Автореферат диссертации по теме "Историко-психологические основания агрессивности (на материалах новейшей истории Афганистана)"

РГб од

Кй!ВСЬКШ УНЙЕРСИГЕТ &.ТАРАСА ШЕШЕНКА

На правах рукопису

ШАСВАР1 Заргуна

1СГ0РЖ0-ПСЙХ010Г Í4Hi 0СН03Й АГРЕСиВНОСТ! /НА МАТЕР 1АЛАХ KOBÍTHbOl ICTGPÎÏ АФГАК1СШ[У/

19.ОО.ОХ - загальна психологи, ictopin психологiï

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата исихологиншс наук

Д*свртац1вю « румшю.

Робота виконава в Кмвоысоцу ун1а«роятвт1 iii.Tapao» Швьчевка.

Науховвй xepiBBSK - доктор пожходог1чнях ваук.

врофвсор Б1дявоькяй I.P.

0$iuiftHi оповэхтк: - доктор ф1дооофоымх мук,

црофвсор Ловчу* Л.Т.

- кандхдат повхолог1чвкх наук, науковкй osíbpoúíthhk Тотаренко Т.и.

f Пров1дна opraaisauk - Ктсьхи1.ля|Гв*отичшй

ун1вврсатвт.

Захает в1дбудегься * ^оУЫОу&ь р. о ^ год. на засадакн! oneniaaiaosaaor вчавот радк ДО 68.Z8.I9 в Кать-ськоцу yKiB9poaia?i ¿м.Тараза Швэтевка за адресов: 252601, Ka«, ГСО-I, взгд.Вододюяреыса,64,

3 nzcepraates иохиа оава&ошпхея у б:<5д1отац1 Кмвсьхого ун1в8рсятвту ш.Тараса Шавчанка.

Автореферат роз icj&ao СлЫСй х995 р.

Вченвй секретар опецхалхзоьаяо! рад«, ,. •

кандидат психологиних наук Т.С.Каридакко

tirj Pts. ¡ttx rtn - ■loe'/jc^fff/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОНЯЙ

Актуальность дос^гджеющ. 3 ведяхяы жалей ми констатуемо вое б1лыя зростаючу агресивн1сть лвдини Нового часу. Ала ж, на наш погляд, найбхлыв дерогокгга вятонченх » Форма з отороннхм, i, на жаль, аэобххдним продуктов, цивхлхзацгйних процесса з г* урбашзацхею, створенням новях киттевих укладхв, соцхадыдас стратиф1кац14, та :нш. Парадоксально, алз cbîtobî релггхт, основу яких, як .вхдоио, окладаю-ь прагнвкня до добра i справедливости своя пгограму ствердкуваля мечем. Дрсить згадати кривавх та три-eart рвл1Г1йн! оитви, на кажучи вне про революци, громадя"ськ1 В1Йни за тараторiï, полхтячн! впливи, тоио. Особлгау форму скла-дав arpecaBHicTb злочинного свхту, як неминучий суоутник дав ш-зацхг.

Проблема агреоивн*>ст1 надззичаЛно актуальна.для AJraniстану, вжв багато pokîb до основ э&орушого братоьбивчо» bîHhob, сг.ро-вокованою велико», на той чао деспотичною державою. I, якпо спо-чатку боротьба афганеького народу була освячена прагнэнням свобода. то сьогодах. коля 1ноземнх вгйська пгши, вона розгорта-еться з новою силос, аде тэпер вжа за адэду над знедолэним народом. Треба такок эважяти на загальяу соц пальну та вояххчну картину «их подхй: феодальна! уклад «аття, звича! та устот, особливост i. що треба чхтк-у ввдхлитн, психжл. Що s ^тосовно дгвШзашйних процесхв оучаакоегх, вони лиие поверхово торкну-дася ^оцхальнюс в1дноонн у дум незначног частини афганськог хнтелхгонц!!, ш> noaipua в мождиахсть насадження реформ силон. Сьогоднi вона гхрко рлзплачувться за спробу пхдкорита icTopi», Пргскорити П роз вито, змусити перескочити через певш етали. Хоча диоертацхя базуеться на ковхтнхЛ ¿сторп Афганютаку, ало

питания, як: вова розглядае, стосуються варод!в boíot 3etui. Сьогцд»!, коли народи не ведуть ais собою глобальнкх bííJji, arpeoхя все к такк *nie у мхаиацхокаяьяи чварах, шалея ш на-ц!окал1зм1, uizKOHíiaciítEOuy супврнкцтвх.

Зрозумхло, ковннЗ. народ мае овот особливостх, ада псяхо-лохччна основа агрэсявност! у bcíx однакова.

В_сучаснхй пзихолс^хт icaye велика кхлысхсть poúit, в •riA чи хншхй Mipi, црйсвячанюс пройдем: лидськот агресявностх, починати фхлософсыю-автрополагхчнвми осмисленвяма i йакхн-чуоти бэзлхччю експертюнтальних дослхдаюнь. Kpiu сото, в вв ода аспект, якай uz назгвавио культурно- кторячяЕм, доке надо висв¡тлений, т наш погляд.

7 свотй дисертацгт ш спробували головку увагу првдхли-?! культурно- »сторичнвд основа» агрэйивно! поведгакв, овхраючтсь, головням чином, на под i г вовхтньо! Афгансько! icTopi!. В цьо- | ну ыя Оачшо новизну актуальность заход«уваного дослхдхен-«я. , "

' Штою дослтдгзтоя в розгляд агресиваост: г ¿сторично-ясшсологхчяоау планi, в axocii породквння i прояву певног культура.

Фтш-ташдинаа;. ■

- Вивчетй дсихолог1чну литературу, присвяче-iy проблем* дщсъко! агресивностх, зробятк спробу кдасифхкувати п потхк.

