Автореферат диссертации по теме "Нарушения высших психических функций и особенности у больных с разными формами сосудистых заболеваний головного мозга"

KIIÏBCbKIIH УШВЕРСИТЕТ ¡мен! ТАРЛСЛ LUEB4EHKA

\ > На правах рукопису

ШЕСТОПАЛОВА Людмила Федоргвна

ПОРУШЕНЙЯ ВИЩНХ ПСИХ1ЧНИХ ФУНКЦ1Й I 0С0БИСТ0СТ1 У ХЗОРИХ 13 PI3ними ФОРМАМИ СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

19.00.04 — медичма психолопя

Автореферат

ДИСЕРТАЦ11 НА ЗДОБУТТЯ ВЧЕНОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПСИХОЛОГ1ЧНИХ НАУК

Khïb - 1993

Дисертац(ею е рукопис.

Роботу вмконано в УкраГпському наукоио-досл!дному 1иститут1 к л 1 н 1 ч ] та експериментально! невролог^ I психитрп

Науков! консультант — заслужений д!яч наук Украпш, доктор мед:

них наук, професор ВОЛОШИН Петро В сович;

Оф1ц1Г1н1 опонентн — 1. член-кореспондент АПН Украпш, докт

психолопчиих наук, професор КАРЛУХ1НА Аза Михайл1вна;

Пров1'днл организация — Харювський ¡истнтут удосконалеиня лжа

Мппстерства охоронн здоров'я Украпш, м. Харюв.

на засщанш спец1ал1зовано1 ради Д . 18.19. . ¡з захисту лисе тацш на здобуття вченого ступени доктора психолопчиих наук п Кшвському ушверситет1 1м. Тараса Шевченка за адресою: 2520 м. Ки'1'в, вул. Володимирська, 64, ауд.

3 дисерташею можна ознайомитися в науковш б1блютещ Ки ського ушверситету 1м. Тараса Шевченка.

доктор меличних наук, професор ВАССЕРМАН Людв1г Йосипович

2. доктор психолоНчпих наук

Н1КОЛА6ВА Валентина Васил!вна

3. доктор медичних наук

ПОЛЮХОВ Олександр Михайлович

Захист в^будеться „ И " .НЯбЫ' _1993 р. о /2 г(

Автореферат роз^слано

Вчений секретар спеиЛалкзованоТ ради, кандидат психолопчиих наук, доцент

Т. С. КИРИЛЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнгсть теми. Велика ыедико-соцгальна значупйсть вив-чення психологÏ4HHX аспектхв судинних уракень головного мозку зумовлюеться ххньою високою питомою вагою в структур! захворю-ваностх Й смертноо11 населения. На сьогоднг вхдзначаеться зрос-тання цереброваскулярних захворювань у oci6 молодого i середньо-го вхку, а таков зн1на структури захворюваностх у 6îk збгльшвн-ня судинних розладгв в periOHax з несприятливою еколог1ею. Це вимагае розробки нових пгдходгв до ранньо! дхагностики, профх-лактики i Л1кування, зокрема ïx початкових (дохнсулмних) форм (Г.А.АК1ЫОВ, 1983; Н.М.Мадяидов, В.Д.Тропин, 1985; П.В.Волошин,. 1986-1990; О.М.Некрасова, 1987; Т.Д.Деииденко, 1989; Б.С.Вхлен-ський, Ю.А.Туп1цин, Л.Й.Вассерыан, В.В.Бочаров i сп1вавт.,1992). Психолог1чнх досл1дження е одним з перспективних напрямкхв, hkî вхдкривають новх мохливост! у розв'язанн1 питэнь своечасно! дхагностики i адекватного лхкування судинних розлад1В.

Вхдомо, що rocTpi порушення мозкового KpoB006iry, як1 спри-чиняють 1нвал1дизац1Ю та сыертнхсть значно! кхлькостх хворих, часто виникають на фонх пов1льно прогресуючих форм цереброваску-лярно! недостатноси, hkï призводять до поступового наростання дифузних 3MÎH мозково! паренххми з розладом ыозкових фунтйй (6.В.ШМ1ДТ, Г.А.Максудов, 197I; б.Г.Дубенко, 1976; е.З.Шмхдт, Д.СЛуньов, М.В.Верещагхн, 1976; Н.В.Лебедева, 1978; П.В.Волошин, В.Й.Тайцлхн, 1986, 1991; P.Marx, 1977; у. ргу , 1983).

Стан псих1чних фунюйй при таких найпоширен1Ших хрон1Чних прогресуючих формах недостатносг1 мозкового кровообхгу, як дис-циркуляторнх енцефалопат11, вивчався переважно з позицхй пато-психологхчного (Ю.Ф.Поляков, i960' Б.В.Зейгарник, i960, 1976, 1986; В.М.Блейхер, 1976, 1983; В.М.Блейхер, Л.Ф.Бурлачук, 1978; В.М.Блейхер, 1.В.Крук, 1986 та хн.) i психопатолог1ч^ого (В.М. Банщиков, 1967; Е.Я.Штернберг, 1977; А.Ф.Фхлатов, 1979; Н.Е.Ба-гериков, В.П.Линський, Г.А.Самардакова, 1984; 1.1.Кутько, 1984; Б.А.Лебедев, 1988; В.Л.Гавенко, 1991 та ïh,) зналхзу. У нейро-психолог1чному план1 rocipi .порушення мозкового кровообхгу повыше вивченх у гостроку й В1ддален0ыу перходах (А.Р.Лур1Я, 1962-1974; А.Р.Лурхя, А.Н.Коновалов, А'.Я.Пхдгорна, 1970; C.B. Бабенкова, 197I; Л.С.Цветкова, IS72, 1985; Л.Т.Попова, 1972;

Н.К.Киященко, 1973; И. Тонконогий; 1973; Н.Н.Траугртт, 1973; Т.А .Доброхотова, 1974; Т.А.Доброхотова, Н.Н.Бранна, 1977; Я.А. Ыеерсон, 1982» 1986;~ Л.1.Москов1чюте, Ф.А.Сербиненко, А.Г'.Лиса-чов, Н.А.Смирнов, 1982; Л.Й.Вассврман, 1983; Н.К.Корсакова, Л.1.Москов1чюте, 1985, 1988; С.Б.Букл1на, 1987; бЛ.Кумкова, 1989; Г.О.Садов, 1991; К.К1е18г, 1934; А3иг1а<5иегга, р.Несаеп, 1960: Ъ.Щвко, 1963; *.Вга1п, 1965; ЕЛап;1пкгоп, Мчащее,1967; Н.Несяеп, 1964; Н.НеггШ*!:, 1977; Н.С.Оиг, 1983 ).

Нейропсихологхчнг дослгдження хронхчно! цереброваскулярног недосга1ноот1 (д01нсультн1 форыи) нечисленн!, часом методолог!-чно 1 методично р'!эвор1днх, найчастхше в них розглядаються р13-н! аспехти порушеиь окремих психхчних функцхй, без цШсного энал1зу структур« синдрому, у рамках якого вони спостер1гаюгься, I без вид1лення факторов, цо лекать в основ1 нейропсихологичного дефекту.. Не визначено специфику розлад:в вищих психхчних функций (ВПФ) 1з урахуванням етхопатогенетичних механхзмхв цереб-роваскулярних порушень, стад!х судиннох недостатностх, локал:-зацх! дисциркуляторних процесгв у тому чи 1Ншоиу судинноыу ба-сейнх. Актуальною е проблема опису основних нейропсихологхчних оиндром1в, якх виникають при судинних уракеннях головного мозку, визначення провхдних законоыхрностей ххнього формування й динамки.

Теоретично х практично значения мае порхвняльвий аналхз характеру ВПФ й особистост1 при р!зних формах енцефалопатхй, зок-~~рема, при дисциркуляторних енцефалопаххях в оехб, як1 зазнали впливу ыалих доз хойзуючого випромхнювання внаслхдок авар1Х на Чорнобильськхй АБС. Реалхзацгя ыейропсяхолог1чного досл!дкення ВПФ хворих з позицгй видхлення й анал1зу структура нейропсихологхчних синдром1в 1 синдромотв1рних факторхв дала б змогу уто-чнити дёякх патогенетичнх маханхзми судинно* патологИ ыозку, .законоихрносх1 й динвмхку XX розвитку, 0Ц1Нпти "вцесок" рхзних структур мозку у формування нвйропсихолог1чного дефициту, а такой розробити нов1 диференцгально-дхагностичнх й прогносгичнх нейропсихологхчн! критерхХ цереброваскулярних розладхв.

Як евхдчать результати дослхджень останн1Х рокхв, дефхцитар-Н1сть психхчних фуикцхй органичного генезу е, до певно! М1ри, функцхонально-динамхчною, при яйй вагливу роль вШграють осс-бистхсно-середовищн! фактори (Ы.11.Кабанов, 1985; Л.Й.Вассериан,

1989). Безсуынхвно "участь" емоцхонально-особисгхсних особливо-стой хворих у скыпгомо- i синдромогвореннх, nepe6iry i прогноз: захворввання потребуе ретельного ix вивчення i диференц1аЦ1Т, • видхлецня психологхчних uexaHísMiB ix форыування, процесхв ком-пеноац:! та декоыпенсацЛ. Разок з тим вхдсутне чхтке уявлення про специф1ку 3míh ocoChotoctí при основних судинних захворю-ваннях головного ыозку (rinepi0HÍ4Ha хвороба, церебральний атеросклероз, вегего-судинна дисгонхя), про характер ixhboi динамки з прогресуванням цвраброваскулярно! недостаткостх. Найак-тузлыишою стае ножлив1сть вивчення головних особкстхсних тран-сфорыацхй у хворих - учаснив!в л!квхдацН насл!дк1в авар!1 СЛИА) на ЧАЕС, bkí опивилися не т1льки в уыовах впливу радха-цгйного фактора, ала й у ситуац11 психолог1чного стресу. Вивчення ОСНОВНИХ Т0НДвНЦ1й i 33K0H0l!ÍpH0CT9fl 3UÍHU 0C06'/.CT0CTÍ в умовах хвороби дасть ыожливхсть визначити ochobhí напрямки i 3iiicT ncHXOKopeKUittHol робот з хвориыи.

Теоретико-ыетодологхчною основою дослгдиення с фундаыенталь-hí положения сучасно! психолог1чно! науки: культурно-хсторична KOHaenuifl розвитку вищих психхчних функцгй Л.С.Виготоького, теорхя систеийох диноа1чно! локалгзац!! псих1чних функц1й О.Р. JíypiX, цо иабула дальыого розвитку в роботах (toro послхдовни-kíb (б.Д.Хомська, Л.С.Цветова, б.Г.Сиыерницька, Н.К.Корсакова та íh.), ochobhí reopeir-mi положения po6ii С.Л.Рубхнвтейна, О.Н.Леонтьева, Б.Г.Ананьева, В.Н.М'ясищева, зэгальномедична ко-нцепц1я системно! реабШгвцГх та фунш^онального диагнозу Ы.Н.Кабанова, ochobhí иетодологгчнх принципа медико-психояог1ч-ного дослгдження, розроблен1 в працях Л.Й.Взссерыана, психодга-гностична концвпцгя Л.Ф.Бурлачука.

Ochobhí концептуально-гхпотетичнх положения досл^ження.

I. Характер порушень ВПф у ocio' з судинниии захворпванняии головного мозку визначаеться с^ввхдношенняы основних синдроыо-TBipHHX $aKiopiB, яке, у свою чергу, зуыовлене фунюцональним 'станом структур трьох иорфофункцхональних блокхв иозку. В зале-hhoctí. Bifl форл та стад!й перебхгу цереброваскулярно! патолог^ кожний з них робить свхй специф: чний "внесок" у процес форлу-вання ангхонейропсихологхчних ci ндромгв, визначаючи тим саыиы Ixhí аагальнх i специфхчн1 особ ihboctí на р!зних етапах цереб-роваскулярних розлад1в.

2. У хворих з судинною патологхею головного ыозку формують-ся складнг симпт1мокошлвкси 1ндив1дуалъно-особист1сних зм1Н, розвиток яких моне зуыовлюватися як функциональною недостатнхс-тю рхзних морфофуницональних утворень ыозку (насаыперед "еыо-цхогенних"структур ), гак I процесами фунгацонування особистос-т1 з певнкы нейропсихолог1чниы деф1цитоы в уыовах хронгчного судинного захворювання, що спричиняе р13Н1 трансфорыац1! особи-стост1, як: забезпечують той чи 1нший р1вень II адаптацх!.

Мета робоги: на основ1 комплексного нейропсихологхчного та психодгагноиичного дослдаення вивчити порушення психхчних фу-нкц1й 1 особистост1 у хворих з судинною патологхею головного мозку з ыетога виявлення головних законоьярностей форыування I динаыои нейропсихолог1чних синдроыгв I розробки дхагностичних нейропсихолог1чних критерхТв диферешиацЛ форы I стад1й цереброваскулярно! недостатност1, а також визначення провхдних напря-мкгв психокорекцхйно! робоги з даним контингентом хворих.

