Автореферат диссертации по теме "Индивидуально-психологическая диагностика и разработке програм сохранения здоровья женщин (на материале кризисного периода)"

И1я1стерство' осв1ти Укра1ни Ки1вський ун!верситрт 1мен1 Тараса Шевченка

Р г Б ОД

- 2 ЯНВ 1995 На правах рукопису

■ КОГШШКО Олекс1й Васильевич

1ндив1Дуально-псюсолопчна дгагностика при

р03р0щ1 програы збереженш здоров'я ж1ксд (на магер1ал1 кризисного периоду. )

' Спец1аяьн1сть 19.00.01

Ззгальна психолог1я

1сюр1я ПСИХОЛ0Г11

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на эдобутгя вченого ступеня кандидата психолог1чних наук

КИ1В - 1994

Дис9ртац1е!|) е рукопис

Робота виганана на кафедр! психод1агнастики та медично'^ психологи Ки5всъкого уШверситету 1м,Тараса Шевченка

Кауковий кер1вник - член-коредпондент АПН Укра!ни, доктор' психолог 1 шшх наук, професор, Л.Ф.Бурлачук ' .-л '

0ф1ц1йн1 опоненти - член-кореспондент АПН УКра1ни, доктор

психолог 1.ЧНИХ* наук,професор А.М.Кар- . пух1ка, '

доктор психолог1чнйх наук, пров1дний - ' ' ; науковий сп1вроб1тник УкраТнського

науково-досл1дяого 1нституту кл1нич-. " во! та експеремектально! неврологи 1 ' " псих1атрИ Л.Ф^Шестопалова

Еров!дна орган1эац1я - НиТвський медичний ун1верситет 1м, ' ' . 1 ,■'.' акадеШка 0.0.Богомольца

Захист в1дбудеться 27 грудня 1994 року о Н' годин1 на --зас)данн1 *пец1ал1вовано! ради Д 068.18.10 ■ . > > '

в' КШвському ун1верситет1 1м.; Т.Г.Шевченка ■ • га адресов: 252601, м.Ки!в/ вул. Володемирська, 64

■'5 дасертац1еп шкка оэнайомитиск у б1бл1отец1 Ки1яського,ун1Верситму 1м. Т.Г.Шевченка •.< ; ' •;;*;

Автореферат роз!слано £ листопада .1994 року . ,

'Вчений секретар .■' •''*•. ' - •

спец1ал1зоЕано! ради,' ' '■'•

кандидат пс,йхогог1чний. '

. наук, доцент '" ' '. -Г.О.ЩРИЯЕпКО.'

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальн1сть досл1дження, "V

В сучасн1й проф1лактичн1й медицин1, масов1й ф1эйчн1,й культур!, пропаганд1 здорового способу жлття эбер1гаеться гнесобле-кий груповий п!дх1д в п.гануванн1 1реал1гац11 заход!в, як! пору-пують р!эн1,аспекти п!дтримзння людьми свого адоров'я ( Л,Я.Iва-ще нко, Н.ГГ.Страпко;, 1988;' А.А.Н1колзева,е.Н.Маер, '-1988; М.М.Амосов, Я.А.Бендет, . 1589; 1.Б.Ауд1к, 1990). Практично поза увагою досл1дник1в эалиишзться осоСист1сть, мотиви, спрямо-Еан1сг1 на досл1дження меги, Щнк1сгн1 ор1ентац1I та 1нп1 особ-ливосг 1 1Ц0 суттево впливаоть на здоров'я, людей як1 не гверта-югься до медично! допомоги. К1нець кищем страддае здоровья конкретно! додини, гавдаетьсл втрата всьоку сусп1льству.

■ .Особливу актуальн!сгь набувае вивчення впливу 1ндиЕ1дуаль-но-пс'ихолоПчних особливостей на показнкки эдорев'я в найб1льш працездатиих трупах населения.. До. одн1еГ . 1э таких труп в!дносяться я!нкл в~ в1ц1 30-4? рок1в. в1дош', цей в1к харак-термеуеться як "в!к криги середини *лття" (К,Виг, 1954; Б.С.Бра-■тусь, 1977) 1 кр1м комплексу психолог!чних проблем, в цей пер1од виникають р1эн1 розлади ендокр!нно1, сердцево-'судинно! 1 нерво-во-псюмчно! сф^ри. Пер1од коже бути виэначений як сум1жкий м1д эдоров'нм 1 хвйробон, а зв1дси очевидна сусШльиа 1 1ндив1дуальна иеобх1дн1ст4 "угримання" эдоров'я. ОсновниЯ акцент повинен Сути зроблекий на загальнооздоровчо-коригуюч1 метода, що найб1льш еконон!чн1, 1 в найменя1й м1р! травиуюч 1 органам.

Серед найб1лыа пекучих завдань постае розробка оздоровчнх програм, що впливають не т1лькй на медико-б1олог1чп1 асп-гкти, а 1 на психолог1чн1 особливост1 тих, до кого воин спрямован1.

Об'ект - процес п1дтримз1!ня эдоров'я в ?р1 лому в1ц1 эа-гальнооедоровчо-коригувальними методами.

Предметом досл1дження е 1ндив1дн1 та 1ндив1дуально-психо-лог1чн1 особливост1 *1 нок "в!ку кризи", як1 в1 дносчт^я до р!зяих тип!в особистост!.

Меха - вивчити • прояви 1ндив!дяих 1 1ндив1дуально-психо-. лоПчних особливостей в р1зних типах особистост! в зв'явку г результативною п 1 дтримання гдоров'я гагалънооэдоровчо-коригуЕал! ними методами. . ., ■ , .

Ппотези: ' , " . -

.1. Тип особистост! як 1нтегративне утворения оСумовлюе в1дм1нн1стъ в функц1йонуванн1 на р1зних р1внях 1ндив1дуаль-■ ност1: ф!зичному, психоф1э1олог1чному 1 психологичному; - . 2. Тип особистост1 вигнзчае,е4ек1ивн1сть заход1в . ВД1ЙСНЮ-ваних для п1дтриманйя эдоров'я загальнооздоровчо-коригувальними методами. • ■ _

У в1"дйов1дност! г метоп 1' висунутими гШотегамя в досл!_дженн1 внрНшувадись так! аавдання: .

1. "Теоретичний анал1з ввавмозв'язку . деяких 1ндив1дуаль-но-ПСИХОЛОГ1 челх особливостей ! ф1вичкого самопочуття ЛЮДИНИ}

2. Бивчення ,вид1лених ф181олог1чних, психоф1з1олог1чяих, психолог1чних особливостей у р1зйих тип!в особистост!;

3. Дбсд!дження особливостей мотивацП 1 еыоц1йно1 сфера в вале.таост1 в1д типу особистост 1; . . ....

4. Розробка комплексно! прогреми п!дтримання эдоров'я за-гальнооэдоровча-коригувальнимя метода<«И для к1кок в1ку кризи;

б. Еивчення динам1ки ,вид1лених ф1з1олог1чних 1 психо- ' лог.1чних пог4.еник1в у р!внйх ткп!в особистост! в процес1 оэдо-'ровиих занять га розробленою програмою. ' - ,

Теорегкко-иетод6дог1чко!д основою досл!дження . в положения ''психологично!' науки про гапехн1стъ психо<$1з 1олог 1чних 1 .;. 1 ндав1дуально-лсихолог 1 чних ,прояв!в в!д загальноГ структури <'.• ■:особистостяк ведучого 1нтегративного 1 функцЮнального р1зня ; людини,- !1 вплив,назвс1 лроцесй, пов'язан1 в п1дтрйманням адекватного функц!онуйання арган!8му (Е.Г.Анан'ев, 1969| О.М.Ле-. онт'ев, 1082;- С.Л.Губ1нштейн, 1984; Л. Ф.Бурлэчук, 1994 та .'! Н.).

; Для .роагляду поставлених еав^ань використОвувався комплекс метод!в•1 методичних заход1в. Типи особистост! були виеначен! на

■chobI концепц11;. Г.Айэенка про ' екстраверс1о-1нтроверс1ю як н1версальний особистий вим1р'га- допомогов "опитувальника H.Eysenk, B.Sybil , 1964). - ''

' Ф1аична працегдатн1сть Еиэначаласъ ! за ■ методикою ..Andersen, H.Cenolin (1971), паралельно э в1ш1рюванням пульсу, истол1чно^о 1 д1астол!чнсго тиеку як в стан1 спокою, так 1 на clx р1внях навангаження аускультативним методом Короткова.

Для досл1дження вегетативно! иервово1 системи, статично! оординацИ, лаС1л1рост1 нервово-м'явово! системи, використову-ались так1 пробй: ортостатична, окосерцева. (Ашнера)-,. Роыберга, рячека, Яроцького, теп1нг-тест.(С.Н.Попов/. 1985).