- Вазначят* методолог ?чн i засобж теоретичного акал1зу агресиввостi, як хсторкхо-культурнаго явиша.

- Розглянута джэръла та конкретнх прояви агресивнот поведгахи в подхях афганськот сучасность

- Розробатж деяк! рвкомзндацхт стооовно подолання агрв-срвностI в конфликте« соцхальиюс сэтуахиях, виходячи з ала-л!зу новхтньог хстор1т Афггипсгану.

Маюдологхчяог гатаорэтичною основою доолимтяя стали роботи Л.С.Вигогйсого та його ¡сторичнот школ»; працх првдставник!в фраяцузысот . кторжчно! вколи "Аналхв" таЧото-ричкого оавтвза" /М.Блока, Л.Фввра, Г.Барра, Р.Мандру та тж./ 1.МаЛврсона, К.-П. Баркана, а такок аыержканських психо^сторк-кiв ДЛанта, Г.Гибэрта, Е.Ер«сона та шв.

Головням методолог1шиш дкаралам для вашого дослгджэн-ня була концепция юторкчног псжхологхг, розроблвна 1-Г.Б1-лявськга. Вашшвшга яйляс.^ся йоге розробки мзтодо.гэгхчних пр«нцш11П гсторжчноТ психол г!Г. такх як пргнцип едчоог: пск-хпса та культург, а також принцип кторико-психодог ¿чяого го-нвзхса ооойистостх. Проводим тут виотупав "оложвння про за-гальшй порядок гвназ1са психши. визчаченостх «ниально-де-тврмхнутвх твндвнц:а, тх зв'язку. та послхдоаност? етапхв, яких, особливо шдкрзелаио, не нота, унккиута чи форсувгти.

Принцип хсторисо-пскхологхчвого ганзз¡са осо0истсзт1 стае осойляво вашявта у эв'язку а ствардкацням положения;. про особист 1С5ь, як су<Увкт юторхг. Вхн васнованиа на ^вт про йоторячяу яхнлявхсть дедоьког лоиххки. Прж Цьоиу ПХД поюсхкою р03-т<1'ем0 СДН1СТЬ поих1чних твхн1к, до эабвзпв-чують дмлымсть в II 1пзнавал1них, еиохиАинх 1 вольовях аспектах, а особястхсть - структура, адгйна каповнитя цо дх-ялыпеть хошеретннм застои. У зв"язку з цю» шдкреслюегься д^алвктачний; взабмоэа'язок ними як формой та зшетоы, л* > загадыиш та гсторвчно ойывквнлх.

• . ПредставленI иетодологхчнг принцжпя дали нам зкогу сфор-

ыувати орновну гшртезт родоти - про культурно- хсторачну при-«

роду лвдськот агресивностг. До того, як всякч гншэ псюпчне явите, вона представлена в якост: прояву систеая соцдальних вшосин, рхвно як I «ахах'Лгм I фунвдхя мозгу • • Разом з -им, сл:д вццизнвзати атресивнхсть як рису характеру. В цьому вшшдку вока е результатом ¿ндав!дуального онтогеветичното.розвктеу, акютв особливоотей соц1йл1зацг1 конкретного ¡ндивхда. № х розглядаеыо аграсшпсть, виннкаючу в онтологзчноыу простор! хстортг. Як наелIдох, що налегать до . родовог сут! дидийи, як ороцес присвоения нгм колективного 1сторечного досв1ду, то розповевджует ься на вишгкат! на цЛ пхдетав! псих!ЧН1 особливост! ладоши певнот ¿сторичнот осохя. . . Це в свою черту означав, шо агресивн!сть шоке бути доияцюгна на шляху до дорозуиханя генезиса эагальних форм вхдоорагэння та ператвооення евхту, роавитку суопшдтиа, хнакша - Есасв1т-ньот 1СТ0р11. " ' .»'

На захиат виносяться сд1дупч! осровдУ положенно :

1. Вгвчзкня агресивкост! у кдаи 1сторн»ио1 психолог ¿1

е визначннм у розумхнн: цього складного явища псих очного хет-тя дюдини.

2. Як культурна яваще агреопвн1ст^ наилхдко». виникаа-чих у суыпльнш розвитку рхзного роду припущень та заборок, ¡пдтрзщувангх сощальнши механизмами; суспхльним контролем за в давлениям говедхюси, в;дсутн1отр умов для вингкнзшл тих чк пшях фор« аскххчно! дхяльност!, неыоклтахс*» тх широкою социального в!дтворення.

3. Пснхолопчнов основою для вгникнения агресивност1 в дяхотси1я "Я" i "Та", по з'явилась у глибок1Й давнюп.

4. АгрвсивнioTb у сучасних умовах в 1сторико-психолог1ч- ' ному план! в значнШ мípi е несладком кергвноирного соцхаль-во-культурного роэватку психологiI варод1в i вшдасаючот при цьому культурно!, в току числ! - насильног, excnaHci; б1лып розвинутях в цьому poayMiHHi суспыьств. Як пркклад мохиа на- . вести Афганистан.

Методами досл1таення буди: 1.Вивчэння хсторичних доку>»ент1в i аналтз пам"ятнгк4а культурв. 2. Вивчення основвих, головням чином, культурно-¿сторячнлх. яадрялкхв о доел гддещй пскх!ки лвдини. 3. Культурно-10т0.ичнi ajriorir. 4. Свхдоф-ва очарид-qíb афганеькех поди, в току числ1 - евгй особистий печаль-

htó досв1д.

Значения заходмуваяруо доел!днення. и? наш погляд, поля-гае в подальвтау розвитку гсторично! психологiI, у опросах з XI позигйй провести аналгз такого складного психологичного явила як агрееявнють.

В практичному плаш наша дясертацхя, споддваеыо^ь, иоле стати деяко» основою для створения розуыног полынки в míe-дерхавних стосунках.