Завдання роботи.

1. Визначити основн1 теорегико-методологхчнх I иетодичнг П1дходи до вивчення проблеыи стану ВПФ I особистоси при невог-н'ищевих судинних захворюваннях головного ыозку.

2. ВИВЧИТИ ОСОбЛИВОСТ1 ЗЫХН ВПФ I ОСОбИСТОСТ1 у хворих 13 р1зниыи ст8Д1ями цереброваскулярно! недостатност1, зуиовлено! гхпертойчною хворобою (ГХ).

3. Дослхдити характер порушень ВПФ I особистостг у хворих

13 ргзними стад1яыи цереброваскулярно! недостагносн, спричине-но! церебральниы атеросклерозом (Ц£)>

Виявити зы1ни ВПФ : особистоси у хворих на вегето-судин-ну дистонхю (ВСД) 13 цереброваскулярниыи розладаыи.

5. Вивчити поруиення ВПФ I особистост1 у хворих гз судинними захворюваннями головного ыозку, як1 зазнали впливу малихдоэ хон1зуючого випр01<1нювання внасл1док.аварх! на ЧАЕС.

6. Провести пор1вняльний аналхз .розладхв ВПФ I особистостх у хворих 13 р1знили стадхяии цереброваскулярно! недостатностх (початтсовх вияви недостатностх кровопостачання ыозку (ПВНКЫ), дисциркуляторна енцефалопатхя (ДЕ) пвршо! (I), друго! (П) 1 третьо! (Ш) стад1й, зуиовдених основниыи судинниыи захворюванняии головного ыозку (гхпертонхчнз хвороба, церебральний атеросклероз, вегето-судинна дистоия), в тоыу числ! у хворих, як!

зазнали I не загнали радхацхйвого впливу.

7. Визначити основн1 законоы!рносг1 формування й динамки нейропсихологгчних синдромов при безхнсультному переб!гу судинних захворювань головного мозку.

8. Виявйти,' базуючись на концешй! системно! динам!чно! ло-кал1зац1г ВПФ, характер ! динаыхку функц!онального дефциту рхзних структур трьох Ы0рф0функц10нальвих блокхв мозку при р1-зних формах судинно! патологН головного мозку.

9. Розробити нейропсихологхчнх д1агностичн1 критерх! стадхй та нозологхчно! налекност1 цереброваскулярно! недостатност!.

Наукова новизна 1 теоретичне значения досл^аення.

У дисергацхГ висунуто й обгрунтовано ряд теоретичних поло-жень, а також проведено експериментальнх та науково-практичнх розробки проблеми розладхв психхчних функцхй при судинних зах-ворюваннях головного мозку.

В тому числ1 уперше:

- на ыодел1 без1нсультного перебхгу рхзних форм цереброваскуля-рних захворввань дано теоретико-прикладне обгрунтування комплексного нейропсихологхчного I психодхагностичного пхдходу до вивчення порушень ВПф I- особистостх при невогнищевих судинних ураженнях головного мозку, що мояе стати основою розвитку сз-иоЬт!йного напряму в медичнхй психолог^ - анг10нейропсихо-логх1;

- показано, що"~хзрактер ангхонейропсихологхчних синдроы1в, дха-гностованих у зворих 13 судинною патологгею головного мозку, визначаеться сп1вз1дношенням основних синдроыотв1рних факто-Р1В (до£1льно-регуляторного, операцхйяого, динамхчяого I ак-тивацхйного), яка детерахновано змхнами фунюцонального стану структур трьох морфофунгацовальных бломв мозку);

- виявлено й описано законом1рност1 формування та динамхки роз-лад1в окремих психхчних функцхй (дов1Льних форм вербально! й зорово! пам»ятх, дов1льно! уваги, вербально-логхчних форы ми-слення, рхзних видхв гнозису х праксису), -а такоя анг!онейро-ПСИХОЛОГХЧНИХ СИНДР0М1В у цхлоыу;

- визначено загэльн1 й специф1ч$1 ознаки нейропсихологхчного дефициту на рхзних стадхях цереброваскулярно! кедостатност1 (ПВНКМ, ДЕ I, ДЕ П, ДЕ Ш), а такоя у рхзних нозолог1чних трупах (ГХ, ЦА, ВСД);

- 8. - I .

- показано, що при судиннгй пагологхт головного мозку- формуегь-ся типовий симпюмокомпдекс 1ндив1дуально-оообис^1сних пору-шень, який включав зы1ни емоцхонально! сфера, систеыи В1Дно-син I цхннгсних ор1ентац1й, мотивацх! I 1ихособистгсно1 взаеиодгГ хворих;

- наыоделх розлад1в психхчних фунюцй виявлено законоихрностх змхн функцхонального стану рхзних'структур иозку на ргзних стадхях цереброваскулярно! недостдтноси: на рашпх етапах судинних розладхв (ПВНКМ,ДЕ I) доихнують дисфунтц! неспеци-фхчних структур мозку (I блок), поеднуючись у часуини хворих з недостатнхстю двох: основних 1нтегральних комплексгв трегин-них пол1в мозку (префронтального.Ш блок) т скр.оне-т1н'яно-по-тиличного (П блок). На втапг ДЕ П-Ш форыуеться функцхональний дефщит рхзного ступени вираженостх структур усхх'трьох бло-К1В ыозку; •

- доказано наявн1сть облхгатних нейропсихологхчних ознак цереброваскулярно! недостатностх, а сане: I) пхдвищено! виснакува-ност1 рхвня продуктивное^ псих1чних функц1й; 2) ыодально-не-специф1чних розладхв короткочасно! паи'ятх; 3) модально-неспе-цифхчн1 порушення дов1Льно! уваги; 4) розлади селективносп психхчних процесхв; 5) емоцхональнх порушення у вигляд1 лаб1-льност1, сенситивностх, риг1дности;

- видхлено особливостх порушень рхзних психхчних фунюцй у хво-__рих _з це^еброваскулярниыи розладаыи,як1 зазнали впливу малих

доз 1он1зуючого опроы1нювання; визначено !х ?агальн1 I вхдыхн-законоы1рност1 у пор1вняннх з хвориыи,як1 не зазнали рад1а-щИного впливу.

Здобутх новх теоретичН1 положения й науково-прикладнх резу-льтати можна використовувати для уточнения етхопатогенбтичних ыехан13М1в"форыування судинних захворювань головного ыозку,для дальшого розвитку сучасних уявлень про особливостх морфофункцхо-нальних спхввхдношень при дифузних органхчних ураденнях головного ыозку,а також про ыозков1 ыехан1зми розладхв психхчних функ-гдй.

Практична значупцсть. Видоено й описано обЛ1гатн1 нейропси-холог1чн1 ознаки цереброваскулярно! недостатностх рхзного сту-. пеня ваккост1. Розроблено додатковх Д1агностичн1 й диференща-льно-Д1агностичн1 нейропсихолог1чнх критер1! стадхй ( ПВНКМ, ДЕ 1, ДЕ П, ДЕ Ш) I нозолоГ1ЧН1 надежности (ВСД, ГХ, ЦА) це-

реброзаскулярних розладхв. Описано характернх особливом! ангхо-нейропсих6лог1чних синдроихв, яи формуготься при дифузних орга-нхчних захворюванвях мозку, у пор1внянн1 з тши, що спостерхга-ються при його локальних ураженнях. Вщцлено основи особиот1с-н1 "ыхшенх" для психокорекц1йнох роботи з даним контингентом хворих. Визнэчено специф1ку психопрофхлактичнох, та психокорек-цхйнох роботи 13 хворими, як! зазнали впливу хонхзупчох радха-цхХ.

Основа! положения, винесенх на захиот.

1. При судинних захворюваннях головного мозку формуються складнх симптоиокомплекси розладхв вищих пслххчних функцгй I особистос^, якх складавть р1зн1 анг1онейропсихологхчнх синдро-ми, що ыдбивають функцгональну нед0статн1сть в1дп0вхдних мор-ф0функц10нальних утворень мозку. Цх синдроми характеризуются полхыорфнгстю, закономерною диваихкою, тендеш»ею до прогредхв-нтностх, гетерохромстю формуввння, певним зв'язкоы з характе-роы основнох судиннох хвороби, стад:ею цереброваскулярно1 недо-сгатносгх, басейноы переважно! локалхзацх! дисциркуляторншс розладхв.

2. Характер ангхонейропсихологхчних синдромхв, як! дхагнос-тують у хворих э судинною патологхеп головного мозку, визнача-' еться сп1вв1Дношенняы основних синдромотв1рних факторхв (дов1-льно-регуляторного, операцгйного, динамичного й активацхйного), що детермхновано зихнаии фунгацонального стану структур трьох корфофункцхональних блоив мозку.

3. В осхб 13 судинниыи захзорюваннями головного мозку прос-тежуються законоыхрностх динэмхки формування ангхонейропсихоло-гхчних синдромхв, яга вхдтворюють повною мхрою "посл1довв1сть" залучення до патологхчного процесу рхэних структур мозку, васку-ляризованих з того чи хншого судинного басейну. Кожвий 1з трьох блокхв мозку да«; св1й специфгчний внесок у процес формування анг1онейропсихолог1чних синдромхв, визначаючи ххнх сп!ль-Н1 Й СП6ЦИф1ЧН1 ОСОбЛИВОСТХ В Р13НИХ КЛХН1ЧНИХ трупах хворих.

Порушення психхчних фунюий у хворих, якх зазнали впливу иалих доз хон1эуочог рэдхацхх, поряд 13 загзльниыи законом1рно-стями ххнього форыування 3 динам1ки, характерниыи для хворих з цереброваскулярними розладами, ыають певну специф1ку. Вона

полагав у ивидшому темп1 формування ангхонейропсихологхчного дефхциту, зуиовленого переважно функцхональною нед0статн1стю структур I блоку, що виявляеться у ч1ткших порушеннях актива-цгйного забезпечення вищих психхчних фунюий.

5. 1снуе певна вхбхркова "чутливхсть" рхзних психхчних фун-кц1Й, а такох рхзних £хнхх лавок у йенах однхех функцхх до впливу рад1ац1йного фактора. Найчасиие у хворих - учасникхв ЛНА порушуються довхльнх форыи паы*ят1 I уваги, складно! рухо-вох активность Розлад розумових та перцептивних процес1в фор-муеться на П1знхших стадхях цереброваскулярнох недостатностх.

6. При судишнй патолог^ головного ыозку формуеться типо-вий симптомококплекс 1ндив1дуал£но-особист1сних розладхв, який включае зм1ни еиоцхональнох сфери, систепи вхдносин х ц!нн1сних орхентацхй, мотивацх! та Ы1жособист1сног взаеыод1х. Поряд г В1дзначешши особливостяии у хворих - учасникхв ЛНА спостер1га-. еться ряд якхсних вхдшхнностей у характер! змхн 1ндив1дуадьно-особистхсних утворень, ящ в цхлоиу'^ають дезадаптивний характер. -

Апробад1й ^оботи.

Основа полозення дисертацх! доповхдалися й обговорювалися на науково-пракгичних конферешиях" Украхнського НД1 клгн1чно! та окслериментальнох невролог^ х психхатрхх, на засхданнях Ха-рк!вського науково-ыедичного товариства, на всесовзних, респуб-Л1канських I регхональних конференцхях, як1 вхдбувалися в Киевх (1988, 1989, 1991, 1992), Харковх (1988, 1989, 1990, 1992), Мо-скв! (1991, 1992), Перм1 (1990), на ыЬснароднхй конфервш^Х з проблем психосмцальних I психоневрологхчних аспектхв авар1х на Чорнобильсыйй АБС (Кихв, 1992).

Ыатерхали дисертацхйно1 робохи затверджено проблемними ко-Ы1схяии "Ыедична психологхя" та "Захворювання нервовох системи".

Упровадження Р83.улъгатхв лосл1Дження у практику.

Результати дисертацШого дослхдження використовуються в на-вча^ьноиу процесх на вхддхланнх психологх! Харкхвського дерк-унхверситету х на кафедрх пси сологх! Харкхвського педагогхчного хнституту. Розроблен1 нейропс ш>лог1чнх Д1агностичн1 критерИ впроваджено у ряд1 закладхв практично! охорони здоров*я (невро-/ лог!чн1, нейрох1рургхчн1 та 1ких1атричн1 вхддхлення обласних 1

Ы1ських Л1карань i диспансерхв Харкова, Киева, Николаева, Оде-си, Полтави).

ПубдхкацЛ. Основнх положения дисертацх! опубл!ковано у 19 друкованих прэцях, у тому числ1 у монографхях (одна - у cniB-авторствх, одна - депонована), в одному дов1дковоыу виданн1 i у двох методичних рекомендац1ЯХ.

Обсяг i структура дисертааЛ. Дисертацхя викладена на 3/3 CTOpiHKax ыйшинопису i складаеться хз вступу, 9 роздШв, заключения, висновкхв i покажчика лхтератури, 1люстрована 38 трб-лицяки i 4 ыалюнкаии. Список Л1тератури шстить 412 назв.