: Iндав1дуально-психолог1чн1 особливост! д1агностувались га опомогою стандартиаованих методик Сп!лберг1 Тейлор (тривога 1 ривожн1сть), САН Сфункц1огальний стан), модиф1кованог6 нами есту гуморкстичних фраз (мотивац1йка сфера) I методикой вибору ереваги кольору (емоц1йна сфера); В ход1 досл1даення використо-увались р1зн1 еиди олитуваяь п!ддоел1дних э нэступним кон-?нт-анзл1гом результат^. . . _ ,,

При poaçoOui комплексно! программ п1дтримаиня гдоров'я за-• альнооэдоровчо-коригувальянки методами ми спирались на робсгти тец1ал1ст1в: оэдоровчо-реэкреац1йн1й; масалу; психотерап!!. Черкан! реэул!тати опрацьовувалиоь а допомогор метод!в мэтема-«кс! статистики. '

1 _ Досл!джёшя проводилось ' на баз1 овдоровчого центру ПО глекгронмаш'"м.Киева, в- лер1од >1989 по 1994 pp., г ч!нккми >47 рск1в М80 ос1б), як! эаймалися.. в створен!й нами 1ндив1дуально-псих*олсПчн1'й акол1 здоров'я".

.,'■ Наумова ногиэна досд!даення полагав s тому, цо вперше ?экрита эалежнГсть ефективйост! гПдтршлян.чя здоров'я загальяо-!доро?чо-когигуЕальтми методами в1д бсобливостей. особистест!; !.гвлея!- i простелен!'в линагЛц! ф!зи<ш1.1 ппихолог1чн) парапет- .. !,.'як1 лг^хаман)' рГеним тигам ,особистост5i а'таком особливост! mreâîii'î та е|сц1йно.1 : . сфер екстраверг!е, •" !итроверг!в !

Теоретична гкачення роботи поЛягас в уточнекн! 1 рогом-ренн1 уявлень про эв'яэок психоф1г10дог1чних 1- психолог1.чних гм1нних властивих р1эним типам особкстост1. " • , "

Покагано, що еф?ктнвн1сть аэгальнбоедоровчих тренувань гначкою м1рою вигначаеться нале*н!стю до певного типу осо-СистостК Л • .' " *'■•"' О* ' /■-".'

' ■ Практичне эначення дЬсл1дження полягае а тому, ф його ре-аультати модуть бегпосередньо використавуватися.. в огдоровчих • закладах для.найб)льш численних груп щадеадатного населения Ук-ра1ни - jkíhok 30-4? рок1в.г; Рогроблена комплексна прогрэма .. п!дтримання гдоров'я гагальноогдоровчо-коригувальиими методами! кр1м позитивного впливу на стаи вдоров'я *1нок сприяе. б1льш "м'якому" проходженню bíkdbhx криаоаих. я вищ. Дан1 доелiдхення покладен1 в основу мзтодичних рекомендаций призначених для 4>ах1вц1в, що працюють в сфер1 проф1лактично1 медицини, а також для вс1х тих, хто ор1ентуеться на виб!р ааход1в самооэдсровлен-ня. Досв1д . впроваджеиий у практику роботи оэдоровчого центру ПО ' "ЕлектроимавГ м.Киева. ■. ..." 7 '' Л -;..V; '-Л'' у-'-У—S ... Над1йн1еть достов!рн1сть' результат!в досл1д*ень еабегпе- V; '•чувалась ' ■' погЛибленим 1.. теоретичнйм , аналогом. '* проблеми;;'.

в1дпов1дн1стю'викорйстаних методик мет! Í гавданням'досл1дження'г / " репрезентативн1стю виб1рки;: пойднанням як1сного 1' к!льк1сного

■<.'■■ Л'и . . .. ..............- .- . ,,,

• '.вашими методами; повинк! пёредбачувата урахуваннй: психолог 1чнйх ¿ f í'параметр!»' лоряд э ^ ^радиц1Йнор',"') óctówB _ф1з1олог1чних даних; ■ >'л.'л ' '_•"" • ■ ■ . ,

2. В 1тйц0лог1чнот^ ..свдал1 ocoSucsócsi по вектору екстра-- верс1я-1нтрс^»$зс1я у *1нок 30-47 poKli:.' 1Ыують : ди$еренЦ1альн.1/ .'особдивосг! як! мають еначення при плаиуваниГ оедороБчиг

л\; : ■.'•.•■''.' ' - в - .-■: • . . ' .

. V 14Х обстежених - сгециф!чно ексгравертний тип, який хэрак-' теризуеться високим р!внем, 41гично1 працегдатност1, нейротигму, особист1сною 1 ситуативною тривогою; - ,

■ 3?% обстелених - специфично 1ктровертивний тип, який характеризуемся ниаким равней ф!эично! працеадаткоет!, н*£ротиз-му,особис|1сгною 1 ситуативною тривогою;

,.49Х обстежених - епециф1чно амб1вертивний тип, який характеризуемся середнЫ для ви6!рки р1внем ф1гично1 працегдатиоет1, нейротигму, особист1стною 1 ситуативною тривогою,

3.^Гснують достов!рн1 в!дм1нност1 в осс-Слиеостях емоц1Ано! ефери 1 , структур! мотив!г у вид1лвкких . диф-рекШалгнс-типо-лог1чних трупах.

4. Урахуванкя '1«див1дуальио-психолог1чних особливоетей дае емогу впрогадита особисястний п1дх!д в мелах мэсових огдорогчих програм для еуттевого'сприяяня п ¡¡движения 1х «Фиктивности

Апробац1я роботи. Основн! результата досл1д»~ння допоаДались 1 . обговорюэачис* на геепубл!кянсы-;Ш науковс-лрнктичн1Я конфере.чц] Т, "Актуален] ' проблем» роэвитку £];=<№но1 ку.чьтури 1 спорту в пер1од перебудови" (Суш, 1969); Всес'_.пэн1й ннукоа!й конферекцП "Туризм 1 здоров'я тс-.^н--- (Москва, 1359-}; Всесо»8н1й науково-лрактичн1й конференцП "Ф1»нчна' культура ! здоровий спосКЗ життя" (Севастополь, 1990); Геспубл1канськ1й на-уково-практичн!й к.он-|юренц1 Г "Соц1ально-ф1лосс<$ськ1 1 методичн! аспекта масово! $1гичко1 кулпури I спорту" (Х'мельшщькяй, 1990); КиГвсымй м1ськ1й м1жвуэовськ1й науково-практичн1й конференцП . "Здоров'я - св1дом1сть вс1х людей" (1991); Науконих чи-таннях, прйсвяченгас 60-р1ччу" ХаркЛвсжо! психолог1чно1 школи (>:арьк1в,: 1993). ■ • , ■ . ' .

Робота проходила апробаЩю на кафедр1 психод1агностики 1 медичнр! психолог!! КиТвськога ¡гя1верситегу 1990-1994 рр.

Дубд 1 язц) Г. Основний эм!сг 1. . конкретн) результата

,досл1джения в1дображен1 в 9 наукових публ!кац1ях.

,' ■ Структура { обсяг роботи. Дисерташя складэетьея всту-

пу, двох роэдШе, эак1нчення, списку л1тератури 1 додатку; Ру

когас м1стить,в ,соб1 __• с'... машивояисяого тексту'.' 1лвстративни1

матер!ал представлений на __мзлюнкзх 1 таблицах. Б1бл!ог-

ра$1к включав _ найменуванъ, 1а них - 1когемних_: / '

\ ; ' Зм1ст, дисертац! I у. -' '--;' /:. ..•;"" ■ > -

. -.У в с туп I обгруктовуеться виб^р'темидосл^.ення,. .П;акту-адьн1сть, визначаетьсй об'ек.т, , предмет,., мета роботи*. фррчудю-ються г1пртеэи 1 аавдання досл1дження,' ро'ёглядаиться-. втфристея^ метода, рогкривзеться наукове 1 - пр'.ктичвд значения ра5с>?И| ,вид1лен! основй1 И положения, то виносятьс-я на ?зхи"т. ■ ' • '•. . Перший розд1д■. ,"¡Здоров'яособист!стъ", складчзтьйя". 1? чотирьох частин. Перша присвячена джэдмаи формування■наукових погляд1в-иа категории "едоров.'я 1 хвороба". Проведений ,всеб!иаий анал1э динамЫи гм!сту лоняття "адороз'я",, ."хвороба",- "тщиг'сюс-матичн! роглади". Рогкрита склэдн)стЬ 1 ■ р!гнсман!ття ^номену "здоров'я люду.яи" Щ лооофсько-психодог 1чний аспект). .'