Апробация роботу: на заседанияхкафэдри загальнот та со. цхальнот психолг-ii Одеського дэржунгворситату хм. 1.1.Мечникова у 1992-1993 ^роках.

Структура дядаотаиЛ: Робота складаегься ia вступу. двох роэдШв, висновкгв, списку викорустанот литература, яки4 нараховуе 11? ка^енувань. За ict роботе ввкладено на 108 OTopÍHKax иашшописного тексту.

- 7 - '

0СШВНИ1 SMlCT РОБОГИ

у Ф?ynf обгрунтовуетъоя актуальность досдвдавння, Дого предмет, иета та завдання, розкркваеться врукова новизна та ... ■ пракгпна значушхсть роботк, наводиться ochobhí полоквяня, що виосяться на захает.

у дэряому роздал i 'Проблема аграсивностх в сучаснхй пси-хологхт" даеться огляд наукових теорхй та пхдходхв до npoii-лат аграсивностк Ще раз падкреслюеться, що агрвеивнхоть розглядаетьея se як особлива як хоть характеру, а як культурно« юторичке явшца, як одна з психолог хчюхх cTopin couianb-нкх процесхв.

Кезважаоти на валику к1лькхс1ь та рхзноманкн1оть тео-pi& i п1дход1в до проблема агресивноотх, мохна эадхдетг два глобалышх в цьому розушннх наярямку. Один розгляда~; агрпдпв-вхсть як явкща, ганат;.гно вбудоване в псаххку люданд, другкй -як соцхальний феноме».

( Серед Taopia, "ио ьс^чають в атресивностх б1олог1чне явэде, дераов справедливо назвати теорхю З.Фрейда, яка справила оуттзвиа, якщо не виргшальниа вплив на розвиток дослхд-жень §рреогвностд в усьому cbítí.

Дэ таорхй такого роду вхдносяться вчення Мо íbugaí ,а . про хнетвнктн; теорхя фруотрацх!- arpecií <üoIIard,a Teopií íhcthktebhoto гальмування атрасивностх /К.Лоренц/. Кондесдхя "двох íhcthhktíb", upo *kí каяуть бходоги, лехить в основ i погляд1в на агреейвну поведхяку L.S.B.beakey, а такох ^p¡oí з осташих теорхй; агрвеивних хшхульсíb S.Faahb acln.a.

Говорячи про позитивн1 функцЛ arpecií, авторк хшх тао-рхй гадають, то у лодгаи вона мае орган 1зуте та данашзукяа значения.

' -•'■"• • 8 - '

Конкретна роль arpacir в хндавхдуальнхй поведши заласить в i л назначения arpecir, яка вихориетовуеться автором Tial чн

íffiüOl TBOpíI.

Чряхклышкп розгдядакня аграсивно* поводхнка як потягу в п1дсумку створюсть cxokí мха собоп Teopii. Ix оСедаув стверд-хвиня про 1сиування в органiзцi готового рапартуару роакцн! та oktíb повэдхшси, що мають своа постШу мату та назмшшй напрямок, та постхйно прагнуть до прояву в поводить Тут на-голозуетьоя наголощуеться на внутрхпшьому короткому "програ^у-вашп", oprani3«y, незадеяно вхд зошиашх постхйно ыхнливих факторхв.' При цьому характерною а тенденция пэреноситя властн-bootí поводшкл творин на ладшу. 3 на&пдку цього чаяане росить часто виникае новдаовгдахсть мзж споотереженими фактаки та результатами наукових дослхдхень, вказуючимя на та, що агра-спвна повод iiixa зове i« но в законом ipiuiM i необх1дним елеивнтом поввдхнки особкстостх. Ала головне, з чим на моига погодитыся -ца вшшкаючо на основ i дпх воглядхв уявлання про ладська оус-П1льетво, в якому агросивнхсть вис туп as постхйним i прнподнш засобоы лацоького' хонування. Все, що можуть запропонугати прн-хильинки бхологхчног зумовланоот! arpecuBHOGTi для и алшшу-ВШ1НЯ - ца разного роду субл1мад11 arpeo ивних пот Ti в i вкл&-чення гх в систему "слушння суспхльству" через навчання ло-дини эасобам рэг-лпвання arpecii, разного роду кратицх, in-талектуально! акспансП та шш.

Аналхэуючн б1ологозатороькх Teopii, трэоа, на наа погляд, пам"ятатя, ко вони но вщсидаить пзвного вплнву саредовпща, pisHHX ооцдальних сигуащй.на аграсиэяу повэд1:шу. Ала ж мова хдв про меж i цюго валиву. Для них бхолотнэ е аазначним.

Ми гадаемо, що в цьому випадку мова можа Паи про даяк1 "0iojiorÍ4HÍ рачки", чи 6io.iorÍ4HÍ основи uíel поведшки. Сама в цих межах СЛ1Д, на кашу думку., шукати рхшення проблемн." А иамз питания про nepBÍCHÍC'íb чи вториншсть бюлогхчного або социального все в бьльшШ uipi стаз чисто академ:чним.

Серед теорхй, акцэнтувчих увагу на зовшпшх, соцхаль-них факторах агресавнот яовадхнхи, найбиьпо шишрення маг концешия фрустраци. Вгдхиляши Oio/.orÍ4Ht teopíl Т.Долиард, Н.Мшкр, О.Морер, Р.Сарс припустили, що причиною агресивнох поведшки в pesias переита фрустрация. 1х теорхя носить наз-ву Фрустрацi 7-аграс ii i вдало поеднуе пспхоаналиичнь та 6ixa-BiopicTCbKÍ догляди. KpíM приведекого тезису було висунуто половення, що результатом всяко! фрустрац1Х с arpee íh. Шзн1-шо, Сазуючись яа числен^ кхлькостх експерименгальних дослхд-аеиь, Мхллзр з"ясував, до фрустрация стимулш ряд р1зноманхт-них cnocotíiB пов9Д1нка, i одним з них с агресгя. Згхдно з тео-рлеп фрустрацхх-агресдх сила побудаення до аграс ii прямо про-порцюнальна розмipy пережаванох фрустрацЛ. Разол з тим ic^ пусть причини, цо стримуять фрустрацию. Це, перо за все, 04í-ьанэ покарання агрееявнох поведхнки. Форма arpecix залехить В1Д ctíííkhx навик1в реагування i мохе бути як втдкритою, так i приховано».