Результати досл1дження та 1х обговорення.

Основою роботи с ыатерхали комплексного нейропсихологхчного та психодхагностичного обстеження 335 хворих хз судинною пато-логхею головного мозку. 8 обстежених у 113 була rinepioHi4Ha хвороба, у 105 - церебральний атеросклероз , у 117 - вегето-судинна дистонхя. За ступенем церебрально! недостатност1 обс-теженх розподглялися таким чином: початковх вияви недостатнос-ii кровопостачанкя головного мозку вхдзначено у 45 пацхентхв, дисциркуляторна енцефалопатхя I стад1Х -у 131, П стад1Х - у 106, Ш ciafli! - у 53. 223 обстежених не зазнали впливу ioHÏ3yio-чого випромхшовання (I група), 112 - опрошено малими дозами радхэЦ1Х п1д час участ1 у Л1КВ1дац1! наслхдкхв аварх! на ЧАЕС (П група).

Проведено комплексно нейропсихолог1чне та психодхагностичне дослхдження з використанням таких методичних комплексов: 1)роз-ширеного набору нейропсихоломчних проб за O.P.iypieB ia включениям ряду дхагностичних нейропсихологхчних методик, розробле-них у Психоневролог!чному iHCTHiyri iu. В.М.Бехтерева (Л.й.Вас-серман, С.О.Дорофеева, Я.А. Меерсон, Н.Н.Трауготт, 1987), спрямованого на вивчення стану вищих психхчних фунюий; 2) набору психофхзхологхчних методик для дослхдкування сенсомотор-нох активносТ1 Й координаторних функцхй (за допоыогою автомати-зованого комплексу для поихофх31олог1чних д(?сл1джень ПФК-Ой 3) для вивчення 1ндив1дуальн'0-;0с0бист1сних особливостей хворих використано методики: тест Кеттдла (16-17 ), методика "Тип ста-влення до хвороби" (ТСХ), кольоровий тест В1Дносин (КТВ), моди-ф1К0ван! вар1анти тесту uîhhïchhx ор!ентац1й М.Рокича.

Для обробки результаххв дослхджень використано метода ыате-этично! статистики. Досюв1рн1сть здобутих показниив перевг-ряли за допоыогою X. - критергя Стюдента I критерия Бхлкоксона. Здхйснено диспврс1йний, 1ыов1ри1сний 1 кореляц!йнай авал!з. Використано персональний коып'ютер типу 1ВМ, програыне забезпе-чення СУБД._?рт^РУо:

■3 позицхй теорх! системно! динамично! локзлхзааг! вицих пси-ххчних функцхй було вивчено 1х поруження на коянгй стадН цере-броваскулярно! недостатносп (ПВНКИ, ДЕ I, ДБ П, ДЕ Ш) з ураху-ванням характеру основного судинного захворювання {ГХ, ЦА, ВСД). Аналхз порушень проводили на основх видхлення синдромотвхрних факторхв та !х спхввхдношень у структур1 деф1цитарност1 певно1 функцх!. Виходяча з концепцх! трьох мозкових блок:в О.Р.Лурх!, даних хнших фундаментальних дослхджень, яи розвивають цх уяв-лення (Н.К.Корсакова, 1988-1991), у,структур! кожно! фуншгё! вид1лили II регуляторнх I опврац1йнх складовх. Фактора регуляторнх диференц1ювали за о знаков дов1Льност1 (прог.рама, контроль та довхльна регуляцхя психхчво! д1яльност1) 1 ыиштльнр-стх (активацхйне забезпечення псих1чних функцхй та 1хн1 динамх-чнх параметри). На основх теоретичних уявлень нейропсихологх! про те, що р1знх М0рф0функц10нальнх блоки мозку реалхзують р13-нх компоненти ВПФ, проаналхзовано."внесок" кохного блоку до ре-естровэного нейрод$ихолог1чного дефициту. Завдяки цьому визна-~чга"вся фунгадональнадътан тих чи 1нших структур мозку х просте-кувалася динамхка формування !ХН1Х дасфуншцй, яка певною м1рою вхдтворюе "послхдовн1СТь" залучення до патологичного процесу рхзних мозкових утворекь. Аналхзувалась специфхка ыорфофункцхо-нальних спхввхдношень на рхзних стадиях цереброваскулярно! недостатком! й у рхзних нозологхчних трупах, э також !хнх особлив осгх у трупах хворих, якх зазнали впливу иалих доз хонхзую-чого випромхнювання.

Результата дослхдхень досить трунтовно идтвердкують висуне-нх в робох1 концептуальнх положення, згхдно з якима при судин-них захворюваннях головного мозку формуються рхзн1 ангхонейро-психолог1чн1 синдроыи, що включать симптоми порушень ВПФ й особистосп И вхдтворювть фунюЦональну недосгатнхсть В1ДП0ВХД-них морфофункцгонэльнах угворень мозку. Цх синдроыи характера-

1уються полхыорфнхстю, законсшхрною динаыхкою,' тенденцгею до 1рогрвд1еатност1, гетерохронию формування, певнии зв'язком [3 характером основного судинного захворювання, стадхею цереб-эоваскулярнох недостатностг,-басейном переважнох локалхзацхХ шсциркуляторних розладхв. При цьому структура порушень ВПФ зизначаеться спхввхдношенням основних синдромотвхрних факторхв, 1ке, в свою чергу, зумовлене функц!ональниы станом.структур срьох ыорфофункцхоналвних блокхв мозку. При рхзних формах х на р1зних стадхях переб1гу цереброваскулярнох патолог11 три блоки ¿озку роблять св1й специф1чний "внесок" до процесу формування энгхонейропсихологхчних синдромхв, визначаючи таким чином Ххнх ;п1ЛЬН1 й специфхчнх законоы1рност1 на рхзних етапах церебровас-кулярных порушень.

Порушення дов!Льних оюрм вербальной I зоровох пам'яи.

Результати вивчення довхльних форм вербально! 1 зоровоХ па-и*ят1 свхдчать про наявнхсть при судинних захворюваннях головного ыозку полхиорфних синдромхв ынесгичних ДИСфуНКЦ1Й, якх включають у рхзних спхввхдношеннях сиыптоыи ыодально-неспециф1-чних I модально-специфхчних порушень, а такоя розладхв пам'ятх як форыи П1знавальн01 Д1ЯЛьност1. формування дисмнестичних синдромхв мае гетерохронну зумовленхсть I характеризуемся нер1в-номхрнхстю розладхв рхзних ланок мнестичнох Д1яльност1. Будь- -яких конкретних симптом1в мнестичнох недостатностх, специфхчних для певних клхн1чних груп хворих,виявлено не було. Разом з тин для рхзних груп хворих вхдзначаеться певна специфхчнхсть струк-тури дисмнестичних синдромхв, яка вхдтворюе сп1ввхдношення основних синдромотвхрних факторхв, що в свою чергу свхдчить про функщональну недостатнхсть рхзних морфофунюлональних утворень мозку. При ГХ у структур! дисмнестичних розладхв домхнують дефе-кти запаы'ятовування порядку пропонованох 1нформац1Х (1,9*1,0 бала '), П1двищена гальмхвнхсть слхдхв пам'ятх в умовах хнтерфе-. решгёХ (1,6±0,5), звуження об'емхв оперативно! пам»ятх (1,5* 0,6), порушення селективностх (1,3*0,5), звуження об'емхв без-посереднього (1,0*0,6) I вхдстрочено.-о (1,3*0,7) в1дтворення*. * У процесх аналхзу порушень т1е! чи 1Ншох функцхХ, кр1М якхс-ноХ квалхфхкац1Х дефекту,застосовувалася шкала к!льк1сних оцх-нок ступеня вираженостг дефекту: 0 балхв- вхдсутнхсть порушень, I -легкий ступ!нь, 2- помхрний, 3- тяжкий сгупхнь.

При ДА переважаючиыи инестичниыи дисфункцхяыи в також трудновд запаы',яговування порядку вербального ряду (2,1*1,0), патологхч-ний вплив на слхди nau'Hii терференц1! (2,1*0,4), недостатт кхсть об'еыхв оперативно! naii'flii (2,0*0,6), дефекта вибхрково-cii (2,0*0,6), звуження oö'eiiiB безпосереднього (1,6*1,2) i в1дстроченого (1,6^0,5) вШворення. У цхлоыу мнесгичн! роздали вираженШ" у rpyni ЦА, Н1ж у хворих на ГХ, проте статистично значущих piBHiB досягають лише вхдахнност1 у ступенх виражено-cri iHepTHocii процесхв пам'ятх (рс0,05). При ВСД превалшть Herpy6i ынестичнх дисфунюих у вигляд1 трудноицв запам'ятову-• вання порядку хнформацхйного ряду (1,7*1,1), посилення впливу гетерогенних хнтерферуточих Д1й (1,2*0,5), порушень виб!рковос-ii (1,0*0,2) i звуження об'еыхв оперативно! naM'nri (1,0*0,7). CiyniHb важкостх описуваних розладхв у цих хворих був iuOBipHO ыенший, нхк при ГХ i ЦА. Вербально-мнестичний дефхцит, то спо-стер1гався у хворих на ВСД, детерихновано перш за все недоста-тнхстю неспецифхчних серединних структур ыозку i, в иенихй мх-pi, вгориннкх кхркових П0Л1В скроневих часток i3 деяким "акцентом" на праву П1вкулю. При ГХ i ЦА дисинестичих синдроми зумов-леих дисфункцхеи структур ycix трьох иорфофункцхональних блокхв мозку, однак при ЦА фунюцональна недостатнхсть конвекситально! лобнох кори вираженхоа, Hia при ГХ.'

Як видно з результатхв вивчення динамки формування розладхв довхльыо! вербально! пам»ят1, вже при ПВНКМ с лепи, але досить чхткх й стабхльн1 дисфувкц!!, що прогресують з посилен-няы дисциркуляторних процес1в. При ПВНКМ переважають порушення запал'ятовування порядку (1,2*1,3), нестхйкхсть слШв пам'я-Ti в уыовах гетерогенно! хнтерференцх! (0,9*0,2), поруиенвя селективност1 (0,8*0,1) i звуження oÖ'omib оперативно! naH'Hii (0,8*0,8). Дисмнестичнх розлади на erani ПВНКЫ зумовлен1 пере-вавно фуншцональною недостатн1сто структур I морфофункцхональ-. ного блоку. На дальних стадхях nepeöiry патологхчного процесу , / спостерхгаються не тхльки посилення ознак описуваних дисфунк-цхй, а й приеднання до них нових: звуження oö'euiB безпосереднього' й вхдстроченого 31Дтвор8{ня, 1нертнхсть i виснажуванхсть мнестичних процесхв, дефекти Vньо! довхльно-регулярно! ланки. - Тип мнестичного дефхциту при Д! I-П иоке свхдчити про залучення цо патологхчного процесу скроневих часток обох П1вкуль ыозку

(II блох). Дефехтв дов!льно-регуляторного коипоневта мвестичввх функц!й, як1 вирвзно проявляться на етап! ДЕ В, св!дчать про формувакня дисфунюйй префроетальни* конвекситальвих в!ддШв лобних часток (Ш блок). Як виявкхося, роаладаварбально! пам'я-Т1 у хворих - учасник!в ЛНА досвть близьк! : до заф!ксованого в I груп!. Тик часом продуктивность безпосервднього в1дтворвння децо вица у хворих на ГХ П групк (р1зниця аедостовхряа), а де-фекти акт^вацгйвого забвзпечвввя мнестичних функц!й чхткШ у хворих на'ЦА П групп (р-^0,05).

,Переваж8ючими розладани у структур! оптико-мнестичних слнд-ром1в, цо рееструють при ГХ, були дефвкти селективностх опти-ко-мнестичцих процесхв (1,171,6 бала), звухення об'емхв безпо-. середнього (1,0*0,4) I вхдстроченого (0,8^0,5) в!дтворення, 1н0ртнхсть (1,0^0,7) I розлад запам'ятовувавня порядку стимуль-ного ряду (0,8^0,5). У хворих на ЦА поряд з описаниыи порушен-нями виявляеться достовхрна поглиблення таких дисфушацй, як звуження об'емхв вхдстроченого вхдгворення (I,4*0,7, р<.0,05), симптомхв 1нергност1 (1,5*0,7, р<0,05) 1 виснажуваностх (0,8 *0,7, р с 0,05). При ВСД розлади зоровог пам'я« пасть негрубий карактер х виявляються чаенше за все у звуженн! об'емхв без-юсереднього вхдтворення (0,7*0,4) х порупення виб1рковост! [0,6*0,2).