Античн! л1кар1-ф1лософи, як стверд*у? С.Я.Ч1К1н (!9.=>0) п!Д • здоров'ям 1 хворобою рогум!лм "р1вновэгу. чи пору»*ння бзд?нзу: р1?них сил", тобто наяви!сть оятшйльяого психоф1в1ойог.{чного : функц1онування орган1гму. .Представники- сх1дно1 медицинк бе'руть еа основу концепц!» 1н-янь, як"динам!чного стану» якому ,гар-мон1нно.пос-днуються ф1?ичне 1(духовн& ииття в в1дпов1дност) г природними принципами, прийнятими доч 1ндив!дуального, ч тат-тя"(Л.Гаваа," 1'990;, .-',К;5е1мга«а1876; 'Б.УачшкЛо.' -; 1986;; -J.}изза*а11а, /1988)• лР?; V/'1:-''-'г-*:

"А-^Д Е пубд1квц1ях .'¿вЬчигнянйх фвк1йц1в 1сяують р1ги.1: Погляди.: на проблему ."здоров'я {-хвороба"..'.' А.йЛвакшк}« /19.82) пропонуе. ,1р!1'р1внк опису здоров'я 1 хвороби: б1одог1чиий •■ Прирбдй», ВДО-. . ров'я лередбячаё дооконал 1 сть саморегуляцП Ьргзшрму,. гврмон1ю ф1а!олог1Чних пронеси I ял насл!док максиму«, адаптнвнсI едат-но<2т1; соц1адьний: едоров'я « и!рою самооц!нки- якоег!. тття в еае!4ов1дношенн1. 1ндив1да до • св!?у; рсобистиЙг . психолог1чний:

стратег1я життя людини. В.П.Казначеев C1S83) висувзе поняття "эдоров'я популадП" . як' соц1алью-1сторичний процес пси-косоц1ально1 1 61олог1чноГ жигтед1яност! населения в ряду по-кол!нь, п1двищення працеадатносг! I продуктивност1 сусШльно! прац1, удосконалення псйхоф1а)1олог1чних.можливосте.й лпдини. Виз-начення эдоров'я, Всесв1тньо!;'орган1гац11 здоров'я (B003): здоров'я це стан поеного ф1зичного 1 остального благопдлуччя, а не. Т1льки в1дсутя1сть хвороб 1 ф1зичнйх дефект 1в. Уявлення про эдоров'я люди ни част1ше всюго ав'яаувалось головним чином э енер-ге^чними показяиками сили 1 витривалост) (А.В.Баранов, 1986).'

(Ed.Soldsmith,. 1980; . V.Zikmund,1992) , Шд Здоров'ям ро-зум!ють т'акий спос!б хйття, який сприяв'Чого п1дтриманню, роз-витгку 1 .оптимальному функц1онувзянв, а тэкож 1 оптимально ЁгадмоД11 ОрганГзму а середовищем.'.. Здоровья 1 <хвороба в бЮпси-х0соц1альким феноменом (G.Engel, 1977).

К.Lorenz (19б5),В.Фрэккл (1990), О.Buhler (i960) анал1зую-чя концепцП.р1зноман1тних авторов д1йшли до висновку, що додно-му з них R9 вдалось подолати протир1ччя м1ж критер1ями "пси*1чного 1. соматичногр". Здоровому орган1змов1 притананна на-яан{сть адекватно! "зм1сту" сёредовища. 1 мет! людини динан1ки збудження та,,рёлзксац11. АнэлоИч'ний п!дх1д характёрний в робот! а хворями лздьми ( А.Швейцер, 1992). •. ,-: '.;.■•' '■ ;\Л Л;л Друга частйна лёршого розд1лу включав висв1тлення соц1аль-' них, медико-Ь1олог1чних , Г:..психолог!чних. acrieKTlB;. здоров' я <' •. Соц1альне значения феномену здоров'ялидини св1дчить про, не- ] оСх!,дн1сть единого знания . про., лодану, ; яке' буде базунагися на ' 8бёр^*ейн1/Спёциф1№^наукових; дисципл'1н>, 'комплексному -. п1дход5 до * люди ни • ( Н < П • Дур 1 ä 1 н, ^9 831, N ШТ. Фролов1983)); Одним а, нэй- ; взкливИзих завда:ть ц1<?! науки будё' акзл1з .^якостГ' вародонасе-ямят Шд .яки* ■:П;Л.К5ш1ц8 (1981), розум!е"комплекс медико-гёне-

соцГальчо-лсйходог 1чт?х ••^ар»ктерисгик яиття людей: . !х—• ф1ёиЧ5№ здоров*я/. ' р)вечь' ро?вм'?ку.'-. Ангёлектуального пот">ТО19лу. Сусп1льствэ: 1,т.п. -Б:.-' той»? \ час ^игальнотрмйнято'го нанкового

п1дходу для вир1вкння 1д1 еI проблеми ще немае. Шж досягнекнями науки про здоров'я 1 щоденно» практиков еалишаеться вначний роз-рив.

В цьому зв'язку проблема здорового способу хиття заслуго-вуя особливо! увагк, 1 при цьому спостер1га-:ться ,п!двнщення сец!зльно-психолог1чно! ц!нност1 гдоров'я людини. Здоровий спос!б даття по Ю.П.Л1с1шшу, Г Л .Царегородцеву (1966) мае свою специф1ку, суть яко! полягае , по-перше в прид!ленн1 основно! уваги психс$1г!ол'Зг!чно>1у ем 1 о ту теття 1ндив!да чи окремих груп; по-друге литтг-д!ял1н!сть людей розгля^ться на м1крссоц1альному ;р1вн! ( особ!!ст!сть, с!м'я ), коли вивчаеться головном чином ди-яльи1сть лидинн, ко нац!лена на гадоЕолення первинних прирсдних потр?б (харчуаэкня, режим прац! ! в1дпочинку ! т.п.).

Анал1е медико-б1оло г1ч ноI сутност1 дэнно! проблещи Ыдкри-' васться працякш Е.1.Чазова (1998)! Ю.О.Макарова (1959); А.ГДедр1на (1939) а яких 1де мова про необх1дн!сть робота з здоровими чи в!дно?но здоровими людьми, так.як "нехвора" л,«дина ггиигэеться нэ перифер!! л1карських 1нтерес1в. Пров1дн! $ах1вц1 в облает! соц!ально! г!г!ени (I.Е.Согиикова, Т,Г.К!р1леяко, Д.Н.Лоранеький, 1989). !а пр1ор!тетних напрямк1в в медичн1й на-уц! 1 праглиц!, на перших мЮцях вид!ляли методолоПю ! критер! 1 оц1нки )ндив!-дуального 1 сусп!льного здоров'я,. укр1плення 1 охо-' роиу здоров 'Я здорових. ...

' .. Психолог 1чн1 аспекти здоров'я зв'язан!-' э . анализом кон-. ,цепц1й про вплив нервово-психолог1чних \фактор1в "в виникненн! психосоматичних порупень як! часта спостёр!гаються в лопулкц!! (■ Г.Д.Во.'ков;' 1983; М.М.Кабанов/ : 1989;-: У.Еуапз, - Н.КНпе, "1969;'. К.В.. вролова, 1965). , В1домо, ' що ,б1льше половини людей знахо-дяться в стан 1 психосоматичних порущень.1 використовуит.ь при ць-' ому частину ф!зичних I психолог1чних мо«швостей заклэдених природою, ввахав В.П.Казначеев (1980). Но , Б.Ф.Бере?1«у Г19".0), О.ИогоЫп С1980) виявляеться, то для эдаэтац1Г га гберелеинч здоров'я психолог 1чн1 фактори б!льш взяли?I, я!* пр«рсдао-к>Дмв-

тичн1. К.Е.Тарасова, б.К. Черненко (1979), стьердлують, що 1нфзкц1йи1 хвороби складають тепер всього 10% в!д вагально! ста' тистики эахворювань, а психосоматичн1 хвороби, функц1ональн! роэлэди псих1ки, хрон!чний алкогсл1зм i наркоманы -35Х 5г1дно доел1дженням В.М.Д1льмана (1931) в спектр1 причин сомэтичних захворювань головне м1сце эаймають: ожир!ння, г!пертонична хвороба, метабол1чна 1ммунодепрес1я, атеросклероз, аутоЫукн! хьо-.роби, психична депрес!я 1 рак.Перерел1ченн1 порушення традиц1йно в б1льшост1 в1дносяться до категорП психосоматоз1в, тобто хво-робливих стан1в у виникяенн! 1 теч11 яких ведуче значения в1д1грають нервово-психолог1чн1 фактори. Таким чином, необидно эвернути увагу на розповсюдження передхворобних псих1чних riopy-шень, що стимулшться психосодатоаами. За да ними р! г них автор1в псих!чн1 ровлади д1агностуют»ся у 20-26* оо1б, що мають будь-як1 1нтеркурентн1 гахворювання, пом(рн1 симптоми (психоеоматичн1 роглади) - у 40-62^ .виьних в1д будь-яких поруиень було лише 13-25i п!ддосл1дних людей ( С.Б.Сем1че$, 19S7). В.Л- Тополянеь-кий, М.Б.Струковеька (1985) Евачають, що не ыенш 50Х, а на думку 1нших автор1в, ие меньш SOi хгорих, як1 гвертаються з еоматичии-ми скаргами до тол1кл!н1к 1 стац1онар1в, мають потребу в кс-рекц11 емоц1йного стану. Елигько, хворих на соматичн! страж-дання виявллють в кл!ничному д1агнов1 невротичн! риси. В мз-тер!алах Б003 (1986) п1дкреслявалось, що дос1 нема эадов1льно1 1нформацП про те, в яких саие комлоненг1в' складз^тьея по-вед1нка, що сприя® укр1пленню адоров'я, 1 як момливо ефективно навчити людину прид1ляти увагу свойому здоров'ю 1 здоров'ю ото-чуючих.