Автори Teopii прздхляють увагу механизмам стримування arpecix. Вони вкиваоть термш "опосароднена агресхя", маючи на увазх такi три значения: змхна агрооивйот поведшки, при одному об"ектг; змша объекту при тШ сашй форм i; аграс 1Я, проявлявча сабе в агресивних Mpiax га думках.

Важливкм елемантом Tsopií е розглядання можливост1 роз-рядки агрэсивного потягу. Генералььэ п положения заключена в тому, шо кожан акт агреоивног поведйки змзншув потяг до агрестц. Автори ствердхувть, що в pibiriil Mipi безпосерадня та опосереднона агресхя, а тако? oavoarpao íh - якщо вони ма-пть прояв в поведiнцi - зменшують силу агрэсивного потягу, викликаного фрустрацхею.

Одни* з первях психолог íb, як i за&далися вксперимаиталь-ним дослдаепням фрустразш, був С.Розеицвейг. Bíh створш типологию ФрустрацН'лшх ситуаций i способов реагування на них. На u,i Э. основ i був розробшнЫ його зиаиемйтиА тест. Разом з тем, Кого теорэтичн! погляди на та., вздоых. розвнцв.л4г ysid положения про толерантизсть до фрустрацп та зв"язаз його is способом рэагування на фрустрацзйну ситушию.

3 точки зору дан их сучаснот ncnxiaTpif та психолог!! головним з недолШв Розендвеага з дуке ортодоксальниЛ пхдххд до 1дэй класичного поихонаналгзу. Bei причини психзчнлх В1Д-хнлень вхн вбачае в одержанiw особистíctb фрустрацшзим до-0В1д1. Разом'з Т1Ш, наобхгдно в1дзначити, що багато псиогень i терм1Н1в, введаних Розендвейгом увМшли як необх1дна тканина в сучасну noHxiaTpi» та психолог^. -

Теор1я фруотрац!! п^требуз П розгдяду э позиций ре-rpeoil, п1д якою josyMioTboa поварнэння до способов повад1нкя, що в.гдносяться до минулого / научает isa - до дитинотва/, Пробле-йа рогресивног поаэдшки була детально доол;д«ана амариканськи-ми психологами Бейкером, Дэмбо, Лав¿ним. Фрустрацзя мажа pea-л!зватн себе в рхзпого роду фхкеацзях /Uaäap/, а також у фориг дапрво зй /Канчвлл/.

Мокемо створдкувати, цо назвакаючи на розниц» у дефанх-цгях роэглянутих теорхй, фактором, IX повдяуючим, в полоаан-ня про те, ю фрустрация вккликав аграсх». Разом а тки ели вказатя на фактора, ко пооьшяь агреоквну поводхнку. Др нюс, пари за вое, треба вхднеств эагрозу "ЕГО". 1, нараитх, в роэглянутих теориях хенуо проблема мяаовхлъно!, Hi6z то "викорис-таноГ фрустрацЦ. На гадку tíhooocTi авторia, мимовхльна фрустрация част ios всього викликаз агресиану повед1нку.

НадзвячаАно важлнвою б проблема uexaHÍ3MÍB агрееявнот поведхнки. II розглядають'даякх ка&новшх Toopii. Так Буос гадаз, то не тглькн фрустрация виклккаа arpeeid. 1снуе цхлий клас агресивннх реахцхй- хнетруиентального порядку, в яккх негативна поведхнка виступаз лише засобом /не матов/ задовхльяен-ня мимовтльннх.потреб. ' •

Безсуунхвна позст'вна якктъ погдядхв Бусса е прагнен-ня поеднати мату та спосхб атресгвкот вовэдхнки. До недолив, на нащу думку, слхд В1дне"ти риси 6ixeBiopisuy: линхйнхеть, хгноруванкя бхологхчьах дэтерьикакт поведхнки та ¿ни. Варт: уаагк мода&1кац11, kkí bbíb в теорию "фрустрац1я-агрвсхя" Л.Берковкч. Bíh показуе да: до датковi гмхннх: гнхв як спеца-фхчну для arpee ii еюцгю.та хнтерпретацхв ентуацхт фрустрованою особист iÍstij. Еаоцхйна реакцхя /пив/, вкклакана фру^трацхею, створш сотенцхйну roTOBKiCTb до агресивнат поведхнка. Але стан готовности до arpecir ыоке вшшкнути i баз фрустрацхйних станхв. у цех вяпадках'вона вистудае як наслхдок присвоения навилхв агресивнот поведх.-ди. Цх погляди Берковича безеушпвно представляюсь суттеву альтернативу вакливхшим теорхям агресивнот поведхнки.

!1я частила теоретичного огляду заверщувтьоя вякладан-иям погляд1в Л.Бавдурк та Р.Уодтара. Ваходмн у свои пэрших роботах з хдасзянях полокань тоорхг "фрустрацЦ-агрэо11", вони в додальшому акцентували увагу аа дроцао I вокального на-вчшшя 1 розветку агресивкосг 1 ладини, х вхдкинули»дю теор!» повкхстп. •

Бандура толовнам чином за&йався розвяткоа агреоивнот по-водхнки дхтай I одорван1 результата аерешкив на доросли*. Ала а е усх пхдстава гадатп, що вони су.тево разняться мхя со-Ооп. Погляди Бандури - до скорхп спроба "представити проблему агресивностх з позиций твор:! социального навчання. Заметь таорхт фрус?рац11-агреап вш представив двх хнах концапцхг, отосовно походосання агресявноотх - махшпзм навчання шляхом хмхтац1Т, х тах наззану таорхи сильних р'еакц!й.