. • Порупення зорово! пам'ятх при ПВНКК хзрактеризують'ся вегру-Зим звухенням об'емхв безпосервднього вхдтворення (0,7*0,5) у юеднанвх з^дефектами селективное*! (0,6*0,9)/ У хворвх з ДВ I . зберхгаеться та сама структура дефект!в зорово! пам'ят!, що I три ПВНКМ, з деякою тенденц!ею до ххньох 1втевсиввост1 (в1дмхв-юстх недостов1рнх). Оптико-мнестичний синдром набував окре слепших форм при ДБ П. Посилення роздадхв зоровог пам'ят* зумовле-ю наростанням дефхцитарностх довхльно-регуляторних 1 дмвам!ч-!их компонента. У структур! синдрому проводив мхецв поехдають юрушення селе кт ив ноет! (1,2*0,5), !нертахсть мнестичнахпроце-!1В (1,1*0,6), звужоннл об'емхв безпосервднього (1,0*0,4) ! 11Дстроченого (0,9*0,8) в!дтворання, дефвкти запам*ятовуваввя юрядку зорового ряду (1,0*0,7).

Характер 1 дивамхка оптиксн-мнестичнях розладхв у хворих П I : груп в цхлому !дентичн!. При цьому у П групх вврахенШ оэ-

наки виснажуваност1 й 1нертност1,.а характерная сшштомокомп-лекс розладу зоровох пам'ятх оформляеться дещо равхов: на ета-п1 ДЕ I, а в I групх - при ДЕ П. У П груи достов1рно вираже-Н1Ш1 ознаки хнертвоси й виснажуваност! мнестичних фунюцй, що свхдчить про Ч1сххвий функд10нальних дэф1цит структур I блоку мозку. |Ц1 дакх спхввхдвосяться I'г результатами вивчення вербальво! пам'ятх. В цхлому х фуныц! зорово! пам'ян ст1йкх-ох в умовах цереброваскулярно! недостатносн: темп формування' оптико-мнес^ичних полутень був повхльнхшим, йж вербально-мне-сгичних. Вплив 1оа1зуючох рад1ац1Х, особливо ва пацхентхв В1-ком за 40 рокхв, прискорюе формування мнестичвих дисфункцхй рхзнох модальносгх. 1свуе певна "сенситивнхсть" рхзвих давок пам*ятх до впливу 1он1зуючого випромхнювання: бхльшою мхрою погхршуеться активац1ЙН1 х динамхчнх XX параметри, що "забезпе-чуються" неспецифхчними структурами мозку. Наведенх данх свхд-чать, що хсвувть облхгатнх дисмнестичнг ознаки цереброваскулярно! недостатностх, до яких належать модальво-неспециф1чнх пору-оення пам'ят1 (переважво короткочаснох) через пхдвицену 1нтер-ференцхю XX слхдхв I дефектхв селективностх мнестичних процесхв.

Порушення довхдьно! уваги.

У всхх обстежених трупах виявлево рхзнх за характером I ступеней вираженост1 розлади дов1льнох уваги. Дхагностовавх пору-шоння складають рхзн1 синдроми модально-неспециф1чних розладхв уваги, що проявляться звуженням об'ем1в, порушевням селективностх, недостатн:хстю процемв концевтрацхХ, розподхлу I переключения, идвищеною виснажувавктю. Провхдне значеввя у генезх розладхв мае недостатнхсть активацхйного фактора. У хворих на ГХ <1 група) у структур! дефектхв уваги домхнусть недостатнхсть процес1В концентрацх!, розподхлу I переключения (1,4*0,5), Ххня виснажуванхсть (1,3*0,5), дефекта селективное« (1,1*0,5) I звуження об'емхв (1,1*0,4). Для хворих на ЦА характеры вирахе-нх розлади фунмЦй уваги, якхсною 1хньою особливхстю е статис-тично звачуще погхршення динамхчних параметрхв (1,5тО,5, р<£ .0,05). У хворих ва ВСД ф1коован1 дефекти уваги в1дповхдають описании вшце, але менше виражевх. Виявлена структура розладхв уваги пов'язана перш за все з -фунюцональним деф1цитом утворень I блоку мозку, переважно нижнхх вхддхлхв неспецифхчних структур (р1вёнь довгастого I середвього мозку).

3 резулматхв вивчення динамки формування дефвкт1В уваги видно, цо вони чггко 1 стабхльно виявляються уже. при ПВНЮ1 I посилюються з прогресуванням дисциркуляторних процеыв. При ПВНЮ1 I ДБ I дефекти уваги проявляться пврввахно у ланц1 ак-тивацШого- забеэпечення (0,6*0,05 I 0,9*0,1)? Порушення актива^! зберхгае свое провгдне значения х на етапх ДБ П-Ш, ало при цьому спостерхгавться достовхрне посилення недосгагносг! довхльно-регуляторно! х динамхчнот складових.

У групх хворих, якх зазнали впливу малих доз рзд!ац11, х у хворих I групи виявлено хдентичний спектр розладхв уваги, про-те темп Гхнього формувацня 1 сп1вв1Дношення синдромотв1рних фа-ктор1В децо специф1чн1. У нах помхчено достовхрне посилення нвдостатност? активац1йш>1 ланки при цхлхоих довхльно-регу-■ляторних I динаи!чних параметрах. Характерний симптоыокомплакс розладхв фунхцхй уваги дхэгносгувэли на етапх ДЕ I, а не на ДБ П, як у I групх. Додатковх патогеши фактори (¡онхзуюче ви-промхнювання) посилюють функцхональний дефхцит структур I блоку мозку. Однак вирахенхсть розладхв меншою М1рою- корелюе 1з дозою опром1нювання, а б1Льиою - з вхком хворого на момент ра-дхацхйного впливу, при цьому несприятливим е поеднання вищот дози I вхку за 40 рокхв. Результати дослхдхення св1дчать про те, що модально-неспециф1ЧВ1 розлади дов1ЛьноХ уваги в облхга-тними нейропсихологхчними оанаками наявностх цереброваскуляр-_но! недосгатност1.

Порушення процес!в нислення г л!чильних операцхй.

У хворих з цереброваскулярнишрозладами ё рЬнх за характером I ступеней вирахеност1 порушення процесхв мислёння х лхчильних операцхй. Провхдниыи розладами функций иислення при ГХ е 1мпу- -льсивн1сть (1,2*0,3), порушення критичност! (1,0*0,8), дефекти селектйвност1 (0,9*0,4), нер1вном1рн1сть р1вня узагальнення та його знихення (0,9*0,4), хнертисть процесхв ыислення (0,8* 0,5). Такий саыий спектр провхдних розладхв мислёння В1дзначв-но при ЦА, але знихення рхвня узагальнювання (1,4*0,7) та хне-ртн1сть (1,4*0,5) при цьому були достовхрно вираненШ, их при ГХ (р<0,05). У хворих на ВСД процеси ыислення були достовхрно цхл1шиыи, разоы з тип спостерехувалися легкх дефекти: 1мпульсивн1сть (0,8*0,9), виснажуванхсть (0,5*0,5), нерхвноых-

pHicib piBHfl узагальнень (0,5*0,4) i порушення селективностх (0,6*0,1). Разом i3 загальними законом1рностями формування i. динам1ки хснувть ознаки певно! специф1чност1 розладхв мислення у рхзних клхнхчних групах.' У хворих на ВСД сграждэе в основному ланка актявацхйного зрбезпечення проце-ciB мислення, -у хво- ..

■ рих на ГХ - довШно-регуляторний i операцхйнйй компоненти. У -хворих на ЦА структура синдрому найбхльш полхморфна: до домiну- -ючих дов1Льно-регуляторних i 0перац1йних'.дисфункц1й приеднуют ться чхтко зираженх динам1чн1 розлади, що достовхрно вхдрхзняё IX вгд хворих на ГХ.. '

На початкових стадиях цереброваскулярних зэхворювань перева- ' жають порушення активац1Йних компонентхв дхяльностх мислення у' поеднаши г негрубим дефхцитом довгльцо-регуляторнох ланки. Це " свхдчить про наявнхсть у даного контингенту хворих функционально! н8достатност1 структур I i Ш (переважно префронтальних вхддхлхв лобних часток)' блокхв. Дальше прогресування хнтелек- -. туалышх пбрущень проявляеть.ся не ильки .-загостренням описа-них розлад!в, а й появои нових" (операцхйних i динамхчних). Сп1ВВ1Дношення у структур! синдрому порутень рхзних ланок фун-. кцхй мислення може бутй неоднаковим, що визначас його специфх-. ку. Посилення дефектхв операцгйно! i динам1чно! ланок процесхв мислення характерна для пхзнхших (ДБ П-Ш) стад1й цереброваску-. лярно! недостатностх. Щ дан! можуть свхдчити про наявнхсть фу-вкцхонального дефхциту усе ширших зон мозку, зокрема, премотор-. \Нюс в1ДД1лхв л1во1-niBKyni (порушення динамхки акту мислення), скроне-тхи'яно-потиличних вхддШв (дисфушац1 л1чильних опера-Ц1й, розлади операщй просторового анал1зу й синтезу, трудноий-. '•poayuiHHH сеуантиии "квазхпросгорових" в1Дносин), пхдкхркових утворень. Як видно з порхвняльного анаЛ13у характеру порушень мислення, у I.i П трупах хворих 1снують cninbHi й В1дмхнн1 за-KOHOMipHo'cTi формування i структури розладхв. Порушення дов1Ль-но-рёг'уляторно! ланки домхнують у структур! синдрому в обох трупах. Поряд Í3 цим операцхйнх дефекти переважають у хворих I групп, динам1чн1 - у П. Фактор дози опромхнювання- понад 20 .бер доа-

■ TOBipHO корелював ia погхршенням'активацхйних характеристик, а' фактор BiKy за 40 рокгв на момент опронхиювання - ia погхриен-

ням не ильки/активавд!, а й дов1Льно! регулявдГ й дикамхки. процеив мислеввя._

Пор.ушення дов!Льних рухових функцхй.

У хворих на еудинну патологхю головного мозку дгагномують- / ся pisHi розлади як досить. елементарних, так i складнях форм довольно! рухово! активноси, но в1дбивають динам!ку форму-вання фунюцональнох нвдостатностх мозкових структур, hkï реа-Л1зують руховх функц!1. У хворих на ГХ I групи у.структур! рухових дисфункц1й переввхають порушання кхнатично! (1,4*0,6) i зорово-npocTopoBOï (1,3*0,5) афервнтац11, хмпульсивнхсть (1,3*0,3), дазавтоматизацхя руххв (1,1*0,8), недостатнхсть ki-нестетичнох аферентацх! (1,0*0,3). Щ данх свхдчать про наяв-Hicib функщонально! неповноц1нност1 префронтальнох i премото-рнох конвекситальнох кори, зон ТЮ i п!диркових рухових вуз-лхв. При ЦА характер диспраксичних розладхв визначаеться дефектами кхнетично! (1,8*0,4), зорово-просторовох. (1,3*0,5) i зорово-кхнестетичнох (1,0*0,3) аферентацх!, хмпульсивн1ств (1,6-0,2), дезавтоыатизацхею (1,6*0,8), ехопрахсхями (1,5*0,4), персоверацхями (1,3*0,5). У порхвняннх з ГХ при ЦА cnocrepira-еться достовхрне погдиблання порушень динэмхчнот й.активами-, но! ланок рухового акту, що дав можлив1Сгь говррити про вира-хен1иий фуншионалзний дефхцит премоторног конвекситально! кори i неспецифхчних утворень мозку. При ВСД вхдзначагться помЬ-pHi руховх порушення, що стосуються перввахно зорово-просторо-вог аферентац11 (1,1*0,4) i нвдостатносн довхльноХ регуяяцН (хмпудьсивнхсть) (0,9*0,1). Taxa картина диспраксичних розла-дхв мохе свхдчити про легк1 ознаки недостатностх префронталь- . них BiMiniB i зон ТРО.

При ПВНЮ1 леги диспраксичн! розлади заявляться у дефектах просторового (7,4*21,5) i $инам!чного (2,5*3,2 ) праксвсу, недостатностх довхльно! регуляцх! (0,8*0,1). При ДВ I порумання рухових функцхй поглиблюються, особливо погхрлуеться зорово- .. просторова аферентацхя (4,6*4,2, р 0,05). Прогресуяанвя рухових розладхв у хворих хз ДЕ П вхдбуваеться у напрямку посжлон-ня дефектхв праксису пози (4,9*2,9, р <0,05) (з акцентом на' Л1ву руку), порушекь динаммного (5,1*7,1 ) i конструктивного (2,0*1,1) видхв праксису. Посилення порупень оргавхэацil pyxiB при ДЕ Ш часто досягае ступеня апракс1й, здебхльиого це в!дзва* чавться у сфврх просторового, динам!чного i конструктивного праксису.

Характер i динамка розладхв у руховхй сферх хворих lin труп були близькх. Разов хз загальними ознакаыи icHye ряд вхд-мхнностей, що вхдтворюють овоер1дйсть синдроыхв диспраксичних дорушень у хворих, яи зазнали рад1ац1Йного впливу. Визначаль-ними особливостями е, no-nepine, евидший токп розвитку руховкх розладхв у хворих П групи, по-друге, виракеиший фуншцональ-ний дефект двох основних комллекс1В третивних полхв мозку (пре-фронтальногр й скроне-тхм'яно-потиличного) i пхдк1рковах рухо-вих вузлхв. Вплив ыалих доз радхацх! на nauiehtïb eïkom за 40 роив достов1рно корелзое з попршенням актива^йно! va опера- ■ ц1йног ланок рухового акту.