Третя чаетина ople-нтована на характеристику необх!дност1 эагальнооддоровчо-коригувальних метод!в п1дтримачня гдоров'я гдорових широких контингент^ населения. В1тчигняна та гакордон-на традиц!йнэ медицина з I! ор1ентац1ен на переванне використан-ня фармаколог¡чних гаооб1в, достатньо часто не мае гмоги повн!стю допомогти хнор1юч1й людин! через комплекс причин серед

■•...■"'/: '.. - 10 •.■ -. ... ... яких прав1дне м1сце эаймають: гкачка алерг1эац!Г населения, не-гативн1 явища пое'язан! з еколог1ею. Через в!дсутн1сть ваход1в, що знижують патогенний вплив середовищд,; а також нац1ленних ,яа стимулювання вахистних Gap'epl.b орган1зму, в!дм1чаеться короткр-часний ефект я!кування, " виникае залежн!сть Лац!ент1в в,1д л!кГв. В реаультат! тривалого , л1кування зюиуеться природний onlp орган Ishj' 1 це к1кець к|нцем йриэводить до погашения як. соматйч-ного, так 1 псих1чнрго здоров'я. Доступюши -загальноогдоров-чо-корйгувальниш методами п1дтримэння гдоров'я^ е: С1г(п1дтюл-цем|, масаж(класичний, сх1дкий}, аероб1ка, ф1вичн1, дихальн! йтрави, психолог1чна саморегуляц1я та . 1н. Неэважаочи на îx простоту вони мають довод! високу ефективн1сть у раз1 адекватного, иауково обгрунтованого. эастосування. Серед в1домих вче-них-практик1в 1 популяр 1 затор!в цих метод1в: - K.Eynep(lS87), В.К.Бальсев1ч (1988), . М.Ы.Амосов,, ' Я.А.Бендег (1989), К .Seri zawa(1976), I.Schu1tz(1964) ,Б. Д.Карвасарський (1985)., , :

Иожна д1йти до висновку, що на основ! вкаванного комплексу зэход1в 1снуюхь найб1льш оптимальн1 огдоравчо-п1дтримувальн t 'метода для ж1нок в1ку криаи, що габезпечать гармон1йний вюшв. «s , динам 1ку 1х ясихосоматичних особливостей.

Четверта б1льш • сугтева частика пов'язана . з вивчення* взаемоавязку здоров'я-з психаф1з!алог!чшши та психолог 1чним; параметрами. Закордонн1.автори анал1зують вэаемрзв'яаок.м1к пси-холоПчними особливоетями особистом! ! ф1зичною ярацездатн! ел (психоФ1э!олог1чн1 досл!дхення'). C.Ross, D.Hastes (1988) при аия-Ченн1. вааемозв'яэку настрою 1 ф!эично! активност1 вказували де те, щр п!двищена активность людани.великоюм1 рою змекцуб ибга-тивний вплив депрессП, трнЕоги, песим1аму. R.Brown, D.Ramire: (1978) досл!дкували психоф 1 г!оло г1 чяу ефекгивн!сгь 2,5 м!сячног< б!гу Щдтюпцэм по 5 раз (в на тилдень у ддорових 1 депрееквни] oclf> I. встановили при цьому гяачне гкиження по депресП в обо; трупах. ' Д'.'ел1дж'5йня..психоф!з1олог!й таких як, (R.Weber 1953; В.Garvin, 1972; A.Ismail, R-Younj, 1976; C.Folkins, .V,Sli»e,1981,

V - 11 -

йривели до висновку, що покааники $1гично! працеэдатност! поста-ють як критерП психолог 1чного функц1еиування. Проте, п!ддосл!дними в цих доел1д*еинях булм т!дьки чолов!ки, 1 одержан! результата не можуть f-ути ензчними для к 1 нок. L.Tucker (1983) виявив, що сильн1 в м'яэовому в1дношенн1 чолов!ки б1льше вадоволбнн! 1х частинами т!ла i процесом ганяття вправами, меньш емоц1йно.триво*н1 1 б1льш впевнен1 1 еадоЕолеи1 собою, н1ж 1х слабй! однол1тки. Результата . праць (Q.Leonardson, 197?, J.Creist, A.Israil, 1967; S.Donoghnes, 1977) п1дтверджутаь на-явнЮть позитивного взаемозв'язку м1ж аеробними вправами 1 лок-рэденням психолог Иного $ункц1онувакня (£амовпевненност1, деп-peccll, когнитивних процес!в, працеадатносИ ) R.Young, A.Ismail (1976) ломМили, що б1льш1сть досл1дчень га ц1ею проблемою були виконан! з п1ддосл1дними молодого в1ку. Сутн1сть вгаемовв'яаку м!д .ф1гивдим станом 1 психолог1чними особливостями особистост! ;людей середнього в1ку ран1пе не вивчались. .

. В1льи детально. психолог1чн1 аспекти взаемодП фактор1в са-- мопочутгя 1 в1днозення до себе 8 $1эичним станом роекрит1 в :1нших правдх (психолог1чн1 досл!дж<;ння). I.Qenskov (1968), й.Неарз (1978) як1 покагалк, що- сприйняття п1ддосл!дими $1эично-го стану поаитивно лов'ягано 8 почуттям само-прийняття (свмо-оЩнки) по R.Bills, F.Vance, O.Mctean (ISBl) 1 негативно а по-чуттям тривожносИ ва I .Taylor (19БЗ), (r-0,32, .р<0,05; г^-0,10, р>0,05). Проте, р1в?нь д1йсио! об*ек1йвио! ф1эично! ' працевдат-Hocil ва It.Cooperj 1968а, був "меяш гв'язаний в суб'ективним II -р1вяем вйвначеним опитувальнииом. Ш дан1 можна. 1нтерпретувати. таким чином, що сприйняття особистгстю свогэ <Лэичного стану, а йв д1йсна <$1 зична працегдзтн 1 сть ев 'ягай 1 э деякими особливостя* ми психолог 1чнЬго ' функ'ионуяэння ( . ег1дно-когнитив-; HO:$liipiort4HoI .теор! i ,'SVSoba6heri;'V: 1954)i;. Цотиво 'певний коре-Ля£ийний: ай'яее-к ;■ м1Х , "д1йсяою; 1 сприймэ®мою' ф!рйчнсчо прёцег-, '.датн!стю шке.. пояснили да,ч! про. в1дкЬ<ш?ннй асих£>лог1чйих «еобли-. ёостей особистост! > ф1зичнс>1 працездатност! ,, що } ¡ИдсйеерДлу-

•л.' • - 12 - "

ють праЩ ( E.Both, 1958; V. Hammer, 1967; l.Keogh, • 1959:' I.Merriman, 1973). 1нша група вчених, (R.Eehrran, 1967; К.Cooper, . 1968a; M.Hellerstein et all, 1967; Mcpherson, 19Б7; D.Popejoy, 1968; B.Stamford et all, 1974) ввалае, що в Шдвиценням ф1эично! працеадатност1 знижуетъся депрес1я, тривожн1сть, помислив1сть, але при цьому Шдвищуетъся самооц1нка 1 соц 1 альна адаптац 1 я. Ц1 досл1дники Шдтримують точку вору А.Iятш 1, L.Trachtman (1973)' про те що i1гична активн!сть може an(нити стан eelдомоетi, Зустр1чэют1)ся такс« прац1 як1 роэкривапть мотиви занять эагаль-ноовдоровчо-коригувалъними методами. . Американськ1 досл1 днукй •(RiShephanJ, ; , P.Dishman, , 1967; в.Andrew, 1S81) вид1лили' пять причин прихилъност1 людей до оэдоровчих лрограм: ор1е»гац1я сусШльно! думки , пропогицИ з!д кашш1Й сво1и елужбовцям оа-доровчих програм п1д впливом матового руху "Спорт для вс1х, . nlдвижения вартост! меднчиого обслуговувания, вплив соц1алыюго оточення. В працях М,Stiles (1967), P.Teraslina (1970) роэкрит1 мотиви занять ф1зичними вправами, до них в1дяосяться: гарне само л очуття п!д час 1 п1сля участ.1 в ааняттях, суперництво при оволод!нн1 складною техн1коп, касолода природою, пол1шеення едо-ров'я, покращэння ф1зично! працездатност!. Валчмвою передумовов участ1 в програмэх була близость. до м1сця ганяття впрагамн. у.Roth (1974). показав, ' що у чодов1кив 1 ж1нок е високим риаиком коронарто! хвороби сердя, .виявчлось бажання займатися вправгами; 1 в 40-50 рок1в. :r;..'j, --м; -л-'¿'-'Л-Ч,-Д,г