Потаяда Бандури. на стали единою таорхею, ала нозвакаючя на нздод1ки, вони е базсушпвним внескоа в розумхння аграсив-лостх як явища зуиовленого соцхальнши обстагчнат. '

Загальнш надолхкоа, розгдянутих теорхй, на наш погляд, виступаз те, со »"ни не ураховуоть культурно-хсторичний фон, на якоиу роал1зуэ соба агресивна повадшка, от бхдъиэ, яке» ца стосуеться поведши; ««-.ого' народу чь у всякому раз1 знач-но* 2ого частини. Ца вкклкказ нео& днicтг> знсз звернутися до фрейдЕстського надрлаку у психолог п, алэ вио з культурно-хсторични х та соц1альяо-пскхологхчнпх аозицхй. 3 цього прн-• воду Охльа детально розгл/ыутх робо?л З.Фрейда "Масова психолог ш та анализ ладського "Я" та "На тха Ссцх принципа насолоди" .

В цих роботах а валику увагу придшт~соц1альним факторам агресивнот повод пии:, зокрема, психологI: наювпу, масовгй. сз¿домоетi, тоео. Зг1дно Фрейду, 1кдив1д, входячи в натовп, - 13 -

психолог ¿чну масу", приеднуеться до колектизнот .пупi, яка сткрае ткдивхдуальнi bíavíbhoctí, позбавляючи людей ix свое-рхдностх. Таким чином, засновних психоанализу вводить проблем до освовних полохзнь свозг теорп, зокрека до несвiдоме го та кого значения в псих хчному кит?! людаки. Дзлх Фрейд розгякдаз такi якостх катовпу як почуття неаереможног сили та безвдаовхдальностх; феномен взаемнот хндукцх*; пхдкрослюз схожхсть массвог душа з душою прюЛтивно! люди ни. yniEep-сальним принципом социально! поведхнки bíh вважаэ своерхдно сполучокня сексуаоьних прагяень з агресивнхстю. На дууку Фрейда, конфликт мг« агресквнгстю та прагненням до каття е, CK.pim усюго, непозбувням.

Соцхалькх впливи виступавдь тут як можливх факторя гальмування деструктивни* форм повед1нки. Культура, по Фрейду, мохе бути спрямована на регресхю сексуальности й тим самим сприяти знихенню arpecKBHOcri. Але при цьому, гублячи езох) еротичну основу, агрееивнхеть набусае характер утпвер-оального механ1зму завдяки вродквного нахилу людини до злоба, arpeo ir, руйнування.

Нам уяь.яеться сумнхвккм проста переносення закономерностей психхки хндивхда на соцхальнх явища, аокрема на вхйну. lía наш погляд, вхйна - це соц1альне явища, експлуа-туюче ncaxi4Hi особдивост i людей, аде те .аме мокла оказати i з приводу будь-якого социального прояву психхки людани, Kpii.; того, погляди Фрейда на ыеханхзии вхЙни вахко вхднести до громаданських bíüh, де духе ваако проотехити прагненнч збе-рагти особист¿сног« "Я" i паренасиння виня на хнш' народи. . Правда, в Афган ¿стан! в громадянськхй biühí воюють представ-ники рхзних ».ародхв, i це ше бхльше ускладнш соц^ально-пск-хологхчка становащз-в цхй. xpa^i.

Соцхошп аспектя вчення Фрейда дались нам прявхд зввр-нутися до неофреадигму, для якого прагнення ввести основы 1 ¿дет психоанализу в соц1альний контекст в головною наукозою тендешпею. В наЯбишпй мхрхн. це вкрагклбся у опросах вивес-ти основаI руш:йн1 сила поиххки за рамки хнстиктивког сфери. Фрзйд ствердхував, ко лвдська позедхшса зумовлехи.' пратненням задоволэяня орган ганих потреб /истинкт аиття/ х прагкеннл руйнуванкя, а.ресхг, яке с початку спряыоэуеться на зовншнхй сз:т, алэ чарэз суспмып заборони ззер-аетьоя на самого хндц-31 да /хнстичкт смэрт г/. Ослабления'ооцдальних зайорон чи тх ■ давна В1доутн1Сть залииашь лэдину на р!ВИ1 зовнгсньо; аграси. Не вдшсчися в подробицх вчэнкя Фрейда, моана припустите, во рутвнкч х вхйшг, М1Енац10нальнг свари, злочинне сваахлдя в дераавах посткомун Этичного пэр ходу в шпйсь М1рх впясують-ся у фрейдистськ: сод&ишп охеми. ' .

Нро:и/.авда клаокчйому фрейдизму представшая неофрейдизма в1дхллявть головннй тезис Фрейда про пеовивну асодхаль-Н1сть людани, Його природну агресивнхсть.

Найбхлыа Э1длмими неофрейдистами с Е.Фром, КДорнх, А.Кардгвдер, Г.Салдхьен. 1х погляди сформувалкся в наелхдок синтеза психоанализу з ачериканськоа сосдологхчнов та етно-логхчнои школа)®.