Стан гностичних фуншцй pî3hkx модальностей.

У обстехених хворих визначено такох pÏ3Hi дисфункцх! гности-4hoï сфери. Порушення гнозису характеризувалися. певною вибхрко-В1стю: нзйрэннхше в ycix трупах хворих страхдэли фуншЦ! акус-тичного гнозису. В 1«лоыу гностичний деф1цит ycix модальностей був вираженхший при ЦА, що ыохе зумовлювагися бхльаим залучен-няк до патолог1чного процесу иркових зон bxaiiobîдних аналхза-горких систем. Зоровий гнозис достоверно був бхльш поручений у rpyni ДА у nopibhhhhî з ГХ (1,8-0,5 i 1,2*0,6 бала, р<с0,05), розлад тактильно-перцепт-ивних функц1й вхдбувазся приблизно з однаковою частогою при ГХ i ЦА (1,2*0,6 i 1,5*0,4). XBopi на ВСД'В1дзначаються достоверно легшими дефектами гностичних функ-цхй ycix модальностей.

У хворих Гз 'ПВНКМ е легм дефекта гностичних фуншцй, лoкaлi- '■• 30BaHi переважно у cфepi акустичного гнозису, при цьому зорова i тактильна перцетця лшпаються 1нтактними. На eiani ДЕ I гнос-тичн1 дисфунмц! наростають: в основному поглиблюються дефекти акустично! перцешШ (обидвх групи) й достовхрно посилюються зорово-гноотичи порушення у хворих I групи. При ДЕ П-И глобально пог1ршуеться стан перцептивних функцхй, при цьому спосте-piraerbCH нхби вирхвнювання вираженосп розладхв гностичних фу-нкцхй pi3H0i модальноси. XBopi П групи, що зазнали рад1ац1йно-го впливу, характеризуються в ц1лоиу цШшиыи перцептивними фу-нкцхями. Не було виявлено достовхрно! залеЕностх mis дозою оп-ромхнювання i зм1наии гностичних систем. Разом Ï3 тим вхдзначе-но AOCTOBipHi залежноси мхи наростанняы гностичного дефхциту i вхкоы хворого на момент рад1ац!йного впливу (понад 40 роив).

В!жм!нност1у зм!нах особистост! хворях. ■ ■ Результат* проведение дослхджень подтвердил« висунут! в робот х ипотетячн! припудення про формухавня у хворих з судиннов патодог!ею головного иозку складнах симптомокомплекс!в !ндив!ду-ально-особист!сних зыхн, розвиток яках пов'яздний як хз функц!о-вальнов недостатнхств р!зиих М0рф0фувкц10нальних утворень (на-самперед "емоцхогенних" структур), так ! з процесами функц1ону- . вання особистосг! з певним нейроприхолог!чним деф!цитом в умо-вах хронхчного судинного захворюванна, цо зуиовлве рхзнх особи». стхсн1 адаптивно-компенсаторн1 трансформацхХ. „

За даними тесту Кеттела, до провхдних 1ндив!дуально-особис-тхених вхдмхнностей обстехених хворих належать афективна ригхд-исть, П0мкслив1сгь, пхдозр1Л1сгь (значения фактора ь » 7,3*0,9 стекв ), 1нтропун1тивн1Сть, сенситивкхсть ( 0 * 7,2*0,9), три-вожнхеть, хлохондричнхеть, залваапсть вхд М1кросоц!ального ото-чення ( I = 6,7*0,12), напружемсть, фрустрованхсть (04 »6,6* 0,8), емоцхональна лаб1льнхсть ( С з 3,6*0-,2), реалхстичмсть, орхенгацхя на оточення (II: 4,1*0,3), пригнхченхеть, в'ялхсть (? ■ 4,3*0,7) (тип особист1Сног.о проф!лю за тестой 16 - & ■ ъ 01 - СЫР, Р1-72). Тип особии1Сного профхлю визначаеться. за результатами проведения процедур статистичнох обробки експери-ментального материалу: три перш букви означавть тх первинв1 фактора, за якими здобуто найвищх вибхрковх середнх значения, __три .останах вхдповхдно означають факт ори з найменоими середами значениями. У таквй хе спосхб визначалося сп.1гвхдношення вторин-них фактор1в (гь ?2 » ТЗ ,?л ): на перше м1сце ставиться фактор з максимальном середнхм значениям, на останне - з мШмаль-ним.

У хворих на ГХ мзкеимальн! значения по факторах 0 (7,5*1,1 стемв),"ь (7,4*0,3), I (6,6*0,5), м1н1мальн1 - по факторах М (3,4*0,2), С (3,6*1,1),* (4,4*0,6) /див.рис.1/, Здобут1 дан1 свхдчать про те, то для. дих хворих характера пхдвищена сенсити-вн1сть, хнтропунхгивнхегь, афективна ригхднхегь, 1похондричн1Сть, !нтерперсональна залежнхеть, прозаХчнхсть, реалхстичнхсть, емо-цхональна нест1йк!сть, пригнхченхеть, в»ял1сть (тип проф!лю ОН - НС*, ?1 -?3). При цьому на фонх збереження сп1льних для групп хворих з судинними розладами особистхсних рис при ГХ зи-ражёнхах прояви емоц!онально1 лабхльностх, тривожностх, хнтро-

пуитивростх. Найб1льш1 значения у хворих на ЦА по факторах 0 4(6,7*0,7), I (6,7*0,5),Ь (6,7*0,7), 0 (6,7*0,3), нижчх - по факторах С (3,6*0,3),? (4,1*0,8), М (4,7*0,2). При ЦА, поряд з тривожнхстю, межперсональною залежнхстю, сенситивнхстю, лабг-льн1ств, 1П0Х0ндричн1СТю посилюються прояви напруженост1, фрус-трованостх, риг1Дност1 (тип проф1Лю 0 41Ь. - СМ?, Р1 -РЗ). У хворих на ВСД характер особисйсних змхн виракаеться в поеднан-Н1 високих значень факторхв ь (7,5*0,3), 0 (7,2*0,7), I (6,7* 0,4) I низьких - факторхв С (3,5*0,1),* (4,2*0,3), Ы (4,6*0,1). Наведен1 дан1 свичать про те, що у цих хворих простежуються таи особист1сн1 риси, як афективна рипдисть, сенситивн1сть, залежнхеть у ыхжособистхсних вхдносинах, емоцхональна нестхй-исть, тривожнхеть, фхксованхсть на сво!х соматичних вхдчуттях (профхль ь01-СРМ, Р1 -РЗ). У пор1Внянн1 -з хворшш на ГХ I ЦА, хвор: на ВСД вхдзначаються ыеншою фрустроваистю, бхльшиы збе-реженням адаптивного потенвдалу (значения факторхв 03, 02, В).

Аналхз результат1в з урахуванкям стад11 цереброваскулярно! недостатностх показав, що р13Н1 зм1ни хндивхдуально-особистхс-них рис хворих дхагностуються на ВС1Х етапах переб1гу судинного захворювання (див. рис.2). У хворих хз ПБНКМ спектр особистхс-них зыхн визначаеться проявами сенситивностх, емоцхонально! не-стаб1льност1, афективнох риг1дност1 (ОЫ - С? Е, ?! -РЗ). Характерна збережен1сть I загострення цих рис на етап1 ДЕ 1-П, а також поява ознак Ы1кросоц1ально1 залежностх, 1похондричност1, напруженост1, фрустрованост1, консерватизму (ьо.г - МСР , Р4 та оы - СМР , Р1 - РЗ). При ДЕ Ш Ц1 особливост1 посилвються й втрачають свое адаптив::е значения, що спричиняе загальну деза-даптац1ю хворих 13 наростанняи соц1ально! аутизацх!, трудноицв дотримування загальноприйнятих норм 1 правил поввдхнки, погли-бйованих прогресуючиыи розладами ВПФ (0 04 <3 2 -Г СВ1, Р1 -Г 2).

В ос1б 13 судинними захворюваннями головного мозку, що зазнали впливу 1он1зуючого випромхнювання, виявлено хдентичний I групх патерн провхдних особистхсних рис -х тендеший, а саме: особиот1сна сенситивн1сть, емощйна лэб1льн1сть,'афективна ри-Г1ДН1сть, тривожнхеть, хпохондричнхеть, соц1альна залежисть-, низька сгресоспйкхсть (тип профхлю 00 4Ь - СР Е, Р1 -Р 3) (див. рис.2). Для цих хворих характерними були виражеиша еыо-ц1ональна нестабхльнхсть й астен!зац1Я, значна соцхальна залеж-

I група

П група

Рис.1. OcoöHciicHi профШ хворих pi3HHx нозолопчних груп:

_хворх на ГХ,

_ . _хвор! на ВСД,

---- хвор! на ЦА

. . - I група

П група

■2* OcoöHciicHi профШ васкулярно! недостат

:ворих з рхзнини стадхями церебро-IOCTÍ :

хворх на ПВНК1,---хвор? з ДЕ I

_ . _XBopi з ДЕ I

XBopi з ДЕ Ш

I трупа

II трупа

Рис.3. Сп1вв1дн0шення синдромотвгрних факторов у структур!

порушвнь ВПФ у хворих э р18ними судинними захворюван-иями головного мозку: х \

1.0 - операции!, Р - дов1льно-регуляторнг, Д - динамхчнг,

А - аиивацхйн1 фактор«;

2. ___ хворх на ГХ,' - хвор1 на ЦА, -.-— хворх на ВСД-

I трупа

И трупа

О Р . О А ■

Рис.4. Спхвв1двошввня синдрамотв1рйих факторхв у структур;, порушвнь ВПФ у хворих- з рхзним ступеней вирахеностх цереброваскулярно* недостатностх

I.- Т1 сам1, що й до рис.3; 2. — хворх з ПВНКМ;

- - - хворх з ДЕ I; -.->т хвор! з ДЕ П ; . . . хворх з ДЕ Ш.

Н1сть I нижча стресостхйисть (фактори А, Е, 43,02,0 1). Вплив вищих доз 10Н1зуючого вилромхнювання (понад 20 бер) дос-товхрно корелюе з лосиленням проявхв ем0Ц10нальш>1 лзбхльносм (фактор С), сенситивносг1 (фактора), ригхдвоотх'(фактор ь ), хнтерперсонально! залежностх (фактор Е). Хворх, цо зазнали ра-д1а1цйного впливу у старшому (понад 40 роив) зШ у порхвнян-Н1 з патентами, що на момент дх^С малих доз рад18Ц11 були в молодшому в4ц1, характеризувалиЦ сгатисгично досгозхрним по-силенням рис емоц1снально1 сенситиврост1 (фактор з ), лабхльно-ст1 (фактор С), ригхдностх (фактор |>), фрустрованостх (фактор О 4). Зазначенх фактори (доза загального' опромоввання 1 В1К хворого на момент впливу радхацх!) достовхрно корелшть саме з • тши особист1 сними зм1нами, що складають патерн особисксних рис, специфхчний для хворих 13 цереброваскулярними розладами. Цх дай можуть свхдчити про сп1льн1сть певних ланок патогенети-чних механхзмхв розвитку цереброваскулярних захворювань у рхз-них трупах хворих.

Сп1Ввхдносення характеру особист1сних змхн хворих х наявних у них порушень ВПФ показало, що 1снуе достовхрний кореляц1йний зв'язок мхж виявлеиств рис емоцхонально! лабхльностх та сенси-тивност1 з дефектами активац1йного забезпечення ВПФ (фактор ак-тивацх!) (г= 0,820, р<0,05;г = 0,860; р«с0,05), емощона-ль'но! ригхдностх з порушеннями динамхчно! складово! ВПФ (фактор динам1ки) (г^= 0,72, р<0,05). Значущих кореляц1йних зв'язкхв М1Ж 1ншиыи ознаками особистхсних ЗМ1Н I поруиеннями ВПФ не ви-явлено. Цей факт, а гакож ст1йка присутнгсть названо! трхади емоцхонзльних порушень (лабхльнхсть, сенситивнхсть, ригхднхсгь) на ВС1Х стадхях цереброваскулярно! недосгатностх, !хня "чутли-В1сть" до впливу ряду екзогенних патогенних факторхв (10Н1зую-чв випром1нювання) дали пхдстави щ змхни визначити як облхгат-Н1 ознаки дереброваскулярно! недостатностх, пов'язан! з фунгад-опальним дефхцитом певних мозкових структур, а саме структур I морфофункцхонального блоку мозку I, перш за все, мед10базальних вхддШв кори скроневих часток I л1мб1чно! 'системи. На П13Н1ших сгадгях судинног недосгатност1,.на фон1 цих порушень виникають складнШ змхни особистост1, так як соцхальна залежнхсть, фру-стр0ван1сть, консерватизм, низька стресостхйкхсть, хпохондрич-Н1сть. 1х ыожна розглядати як компенсаторн!, що вхдбивають

-26" I ■ . ' '

f ^ бсобливост1 адаптацх! i функцхонування особист о c^Kу специфхч-

них б10соц1альних уиовах хрон1чного судиннога захворювання головного ыозку.