; -;;; 3'анал1 зом праць про' .Всих1чне; здоровья , пов'язанI • деяк1 . досд1дження. Серед ^ типолрг1чних ; класиф1кац1й ^роаробАиш* в :ХХ в!ц1, неоёх1дно в1дм1тиги TKnoiorlVE.Kret^toei^; J1961)' tf.Sheldon (1954) 'в/ яких эроблеиа спроба зв'яеати характер ре- , акц1-й лвдийи - з .'"'■ ; ф1аичйос - конст1туц1еп. Розрр^ки по А'.Surgennari, P.Harofiian (1954), L.ftetvlry, P. .Stiles'' (1978)',;. I.Wilirore (1982) показали,- що мегомррфн1..чолрй1ки лри.порГеия.нн!.. а %ндоморфними схильн! виявляти б 1льш. сприятлив 1да пенхичне здоровья. • . . ' ' •'•

По датам R.Hayden, G.Allien, D.Camion* (1986) виходить, що випадкова кореляц!йяа в^аемоэалежя1сгъ mU аеробними вправами 1 психолог !чнш здоров'ям не е прямэл!н1йною 1 критер1й зниження характеру тривожност!, чи 1ншихпараметр1 в психичного'здоров'я до 1 п1сля аероСно! программ вправ не повнЮтю адекватний. 6 певна kUlkIctl роб!т про вплив 41гичних вправ на психолог1чн1 параметри у ж1нок. Вперше A.Guyton (1971), I.Astrand (I960), W.Morgan (1970) почали вивчати Вплив джог1нгу (б1г в невеликою 1нтенсивн1стю) на особист1стн1 прояви через оц1нку ф1зично! пра-цеэдатгост! я1нок "в1ку криэи". Зроэум1ло що потр1бен деякий пром!жняй р1веиь перюдичност! вправ для' п1дтримання психо-лог1чного эдоров'я, але б1лып точн1 дан1 аалишаються як 1 ран1ше неясними. Наприклад,- ф1зичн1 вправи в д1апозон1 в початкового р1вня навантаження до позамаксимальних напружень тривалий час, моауть гакож приводити до негативного впливу на- здоров'я, виету-паючи як стресовий фактор для неп!дготовлено! людини.

На основ! вивченоГ нами д1терагури, ми не знайшли згаду-вань про досл1дження як1 пока'гували б, як залежить ефективн!сть п!дтримання здоров'я в1д психолог1чних особливостей особистост!, П типолог1чноГ в!дносенност1. питания 1 '-тали ключовими при формулюванн! ц1лей, вавдань, робочих г1потев данно! роботи.

■ Другой розд!л "Психо41з1олог1чн1 1 психолог1чн1 оссбли-BOCT1 ж1нок в!ку криви ! 1х вплив на nlдтримання здоров'я", включав ш1сть частин. . Перш в!дкриварт1ся загальною характеристикою п!ддосл!дних *1нок "в!ку кризи" середини киття" 30-4™ рок!в а в!дпов1дними поруиеннями в ендокр!кн!й 1 психосоматичн1й сферах 1 метод!в досл1дження.

Загалом було обстеже'но 18D ж1нок в1ком в1д 30 до 47 рок1в ( у середньоиу 35 i 1,35 ). Серед Шдд0сл1дних перевалили оссби без'будь-яких 1нтеркурентних захворпвань. Лоряд з цим у 61 ль-шост! п1ддосл1дних , (65%) спостер!галися явища вегитососудЮних д1стон1чних розлад!в, аф^ктивно! нестаб1льност1 (30%), нэлвя1сть депрееивних та 1похоядр1чвих прояв)в (5%), еп!зодч погуиень

кров'яного тоску (253). Bel п!ддосл1дн1 на «ас обстеження прадг вали. Серед них 86Х були эайнят! у сфер1 роаумово1 прац! 1 14 эайнят! ф1зичною працею. Обстеження проводилося на баэ1 оэдоров чого центру ПО "Едектронмаш" м1ста КйТва в пер1од в 1989 по 199

рр- ' ' ■ у .7:

Перед основании досл1джённями був проведений комплекс пси ход1агностичних процедур» надав можлив1сть вибрати найб1ль 1н^ормативн1 эасоби експресс1д1агностики психоемоц!ональних, ти полог 1чних та мотивац1йнйк компонента особистост!: серед ме тод1в використовувалисъ опктувальник Eysenk Personal it Inventory, 1964 ; методики: Manual for state - trail Anxiety nventory , 1970; A personality scale of .manifest anxiety ,1953 The Lusher colour test, 1971, шкали-самооц!нки Сп1лберге ра-Хан1на, 1976, тесту САН (функц1онального стану) ,1973, тест; гумористичних фраз (ТГФ), 1982, у лоеднанн! в спостереженням ei псих1чним.станом та його динам1кою п1д час корекц1й£их гаход1в В друг!й частин1 представлен! псизсоф1э1олог!чн1 складов! р1эни: тип1в особистост!. . ' '

Б craiil спокою J при максимальному ьелоергометричному на. вантаженн1 не було виявлено достов1рно! р1вниц1 покагнкк1в ЧСС, CAT, ДАТ (сисгол1чиий, д1астоличний артириальний тиск) сере/ трьох особист! стних тип1в. Проте, на перш1й 1 друг!йступеня> навантаження 25,50 Вт встановлена достов1рна р1эницяеа показ никои ЧСС м1ж 1нтро-екстравертами 1 амб1-екстравертами. На першIf ступен! навантаження (25 Вт) були эареестрован1 так1 дан1 125,24 ■ * 3 - 110,25* 4,22 (1нтро-екстраверти); 120,47 * 2,54 - 110,2Е * 4,22 уд.хв., р<0,05 (амб1-екстраверти) 1 на друПй (50 Вт) 142,90 * 3,03' - 127,33 * 4,44(1нтро-екстраверти).Виявлен1 р1вниц1 ЧСО у трьох груп 1мов!рно були гумовлен!: у 1нтроверт1г -■ неадекватною г1перреактиви1стю сердцево-судинно! системи 1 схильн1стю . до тах1кард1! (H.Eysenk, B.Sybil, 1564); амб1вертiв-нормотон1чною реакц1ею пульсу;. у екстравертГв - еко-ном1чнстю адапц1йно! роботи серцево-судинно! системи на наванта-женк! (стрессва' сихуац1я). . . '

Реаулътати пор1вняння пеихоф 1 а 1 олог 1 чник параметра в1доб-раж^н! в Табл.1.

Бстановлений р1аний р!вень 'ф1еично1 працеэдатност1 м1ж ' трьома особист1сткими типами. У !нтроверт!в в!н був самим низь-кими (72,22 * 4,40 ). Амб1верти проявили в1дносно середн1 показ-ники (77,38 * 2,92 Вт), а у екстраверт1в був виявлений високий II р1вень (100 * 6,15 Вт), .при досгов1рн1й р1гниц1 покаэник1в м1ж 1нтро-екстравертами 1 амб1-екстравертами.

КореляЩйн! эалежност! в трупах 1нтро-екстраверт!в м1ж в!ком п1ддосл!дяих 1 ф1эичкою працездатн!стю стачовили - (г--0,535; -0,601, г<0,05). ' При обстеженн1 в стан1 спокою перед велоергометричною пробою були зареестроваи1 залежност1 м1ж показниками САТ 1 в1ком п1ддосл1дних'. У ам51-экстраверт!в ванн в1дпов!дно склаЛи (г-0,474; 0,635, р<0,05). У 1нтроверт1в вста-новлен! достов1рн! залежносП м1ж !х в1ком 1 ЧСС, САТ, ЛАТ в умовзх . максимального навантажекня (Г'-О,493;-0,448; 0,422, р<0,05), а у амб1-екстраверт1в Ильки э показниками САТ (г-0,321;' 0,614, р<0,05).

На р1вн1 25,50 Вт навантаження у 1нтроверт1в встановлен1 аначим1 залежност1 т1льки м1ж 1х в1ком 1 САТ, ДАТ (г=> 0,658'; 0,373; 0,572; 0,351), проте амб1-екстравертован1сть ж1нок не бу~ ла лов'яеана н1 э одним 1э перел1чених параметр1в. Були виявлён1 в1дм1нносг1 в характер! вэаёмозалежностей м1ж 1нтроверс1ею 1 САТ на р1вн! 25 Вт (г =0,367, р<0,05), амб!верс1ею з ЧСС, але на максимальному навантаженн1 ( г=0,3б7, р<0,05), у екстраверт1в зовс!м не.було эначущих залежностей э контрольованими параметрами.