Крзтшсуача далоаенкя Фрейда про взаеыодхв особистом! та суспхльства, неофреАдистивихадним пунктом свого аналгзу беруть соц!ум, культуру I розглядають в дМ систем! мхкосо-бкетхент вхдносини. Концешия несв£домого залжпает^ся тут, Сазсу:.швно, основою психхчдаго життя лвдини. Алэ замхеть вхдомях фрейдистсъких комплекс хв провонувться хншх,- що вини- 15 -

кають у эзаемод1г раельног особкстост! з ро&шшш соц1аль-ними стосунками. Цо вiдома фромовська "втеча В1д свобода", "прагнення базпеки"" та ши. Ала й ui комплекси мхстять у co6i tí к сам: кехакхзми казохгзма i садизма, руйнуванкя i пхдиороння. KasiTb пояснения таких соц тальник явиц як нацизм, тотал1таризм, тощо, здобхлыпого поь'язуютьоя з психологiч-нида закономерностями, ска-Лмо," порезагои садомазохгстських тенденцхй. Ала к в1Д0ме полокення ыарксистськот фшзсофхт про кеможлгв зсть психолог iзацií суспгльнкх вгдкосин вшграло, на наву думку, досить негативку роль, вшсличаючи психологхч-нх фактори Í3 спектру законом хрностей: хсторнко-соцхального 1снувагтя людсгва.

Дал i в HÍit частый роботн биш дотально розгляпут1 погляди Е.Фрома, А.Адлера, у якого шсцэ лхбио в психщх ааймяс прагнення Влади, К.Шга, з йог'о положениям про iimu-вiдуально та колект^вно несвхдоме та архатипи.

Заэердуючк огляд р1зного роду поглядхв на агресивну пов'адхнку, вванаадю коелквш? зробсти деякий «дсушсовий висновок.

Позорна, хро кадзвичайну складахоть иашо! проблема свхдчить рхзноманхтнхсть хдей, поглядхе i творхй, присвячених доилдаеккю arpacir у лкдини. Толовлх яапрямки niel проблема: I/ безпооередньо пов"язують агресхю si спазовими формами поведхнки; 2/ розглядаоть íi як результат соц1ального навчання; 3/ шг'явть коыпром1С иЫ спадаовхстю i соцхал*нш навчанням. Ми пгдтршуеио цю ураг» точку зору, гадаючи, до спадковхсть - с клад ас фундамент агпсивних дШ лкдини, але п форчи, способи, хнтенсивн:сть - це наел¡док соц дальних уыоь, культури народхв.

сформузалася' на певнш соцхально-економхчному фундамента Таким чином, та обставкна, до до агресивних дхй. звертаотьоя вс: народи, свхдчить про IX загалыщй бголого-хсторични! фундамент, алэ, ямцо можна так сказати, хндизхдуальнх вдайн-

НОСТХ в ВНШШОСТЯМИ культури. о ■

У друго?*у ооздгл! "Психолого-1сторичнт осноы': агресивнос-тх в сучасному Афганхстанх" пода-ться нарис хсторх! та народонаселения Айганхстану; сростекусться поч?ток громадянсько! вг£на, внаслхдок намаганна малочисдено! афгачсьхо! 1нт9Л1ген-цп, яка тхяьки народиуеться, залровадити ряд радикальних реформ, до були пшршан1 могуткьою суодаьоэ дзряавов, замхсть поступового та послхдовного втхленкя нового; пхдаидання культурного р1вня народу в рангах традицхй I переростання цхвг вШш в типово ралхггйну середакшчну вЩну.

На нашу думку, насильно ввдноашйя до хсторп вккдиказ соцхальн: катастроф:! в ус1х ¡^гтках земно~о йеикакня лвдзщи.

Ця: проблема розглядаеться в робот I в психолого-хсторич-ному планх, який'наобххдно мхстить аналхз культури народу. Психолого-1сторич"ий пхдххд до культура розроблено 1.ЛБ1ляь-сыша, яквй лродовюш традицх? французько! психолог1чног школа. Представлен х. в цхй. частинх роботи творзсачн1 подохення кон-кратизуються сл1дувчим чинок: '- . -

0ск1льки сучасюй Афган1стан знаходиться на-феодальному . р:вн1 социального розвит.ку, неможна говорити про дхлком сфор-■ мовану загальну для всього населения крьтуру. В бхльшхй м1рх тут характер^ локалып для рхзних чаоткн Афганхст-лу особ-лквост I культури. Ца пояснш трудаоях, що вивнкахяь при 1ден-■ - 17 -

тй$>1хац:" особистостх афганца з пзвною культурою, загальною для всього афганеького суспхльотва. у цьому зв"язку класова боротьба в уковах а£?ансы«>1 вхйни не мае вир1 шального значения. Скорхше це боротьба культ!р.

В умоиах Афганктану "соц:альнх 1нститутк психхки" такой не вШграють хнтбгруото.» ролх. Здздкм соцхальним хнсти-тутом, що найбхд£ше хнтегруе психпсу афгапського народу, висту- . паз 1слш5, але I вш не мохе охопити вех конкретнх 1а ргзно-манхгнх форми пскххки, во реалхзуе себе в соцшдому аитт1.

Уявляеться, що центрально ядро, вхд якого вхдходять на периферию оргаь:зувч1 впливи, ие не зовохм сформовано,. 1 це вирхшалмюм чином впливаз н' дзрхавний лад сучасного Афганистану. В ньому мало розоудмвост1, тобто логхки, : бггато емо-ц1йност1. Зловхсною осо близ тети ефганськпх под;& е що со-■ц1альн1 катакл1зми, якх властивх Новому часовх, •звалилися на народ, що по своему суспхльному розвитку знаходитьоя на рхвн1 Серед-ьов1ччя. Звщси I кривава базпоиаднхеть рел1гхйних вхйн, кланова боротьба за владу, племхнний розлад, такие каьуча, весь набхр, яки& характеризуй середньовхчний агресивний конформизм.

У першхм параграф! цхет частшш давться повяття психо-влади,та розглянутх 13! прояви та значения в сучаснсму Афганистан:. Шдкреслено, що в 1снухяих уыовах вона, зосередилась у авторитет 1 эсобис?ост! числених "вовд!в", породжуз агресивний. конфоомхзм, дев1антну иоведхнку х просто безг.-уздя - акпг по-р1вняти його хз загальнолвде1кими кормами поведхчки. .

