Автореферат диссертации по теме "Дослiджения особливостей функцiовыния вереальноi памятi у взаемозвязку э емоцiфним станом i рiвнем сфоркуванностi мовноi навички"

/ШШРОПЕТРОВСШШ /НГРШШШ Ш11ВЕРСИТЕТ

2 з m is m

Ha правах рукописи

8Г0Р0ВП'Св1тлана к'нкалаТвна

ДОСШДЗЕШШ ССОБЛНВОСТЕИ ФУНКЩЮВПШШ БЕРЕЛЯЫШ1

ШШ»ЯТ1 3 ВЗЛШЗВ'ЗЭИЭ 3 ЕЙОШШПШ СТПНОМ I

PlßhEli ССОРЙОВПИОСТГ KODilOI НШ'ШИ

19.00.0i Загальиа психолог la Icropia психологП

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобцття иаукаоаго ступвня кандидата пскхолог1чиик наук

ДИШРОПЕТРОВСЬК—193Í

Яисертац1вв е руиопис.

Робота виконана в Ди1пропетровськоыу державному уювсрсите

Иауковий кер1вшш - члан-кореспондент Ш1 икра!ни, доктор психолог1чних наук, профасор НОСЕНКО Е.Л.

0ф!ц1йн1 опоненти: доктор психолоНчних наук, професор СЕРЕДП Г.К. кандидат психолог 1«ших наук, доцент КИРИЛЕНКО Т.С,

ЯровЦна оргаШеацЗя -

Укра'1 исьггий дерхавний педагог¡чний угПверситет 1н.К.Драгокоявва

Захист вЦбудетъся Н гравия 1394 року о 13 годин! на зас1данн1 спБц1ал1зовано'1 ради К 053.24-07 в Дн1лропстровсышну дергавноиу ун1всрситет1 за адрисвв: 320050, пр.Гагар1на, 72

3 дисертац1Ею ножка озпа&анптися д б!бл1отец1 Дн1пропетровсы:ого дерхавнсго знгверситету

Автореферат роз!слано И кв1тня 1994 року

Вчеиий секретар спец1ал1зовано1 ради

кандидат психоХог!чних наук доцент

ДЕРКАЧ Л.И.

ЗЙГАЛЫ1П ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ЙКТУПЛЫНСТЬ Д0СЛ1Д1Е1ШЯ. atticHO новии об'ектон психо-norÍ4HHX Д0СЛ1Д»ень, цо з'явився з впровадженняи 1ифорнатикн и зипчення копМтипних npoueciö, стае сп!лышй психолог!чний HOCBía лвдшш, зокрена уявлення про ыехан!знн засвоення I ак-гуал!зацП знань та 1х щлеспрямоване включения и д1яльн!сть . Зк для створешш итцчних !нтелоктуалышх систем, так î для п1двищения якосп учбово! д!ялыюст!, яка пов'язапа з не-збх!дн!стп пореробки великих oöcariß' {нфорнацП, noTpiöiii чiт-!<i уявлегаш про процвси ф1ксацП, переробки i вЦтворення 1иформац11, чо була заспоена, про нехан!зми само! паи'ятi як цн!версального интегратора ncitxlicit на основ! il особливо! рол1 а орган!зацП псих1чних npouecin. Хоча паы'ять поглиблвно вив-чалась з позиц!й д1ялы|1сно-особист1сного п!дходу П.1.3!иченко, íl.A.CaipiioBHM та 1х посланниками (зокреыа, Г.К.Середой з ко-пегаии), при аналШ П взаснодП з йгаиии п!знавальниии про-десаыи та псих!чнини явицани недостатпя увага прид!лялась зстаиовлешш зв'язк!в инеи1чно! д!яльност! з емоц1яни.

Разон э тин, процеси, що леяать в основ! еньцШю! регу-яяцП р1зш(Х вид!в д1ялыюст!, були об'ектон дослияень в ро-5отах багатьох в1тчизнаш!Х та закордошшх вчених (В.К.В!лв-нас.Я.Рейковсышй, O.Cíuoiiob та In.) .Встановлено, до вплнв Buouift на показшш. д1яльност1 залежить в!д ступит сформова--itocTl навичок, як! забезпечувть П викоиання: чиы б!льа BHiiíiieni навички лвдшш, тии чраде вони актуал!эувтьса i тии tiGim п!ддавться дезоргаи!зувчону впливу екоц!й. Ваяливим ро-зультатоа дослдаеиь цього напрянку бцло розкриття зв'язкц BHOijiñ з ыислшшевими процесами. Остановлено факт "над-*об!л!зацП" псих!чних ноаливостей на вих!д з складно! ситу-зцП, що внявляеться в тондснцИ до загального спрочоиия ^яльност!, зб!львеш(я 14 опоративиих одиниць, "звукеиня" :в!докост!.