В трупах 1нтро-амб1верт1в не эстановлено достов1рних залежностей аа показниками тривожност! ! тривоги в стан1 спокою, при максимальному навантаженн1, ! ступенях £5,60 Вт. 7 екетра-верт1в в сган1 спокою вияЕлен1 в!д'емн1 кореляц1?н! гв'ягки се-реднього р1еня м!ж тривсотПстю 1 ЧСС (г= -0,54", р<0,0Г>) 1 (г=-0,674, р<0,05). На ступенях £5,50 Ет у екстгаЕерт1Е

Динамика психоф1а1олог1чиик паказник1в .. >

в стан! споков, накси.чальнону навантажонн1, . лиок ступенях 25 1 50 Вт в трупах 1нтроверт1в,

. ан£1верт1в, екетра8ерт1о. .. , .■

Ф1Э1ОДСГ1ЧН1 локаоники 1ндио1дуаль«о-лси:союг1чн1 осоСистлстн! особяивост!

1нтровертм п=33 Аив1верти гг=42 Екстраверти п«12

В СТоН! СПОКОВ 02,03 * 1,63 04,68« 1,69 82,66 =* 2,39

СистолхнниА арте-р!алькин тиск САТ 128,13 * 3,10 123 * 2,19 123,41 » ,94

Ц1асталичкиЛ ¿*рте рдальний тиск ДАТ 83,33 * 1,8В В5,11 * 1,32 ' % 1 86,66 * 1,97

Максииапьне навантаження 153,36 =«3,11 139,16 * 2,10 164,38 - 2,71

САТ 102,42 * 4,24 1^6,07 * 3,29 180 * в,18

ДАТ 91,36 л 1,74 ТЗ,43 * 2,02 90 * 2,13

25 Вт »¿шантаж. * 125,24 =* 3(1-3) * 120,47 * 2,54(2-3) * 110,25 * 4,22 '

САТ 157,42 =* 4,64 . 155,64 =» 3,37 143 * 7,73.

ДАТ 87,07 * 1,94 90,73 * 1,59 39,58 * 3,04

50 Вт иавантаж. • * 142,9 * 3,03(1-3) ■ * 13В, 92 * 2,41(2-3) ' * 127,33 <» 4,44

САТ 173,57 * 4,53 171,42 =* 4,57 160 * 7,63 .

ДАТ • 90,75 * 1,91 91,3 * 1,89 93,33 * 2,41

Прим1тка ! * - р1зниця достав1риа

явлений взаемозв'язок м1ж тривожн1стю ва шкалою Сп1лберга I ДАТ (г—0,645;-0712, р< 0,05).

Шд час досл1дження статично1 коордкнац11 (проби Гомбер-га), ст1йкост1 вестибулярного апарату( проби Воячека I Яроцького спостер!галась теяденц!я биып трнвэлого виконэння проб у я!нок 8 екстравертивним особист1стним типом. У них же спостер1гались 1 - б1льш значн1 показники ЧСС. Iнтроверти перееищили вс!х г лаб!ль-nocTl•нервово-м'ягового апарату (теп!нг-тест) (за показкикзчи С.Н.Попова, 1S85). При вивченн1 впливу' вегетативно! нервово1 системи на динам!ку ЧСС встановлен1 розС1жност1 у р1вних осо-бист1стних тип1в Мнок. ,

Ортостатична проба привела до прйсйорення ЧСС у пор1внянн! а початком проби у вс!х особист1сних тип1в, гроте у эмб1верт1в це виявйлось б!льш суттево( а 75,95 * 11,79 до 84 =». 1,69 уд.хв.,). Кл1ностатична проба навпаки, спричинила зненшення ЧСС, а максимальними показниками у екстраверт1в (з 85,19 * 11,63 до 70,19 * 8,92 уд.хв.). Окосерцева прЬба (Ашнера) не справвила пом1тного впливу на динамiку ЧСС, проте екстраверти вид1лилися строга схилья1ст» до брад1кард11. , ' "

,:.' Встайовлен! кореляц1йн1 зв'яаки: ", м!ж 1нтроверс1<?ю 1 ЧСС п1сля проби Воячека (г»0,448,р<0,05), м1ж трив'ожнютю аа шкалою Тейлор 1 часом виконання проби Ромбер^а (г--0,5Б2; -0,490, ■р<0,05); в1ком амб1верт!з 1 ЧСС (ортостатична проба (г—0,350, р<0,00); трйвожн!стю за Тейлор 1 Сп1лбвргер-Хан1ну-э часом виконаиня проби Яроцького''(г»-0;32б; -0,310, р<0,05). • , Специально! •уваги'прйд!лен& анализу, психолог1чних/:ск.чадо^' вих п1ддосл1дних жГнек. Ц1 дан1 наводяться у трет!й.часткн! другого розд1лу. У 1нтро-амб1верт1в проявилась тёнденц!я до б1лъш високих покаэйик1в нейротйзму.: у*.. пор1вняня! ' á екстрав^ртами. Естаковлен1 достов1рн1 розб1кяост1 р1вня тривогиза шкалою: Тейлор М1'ж ¡Н1ро-амб1эерга«и (ЯЗ,Е6 * 1,04 - 20,77 * 0,83, _р<"0,05) 1 за шкалой СШлбергер м!ж' "1нтро-.екетравертами (50,26 0,98 -'-45,'Е 1;'В8, р<0,05)/Таким чином, ' 1нтро-аиб1вертован!сть осо-

• - 19 -

бистаст1 л1нок в1к.у • криви характерна проявом б1льш високого. р1вня тривоги 1 нейротиэму. Показники ситуативно1 трйвожяост1 ж1нок сбох тиШе знаходяться. в. тих же межах: . ■■

Щкавим аспектом четверю! частини -е пор1вняння психолог 1чних особливостей мотиваи1йно1 • 1 - емоц1йно! сфер п1ддосл1днйх. За даними тесту гумористичних' фраз (ТГФ) були вид1лен1 найб1льш эначн! семантичд! категорП, 5ДО стосувалмля ставлення до едоров'я 1 його п1дтримання, В Табл.2 наводяться умовн'1 мотивац1йн1 бали з основних пор!вняльних категор!й у вид1ленних тип1в п1ддосл1дних. Пом1тн1 р1з!шц1 в мотивацШих ■балак вс.тановлен1 у випадках , мотив 1 в "Творч1сть" ( м1к 1нтро-амб1вертами (р<0,05), "Грош1" , м1ж 1нтро-екстровертами (р<0,05). В котивац1йн1й структур! асобистост! вс!х трьох тип1в . ж1нок ведучими мотивами е : "Здоров'я","Покращёння самопочуття". • Проявилась р1зниця величини мотивац1йного балу м1« трьома груш- . ми мотив 1в, у екстраверт!в: "Пиятство", "Мода", "С!мейн1 чвари", " Творчисть" ; у 1нтроверт1в: "Кар'ера", "Сексуальна приваб-лив1сть", "Соц1альн1 непороаумШня", 'ТроиГ'; у амб1верт1в найб1лыи важливим виявився 'мотив "Сексуальна приваблив1сть". Вид1лен1 специф1чн1 мотиви т1лесио ор1ентовно1, повёд1нко6о! спрямованост! для вс1х трьох тип1в ж1нок; соди ж включений анал1а причин труднощ!в для систематичних оздоровчих занять 1 ц1на'1снтн1 ор1ентац11 ж!нок. ••' - ; .

0собливост1 емоц1йних стан 1 в у ситуацП эадят^ ва оадорой--чою програмою досл1дцувалисъ га дЬйомогою тесту кольор1в Лшера.

0собливоот1 вибору кольор1в в1дгначалися рогмЦённям &1олетового 1 «оятого'кольору амб1-екстраверт1в (6,29 * 0,29 -3,83 * 0,60, р<0,05, 6-4 позицП); (4,70 - 0,028 - 6 * 0,40, р 0,05, Б-7 позицП). •■•■,.. • -■/^'^.'■М^'-ч;' :

Одержан! кореляц!йн1 зале*нсст1 м1к 1нтроверс!<?ю 1 вибором чорного кольору (г= -0,330, р<0,05), екетравёрс!ш 1 зеленим, чорким кольорами (г-0,683;-0,б80,р<0,05). На основ! данного ви-лору юльору можна припустите, цо емоц!йка сфера

• Ко-гивац1й1ш-тилсшог1чна структура особистост1 ' ж!нок 1нтроаерт1&, at^6iвepтiat екстрлиерт1*.