Результата дослгдхення тшйв ставлення до хвороби в осхб Í3 цереброваскулярниыи розладами свхдчать про те, що цьомуко-в1ингентовх хворих притаманний ¡досить вузький спектр форм осо-Íhctíchoto реагування на хворобу: доыхнують реакцН сенситивного, гармонхчного i ергопатичного„тшйв. При цьону не було вияв-лено. будь-якох специф1чностх реагування в залехност! вхд ста-Д1Х й характеру судивного захворсвання ыозку. Таким чином, ic-вують досить характера! особливоси системи ставлення до хво- i роби в ociö з цереброваскулярними. роз ладами, що вирахаються у поеднани сенситивного реагування на хворобу з П1двишеноо за-лехнхсто В1Д ых^росодхального оточення. У хворих, якх брали участь у лпаддагЦХ васлхдкхв аварх! на ЧАЕС, поряд is збере-хенням названих вице реаюцй, характерних для bcíx груп обсте-жаних, виявлево ряд вхдыхнностей. Вони виявляють ширший спектр особистхсвих реахцШ ва хворобу, головним чином внаслЦок мд-вищення частоти рааюййневрасгенхчного, 1Похондричного i дис-форичного тип1в. Разом Í3 дин достов1рно аменшуеться питона вага адаптивних реаюдй, передуcím завдяки гармонхчному реагуван-шо, причому це змевшення тривае .з поглибЛенням вахкостх цереб-роваскулярних розладхв в1д ПВНКУ до ДБ I-П. Smíct конкретних • —вар1ант1в-«авлення до захворсвання чйсто бувае самоспйним дхерблом психотравмуючих перехивань i б основою для форнування невротичнихх неврозоподхбних синдромхв, духе частих у цхех ка-leropil хворих. Дезадаптивне реагування на хворобу у П rpyni мае здебхльшого 1Йтерпсиг1чне спрямування i е основою детерм1-нацхХ.форн повед1нки, якх перешводхають адекватному функцхову-ванню особистост! ва н1кросоц1альному píbhí. TaKi тендендЦ у пацхентхв I групи спостер1гаються достоверно piwue.

. Вивчення системи стосувйв хворих покаауе, що у bcíx обсте-хених трупах cnocrepiraeibcfl поеднанняпхдкреслено позитивного ставлення до себе х свого найблихчого мхкросоцхального оточення з негативним очхкуванням i локалхзацхею тривоги у сферах "майбутне", "надхи", "обов'язок". Ставлення до поняття "Чорно-биль" у частини хворих П групи характеризуемся певною аыбхва-лентн1стю, що проявляться у сполученн1 однозвачво негативних

.'...." ■ ■ - г?- ....

рц1Нок 13. оценками - "умовно позитивнши",-в яких робота на " ЧАЕС розглядаетьс.я- як перход життя, що створив уыови для розк-риття I самоа'к1уал1зацх1 пёвних особистхсних Якостёй, профессиях знань, П1 знания людськог.о оточвння та хв. Таких оцхнок у I груп1 не .эафхксоваво. Спостер1гаеться певна дефор*8ц1я си. степи сгосушпв.хворих 1з'цереброваскулярними порушеннями, що . виявляеться у. формуваннх эалежност1 В1д найблихчого оточення, нввпе®нено(6тх у йайбутньоиу» звухеш! хиттевого простору, зб1Д-нени мотивацИщо в1дп0в!дае лхтературвш даним В.В.Нхколае-, . вог(1922), про эагальву .спряиованхсть зм1нособистост1

бу'дь-якому хронхчноыу сонатичному захворювавнх. .

. Результат вивчення цхянгсно-орхентацхйноТ сфери хворих ви- . .явили. В1дсутнхсть значущих вхдинносгей в 1ерарх11 "цхнностей- .. . '. цхлей" 1 "цхнностей-аасобхв" у пор1внянн1 13 середньо-популя-; вдйними даними (використано середньо-популяц1ЙН1 дан1, представлен! в робот1 О.б.Гоштаутаса , 1979), що вхдшшдае I Дании В.В.Бочарова (1985). Тимчасом спостерхгаеться певна пёребудова херархх! Ц1нн1сних орхентацхй, що виявляеться в посилени зна- ; чущостх.щннрстх "здоров'я", яке наростае з поглиблюванням сту-. пеня, цереброваскулярних порушень х тривалостх захворювання. Ео-

■ силввання значущоси здоров^ супроводиться висунэнням на пер- -ил позщц! цхнностей "активна, Д1яльне хиття" I "життев а-мудрость" при знец1Юованн1 таких понять, як "рхвнхсть", "свобода", . "незалехвхсть^, "упевнеисть у соб!1*, "пхзнання"., "творч1сть1!.

В злому така перебудова ц1нн1сн0-0ргентац1йних структур ноже . ов1Дчиги про фхксованхсть хворих.на своему захворивэннг з одно-часною деф1цитарн1ств особистхсних ресурсхв подолання хвороби. Структура цхннхсних переваг у хворих, ям брали участь у Л1кв£-• дацИ аварх! на ЧАЕС, була "дещохшдоп. Цхннхсть "здоров'я" роз-,'глядалася як одна з найзначущих,- що супроводиться актуал1зац1сю ' . й тих життёвих цгнностей, що е вачебто "пох^имп" в!д хорошого • •■ •.здоров'я - "хнтересна робота", ?кохання", "активна Д1яльнежит-.тя".'Пров1Дноп особливхстю перебудови. ¿ерарххХ цхкн1снюс орген-' тацСу цих хворих е тенденция до "ургвиовання" значукост1 •ргз-■ . них йыхСгом" цхнностей, порушеная дйферощцацх! 1х на 1Стотн1 I.

■ пени хстотн!.(крхм Ц1НН0СТ1 "здоров'я").

Було проанал1э0ваво такс» сп1вв1дношення. суб'ективно! знэчу-■ щостх ряду .цхнностей (Идеальна" 1ерарх1я) та 1хня реальна Дос-

туписть ("реальна" 1ерарх1я, див. табл.). У I гру'пг "1деаль-на", "бажана" уявленхсть щнноотей переважала реально 1снуючх, що вгдповхдае I нормативнии даним (коефхвдент дисоцхацИ <5 -1,9). В1дзначуване посилення суб'ективно! значущост1 цхнностей 4"здоров'я" (7,5-2,1) х "хорош1 I В1рн1 друэх" (6,8*5,2) при одночасному послабленн1 значень "творчост1", п1нтересн01 робо-ти" I "дхяльного життя" може св1Дчити про дошнування у хворих таких генден1цй, як орхентацхя на допомогу близьких, невпевне-Н1стъ у сво!х силах, деф1цитарн1сть внутрхшньо! активности.

Принципово 1ншого характеру набувае сп1ВВ1Дноаення найзна-чущих I найдоступнхших вдиностей у пац1ент1В, ям брали участь у ЛНА на ЧАЕС. У них в1дбуваеться Ч1тка трансформацхя ц1шпс-но! сфери у вигляд1 виражаного.до»анування значудостх здоров'я (7,7*2,1) та хнтимн0-0с0бист1сних стосункхв (цхнностх "схмейне благополуччя" (10,1*1,7), "кохання" (7,0*3,0), "наявнхсть хороших друз!в" (6,6*2,3) над одночасно знец1неншш 1ншиыи Ц1 насними утвореннями. Найнижче оцхнювали хвор1 стан ового здоров'я ( а = 3,9) х иатерхальне становище ( 1,2). Слхд пхдкреслити, що сумарне значения а у груп1 склало - 2,7 бала, що свхдчить про благополучнхшу картину суб'ективного волод1Ния тики чи 1н-шими цхнностями в реальное^, иж це могло бути в "1ДеаЛ1п. Та-ке сп1вв1Дношення досягнутих у реальному' житт1 цхнностей (за оц1Нками хворих) та 1х "хдеально!" пред ставленом! протилежне -—тому, що~виявляють хвор1 I групи I ЗД0Р0В1 ДОСЛ1ДЖуваН1. Хвор1 схильн1 не пом1чати реально !снуючих проблем або пояснювати 1хню наявнхсть I пов'язувати 1хнс ровз'язання переважно гз станом свого здоров'я I матерхальними умовами життя. Така досить коротка пзчеплен1сть" р1зних компонент1В цхннхсно! сфери хз станом-.здоров'я, втрата певно! "автономност1" Ц1нн1сних структур, полхваргативнхсгх способхв 1х реалхзацх! е дезадаптивною I моае бути основою для формувааня повед1нських раавдИ за ти-лом "утеча в хворобу" I розвитку 1шпих аноыальних форы особис-т1сного фуншцонування. Описай особистхснх змхни, що спостерх-гаються в р1зних трупах хворих, ыають стати об'ектами психоко-рекцхйного впливу.

Основнт особливост1 структури ! динамки анг1онейропсихоло-пчних синдротв при судинних захворюваннях головного мозку. Як показали результати дослдаень, обл1гатними нейропсихоло-

Саредньогруповх рангов! знячання.оуб'ективно! значущоот! га оуб'ективно! доступност! цтрноотай- цЦей у хворих обох труп

Таблица

Поквзники у Р1зних: _I Щупа: ■. '' . П ■ г р у п а ■_

трупах хворих :ш5каШк ' :показник гкоефх-.'показлик ••:показник гкоефшгенг тиннппч-т и^пт .оуб!ективно!,:оуб'екти5нМ:ц!ен1 :оуб'ектизно! :оуб'ективнб!.!дидоц!ац!! шнииси-чип :значущоот! • ,$дротупнори :диорЩ:значудоот! :доотупйоот! :

:аих» : '

1. Активно д!яльне життя

2. Здоров*я. . . ,

3. Унтересна робота

4. Краоа природи та миотецтва '

Маюр1альне эа-безпвчення життя

Наявн1сть добрих 1 вхрних друзхв

8. Упввнен!сгь у ооб!

9. Пхзномня

10. Свобода

11. Щаоливо о!майно . життя

12. Творч*оть

3.3 * 1,7. 7,5. --2,1 4,8 * 2,2

3.4 ± 3,0. '5,5 1,2.

4,8 ± 2,1

6,8 ±5,2

6,8 ±4,1 5,0 ± 2,4'

6.0 ± 3,0

9.1 ± 2',4 3,3 ± 3,1

5,6.± 2,4. ■3«2 ± 2,7 ;6,0> 3,0

5,5 4.2,5

5.2 ± 2,/4

4,9 ±2,7 6|3 ± 3,3

5,1 ±4,7

6.3 ± 3,2

5,0 ± 4,^

■7,2 4 2,2

. 4,0 ± 4,1

-2,1' .-0,3

1,7 -1,3 1,0

1,9 -0,7

3.6 ± 1,8

7.7 ± 2,1

4.3 ± 1,2

2.4 ± 2,1 ^.0 ± 3,1

5,6 ± 1,2

6.6 ± 2,3

5,4 ± 2,0 '4,6 ± 1,0 5,1 ± 2,3

10,1 ^ 1,7

2.7 * 2.6

4,6 ± 2,2 3,В ± 2,4

4.8 ± 3,5

4,0 ±.1,5'

6.9 ± 2,5

4,4''± 1,0

6.8 ±;4.,2'

6,0 ± 2,5 5,Г. ± 4,2 ■ '6,3 ±'2,4'

12,1 ± 8,7

2.9 * 2,3

1,0 3,9 •0,5; 1,6

0,6 1,2 1,2

2,0 0,2.

Г1чниыи ¿знаками будь-якох стад1Х цереброваскулярнох недостат-¡10011 незалекно В1Д основного судинного захворювання, яке IX зумовило, в: I) пхдвищена виснажуваисть р1вня продуктивное!! психхчних фуншцй, 2) иодально-неспециф1чн1 розлади короткочас-нох пак*ят1, 3) ыодально-неспецифхчм порушення довгльно! уваги, 4) розлади селективносгх псих1чних процеыв, 5) ем0Ц10нальн1 порушення: лабхльнхеть, сенситивн1сть, риггдн1сть. Описанх ознаки е симптомами недостатностх структур I морфофуншЦонального блоку.

Анпонейропскхологхчна симптоматика при ВСД описувться озна-каыи дисфушацй неспециф1чких утворень мозку (I ыорфофункцхона-льний блок), якх можуть поеднуватися з фуншцональним дефхцитом третинних кхркових полхв, що реалхзувть вищх 1нтегративн! функ-Ц11, а саме: конвекситальних префронтальних (при ПВНКМ) I, дода-тково, задньо-скроненпм'яно-потиличних (при ДЕ ) в!дд1Л1в мозку. Функщональний деф1цит цих структур виявляеться пхдвшценою вис-накуванхетю рхзних психхчних процесхв, дефектами ХхньоХ селэкти-вноси, ыодально-неспециф1чними порушеннями пам'ят1 (переважно короткочаснох) х дов1Льнох уваги, емоц1ональними розладаыи у виглядх П1Двищенох сенситивное«, лаб1льностх та риг1дностх, легкими дисфунмцями дов1льно-регуляторних компонентхв ВПФ I рхзних "просторових" операцхй.