Най01льJ активно у ¿в'язку з еиоиЮгенними оактараии вившись особливост! KOBim'i д1ялыюст! (Е.П.Носенко, 1.П.В!тт,Д.Л.Сп1ва>\ Дя.Иаль ), яка супроводхуетьм викон^княк

ц!лаго комплексу н»ем1чних 1 ыислинневих Д1й, ¡цо забезпечцють попередкаичз планувакня зьпсту висловлювання та Лого конкрет-ио-иовну реал!зац!в. 1

а|одо пробяеми взоемозв'язку емоц1й та пам'ят1, то в Л досл1дявшп мояна умовно пид!лити два иапрямки: вивчення вились1 характеристик емощ'йносп лексики на пронес ¡1 запаи'ятову-вання та пригадавання ! з'ясувания ыехан!зм1'в впливу емоцШю-го стану лвдшш на продуктцви!сть «неи1чн01 дуальности Питания про вплив емоцШюго стану на х1д та ефектив1псть миекичних процес1в заливаеться сьогодн! недостатньо вивченим. Отримшп Л.Й.К!та£Вин-Смикон та Р.ВЛллпченкон дан! про зьану обсяпв короткочасно! гсам'ят!» а тако» повкоти 1 точност! вЦтворення {кфориацП. вд зберггавться ц трнвалгй пак'ят!, залето втд 1нтенсивиост1 стресогениого впливу, мають емп1ричний характар. Неха^зн впливц ехвцШюго станд на паы'ять поки цо не вста-новлиииА. хоча сане цей аспект проблема мае пай"б)льшц теоретична значат сть.Лан! про лшгзктику змнтних стан!в св1"до-мост! (Д.Л.Сп1зак), иеиодавно вдаритий г описаний у литератур! фенонсн "розривно!" паы'ят! (В.Ф.Ивчипореико) свЦчать про те, чо еноцШшй стан лвдиии торкаеться глмбмнимх р)вн!в псреробки 1нформацп, впдиваючи на фушипввашш свмантично! пан'ять

Слсц1ал1сп( а галаз1 психосемантики на протяз; трьох десятир!ч дискцтупть з привода психодоеччно! раадышсп гснуп-чих неделей секантично! пам'ят!, нохяивих оорн репрезентацП в н!й р!зних вид!в 1йфоркацП. I стев!-, 1 ознаков! модел1 се-нантичио! паи'ят! мапть своТх прихильник!в ! суперечниюв, але воден тип моделей ие отрииав повного експсриментального п!дтверд1ення. Токц все част!ве »вчеи! (А.А.Залевська, й„Г„8иельов, ЬХофиаи, Н.Браисконб та !н.) висловлкшь думка про те, чо !нформац1я, яка збер1гасться а семантичшй пам'яп, исае бути представленов як декларативно, так ! процвдуралыш.

Питания проЪплив екоцШого станд лвдини ка меяан!зм !н-фориац!йних процее!в и сеиантичи!й пан'ят! е одним з найненьи досл!дяених аспект!в проблеии "пам'ять-емоцИ".

Заэначсн! вицо обставмни вмзначили виб!р теми досл!д*ения.

UO реферуетьса. У ньону рсаглядавться особливосп переробки зербально1 1нформацП одними i тими ж 1ндив1даии, як\ перебу-зають у р1зних еыоцШшх станах (спокШтиу та еыоц1йпо напру-1еному) i використовушть ыовн! засоби, навички володпшя якими Ндр1зняпться з точки зору р!вня ix автоматизовапосп iрiдна та [казенна нови).

ОП'ЕКТОН Д0СЛ1Д2Е1ШЯ с ииеы1чи! i ыислиннев! пронеси, що ювать в ociioßi переробки вербально! 1ифорыац1'1.

ПРЕДМЕТОМ ДОШДШШЯ б характер зы!ни показник!в ¡neui4im'i i нйслиннево! д1яльност1 при эм!нах в емоц{йному :тан! лвдини та наявностi розниц! у piBHi сфорнованост! i'i мов-п(х навичок.

METO ДОСЛIДШЕННЯ полагав у вивченн! впливу еншпйного :тану на Функц1пвання ынеыонислшшевого комплексу лвдини на |1зних стад1ях ппреробки вербально1 iнформац!i з перспективою шкористанна отриианих даних для вер!ф1кацП р1зних иоделей ;еиантично1 паы'яп.

Виходячи з анал1зу л1тературних дхерел та прийнятнх мето-[ичних П1дх0д1в до пивчення сеыаптично'1 паи'яп була висунута ака розгорнута Г1П0ТЕЗА досл1дяення:

1. ЕиоцШшй стаи лидшш впливас на особлиюст! процзеу [ерсробки вербально! п(фориацП на yeix стад1ях цього пронеси %а видвляеться у диферешпацП тривалост! {дентифйтцП сло-оформ, ввидкост! формування катггор1алыш'1 установки, niBBisiioHemii 1нфорнацП, яка вшворюсться декларативно I роцедуралыю).

2. ЕноцШшй стан лвдини та особливост! формування нопних авнчок в1дносяться до факторов, як1 впливапть на форму ренре-ентпцИ вербалыт1 iiüpoptiauii у пан'ат!.

Зг1 дно з нетою доелiдясикя, до пропонуеться до захнету, а з писунутою г1потезов, були визначен! тзк1 його ЗЛПДЛШШ:

1. Вста.човн.и особливост! заиак'аговипання т.ч структуру-аш.я 1нф:риацП у короыочлсн1й наи'ят1 лвдшш, йо периоуяае

р1зних еиоцШшх станах.

2. Оизначити ппсциф!ку працисц .жтуал1злцН Ьооря.щП ц

сеыантичн!й пам'ят! у р!зних скоцШшх станах.