Зи1ст кдтогор1А ; 1нТРй8£;рТИ . ■ •п=32' - А|1Ё1в£-рТИ - П»46 Екатравсрч'и о-12

: Гьнг ■:' мотиву .Бал Ганг мотиву Бал . Ранг матицу Бал -

- Здоров'я '. 1 . - ■ 12,5 . " * ' 0,3» 1 "■•' 11,37 * 0,37 , ■ 1 12 * 0,70

: Кода . 1 ' 2;- .. 3,4 . 0,56 " 7 5,70 0,12 2 3,01 0,00

Кар'гра 3 ' .6,96 0,38 10, 34 * .0,45 4 10,91 А .Л п

Пиятство •• 4 9,73 • *. 0,64 . - 2 7,63 0,44 6 В 1,14

С1нейн1 '. чвари , ■'3 ' . .'7,83 з ' ¿,76 * - 0,44 3 5,5 л 0,61

Творч1сть : А» / 7,02 . 0,^2 3 * 0,43 . 0,1 & 0,72

Сексуальна прива£лИв1огь 7 . 6, >28 * 0,50 6* • 6,37 . * 0,47 9* 3 * 0,43

Сои1 альм! калорозук1нкя 0 ; 3,44 0,30 9* 4,37 ( * 0,39 - 3 ' 4,57 * о,7а

.Грош1 9» ; . 4,73 * 0,31 8 . 3,12 * 0,37 . 7. - 5, £57 * 0,34

Прии1тк» » ?61-А<О,0а, Р91~Е<0,03, * Р1«нкцв достоа1рнл

Р9А-Е<0,05

характеризуемся прагненням до стримування частих негативних пе-реживань за даними М.Lusher (1971). В несприятливих умовах (конфл!кти, складн1 ситуацИ та 1нш.) у таких суб'ект1в .можлива алкогол1зац1я. Де п1 дтвердкуе досл1дження мотивацП за допомого» Т1\5, що вказуе на присутн1сть категорИ "Пиятство" в спектр! данних екстраверт1в. Особливостю 1нтроверт1в виявилося прагнення до активного переборювання негативних перекивань, 1х переробц1, що п1дтверджуеться одним 1э дом1нуючих мотив1в - "Кар'ера". Для амб1верт1в типовою е б1льша зр1вноваженн1сть. Белике значения прид1ляеться п1ддосл1дними сексуальним аспектам вгэсмин м1ж людьми (один 1э дом1ну»чих мотив 1 в "Сексуальна приваблив1сть")•

На ochobi лроведених досл1д*ень 1 виявлених типолог1чних груп в п'ят1й частин1 роэроблен! практичн! рекомендацП 1 1ндив iдуал1гована коригуючз оздоровча програма, яка формувалась а урахувэннлм психолог1чного стану *1нок 30-47 рок1в прекл1мак-реричяого сер1оду. Програма включала три частини:

1 ■ 0?доровчо-рекреац 1 й■>;■• (ходьба, б1г-п!дтюпцем, аероб1ка е сучасним музичним супровадменням, ф1зичн1, дихальн! вправи, маеа* (класичний, сх!дний). Заняття проходили як в спорт?ал1, так 1 да пов1тр1 (пейзажному ландшафт1), що справляло опосеред-кований вплив природи на здоров'я людини. Шд час складання пер-шо1 частини ми ор1ентувались на розробки: (В.К.Бальсев1ча, 19S8; A.A.Blpy, Т.0.Юр1мяе, Т.А.См1рнова, 1988; K.Serizawa, ^1970; М.С.Шжник, 1989).

S^ Икола а навчання р!аним методикам масажу (класичний, .сх1дний, самовааемомаса*.); ваняття проходили в спец1ал1зованому прим1щенн1 а показом навчального матер1алу на слайдах. В основу була локладена авторська методика (О.В.Корн1енко, 0.Я.ТихоновеI, 1990).

3■Дсихотерапевтачний вплив \ навчання (аутогенне тренувэн-ня, психом'язова релаксац1я, психотрейн1нг п1д час гри 1 вправ, пейзажи! слайди тон1зуючо-ааспокойливо1 ' спрямованност!

(I .Schultz , 1964; Б.Д. Карвасарсжого, 1985; H.B. Цаена, Ю.Б. Пахомова, 1988).

Ефективн1сть 1нд1в1дуал1зоваяих оздоровчих програм в шост1й частин1 перев1рялася досл!дженнями динам1ки стану 1 ф1зично! прадеэдатност1 до 1 Шсля корегувальних вплив1в. До участ1 в програм1 встановлена достов Грна р1зниця показник1в ЧСС, що,правда торкалося лише 1нтро-амб1верт1в (72,31 2,8? - 81,64 * 3,25 уд.хвил.,р<0,05). Пор1вняння САГ, ДАТ в трьох трупах привело до встановлення артер1ально! г1пертэн^а11 до курсу трену-вэнь в межах (130-140; 80-90 мм рт.ст.). Макст»алън1 значения виявлен! у екстраверт1в. 1нтро-амб1верти не ду*е в!др1анялися га цими показниками. . Шсля зак1нчення г^.ограмч винвилось, що амб1вертованн1сть особистост! ж1нок була пов'яачна ? позитивною динам1кок САТ (134,21 * 5,25 --120,35 * 5,22 мл рт.ст., р<0,05),-що в1дпов1дало зниленню тиску в дан1й rpynl на 14 мм рт.ст. У 1нтро-екстраверт1в так1 зм)ни склали лише 7-10 мм рт.ст. Помнена тенденц1я эниження ДАТ у 1нтро-вмб1верт1в на 2-8 мм рт.ст., у екстраверт1в на 13 мм рт.ст., в.насл1док гиконання повного курсу программ.

■ До проведения одноразового эзняття а а*роб1ки були в!дм1чён1, генденц!I переважност! характеристик САН "самолочутгя" ( сили, здоров'я, втоми; ( у 1нтро-екстраверт1в) 5,35 * 0,40 -, 5,76 * 0,3б (. над в 1дпов1дними .параметрами "активностГ'Х рухли- . „ ' воет! г швидкост.1. L темпу проходження функц!й-) у. амб1верт1в ( v 5,03 *:■. 0,15: ). Шсля заняття зм1нився суб'ективний - стан ■■' п1ддозл1днйх, У' 1нгро-амб1верт1в п1двищились параметри "настрою" (емоц1йко'го стану)' ( 5,08'Л.0.54- - 6,06 » 0,39;' 4,98 0,25 - . лЧ -б,4 * 0,31), у екстраверИв, проявився вплив аероб1ки на "самопо-чуття" (5,70 * 0,56 6,4 * 0,20).' Таким чином, Ьднораэове заняття з аероб1ки у сучастому музикальному супровод1 т1льки у амб1верт1в приэводило до достов1рного п1двищення параметров САН: "самОпсчуття" ( 4,99 =» 0,22 - .5,99>',0,2Б, р'0,05);" активност!" '.- (5,03 * 0,16 - 6 * 0,25,. . ¿/.0,05); "каетров" ( 4,?« * 0,25 - 5,4

* 0,31, рл 0,05). Зареестровак1 також достов!ря1 кореляЦИМ. зв'язки м1ж в1ком у амб!верт!в 1 показяиками СПЯ, (г-0,51.4; 0,479;0,542, р'0,05) до участ! в занятт!.; ■ •

Заф1ксовано вплив !нтровертивност1 ж!нок а сум!жним ар-тер!альним тиском на аяиження САТ п!сля десяти.сеанс!в клэсичяо-го масажу "ком1рниково! эони" Цзг.б * 3,62 - 116,37 * 5,50 мм - рт.ст/, р<0,05), в середнюму на 12-16 мм рт.'ст., але на ДА!, ЧСС дан1 сеанси не привели до под Юного впливу. Амб1-екстрав£р-тивнЮть, також ¿причинила неэначяу тенденц1ю аяиження САТ 1 ДАТ ■■ п1сля таких процедур. 1нтроверс1я при класичному одноразовому -• насажу супров'З'дкувалась п!двиценяям показник1в САН ( переб!льше-- : на дин&м!ка самспочуття). Але ам5!верс1я а використаннам в»? одноразового еаиомасажу п!двищу« тШки покаеники "самопочуття" 1. . "настрою", ситуативна тривожн!ст> энвкуетьсй п1д час ;обох .-мего* дик масажу. Для екстарверт!в окрем! компоненти оздоровчо-шдтри-мувальяо! прогреми,; також, приводили до стиыульно-седатизного , вшшву «а вив!ркоеу вар1абельн1сть <$ункц1оналъного стану, пс-каз-ники САН, тривогу 1 тривожн!сгь, САТ,ДАТ,ЧСС I сприяли б1льш , м'якойу подолам» стресови* ситуац1й в предметно-практичному :-■. ..життЬ> 1 ' V,. .../Г".

У ваклотних розд!лах уеагадъниоться п1Дсумки досл1дження. Одержан 1 ревулыати п!дтвердили формульован1 Мпотеви 1 дозво-' лили д1йги ¿о таких висяоййив!