Другая параграф мхетить роэггтд холаму як релхгп х способу хиття афганоького народу. Стабхльнхс^ та мхцнхеть. тради-

- ю- ' , .

цтйно? мусульманеьког культури сулерачать цншостг социально! ■ творчост:. Саш тому вона дала таку з1дс!ч cnp )6i вторгнэння iHaoi традиц1Йно! культури , яка у своему бхлыповистському обдиччх, прагна до руйнувення старого евхту. Откз arpeein, до '.ак шалено проявляеться в громадаяськИ bíühí, разом з yciM íkhhw пор.джэно сут чкою протилежних ..ультур. В наел i-док uiei сутички утворилися два ворозшочих замкнута* кола, як i створдвуать свою хсторичиу "правоту" с: ;ою зброь Ш га-дазмо, що вшуиена ззаемодхя i. разом з гетл, протистояння культур мае cecí закономхрност:, як: S резглядавться у третьему параграф i uiej частинк.

Ца явшце бхльп'широка, h:s класова боротьба, як його виса :тлюе марксисгська теорея. В даному виладку мова неДдеться • *

про усв:домдени£ адзолог1чняй конфликт, а про сутичку двох жи.тсвих основ, двох резнях за своею сутггаменталитетÍ3. Гадаз-мо, во тут мхстяться психологÍ4Hi основи мусульманского екстре-MÍ3:.;y, якому також придияоться певна увага j цьому параграф i роботи. •

Агрзсквн1лть, що стала способом ниття для значно! частики, афгане ького народу,i так чи :накшв торкнулася б1льшот його частини, породила особливий психолог1чний тип агресивног осо-бистост1. Психологхчна ситуацхя пог:ршуеться ^акоя тим; то агресивн1 Д11 зумовлэнх боротьбою та суперництвом рхзних внут-pitmix утрупувань. Вияика?. нхби-то подвхйний посилений конформизм - зовн:вн1й та вяуф^тшй. ,

Все, що в1дбуваеться а Афганистан:, постае загальним за сво1ми масштабами дасонансом м1ж здоровш глуздом i його в1д-суппстю; м:к неювгчешотю i знаниям; mík темним консерватиз-

мом I опросами рушити до прогресу; шж моральним алом I добром; мха локальною правдою х прагненням загальнолвдеьких ценностей.

Представлен1 в роботх матерхали дозволяють зробити слх-духчх в и с н о в к к :

1. Близьке до завершения XX сторхччя характеризуемся психолого-¿сторичними каташпзмаыи. Очевидно, в цьому сторхч-чх людство завершуа певний исихологхчний. цикл агресивностх.

3 пхдставн гада-ч, що сладуючх сторхччя стануть стор!ччями рам1Си та поогупового и згасання. -

2. Оск:льки людина е бхологхчною гстотов, бхологхчнх основи аграснвностх як один з основних мзхангзмзв вкивання бэзсумк;зно складають компонент йоге» генетичного коду.

3. Пэрв1сна агресивн1стъ не мае сод ¿альног спрямованостх. Бона не може бути класиф1копана як добро чи йао. Повторнеао,

це бхслогхчний по сут! механхзм виамваиня.

4. Агресивн1сть, властива лвдськй особистоот1 - це на-сладок ранньоу соц1алхза"й, входження п до св1ту культурв,

дз задоволекня потреб, що лежить в основ: актнвностх особкстос-

тх, згхдно 31 свокм способом, надбувае социального характеру. Це в повн1й. мхр! вхдкоситься д^ агресивностх як одн1о! з гло-бальних стратегий людсысох повадхнки.

5. В якостI прояву культура агресивнхсть свотми психоло-. ^чнимя^еханхзмами мае пддгршування певних II норм, боротьбу

проти них. прагнення встановити нов! норми.

ПрУ цьому агресивнГсть розгдядаеться як один з хсто-*

• ркчно заданкх-засоб!в лвдського хснувЕання. 3 цьому полягаз " суть хсторико-психоло'' '.чного пх&оду до явиша агресг 'ностх.

7. Основу аграсивнот повад1нки складаигь фрустрацЫкх пронеси як супзречнзстх ша бажаним I можливим. " Ат-рас ш-фрустра-цхя" моке реалхзувати себе в усхх проявах психхчно! дхяльностх,

8. В Афганхстан! "аграсхя-фрусграцхя" досягла загально-на-цхонального розмхру, набула ст1йкий аятагонхстичний характер. Бона була спровокована авантюристично наст^оенимь кархвниками, як: пхд ирикриттяы нхби-то прогр^сивних реформ прагнули владя. Тх Д11 були П1дтриман1 ногутньоо комунхсткчноэ державою.. Остан-не викликало в1дп0вхднх Д11 1ншх дерна", що керувалися свотми особистими штересами.

9. Психолого-1Сторичноо особлив ¡¡сто "агрзсп-фрустрац11и в Афгангсташ стало та, чо мусульмансысу кра*йу, яка досягла тхль-ки рхвня родово-племшних стооункхв, спробували спрякувати до шляху чужих II народов! пертворань та культурних пгеностей.

10. Це було оари£нято як загроза Чсламу 1 було використа-но правителями, що знаходалися "на тому 'оцх барикад".

11.- Боротьба за "рятування" хслзыу одразу я лэретвбрила' громадянсьху в:йну на священна джихад .тих, хто зозваа за "чистоту" хсламських хдч!. На в1йну закликали дртптявнх гасла, якх гаряча сприймалися ватовпом. КЬрисливх, в бшшост1 антинародн1 хнтареси вождхв досить яокраво пхдтвардпуються тою обстазикоя, що "безбожна" арм1я пхала, здазться, зник гервхсний привад В1йни, а кров ллеться й далх.