3. Внзиачити особливост! виконашш ннеы!ч>шх та кислшшевих д!й залевно в!д способу фйриування та р!вня сфор-новаиост! ыовних навичок людшш.

4. Охарактеризувати вплив еыощйного стану лшдшш на Функц1юваш1Я його ыивмоиислшшевого комплексу на операц5опальному р1он1 д1ялыюст1.

5. Виявити перспектив!!! напряыки подальвих досл!дгень проблеыи взаемовшшву еиоц1Г( та пам'ят!.

Теоретико-ыетодолоИчну основу досл$дяшшя становлять принцип едност! св!доыост! то Д1яльносп С С.Л.Рубинштейн), положения про едн!сть афектц та 1нтслекту (Л.С.Вигатський), су-часн! психоя1нгв1стич!и давления про структуру лексикону (НЛ.Ешпнн, А.А.Заяевська), ряд поломень, ЯК1 були сформуль-ован! у рамках системного л!дходу до внвчення психологично! приводи бноц!й та мешМзыулх впливу на окрем! *риди д1й 1 д!яльн!сть у ц!лому (Я.Рейковський, КЛзард, П.В.Е!ыонов, В.К.В!люнас, Е».Л.Носенко та 1н. Э. сучась уявлення про суттев1сть юшн!чиих процес1в 1 особливост! !х взаемозв'язку з 1нвини п!знавальшши процесами (М.Серпов, П.1.31нченко, Г.К.Середа, О.ФЛванова та 5н.), а такая принцип системного п!дходу до вивчения 1н>ем1чиих процес!в 'С.П.Бочарова та !и.).

НЕТОДИ Д0СЛ1ДНЕННЯ включали: теоретичний анал!з науково! л1тератури, ноделввання та анал1з результат!» шты!чно-мислин-нево1 д1яльнос71, спостереженна, тестування. Поряд з класични-ни кетодикани для внвчення йороткочасноЗ та тривало! паы'ят! у ход! енп!ричного досл1дження застосовувалисъ деяк! власн1''ко-деф!кац!1 в!доних вербадышх тес?1в (Врънана. Севана та !н.), як! були пристосован! до завдань цьогя досл!дхення. Для д!аг-ностування еыощйного стану використовувались л!нгв!стнчн! та парад1нгв1стнчн! КритепП. йатентний пер!од вербалышх реакций ф!ксувався за допоногов спец!алького приладу, «о включав вим!ривач частот* 43-54 з вик!рввачеи ¡ктервал!в часу та осц!дограф С1-53. Для анал!зу отриманих результате з меток визначення достов!рност1 розб!«нос?ей використовувались ста-тистичн! методи анал!зу <зокрска. критер!й знак!в). Не! на-

зоанi кетодк застосовдвалис*» як у груповоку, так i "у констату-ачому П1Д!ш!дуальио«у експериивнтах.

ШШОВЙ НОВИЗНА Д0СЛ1Д2ЕШШ ползгае у теоретичной та нац-ково-практичн1й розробц! дешшх аспект!в проблем» впливу смо-Uiñ на переробку вербалыю! 1Нфориаци, Я дисертацП впорие розкрит! особливост! взаеыозв'язку афективиих та копйтишшх компонент in д!я.чькост! па onepaiüопальному pißni. Визчено вплив еьтщй на перерайку вербальной 1нфориацП на р!зпих ста-Äiux цього процесц: при !дентифй;ацП словоформ, п!д час поиу-ку сиоцнф!¡taui'i значепь в xoai сенантичпо'! переробни iiií срыа-Ui'i з наступнов ф!ксац!еи в пан'яп П резцльтаНв, Встанозле-ио додатков! фактори, що впливають па форму актуал!зацП та репрезентант у паы'ят! р1зних Timiü сецаитичних в!д1швень.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНЛЧУНЦСТЬ робота полягае в поглмблешИ цав-лень про структуру ннеи1чно1 д!яльност1 та у визпачвнн! особ-ливостсй взаенодП блок!в переробкн !нфорыацП у паы'ят! в р1зних еиоцШшх станах. У po6oTi такой п1дтвердяена психо-лог!чна реалыПсть iciiynaima двох форм репрезвитацП 1нфор-вацП у сеиантичп1й пан'яп С декларативно"! та процедцралыю'1 > та виявлено, цо внесои Kosnoi з них у переробку .'нфоркацП залезать, oKpiu вЦоыих paiiiue фактор!в, в1д еиоц!йного стану лшдшш та характеристик fi иовних навичок.

ПРйКТИ'ШЕ ЗНАЧЕНИЯ роботи. Отрииан! у робот! результат», цп стосуються впливу екоц!й на пан'ятъ, могуть бути вико-ристан!;

- i; -итворенн! сучасних програи, цо иоделпвть {нтелекту-альну Д1ялы11сть лидини;

- в ход1 д!агностуваш1я Функц!опального стану лвдшш-опе-ратора у екстремалышх уыовах д!яльнсст! та вдоскоколшш профв!дборц оператор!в систем новно! кануа1кацН за критвр1н«и еыоц1йно! ст!йкост{;

- для оптин!зацП педагог!чиого впливу в пропсе! виачеккя 1нозошю1 мови га об'ективного встаиоилошш р!шш валодЬшя • леи.