\ ■[•!■■ г'..--'-1. В трупах жщок кривового в1ку виявлен1 специф1чн1 особ*-; -*• ливост 1во'Дозволять 1 ндив!дуал!яувати япливи коригуюч1 .стан ^.í8дopos'я.Is■Haйfliльи•,;lиl^pмaтйвяиllI виявився под1л на трута 1нтро- ' • ..ввртованих,- ам31Е0ртованих та вкстрааертоваййх особистостей. '

була "виявленп

^шй1вертованй* ^¿Ц;»уроввр^а^яйя - - З^х екотраеёрторзник -

V-ч'С;.-;3. Естановл®н1 сг.ециф1чк1 1ирс>яог1чи1 Ъсобливост1 прята-манн1.вид1леним типам. У ексграверт1в за$1ксован1 риси ситуатив-¡"»0^,1 ■ Особист 1стно1 :тря8Ьжно<!!г$-»:слабкий конт-

... '' . ' . ■•■'; > ' - 23 -. роль над емоц1ями 1 почутт'ями. Для 1нтров?ртованих найб!лын типовыми рисами виявлялись кейротигм,. схилья|сть до депрес!!, по-,мислйв1сть, малсрухлив1сть. Амб1вертован1 в1др!знялкся наявн1стю ; перел!чених прояв1в у пром1жному ступен1. ; 4. В мотивац!йн!й структур! особистост1 ж1нок, що вверта-«' ються до курс1и п1дтримання гдоров'я основними мотивами "эбе-реренняадоров'я", "покращення самопочуття", "кадбання при»абли-войтГ,'. Естановлен1 спедиф1чн1 вар!анти мотивац!! притаманн1. ок-ремим типам: екстраверти ер1нтован1. на мо)№!в1сть позбутися пев-, иих негативних эвичск,.. спонукальним мотивом занять часто Еисту-пае "Йода",-. !нтроверти у оздоровчих заняттях перевмно шукать зас1б п1двице'ння соц!ального статусу, а .ако* сексуально! при' ЕВбЛИЕОСТ1.

5. Емоц1йй1 прояви стд1лених тил1в «1нок кризового в1ку розр!знялиеь: для 1нггозерт1в. була характерна емоц1йна ' нест&Лсть, слабка зд1бн1сть до в1дреагування негативних пережи-■гань, екстравертовак!. Рули схильн! до активного подолання емоЩййкх крив1в. , '•-•'•

■ в. V вид1леяих типах ж1нок кркзовсго в!ку пом!тн! в!дм!нност1 у психоф!£!олог1чних локагниках та показни".?>: $!еич-но!, працеедатност!. Екстравёртам притаманн! в1дносно внсский р1вень ф!зично! працездлатяостГ, стаб1льн!сть ЧСС, статично! ко. ординатI. схильн1сТь до брад1кард1Г п!сля■ ■ влиностзтичноГ та окосерцоврТ проби. : Чнтроверти в!др1знялись б1льш дквькою ф1вич-",. лою, прэцеедатШсте,. нестаб!льн!стю' ЧСС. Для амб!верт!в б1льш ти-V" :повЮ4.був.' прояв : ,нормотон!чно! реакцИ ЧСС при'середнюму р1 вн!' . ф1зично! л'рацездатяост1,. деяка схильн'1сть до.:гах1кар1Т п!сля ор- ".', ,тсстатично1 проби.*

•'■"•-' т. Для досяг.ченнч коригуючого ефекту овдоровчо! прогреми ' • 'нео*х1дно виксристо?у1ати спецкфНн! для жНок кригового типу. ' ридами ф!гИинитг'навэнтвяенъ,' лсихокоригуючих зплив1в,'-'спец1аль- " ■ них $1г1атер?пе-зткччта. процедур; .•;•" ''ГГ ''' . ".V.-, .' 3 теми дисертац!I опубликован! так! роботи: . У'ы • Ц' .."•'

- 24 - •

1. Ф1ьична працеадатн1сть типолог1я 1 мотивац1йна структура особистост! *1нок як1 займаються аероб1кою //Актуадьн! пробле ми роэвитку ф1эично! культури 1 спорту в пер1од перебудови. -Суми, 1989.- С. 110-112. ■ '; •" -.. ..'. •

2. Психолог1чн1 особист1стн! особливосИ, ф1вична працез-датн1сгь 1 1х урахування в процес! занять туризмом // Туризм 1 здоров'я населенна. - Москва, 1989. -С. 42. ' /. :

3. Мотив "Здоров'я", особист1стн1 особливосП 1 ф!8ИЧНЕ працеэдатн1сть ж1нок як1 займаються аероб1кою // <51зична культура 1 здоровий спос16 життя..-Севастополь., 1990.-С.62-63,

• 4. Молиивост! урахування цсихосоматичного асректу- I проф!лактичн1й направленном! масово! ф1зично! культури 1 спорту. // Соц!ально-ф1лософськ! 1 'методики1 аспекта ф1зично! культури 1 спорту. - Хмельницький, 1990. - С.67-59.

5. Розвиток проф1лактичних основ масово1.ф1зично1 культур* через едн1сгь теоретичного 1 емп!р|чного Шзнання. // Соц1аль-но-ф1лософськ1 1 методичн! г:лекти масово1 ф1зично1 культури I спорту. - Хмельницький, 1990. - С. 140-142.

6. 1ндив1дуально-психолог1чн1 особист1стн! особливост! пр» використанн1 р1зних методик масажу для проф1лактики артер1ально1 ПпертензП: Метод.рекомендацII // Сост. О.В.Корн1енко, О.Я. Т1хонова-К.: КД1ФК, .1990. -'28 с. • ' ';■ '

. 7. До обгрунтування "Ф1лософП ф1зично! культури"// Здо-ров'я - св!дом1сть вс1х людей. - КиГв, 1991. - С.-39-40.

8. Соц1ально-психолог1чний - п1дх!д як основа реал1эад)! ,проф1лактично1 функцИ матово! ф!зично1. культури // Проблем» соЩально! психолог11..-Ки!в, 1992. - вип.Л. - С. 128-133,. '

9. Соц1ально-психолог!чний п1дх1д як основа п1дтриманш здоров'я.активнимй методами. //• Актуальн1 проблеми сучасно! ■ психологи.- Харк1в,', 1993. .-С.375-378'. .. :' ;' , ".

Корниенко А.В. Индивидуально-психологическая диагностика I разработке програм сохранения,- здоровья' женщин (-.на материал кризисного периода)...;:.';'. .

-Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - Общая психология. История психологии.. Киевский университет Тараса Шевченко, Киев, 1994.: •. •

... -Работа посвящена изучению влияния индивидуально-психологических особенностей на показатели здоровья женщин 30-47 лет. Этот период, может быть определен как пограничный между здоровьем и болеанью. Раскрыта зависимость эфективяости поддержания здоровья путём .общеоздоровительных тренировок от особенностей лич- . яости. Выявлены и прослежены в- динамике■физические и психофизиологические параметры, присущие разным типам личности/ а также особенности мотивациониой и эмоциональной сф-?р экстравертов, интровертов и амбивертов . в ситуации оздоровит-.льякх тренировок, разработанная комплексная программа сохранения здоровья оСцеоз-доравительнд-коррекционными методами, помимо .решения основной задачи' способствует литическому.протеканию возрастных кризисных явлений у женщин, . ,>'.-'- ':' ■:'-..."'".'■.-' - ■. - •'■ Кяючов! , слова:, зберёження здоров'я ж1нок, ' психолог!чна диагностика, загальнооздоровчо-коригувальн! методи.... Г. \ Kornienkc A. Individual., psychological - diagnostics in women's health preserving for program elaboration;,-'-"';'-- .'''.- '• ; . The thesis is on the expectation 6f scholar degree of. candidate of. psychological soience on.the speciality 19.00.01 - • Seneral psychology. '- Hi story -'of ' - psychol ogy, '.' К i ev'- ... Tar-as fcHsv^enko-'Onl veftityf. tfi^H^^^'^

The thesi ¿dedicated 16 study the" influence ofr individual -рзусЬо1ой^(йГ1;;,р?сШагД ^^ health; parametes at' -

the a»e of .30*4?./4rtt?3 a"psychosoiiatlc state between health and disease/";."' '"dependenceof- health's-,"preservence ,

effe0tiveiie'ssi'- ;'general ' f: health-training .-" fron'".t individual psychological. peculiarities -fere found. \ • ' ' ':/.'. '; . ;.'Tb'e -ways.-.'of .dynamites the physical and - psychophysiological paraipete?. of ■.''diffe'rent .personarity ahd iwst'ivat.ienai, emotional

spheres among extroversion, introvertion, ■ ambavertion was stadyed. The complex program of health's preservanoe .'was • determinated. Elaborated varions'types of individual corrective programs."'' ■■■■•■..^ ■ , : .7^-■ " .

VBEfTra,1994, aau .612, <100