньо! змшностей псих!ки.

2. Закожшршсть сп1вв1днесення внутр1шньо! i зовшшньо! змшностей психики, щс полягае в довшьному зниженн! енерговитрат за рахунок зменшення частки зовшшньо змшносп, проявляеться в дрейф! тривалосп суб'ективно! хвилини.

3. СтШкий взаемозв'язок м!ж тривалштю суб'ективно! хвилини та П диспераек св1ячить про те, що кожному сшввшюшенню внутр1шньо! та зовшшньо! змшносте( псих1ки в1дпов!дае пеана величина ix Bapiauii.

4. Вщцлеш зони в crieKTpi тривалостей суб'ективно! хвилини показуют1 законом1ршсть формування аарттивносп спшвщношення внутр!шньо! та зовшшньо зм1ниостей ПСИХ1КИ. В облает! критичних тривалостей вар1ативн!сть визначаетьа внутр1шньою змшшетю. На наступному штервал! вар^атишпеть визначаетьcj поеднанням внутрйпньо! та зовшшньо! змшностей э домшуванням першо!. В третШ зон BapiaTHBHicTb сшвв!дношення Ия/Ивн визначаеться головним чином часткок зовн)шньо! змшност1, що включаеться в структуру внутрциньо! змшносп.

5. Суб'ективна ощнка зовн1шшх факторт, що впливають на людину, буде тш биьшою, чим вища шформацшна щигьшеть хвнлини, збмьшенню яко! в1дпов»да! зменшення сшввадюшення внутршньо! i зовшшньо! змшностей псих(ки.

Перелж основних публ!кацШ за темою дисертацН.

1.Полунин A.B. Понятие времени как результат длительной творческое деятельности человечества//Вторая - Всесоюзная научная конференция "Творчестве Теория и практика" - Киев, 1991. - С. 134-136.

2.11олунин A.B. Психологическое исследование субъективного восприяти. времени//Актуальные проблемы современной психологии. - Харьков, 1903. - С.420-421.

3.Полунин A.B. К вопросу о субъективной оценке аудиозаписи//1 Всеукра!нський конгрес з практично? психолог!?. - Херсон, 1994. - С.154-155.

4.Полунн1 О.И. Психоло1ля чагу: необх1дшсть нових н!дход1в//Сучасна психолопя в lüiiniciioMy »imipi, Матер!али TpeTix Косткшвських читань: В 2-х томах. - КиТв, 1994. - Т.1. - С. 30-31.

5.Полун1Ш A.B. Свободное субъективное отмеривание как метод исследования восприятия времени// Сучасна психолопя в цШшсному BHMipi. Матер1али Tperlx Косткж!вських читань: В 2-х томах. - Ки!в, 1994. - Т.1. - С. 77-78.

6.Polunin, A.W. Time psychology. Necesslty of new approaches//IV European congress of psychology. - Athen, 1995. - p.473. (у сп1вавторств1 з Л.Ф.Бурлачуком).

7.Polunin, О. Stress und subjektive Zeitwahrnehmung.//4. Kongress der Schweizerischen Grsrl'^liaft fuer Psychologie (SGP), Psychologie fuer eine Gesellschaft im Umbau. - Bern, 1995. - s.143.

8.]1олушш A.B. Философия и психология времени: на пути к новой меюдологин//Актуалып проблем» сучасно! психологИ. Методолог!чн1 та теоретичн! проблеми пенхолоп!. - Харк1в, 1995. - С.22-23. (у сп!вавторств! з Л.Ф.Бурлачуком).

9.Полунин A.B. Исследования времени в психологии: обоснование нового подхода//Актуалып проблеми сучасно! психолог!!. ПсИход1агностика. - XapKis, 1995. -С.20-21. (у сшвавгорспи з Л.Ф.Бурлачуком).

Ю.Полунйн A.B. О некоторых феноменах в переживании времени//Проблеми психолог!! -часу. Тези доповтей М1Жнародно! конфсренцП, присвячено! 100-р1ччю з дня народження Д.Г.Елысжа. - Одеса, 1995. - C.59-G1.

И.Полунш O.B, Дос.пдження часу в психологп//В!сник Кшвського утверситету. Сср1я: Сошолопя. Психолопя. Педагопка., - Вип. 2. - Ки!в, 1Ö9G. - С.107-114. (у cnißaBTopcTBi з Л.Ф.Бурлачуком).

АННОТАЦИЯ.

Полунин А.В. Переживание времени. Психологическое исследование на примере минутного интервала. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01. - Общая психология. История психологии. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996.

В работе предложен новый подход к разработке проблемы времени в психологии, который опирается на эволюционную теорию познания. В качестве механизма, обусловливающего переживание времени, рассматривается процесс соотнесения внутренней и внешней изменчивости психики. Разработан метод непрерывного субъективного отмеривания для исследования динамики переживания времени. Предложена процедура расчета психологических энергозатрат, которая опирается на динамику переживания времени. Выявлены такие феномены в переживании времени, как самопроизвсушный рост субъективно!" длительности минуты, связь субъективной длительности минуты и ее вариативности, количественная взаимосвязь между субъективной оценкой внешнего воздействия и переживанием времени.

SUMMARY

Polunin, A.W. Experience of time. Psychological investigation using a minute interval as an example. -Thesis for an award of the candidate of Psychogical Sciences degree on speciality 19.00.01. - General Psychology; History of Psychology. Kyiv University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 1996.

In this paper a new approach to the elaboration of time problem in psychogy, based upon evolutionary episteniology has been proposed. The process of correlation between internal and external psych's changeability has been considered as a mechanism motivating the experience of time. The method of continuous subjective measuring for investigation of dynamics of time experience has beeiv developed. The procedure of calculation of

psychological expenditure of energy, which is based upou the experience of time dynamics

has been suggested. Such phenomena in time experience as spontaneous increase of subjective minute duration, connection between subjective minute duration and its changeability, quantitative interconnection between subjective evaluation of external influence and exprience of time, have been discovered.

ICiioioui c.iuBa: iiepoKtiuaiiiiH <iacy, cyG'tKTHUiia ouiiiKa imjjopMauil, iiciixanorinii eneproBHTpaiH.

Шдп. до друку Ъ/./Л$6 Формат 1.0х84'Л,.

[lanip друк. Jft i , Cnoci6 друку офсстний. Умовн. друк. арк. {О . Умовн. фарбо-в!дб. },й . Обл.-вид. арк. . Тираж 4Ос)' . Зам. Jft 6-37&? '.

Ф1рма «В1П0Л» 252151, КиТв, пул. Волннська, 60.