НПДШИСТЬ ! ВАЛ1ДШСТЬ о.риианих данях забезпичцгтьез реал!зац!«я скстеаного п!дходу до випчыиа проблеки,

ваийстш використаиих методик завданнян дославши, достатнь-ои внб!ркоя еип1ричного матер!алу та застосування« р1зних вид!в статиетичного анал!зу для його обробки.

НП ЗПХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ ТПК1 ПОЛОЖЕНИЯ:

1. ЕиоцШпй стаи яедмни вшшвае на переробку вербальног 1иформацН на ис1х стад1ях цього процесу.

1.1. ¡¡а стадН !дентиф!кацП словоформ вплнв сиоцШтго стану е найб!дьи вираяеним. При паязност! у паы'ят! автоматизме, чо забезпечувть пряаий переход вЦ перцептивно"! оброб-ки 1нфориацП (високочастопшх сл!в) до специф!кацП значеиь, эросташш еыоцШю"! иапрреност! призводить до покразенкя иием1чно'1 д!яяыюст!. при леповиих автоматизмах - до '1х пог!риешш,

- 1.2. На стадП сешштично! переробки 1ифорицЧ зростання еноц!йуо! напруавиоста ускладнпе форнузания иатегор!злыш"! установки, прюодить до зи!ни яров1дно! стратегП при внко-нанн! кислекиевих д!й, до зб1лъвеиия и!яькост! г>ипадк1в акту-ал!зацП декларатнвиих сенантичних вЦиовекь,

2. Взаемозв'азок копйтивних та афактивинх компонент!в д!яльност1 на операц!оналыюку р!вн! проявляемся в знпп стратегП повуку 1нСориац11 у тривал1й пан'ат! при зи1н! е«оц!аного стану. Я спокШюму стан! доы!нуе стратаНа перево-. ду !нфарнацП з тривало! паи'ят! у прои!ану з П наступнии пе-ретворенням. 9 стая! еноцШш иапруаен:'ост! част!ве вино- < нуе'ться операц!я безпосереднього переводу !нформацП з трива-ло"! паы'ят! у короткочасну.

3. Зас!б навчання !нозеын!й нов!, вшшвае на тип сеиантич-них в!дноаень, ак! актуал!зуються у сз!домост! суб'екта. Я се-иантичн!й пам'ят! субординатианик б1л!нгв!в процедурально ор-гаи!зована 1Нфориац1я при опсруванн! !нвомовшш лексикон акту-ал1зуеться з б!лп?яо» готговн!ств. цо св!дчить про неповну сфор-иован!сть псиколог1чно аутентично! кови 1 обыежен!сть практики користування !нозеннов новою.

ППР05ПЦ1Я РОБОТИ. Основн! положения днсертац!! долов!да-

лись та обговоровались на, науково-практичних конферешНях у Дн!пропетровськоиу дернавиоиу унгверситгтг (1391, 1992 p.p.), на науковкх чиханиях, присвячених 00-р1ччя Харк!всько1 психо-лог1чно1 дколи CXapiiiB, 1993 р.). на ¡Шнародному психологичному Konrpeci (Брюсель, 1992 р.).

СТРУКТУРП ДИСЕРТАНП- Робота складасться з вступи, трьох роздШв основпо! частини, заключения, списку иикористано! л!тератури, цо «1стить 23В иайменуваиь, та додаткгв.

основшш змют ропота

9 ВСТЯП1 обгрунтовуеться актуалыпсть досл1двення вплипу euoqiftimro стану лвдшш на продуктивность игюмiчпоi д!яль-ност1, формулмтьса об'ект, предмет, мета, ггпотеза та запдан-ня дослЦяення, характеризуются теоретико-нетодолог1чн1 осно-вн та иетоди досл1дке1ша,- висвгтлвсться його паукова новизна, теоретична та практична значусЦсть, виэпачааться ochobiii положения, цо виносяться на захист, наводяться дан! про апробац!ю роботи.

У ПЕРШУ Р03Д1Л1 - "Сучасн! уяви про «еха!;1зи функц1ю-вання пербально! паы'ят! та вплнв емоцгйного стану па продук-TitBiiicTb HiieMi4iio'i д1алышсп" - розглядавться р1знонан1тн! точки зору на проблему ¡итерпретацН !иформац!йних процес!в у пан'ят! лвдшш та мозливий иохагНзн взаенодП копНтивних та афективних коыпоненпв д!яльност!. Цей розд1л складаеться з трьох п1дразд!л!в, первий з яких прнсвячений анал!зц одного з папрямкгв випченна ннемгчинх npoueciB - стрыктурно-фушнИо-иального п!дходу. 3 позигий названого п!дходу аиал!зунтьсз найб!льи вfдоиi ыодол! пам'ят1: трьохкоипонентна, у як(й пидг-ляпть три ш^слЦопинх р!шт переробки ИнрориацН4 (сенспрн! perlcTpn, первинна та кориткочас .яа пак'ять з обнесенкм обся-гон та втортша або тривала пзи'ять з духе великни обсягяи 1ифориацП, до збер!гасться пасивпо) та альтернативна Т(;нр1я "piBiiio п зиробкн" Прейка i Локхарта.