При ГХ реестровая нейропсихолог!чн1 синдроми визначаються не Т1льки характером основного захворювання, а Й ступеней вира-женостх цереброваскулярнох недостатностх, переважною локалхза-Ц1ев дисциркуляторних розладхв у тому чи хншому. судинному басей-Н1. Виявленх нейропсихологхчнх порушення характеризуются вар1а-белыистю, схильнхстю до флуктуювання (найбхлыае на раннхх ета-пах розвитку хвороб/.), що пов'язано з коливанннми стану загаль-ноХ 1 церебрально! гемодинамхки. Вираженхсть нейропсихологхчно-го дефхциту поглиблаеться з прогресуванням судинноХ недостатно-с«, проте однозначних кореляцхй 1иж вкражеистю клхнхчних й нейропсихологхчних прояв1в не пом1чено. Будь-яких специфхчних симптом!в порушень особистостх ! ВПФ для рхзних клхнхчних груп • хворих не 1снуе. Можна говорит» про певну специф1чнхсть струк-тури нейропсихолопчних синдромхв для рхзних клхнхчних груп, де-термхновану згконом1рним спхввхдношенням синдромотвхрних факто-Р1В. У хворих 13 ПВНКМ, зумовленими ГХ, нейропсихологхчний дефх-

-31 - ,

цит виявляёться симптомами недостатностх' структур 1йорфофункцхо-нального блоку, 1НОД1 в поеднаннх з дисфунюиями-'прэфронтальних иркових комплекс^ (у 37 % випадках). На етап1 ДЕ 1-П у дгагко-стованих нейропсихологхчних синдромах в1дбивавться озвэки дисфу-нший пхдк1ркових утворень 1 конвекситально! кори пхвкуль, пере-дусхм задньо-скроне-т1м,яно-"отиличних вхддШв ирковюс компла-ксхв (П х Ш блоки).

Нейропсихолог1чний дефхцит при .ДА, як х при ГХ, характернзу-вався.пол1морфнхстю, тенденцёею до прогредхентности, залежнхстю В1Д стану кровообхгу в тому чи хншому судиннову басейнх. На вхд-Ы1ну вхд хворих на ГХ I ВСД, нейропсихологхчнх синдроми при ЦА харэктеризуються вищоо стабхльнхстю, меншою вархабельнхстю. Ан-гхонейропсихологхчна симптонатика при ПВНКЫ, яка розвиваеться на фонх ПА, проявляемся у вигляд1 дисфункцхй, пов'язаних хз роботов I морфофункцхонального блоку мозку в поеднаши в 52 % хворих з недостатнхстю' префронтальних вхддШв. Проте характер цих порушень мае деяку специфхчнхсть: окрхц активацхйних розла-дхв у структур^ синдрому простежуються порушення за типом 1нер-тностх, зниження темпу I пластичност1 рхзноыанхтних фунгапй, тобто дефекти динам1чних параметрхв психхчно! дхяльностх. Вияв-ленх анг1онейропсихолог1чн1 синдроыи при ЦА ыають I специф1чну динамхку по М1р1 прогресування судинно! недостатностх, що проявляемся в раннхиому форауванн1 фуншионально! недостатностх —рхзних вгядхлхв конвекситально! кори. Спостерекуванх дзфекти довхльно! регулящ! психхчних процемв, окрхы загальних еиявхв, мають своерхдне забарвлення у виглядх труднопцв "уключвння" хворого до конкретно! Д1яльност1, ситуацД!, задач1 та хн. На етап1 ДЕ 1, особливо у ра31 приеднання до ЦА артерхально! Г1пертенз11, симптоматика нейропсихологхчного дефхциту в обох трупах зближуе-ться.

На раших етапах цереброваскулярно! недостатностх провздним синдромотв1рним радикалом е фактор активах^! (I блок); при цьо-му у хворих на ВСД давий радикал, як правило, лишаеться основниы, а у хворих на ГХ I ЦА Ц1 дисфуншп! часто поеднуються з порушен-нями дов1Льно-регуляторно! ланки (Ш блок). Дефекти операц1йного I динам1чното факторхв (П I I блоки) починають "звучати" у структур! знг1онейропсихолог1чних синдромхв на егап! ДБ I I стають

Ч1ТК0 окресленими при ДЕ П. Нейропсихолог1чн1 синдроми, що вияв-лен1 при ДЕ 111, характеризуются вираженою представленхстю дисфу-нкц1й уС1х ланок психхчних фунгацй та грубим особистхсниы зни-кенням.

Порхвняльне дослдоення хворих 13 судинною патологхею головного мозку, що зазнали впливу малих доз хонхзуючого випромхню-вання, дозволило видхлити як загальнх, так I специфхчй для цьо-ГО контингенту хворих ЗМХНИ ПСИХ1ЧНИХ функц1й. У цхлому дхагнос-тований у них нейропоихологхчний дефхцит за структурою, механизмом формування I динам1кою наложить до анг1онейропсихолог1чного. Поряд хз спхльними закономхрностдаи цей контингент хворих маг х певну специфхчн1сть нейропсихологхчно! симптоматики, що виражае-ться у швидшому темп1 формування анг1онейропсихолоичного деф1-циту, а також у ч1ТК1ше виявлених розладах активаийного забез-печення ВПФ., що свхдчить про бхльшу функиональну недостатисть структур I блоку мозку (рис. 3,4).

Результати дослхджень дають можлив1Сть говорити про певну ви-бхркову "чутливхсть" рхзних псих!чних функц1й, а також рхзних Ххнхх ланок у межах однхех функцхХ до впливу радхащйяото фактора, що вказуе на диференцхйований характер реагування рхзних структур мозку на малх дози хонхзуючого випромхнювання. Статис-тично значущих залежностей мхж характером розладхв ВПФ х дозами опромхнювання до 20 бер не виявлено. Вплив хонхзуючо! рад1ац1х у дозах понад 20 бер (20-25 бер) достовхрно псиршував актива-цхйнх параметри психхчних функцхй. Характер реалхэацх! доэових ефектхв багато в чому визначаеться в1ком хворого на момент ра-дхацхйного впливу: найнесприятливхшим було поеднання вищих доз (понад 20 бер) х вхку за 40 роив. Цей факт свхдчить про те, що ефекти радхацхйного впливу на мозок на р1вн1 психхчних функцхй багато в чому опосередковуються його фунгацональними особли-востями, як1, своею чергою, хстотно залежать вгд К1Кових цереб-рально-гемодинэмхчних зыхн. Анэлхз характеру особистхсних ано-мал1й цих хворих (13 урахуванням ххнього В1ку й дози опромхнювання) виявляе хншх залежностх: вхковий фактор був меншою м1рою пов'язаний хз вираженхстю емоцхонально-особистхсних порушень, нхж рхвень здобутох дози.

Згхдно з концепцхею про двоединий патогенний вплив малих доз радхац!! на людський органхзм (бхогенний, стресогенний) (АЛ.Ня-

гу, 1990 ) здобуи результати ыожна 1нтерпретувати таким чином. Дефекти ВПО, якх свхдчать про функцхональний стан рхзних структур мозку, вгдтворюють переважно бхогани ефекти впливу на мо-зок радхацхйних факторхв, а Д1агностован1 0с0бист1сн1 аномал^ можуть свГдчити про характер стресогенйих ефектхв.

Як показано раите, 10Н1зуюче випромхшовзння.прискорюе про-цеси 1нволюц11 (В.П.Войтенко, О.М.Полюхов, 1992). Результати наших досл^жень идтверджують Ц1 дан1 на р1ВН1 аналхзу нейро-психологхчних аспект1В стархння, про що свхдчать швидший темп формування ангхонейропсихологхчного дефхциту у хворих, якх зазнали опромхнення, "однонаправлен1Сть" впливу фактора рхвня дози I фактора В1ку на психхчнх функцх! I вхдзначенх при цьому ефек-' ти взаеыного "потенщювання" Ххнього впливу.

Проведем дослхдження виявили ямсну своерхднхсть ангхоней-ропсихологхчних синдронхв у пор1Внянн1 з описаними нейропсихо-логхчними порушеннями при локальних поразках мозку. Основн1 В1ДМ1НН0СТ1 полягэють у I) пол1морфност1 ангхонейропсихологхч-них синдромхв, як1 вхдбивають фунгаиональну недостатнхсть рхзних, 1Н0Д1 досить в{ддалених одна В1Д одно! структур мозку, що спричиняе певну "моза^нхсть" картина порушень психхчних функ-Ц1й; 2) наявност1 тенденц!! до прогред1ентност1 ангхонейропси-холог1чних синдромхв; 3) вархабельност!, "флуктуац!!" порушень, зумовлених коливаннями показниив загально! I центрально! гемо-динамхки; 4)_наявност1 зв*язку спостережуваних порушень 1з су-динним басейноы, де переважно локалхзованх дисциркуляторнх про-цеси; 5) наявност1 облхгатних нейропсихологсчних симптом!в це-реброваскулярно! недостатностх; б) законом1рн!й I специф1чн1й динамШ формування ангхонейропсихологхчного дефхциту на р1а-них стадхях захворювання; 7) обов'язковхй наявностх у структу-Р1 синдромхв не ильки синптоихв порушень ВПФ, а й емоцхональ-но-особистхсно! сфери.

Здобутх результати мають прикладне значения I можуть бути використан1 як нейропсихологхчнх критерх! дхагностаки стадхй I нРзолог1Чно! належностх цереброваскулярно! недостатностх, а також для розробки 1ндив1дуал1зованих програм психокорекц1йно! 1 психопроф1лактично! роботи З^даним .контингентом хворих.

висновки '

1. При судинних захворюваннях головного мозку формуються складн! симптомокомплекси розлад:в вищих псих1чних фунвдй I особистост:, яи створюють р1знг ангхонейропсихологхчнг синдроми, що вхдбивають функцхональну недостатнкть в1дпов1дних мор-ф0функц10нальних структур мозку. Ш синдроми характеризуются полхморфнхств, законом1рною динамкою, тенденцхею до прогредхе-нтност1, гегерохронхстю форыування, певним зв'язком з характером основного судинного захворювэння, стад1ею цереброваскуляр-но! недостатностх, басейном переваяно! локалхзацх! дисциркуля-торних розладхъ.

2. Характер нейропсихолог1чних синдромхв, Д1агностованих у хворих 13 цереброваскулярною патолопею, визначаеться СП1ВВ1Д-ношенняы осно-вних синдромотв1рних.факторхв, яке детерыхнуеться зм1нами функц10нального стану структур трьох М0рф0функц10наль-них блокхв мозку.

1) У хворих на вегето-судинну дистсшю вииц псих1чн1 функцх! порушуються здеб1льшого у лашд !хнього активац1йного забезпе-чення. В загальий структур! нейропсихолоично! недостатностх при гхпертон1чн1й хвороб1 переважають розлади операцхйного компонента вищих психхчних функцхй у побднаннх з менш вираженими довхльно-регуляторними й динамхчними дисфунюцями. У хворих на

■ -церебральний артеросклероз домхнують розлади довхльно-регулятор-но1, операцхйно! I динам1чно! ланок вищих псих1чних фунюий, виявленхсть яких приблизно однакова.

2) При ПВНКМ у структур! нейропсихологхчних синдром!в переважають порушення активавдйно! ланки у поеднанн! з легкою недо-статн!стр довхльно! регуляц1!. Дефекти операц!йного ! динам!ч-ного фактор!в починають домхнуваги при ДЕ I I стають ч!тко ок-ресленими при ДЕ П, поеднуючись !з вираженими дов!льно-регуля-торними дисфунюцями. Нейропсихолог1чнх синдроми у хворих на

ДЕ Ш характеризуются вираженими поручениями ус1х ланок психхчних функц!й, при цьому ступхнь деф!цитарност! р!зних склвдових ВПФ вир1внюеться.

3. Анг!онейропсихолог1чн! синдроми, спостережуван! у хворих на вегето-судинну дистонхю, детерм!нуються функц!ональною недо-статистю неспецифхчних утворень мозку р!зного р!вня, що може

¡получатися з функцхональним дефхцитом третинних конвекситаль-1их префронтальних I задньо-скроне-тхм'яно-потиличних кхркових соиплеко1в. Структурно-функцхональна неповноцхннхсть мозку у сворих на Г1пертон1чну хворобу мае мозагчний характер I рхзнос ирою зачхпае вех рег!они ыозку (з переважною недостатьстю идкхркових структур, неспецифхчних утворень, конвекситальних гобних, скроневих, тхм'яно-потиличних вгддхлгв). Структура ней-зопсихологгчних синдромхв у хворих на церебральний атеросклероз :акож мае складний полхморфний характер, при цьому домхнують зозлади, зумовленх дисфунюцями конвекситальних кхркових В1ДД1-ив мозку х неспецифхчних утворень. У ц!лому в 0016 з церебра-1ьним атеросклерозом нейропсихологхчний деф1циг, зумовлений не-^остатнхстю функц1й конвекситально! кори, виявляеться виразпхше.