12. Досить суттевим психолого-хсторичниы фактором зноту-паз те, що в АфганистанI використовувалася сучасна зброя, яка довзоляе вбивати на великШ в1дстанх. 1 психологххно знхмаз В1дпов]дальнхсть особистостх за вбивство.а також фатальна ставлення мусульман до смартх, зокрама, смарт1 в хм"я гсламу.

13. Багаторхчна в¿йна на територп Афган:стану стпорила но-ву для мусульманского свхту особистхсть - агресивного х конформного невротика. Головними 1Т прикматами в пхдвищена сензитивнхсть, зниження хнтелектуального рхвня, однозначн1сть емоцйно* сфери х, разом « тим, психгша нэстхйкхгть, пдаиаена тривоннхсть. 1 це все на загальнхм фонх депэрсоналхзацй, агресивностх х конф'рмхз-му.

14. Гадаемо. Афганський кризис ыхстить в собх економ1чн1, водиичш, сояхалыи складов!, аде найбхльш вакливиа кого компонентом е психологхчнI причини, дхерела яких - у посягнокня на одвхчн! устог народу, його менталыпсть, прагненря зовнших сил првскс-^ити ххд його ¿сгорхг. '

У XX сгорхч?1 ми зустрхчаемось а хсторичною ситуацхею, в ЯК1Й народи кивуть ^ба-то в рхзному часовому просторI. Це не мохе не стати дкерелом сощальних фрустрац1й, 1 як наслхдок, глобального ддсонансу, в яком/ народи ствердгують свою "правоту" силою аброзг.

* Сьогод.х попереду замайорха дедь видний свхт надп на те, знесилена вхйною проста ладина Афганистану пхд час коротких пе-репочинкхв мха Со^м постуюво позбудеться масових хнстиктхв, 1 знову поверне собг хндав1дуальн1сть 1 гшисть селянина, ремм-нкка, торговца - усхх тих, хто склялае основу гордого й трудящего народу Афган хстану.

Головною умово» полхпшенкя соцхальних видаосин е повер-некня лх^ей до мирное звичних занять. 1 лише тодх мокна почати перетворонкя у крат: вхдаовлення зр: нованог вхйною еконочхки, культурна традаяхй, ко- жтивнот психолог п народу, н 'хеша ка- . »учи - його традицхйнот мантальностх. Не шлях поступового пои-хо,.ог¿чяого вхдро^женкя, на якому нвобххдкх пхзнавальний консо-• анс, або кроштка оевхтня робота; консолхдац1я на основх пози-

тивних ценностей Корану; заохочугання до ыирнюс колактивних. та 1ндив1дуальнах зуси^ь, слрямованих до В1дродгонтя кратня на принципах добра, справедливости та милосерда; зблияення з 1нп-ми народами, повага л» тх культура 1 традицга.

Основний зм1ст роботи вйкладоно в таких пуйи&ацзях:

1. Изучаете агрессивного поведения де?ей от'рождения до окольного возраста. Материалы на/чйо-практическо2 конференции.-Кабуд.-Й87. - с.60-61.

2. Историко-психические аспекта агрессивного поведения.-Одесса.-1994.- 16 с. /депонована/

3. Проблема агрессивного поведения в современной психологии.-

Одесса.-1994.-12 с. /допонована/ '

X X _ г

Шасвари Заргува "Иоторико-психологические основания агрес-'* сиьности"/на материалах новеЛтеЙ истории Афганистана/. ' Диссертация на соискание ученой степени кандидата психоло-

гических наук по специальности 19.00.01 - обмя психолыия, история психологии. Киевский.- университета игл,Тараса Шевченко.

Защищается научная работа, содержащая ~:сторико-психологичэ-ски! анализ явления человеческой агрессивности в ее проявлений в событиях современной истории Афганистана,

Установлено, что.'

1. В качестве, явлмшя культура агрессивность своими психологическими механизмами шэет поддержание определенных ее норм,

' борьбу против них, стремление к установлении новых норм.

2. Основу агрессивного поведения составляют фрустрационниэ процессы "в качестве противоречий между желаемым и возможным. В Афганистане "агросся-фрустрация" достигла, общенационального масштаба,- приобрела устойчивый антагонистический характер, ч-о

. явилось причиной, появления новой для мусульманского мира личнос-- 23-. ' "''""'.....•"'"

ти - агрессивного и вместе с тем конформного невротика.

4.Наиболее вакянм компонентом кризиса, охватившего Афганистан, является психологические причиныистоки которых - в посягательстве на устои народа, его ментальное», стремлении внешних '"•ил ускорить ход истории.

Ключевые слова: агрессия, культура, война, ислам, Средневековье.

1'оъ Ми Гии? Я^^Ьян 'ШЖм^- ^¡аШлй /"

итиисл- р^сАсбс^, ¿мйг^ ¿¿и^&м^

гецйыЬ- сем&хии

Л^йеж- -йцйя^ • ошалей' ргора:

/. 'Жг -¡«^¡жЖ с^- саМшиЖ -¡¿пийи^и, ■ииш- сьиЛ й> &>{■ а? МиГ нмии сш иш^тыины

X. ¿Ъсшлч а^-имсис ¿ъс&гилоь СШ- ¿имёш&мр а*

л- с&н^имС -{¿¿Ыги, лиЛ -¿(и. ымЦ^Иу,. <0и „

лит,. ^иц^М-рн- пеа^иЖ & Ма. пайспаЯ &гс& м, ¿1^(0,-

■¡шме а, ъють- аыики^. "Ни, п^^тик-нрфии. н&мейс- рмюи&С.^. ¿и> пШач^у

ихила, сета Ми и^а

Сиыйиьй- ЛчСыкоЛ

: и^гчим-и, иМшг-, • - 24-