Сучасн! уяви про структуру соиантичпо'1 imt'.ayi напо-дяться у другому л!дроэд!д! - "Сиособи репрезпнтацП соамыич-

них вЦиовень у -lpneajrifi nau'ari". 1снувть дв! полярн! точки зору на структуру секактично! пам'ятк, Зг!дно nepsifl, iK®op-iiaiiifl кодуетьса у декларативна фври!, i безл!ч понять з'едкуеться у спйыщ структуру р1зноиан!тнини типам: сеаан-тнчних в1дноиень, утворвючи "семантичну ciTKy", 150 к, на думку Т.Н.Нваково!, иатер!ал!зованов структурою иови. Процес в!д-творешш 1ифори?цП з таких структур 1нтерпретуеться як роз-повсюдшгая хвиль активацП, центрами яко'1 иожуть бути так зван! "вдали" сеиантично! с!тки, тобто поняття. Якцо активации; хвилi, виходячи з двох р^зиих вузл1в, зустр!лися„ це св!дч'ить про jmaBHicTb у паы'яп того чи iimoro сенантичного-в1днояскня. Альтернативна точку зори вистовать прихилышки озиаковия моделей, на думку яких п1формац!я кодуеться g три-вал!й паы'ят! у вигляд! наказу про посл!длвн1сть виконашш пешшх операц!й. Таким чином, первиншш носisu ¡ифорнацП вистунас ознака, i у пам'ят1 збер!гаеться пгреЛк процедур, при вкконанн! яких ножна встановити тип сеыантнчних вшшхень и1г р1зиинн (ьнакани. Б процес! вер!ф!кацП двох наззаних тип!в нодедей юден з них не отриназ абсешзтааго пЦтвердяен-ня, тону питания про форки репрезентацП !нфориац!1 у сеиан-тнч1пй naM'aTi залиметься иасьогодн! актуалыши i виетгас педального з'ясувашш,

Tpciift шдроздЬт присвячений анал1зу досмдаш'иь з питания взаеновшшву еноц!й ! пан'ят!. Язагалышшй анал!з л!тератури дозволяе зробити висновки, цо'при слабко вираженому стресоге-нноыу вплив! покравдеться aKicTb виконанна вЦн'осно простих !нтелектуалышх тест!в i пог!рвувться аналогии! показники для nopiBiumo складн!вих тестгв. Л.О:Китасв-Смик зас^ксував факт покрачання показник!в пан'ат! при коррткочасноыу иаловиравено-му стрес!. При тривалону стрес! перлов noripsyeTbcs яИсть ви-конання завдань, пов'язаних з .напрцгов пан'яп, i cnocrepiraeTbca "орагкентарне забувашш" нав1ть звичних д!й, як!^ зг!дно ствер'дженняи 1иаих вчения (В.В.Суворова та 1н.) в стан! емоц!йно1 напруяеност1 виконуються яе б!льа автоматизо-вано, н!а у звичайноиу стан].

ДРЯГИИ Р03Д1Л - "Експерииентальне досл!дження особли-

востей пвреробки вербальной ЗнфорыацП при в Ценностях емоц1йного стану лвдини та рЗвлях сфорыованост! иовио'! яавич-i;¡¡" - пгнсвячвиий розгляду иетодик'дослцвепня та ааал!зу . от-рийшшх результат!;?. Зг!дно з кетоо дославши до участ! в ньому була залучена трупа субордшшивних б!л1}-гв!в - студен-tíb пьихолог1чного факультету университету, ши вивчавть ан-глiйсьну аову нк другу спвц!альн!сть. Па иомеит проведения ек-сперииенту ус i студенти ыали в!дпов1дя1 навички усноиовного сп!лкування англ!йськоз hqboej, яких було достаткьо для виконан-ня вербальних tbctíd у т!й форы! i обсяз!» в гшй вони склада-лиса р!днов вдвоэ. Для гНдтрияания природност! ексяермыеиту у ход! досл!даень эикористовипались дв! реальи! с.чтузпП учбозо! Д1яльнастг - екзаиен та звичайне ацднторке эзняття з iнозекпоi коня.

Заздання, як! викорнстовувалксь в процес! тестувзння, буЛИ ПI л i брап 1 тек!« чиной, %o6 oí! i нити:

- глибину сеиантично'! переробки вербально"! íпфорыоцП у корьткочастя пам'ят!;

- особливост! знбору ríc'i чн ijíto'I стратегП цпсрядкуван-ия вербального иатер1алу при вир!пе!ш1 завдань ка йога сеиан-тичну груп1ровку;

- дииам!кд pisHHX стратег!й пояцкв понять при виконашН в!лыгого асоц!атиикоп) тесту;

- спецнф!ку процесЗв генерал!зацП при зикаизин! завдань на дзагальнення,

Дi агностика еыоц5йного стану зд!Аснзвалась за па-рал1нгвкстйчники характеристиками асви учасних!в пксперимеиту (теш, к!льк!сть яви« нер!аучост! та !н.), над!йи!сть яких як озкак еяоцШтго стану лвдини теоретично i экспериментально остановлена у досл1дяе!Шяя Е.Л.Носенко, H.B.BJtt та !н, Кр!и того.'висновки про характер стану студент^ робились на основ! внкористання 1ивих доступних зоэн!ш1ьо»у спостерехетш кри-терПв (зы!на кольору вк!ри обличчя, особливост! пози), а такое по 1х сакозв!тан.