4. У хворих на судинну патолог^ головного мозку мавть мхеце )аконом1рнх особливост1 динамки формування ангхонейропсихоло-^чних синдромхв, як1 вхдтворюють "п0СЛ1Д0ВН1Стьп залучення до 1атолог1чного процесу р1зних структур ыозку, до васкуляризують-:я з того чи хншого судинного басейну.

1) При ПБНКМ дом1нувть ознаки дисфункцхй неспецифхчних стру-стур мозку (I блок), як1 можуть поеднуватися з фунгацональним дефхцитом префронтальних иркових вхддхлхв (И блок).

2) На етаП1 ДЕ I до названих дисфункцхй приеднуються ознаки геглибокоХ недостатностх третинних полгв кори задньо-скроне-Т1-(♦яно-потиличних вхддШв великих пхвкуль (П блок), а також ■рефронтальних х премоторних полхв лобних часток (Ш блок).

3) У хворих на ДЕ П виразно представлен1 симпсоми фунюиона-1ьного дефхциту вехх трьох блокхв мозку, особливо конвекситаль-1их кхркових комплексхв з усхекз системою ххнхх кхрково-кхркових :а иркоБО-пхдкхркових зв'язкхв I п!дкхркових рухових ВуЗЛ1В.

• 4) При ДЕ Ш фунюцональний дефхцит рхзних утворень мозку мае ;отальний характер, а поруиення ВПФ мохуть досягати ступени ■ 'випадхння" одыех чи кхлькох психхчних функцхй.

5. 1снувть обЛ1гатн1 нейропсихологхчнх ознаки цереброваску-шрнох недостатностХ: I) П1двищена виснажуван1сть рхвня продук-;ивност1 психхчних функц!й; 2) модально-неспециф!чн1 розлади сороткочаснох пам'ятх; 3) модально-неспециф1чн1 поруиення дов1-[ьног уваги; 4) розладаселективное« психхчних процесхв; 5) емо-110нальн1 порушення у вигляд! лабхльностх, сенситивяост!, риг!-

дностх. Описан1 ознаки детермхнованх функциональною недостати-стю структур I морфоф^нкц1онального блоку.

6. Порушення псих1чних функцхй у хворих, яи зазнали впливу малих доз хонхзуючого випромхнювання, разом 13 загальними закономерностями !х формування й динам:ки, характерними у цхлому для хворих хз цереброваскулярними розладами, вхдзначаються пе-вною спзциф1чн!стю. Бона полягае у швидшому темп1 формування ангхонейропсихологхчного дефхциту, зумовленого переважно функ-цтональною надостатнхстю структур I блоку, що виявляеться у ви-разн1ших розладах актив8Ц1Йного забезпечення вищих психхчних функцхй.

7. Р13Н1 псих1чн1 функцх!, а також окренх.Ххнх ланки характеризуются виб!рковою "чутливхстю" до впливу рад1ац1йного фактора. Найчастхше у хворих учаснимв ЛНА на ЧАЕС порушуються дов1ЛЬН1 форми вербально! I зоровот пам'ятх, дов1Льно! уваги, складно! рухово! активность Процеси мислення 1 перцептивно-гностичн! фунюц! залишаються цхдхшими, розлади 1х розвивають-ся на пхзн1ших стадхях цереброваскулярно! недостатност1. Най- ' В1дчутн1ше'страждають психхчнх функцх! у хворих, яй зазнали впливу хонхзуючо! радхацх! у В1цх понад 40 рокхв.

8. У хворих на судинну патолог!*) головного мозку формуеться

ТИПОВИЙ СИМПТОМОКОМПЛвКС ХНДИВХДуаЛЬНО-ОСОбИСТХСНИХ В1ДМХННОС-

тей, який включав пхдвищену сенситивнхсть, емоцхональну лабхль-

НХСТЬ, рИГ1ДН1СТЬ, ТрИВОЖНХСТЬ, фруСТрОВаНХСТЬ, 1П0Х0НДРИЧН1СТЬ, низьку стресостхйк1сть, залежнхсть у нхжперсональних стосунках. Хворим на Г1Пвртонхчну хворобу властивх. виражен1ш1 прояви емо-щонально! лабхльностх, тривожностх, хнтропунхтивностх, хворим на церебральний атеросклероз - виразнхша ригхднхсгь, фрустро-ванхсть, напружен:сть, хворим на вегето-судинну дистонхю -бхдьш збережений адаптивний потенцхал особистостх, б1лыва стресостхй-К1сть. Хворим, якх зазнали впливу малих доз 1он1зуючого випромхнювання, притаманнх вираженШ емоцхональна лабхльнхсть, хн-терперсокалька залежнхсть, низька стресостхйкхсть.

9. 1снують характерн1 осрбливост1 реагування на хворобу ос1б 13 цереброваскулярними! порушеннями, що виражаеться в до-мхнуваннх реакцх! сенситивного, гармонхчного х ергопатичного

' типхв. 3 поглибленням тяжкдстх захворювання питома вага адап-тивних реаюцй на хворобу зменшуеться, а представленхсгь дез-

адаптивного реагування 1нтер- та 1нтрапсих1чн0! напрдвяёност1 зростае. Типологгя реатцй на хворобу у учасншав ЛЙА ргзноиа-Н1ТН1ша (переважно внаслгдок идвищення частоти неврастеОчного, хпохондричного та дисфоричного реагування ) I мае в Ц1Лому б1лыа дезадаптивний характер. '

10. В уыовах хрон1чного судинного захворювання головного моз-ку у хворих вхдбуваеться типова перебудова херархг! ц1ннхсно-оргентац1йнох сфери й систеыи вгдноаин в йлому, що проявляеться посиленням значущост1 цхнн1ст1 здоров'я, ор1ентац1ею на допомо-гу оточуючих, формуванням сиыбготичних установок, деф1цитарн1С-тю внутргшньо! активности, звуженням життево! перспективи, зага-льним зб1дненняы ц1нн1сно-ор1ейтац1йно! сфери. Поряд з,в1дзнача-ними, у хворих - учасниив ЛНА е ряд ямсних Бгдм1нностей у характер! змхн ц1нн1сно-оргентац1йно1 сфери,а саые: I) виражеиша перебудова н 1ерарх1! з. б1льшою центрац1ею на своему здоров*!;

2) неадекватна оц1нка суб'ективно! доступност1 р1зних ц1Ниостей;

3) втрата "автономност1" р1зних Ц1нн!сних структур, жорстка за-лежн1сть !хньо! реал1задх! вгд стану здоров'я.

11. Здобут1 результати мають прикладне значения I можут±> бути використаи для розв'язання завдань психолог1чно! д1агностики, зокрема, як нейропсихолог1чн1 критерЛ диферешцац!! стадий I нозологхчно! в1днесеност1 цереброваскулярно! нвдостатност1, а також для розробки 1ндив1дуал130ваних програм психопрофоактич-но! I психокорекцхйно! роботи з дании контингентом хворих.

Список основних праць, опублткованих за тепою дисертацЛк:

I. Монограф11, Д0В1ДК0В1 видання I ыетодичн: рекомендац11. .

1. Кутько И.И., Стефановский В.А., Букреев В.И., Шестопалова Л.Ф. Депрессивные расстройства.- Киев: Здоров'я, 1992. - 156 с.

2. Хочу быть здоровым: Справ, изд. /Отрощенко П.Г., Мовчакюк В.О., Никберг И.И., Артемчук А.Ф., Шестопалова Л.Ф. ... - Киев: Лыбидь, 1991.- 336 с.

3. Шестопалова Л.Ф. Нарушения высших психических функций и личности при цереброваскулярных-заболеваниях (психологический анализ)/Укр. науч.-исслед.ин-т клинич.и экспер. неврологии

54 Загальний обсяг наведених нижче публхкацгй складае 25,7 дру-кованих авторських аркупив, тз них особисто здобувача - 14,9.

и психиатрии. - Харьков, 1993.- 247 с. - Дел. в ГНТБ Украины 31.05.1993. fe 1089-Ук 93.

4. Волошин П.В., Дер'кач U.K., Крыханко Т.В., Михайлов Б.В., Мищенко Т.О., Шестопалова Л.Ф. ... Диагностика и лечение цере-броваскулярных нарушений у лиц, подвергвихся радиационному воздействию: 'Метод, рекомендации.- Харьков, 1990.- 19 с.

5. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Крыженко Т.В., Шестопалова Л.Ф. ... Хронические энцефалопатии (клиника, диагностика, лечение): Метод, рекомендации.- Харьков, 1992.- 28 с.

П. Статьи и тезисы в журналах и сборниках:

6. Шестопалова Л.Ф., Павлов А.Ю. Внутренняя картина болезни . у больных пожилого возраста/Дезисы и рефераты 1У Всесоюзного съезда геронтологов и гериатров.- Киев, 1982.- С.432-433.

7. Кутько И.И., Стефановский В.А., Букреев В.И., Павлов А.Ю, Шестопалова Л.Ф. Психофизиологические и патопсихологические критерии эффективности лечения больных с психическими нарушениями сосудистого генеза// Принципы патогенетического лечения сосудистых заболеваний головного мозга. - Харьков, 1983. -

С.58-59.

8. Шестопалова Л.Ф., Крях И.В. Характеристика некоторых особенностей эмоциональности и фрустрационной толерантности у больных сосудистыми заболеваниями головного мозга// Вестн. Харьк. ун-та. - & 320: Психология личности и познавательных процессов. - Харьков: Вища школа, 1988.- С.18-21.

9. Шестопалова Л.ф. Личностные особенности больных старших возрастных групп, страдающих цереброваскулярными заболеваниями 1J Материалы I съезда геронтологов и гериатров Украинской ССР.-Киев, 1988.- С.296-297.

10. Волошин П.В., Крыженко Т.В., Мищенко Т.е., Шестопалова Л.Ф. Нарушения некоторых психических функций у больнух дисцир-куляторной энцефалопатией, обусловленной гипертонической болезнью и атеросклерозом// Врачебное дело.- 1989.- № 7.- С.77-80.

' II. Шестопалова Л.Ф. Динамика продуктивности мыслительной деятельности в процессе лечения у больных дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной гипертонической болезнью и атеросклерозом// Актуальные вопросы клинической нейрофизиологии и неврологии.- Луцк, 1989,- С.64-65.

12.,Волошин П.В., Мерцалов В.С., Крыженко Т.В., Мищенко Т.С, Шестопалова Л.Ф. ... Некоторые клинико-патогенетические механизмы развития дисциркуляторной энцефалопатии и методы ее коррекции// Гипертоническая болезнь и сосудистые заболевания мозга: Тезисы докладов выездного заседания Президиума правления Всероссийских научных обществ терапевтов, кардиологов, невропатологов.- Пермь, 1990.- С.186-188.

13. Шестопзлова Л.Ф. Порушення пам'ят: у хворих дисциркуля-торною енцефалопатгею, зумовленою атеросклерозом I ггпертонгч-ною хворобою// УШ зчзд невропатол., психхатр. та наркол. УРСР: Тези допов1дей, частика I.- Харив, 1990.- С.168.

14. Волошин П.В., Мищенко Т;С., Крыженко Т.В., Яворская В.А, Шестопалова Л.Ф. ... Применение юыекса в неврологической и наркологической практике// Венгерская фармакотерапия.- 1990. -№ 4. -С.140-143.

15. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Шестопалова'Л.Ф. ... Парок-сизмальные состояния у лиц, подвергшихся радиационному воздействию// Материалы Пленума правления Всесоюзного общества невропатологов и Научного совета по неврологии АМН СССР.- Киев,

1991.- С.25-26.

16. Волошин П.В., Крыженко Т.В., Здесенко И.В., Михайлов

Б.В., Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. ... Типы течения церебро-васкулярных нарушений у лиц, подвергшихся радиационному воздействию, их профилактика и лечение// Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тезисы-докладов Украинской научно-практической конференции.- Киев,

1992.- С.44.

17. Волошин П.В., Крыженко Т.В., Мищенко Т.С., Здесенко И.В, Шестопалова Л.Ф. Течение цереброваскулярных нарушений у лиц, подвергшихся радиационному воздействию в 1986 году// Радиационные поражения и перспективы развития средств индивидуальной защиты от ионизирующих излучений.- Москва, 1992.- С.67-70.

18. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. Некоторые клинико-патогенетические механизмы формирования атеросклероти-ческой дисциркуляторной энцефалопатии// Проблемы старения и долголетия.- 1992.- Т.2.- № 2.- С.165-172.

19. Шестопалова Л.Ф. Сравнительный анализ нарушений высших

психических функций у больных с различными формами сосудистых заболеваний головного мозга, не подвергавшихся и подвергавшихся воздействию малых доз ионизирующего излучения// Актуальные проблемы современной психологии: Материалы научных чтений, посвященных 60-летию Харьковской психологической школы. - Харьков: ХГУ, 1993.- С.334-337.