Встановиввн середин к!льк1сть явид нер1ацчост!, як! суп-роводаували вийшвливання стцдент!в у ход! зал!ково! cepil,

експерииенту та в1дпов1д!й ноказншш и звнчайн1й обстаноиц!, ии заф!ксували, цо вони статистично значуче в1др!знлиться за критер!ек знак!в при Рг0,01. 0триюн1 результат» дозволяв:ь квал!ф!кувати еиоцШшй стан студенев при виконаии! зал!кових сер!й експерименталышх завдань як емоц!йну напрукшпсть.

В ход! досл!дшшя ни зробили так! спостеревення. При недостатка сфорыованих ыовних навичках (!нозенна иова) зростання еыоц!йио! напрушюст! призводить до noripaeiina показпшпв шшм!чпо! д!ялышст5. Повнота в!дтвореиня !иформацН при добро сфорыованих ыовиих навичках (piдна нова) залехить bír особли-востей П сеиантичио1 орга!цзацП та умов прод'явлошш. Вер-бальна !нфориац!я легае • структуруеться у короткочасн!й пац'.ят!, яйцо вона подаеться зорово у nopimiaimi з аиологit'suos Лифориац1ев, щс сприйиасться на слух. Зростання e«ot¡ifiHoi иап-рушшост! сприяс пивед'лша разбШтстей у повпот! дов1лы;.;го зашш'атовукашш вербальпо'! !нфориацП pianoï цодалытсп: стиыули, цо рред'явлавться зорово, запан'ятовувавться краце, аналог!«на !нфорыац!я, запропоаована на слух - ripae, ids у спок!йноыу стан! при bíriiobírax р!днов ыовов. 1) той же час при с!дтворенн! под!бно'х пгформацП пшзшши иовою зростаиня еыоцШш! иапруженост! призводить до змвншвшш обсягу' довиь-iioro запам'ятовувашш натер!алу, цо пропонуеться як в ycnift, так i в письмов!й формах.

1нфориац!я, яка вииликае у учасиик!в скспериыеиту нозн-тивн! емоцИ, в!дтворветься нимй'повн!ие, tils та, цо викликае иегативи1 еыоцП. Po36íshoct! у повиоп витвореиня цих вид!в íнфорыац!í найб!льв значучх при виконаии! завдань р!днов иовов у спокШшиу стаи! (Р=0,01) i uaftsse пови!стю 1ивелввться при зростан"! euoitfftuoi напрушюст!.

Ртрлкаи! результат» також свЦчать про те, цо при недостатков сфорыованих «осних навичках процвс•структурування !нфо-рыацП у короткочаипй наи'ят!. фазн!сть акого, зг!дн» стер-дхвш i Г.К.Середи, оСуыовлюетьса ступеней впорядковаиост! еле-ME11TÎB матер1алу, до эапаы'итовуеться, ускладнветься пеобх!д-я!гтв высоких ч.'.сивих 'т коп'Лтииних витрат на стадН !доити-ф!кацП словоформ. Зростання еыоц!Яио"! напрувенрст! призводить

до п!двицышя копитивних витрат при пойди! специфп«ац!й зна-чень словоформ пшоновно! лексики» цо зсяауаг переходу до на-ступиих стад!й процесу структурувглшя inçopuaiiil у квроткочас-niñ паы'ят!. В той зе час при виконанн! под!бних завдапь piд-iiOD мовоа зростання еыоц1йно'1 напружепост! призводить до при-сиорення nepeoi фази структурування 1н®ориацП. Б результат! при добре сфорнопаних иовних навичках вербальна !нфорнац!я вЦтвориеться част1ие у т!й посл!довност!, m о в1дпов!дас çopui il репрезентацИ у сенантичи!й ппы'ят!. При слабо сфораованих аовиих навкчках, навпаки, у порядку орган!зац11 !нфораацП част i ае проявлявться специцнчн! ефвктн (наприклад, ефзкт :epiñnocTi позицП), як! ппсилввться при зростэнн! ewouiйиоí капругеиост!. Це св!дчить про трудноц!» поп'язан! з виконашкш ЯМСШШСЗИХ ÏÎOaflDDSHTÎB Д1ЯЛЬ!ШСП , ЯК1 супрОВОДЗуВТЬ СПрИЙ-

ияття !нфор»ацП. запропоновано'! для запан'атовуваиня.

Результат;« ц 1 яо"! cepi'i тест!г., до nKo'i в!йали виышй зсоц!ативний тест» завданна .на логук узагальнявчого псняття запропоноваких пар сл!в.та модиф!ксванлй тест Мульаана":, цаэть п!дстази констатувати прояви зй!п у ФушпЦеташН сек-ш-гкчно! паа'ят! при sailli е»оц!йкого стани гздини. Отрммгн! в <од! експериыент^з з!дпсв!д! булк siRxpouosieTposaHi. када--го иозлот!сть пор!в1шти латейтн! пср!оди СИП) вврбаяышх реши! й у р!зних уновах. Було остановлено, чо ЛП реакцзй, до зктуал!зувть,внутр!п0!штт8в! в1диояення, fiiflba етгб!льн1. н!ж ¡налог!Ahí показники для а1гяснатгезих з!днозень ! в патоку :тупги! зиЬшаться при еноцШого. стану лидини.

Ври виконанн! сперацП узагальиешгя понять яри добре рвоззних иовних навмчках часов! энтрати на пааук rlns- ' зон!ка Сдецо б!льв иирокого поняття) сйоротвуэться' з paçîoa îKoiiîftiio'i iianpyseiiocTi, при цьоау д!спер~1я ЛП суттево не ю1ивёться.'При'нсдостатньо сформаваних ковких кавичках спос-гер!гаетъся протилежне явице: зростання еноцШш! imnpyse-ioctí призводить до зб1льяення ЛП I п!двищення сзредньоквад-шичного в1дхилекня часових !нтервал1в. Лексичний аиал!з )!дпов!дей показуе, цо для понять, як! наать rlnepoHia, яо шлежить до базисного р!вни, узагальнввче слово залияаеться -

незнании незалекно в!д еиоцШюго стану студентов. !! тону випадку, коли категор1я, цо ы!стить запропонован! пари сл!в, не с шфахснов !ерархично i не вас тршиальноТ сцперординат! . poaöir у вибор1 в!дпов!дпй пЦвицуеться з ростом еыоцiñпo'i tianpyieiiocTi. Таким чином, зростания емоц!йно1 напруаеностЧ призводить до зкпш стратег!*! в1дносешш поняття до кдтего-рП: стцденти ор1енту0ться afio на глобалыи, або на ситуатшз-н! ознаки, не дотримувчись при цьоыу единого стереотипа дп, якиП !ыпл1цитно задавться установкой (сталошшк зразком).

Лнал1з к 1лькос т i сиитагматичних та ппрад!гкаткчнкх acoifiauiñ в ход! асоц!ативного експершшнту дае (идставу ствердяуватк, цо ецоцШшй стаи лвдини безпосерадньо впливле на стратег!п в!дтворення тих чп iiiœiix сеыантичпих В1дн0иень, на установку, що фораусться ni?, час анализу запропоновапих приклад1в. IuoBÍp¡iicT(. форыуваиия тако! установки у сту-депт1в, що сшаходяться у спокШшиу стан!, вице, iiis у тих же студент 1 в и.CTatti екоцШтЧ капрцЕеност!. lípiH того, у стан! еыоц!йиоЧ напрукенисп спостер!гаеться 6!льеий розб1г у вн-бор! стратег!'! асоц!вваш1я, ni* у спокШюиу CTaiii. 1з сильно'! к!лькост i учаеншпв експерииенту нокна видшии груну суб'ект!в, ij 'вгдпов^дях котрих дои!иуваяа одна псвиа ира-тег!я асоц1ввання Снайчаст1ве - пригадцвашш опозипв), tío св1дчили про форыцвання у них и! «и о'! категориально'! установки.

При класифшацП Tvmin актуал^зованих сенантичних втдно-вень на субординацШй та координации! . було остановлено, чо остани! в!дтвор1гаться часпве, особливо в усних в!дПов1дях. При исдостатиьо сформовапкх ковних навичках ця тенденция виявлясться силыйше. Таким чином, результат!! експер"иеиту св1дчать про те, що до числа фактор1в впливу на актуал!зац!в сеиантичиих вЦноиень у паи'яп иокна в1днасти еиоц!йний стан лвдини, якнй заложить в!д спецкфШ! та !нтен-cimiiocTi иотивацП.

Вивчавчи вплий ейоцШого стану на сприйняття, за-паи'ятовивання та ЁШворення эв'язних контекстов, ии отрицали так! резулгтати: зростання cuoníftno'í нанруьенист! приз о-днть до нокравення показник!» иншНчно! д!яльност!, пов'яза-

eio'í з y04110b oikcai|ip.b словоформ, i до попршення результате д!й, направлених на зд1йснпшш граматичних трансформаций. При виконаш'1 завдань, у яких необидно було зд!йспиватг. як инем!чн!, так i мислиннкв! дп, цчлсниии оксперимситу вико-рнстовували дя! стрптегп зппам'ятопуваиня итучних звукоспо-лучень. кодування та дифероицШвания !нфорипцП за долоиогою семактичного насичсння або за допо) огога точно! ф!ксацП звукового складу. У спок1йному стаи i лвдииа част!по користуеться периоа CTpaTcricB, у стан! емоц!йно! напруяеност! - другою. Це св!дчить про загальну тенлепц!в до спро^еиня д$й у стаи! виоц1йно'! напруаепост!, яка була встаноплсна при вивченн! р!зних вид!в д1яльносп. При виконанн! тест!в, у яких по-трIбно сприйиати реалып семантично повноцИнН тести, спрямо-ван!сть уваги учасник1в експсримент!в залеяить в!д ступени сфорковаиост! mobho'Í иавичкп: при користуванн! р1днов новой точн!ае загтаа'ятовуеться зм!ст тексту, а !иозр>':1ов - okpemí слова. Зростання еяоц1йно'! напрухеност! призводить до поси-лешгя ф!recaui'i у пам'ят! вцкористаних сл!в i río р1зиаку впливае на к!льк!сть асоц!ац!й до сл!в з тексту р!дноа та !нозоаноа иованк: при добре сформованих мовних иавичках цей поиазник зб!львуеться. при слабо сформованих навичках - змзн-гауеться. При читанн! тексту р!днош новой у спок!йному стан.! учасники експеримент!в точн1пе пригздувть визиачення до сл!я, що знаходяться на початку тексту, а такох до !мешшк1в, роз-тааованих наприк!нц! семантичних груп. Я стаи! еыоц!йно! напрухеност! визиачення до сл1в з тексту в!дтворювться при-близно з р!вноо частотою. При користиванн! (ноземною мовов студенти в р!зних еыоцШшх станах найчаст!ие в!дтворсить ви-сокочастотн! асоц!ацП незалехно в!д Чх розн!цеиня у текст!.

При виконанн! тесту на зак!нченкя речень зростання емо-ц!йно! напрухеност! призводить до посилешш ix суб'ективного в!днесення, до зм!н у поверхнев!й синтаксичн1й структур! речень, jo проявляете у п!двиченн! порядку свнтакемчно! опо-зицИ та у зб!лыенн! 1хов1рност! використання у нов! частки "не". йнал!з те* в1дтворених стддентаия речень дозволяв в1д-значити. чо зрГст емоц!йно1 напрухеност! призв'одить до змеи-

шення 'iх тематично'! р1зно«ан1тност1, до пронесу посилення ак-туал1зацН внзиачавчих ознак ключового поняття у певноиу контекст!.

а ТРЕТЬОИУ Р03Д1П1 - "Про вплив еаоцШшго стану та особливостей фориуваиня hobhoí иавички на форму репрезентацП вербально1 1иформацП у пам'ят!" - иадаеться интерпретация отрнианих результат!в"з позицнЧ структурпо-фушоионального п!дходу до вьвчеиия мнем!чио1 д^яльност!.

Occmhboctí пригадування Tie'i чи 1ншо! !нфорыаци, цо збер!гаеться у паи'ятi, можуть виступатн як прояв змиш псих!чного образу умов neuimi снтуацП (cnoKiñim або екзаые-нац!йиа обстановка), тому 'ix ai¡ajii3 дозволие здгйснваати досл!дження особлнвостей фунтцивашш сеыантнчио'! nau'sii.

• Отрныаа! результат» свЦчать про 3uimj сперац!оиального складу KoriiiTimuoro компоненту д!й лшдшш при зросташп eaoitíftimi uanpyseiiocTi, цо призводнть до зииш айввЦнаьешш обсягтв 1ифориац1 í, яка актуально усвЦоилветься та перероб-ляеться неусв!дсылено. Наведен! в дасл1дкешй фактн свтдчать на корпеть г!потези В.П.Зайчонка, Г.Г.Бучетича та Б.М.Велич-ковського про ¡снування двох тиш'в автоматизьив, цо забезпе-чують витяг ЛнфорыацП тривало! лаы'ят! разними засовами. Перший з них виконуе фупкц!и подапня ¡нформацП в дискрет-но-лш'!ч»1й фори! вляхо» 'i'i прямого переводу з тривало1 пам'яп у короткочасну. /[ругий тки автоматизм забезнечуе актуализации in$opisaui'i у оперативней наа'ят1 у форы! аналоговой образно-функцштлыш модель Иожливо, у вербалыпй паи'яп н!форыа1пя репрезентована двока аналог iйнини типами автоматизмов. У такому раз! виконапня вербалышх тест!в учас-ииками експсрииенту, цо анаходяться у pisinix еыоцШшх станах, зд1йспветься завдяки фуикц!ввашш двох тшпв автоиа-тнзм1в, i ciiiuuitHoueiiíüi uíjimíoctí операций, цо виконуиться цкии автоматизмами,-залекить 1Йд того, ыкиы чином суб'ект епр1,„мав поставлен! передним завдаш.'!. яка мета i пав i ть пперацшшльний сенс висупаються ним na ковио^у otliuí вико-Hl'íiiü д!А при 1-..'|дл!з1 авколиьгш'х умов.

'J рол1 "in¡ Ttsm;i'i", яка 'íftifiuiiut керуиання процесии ви-

тягу ¡иформацП з семаптичко! пам'ят!, виступав катсгор!альна установка, лричому зростання емои!йио*1 напруяеиост! призво-дить дч трудного у "51 формувин!. Б1льв докладний ан^л1э дсконструе, що у стан! еноц!йно1 напружсност! людина частое користуеться стратег!ев сканувапня, тобто прикладае р!зно-ыанйи: критерП для актулл1зацП семантнчних ¡иднпипнь. у той час як у спокойному стан! пЦвичуеться ¡мов^ргпсть зпер-иення до цШсно"! стратегП, при як!й домище один певиий критпр!й.

Таким чином, результат досл!дхеш(я погазують, цо полезно в!д еноц!йногп стану лздини мояе знн-юватися стратегия ви-конашш нею окремих опсрац!й, д! й 1 н?;ем1чяо1 д1яльност! в ц)лому.

У ход] з!ставлення показншпз зикоиання аналог1йних зав-дань р!дноп та !нозешшп новами Зули виявлви! деяк! роз(Шпост1. обумоэлен! наяз^стя р!зниц! у ступгн! сформова-носп новних иавичок, Пони вияпляпться не лике у за 1 и! обсягу в1'дтворешш зербалыш! тфррмащ'! та у сгпБЗъчноиешН к!ль-кост 1 помилок п"1дтворення р^зних тишз (семактичних." акусти-ко-артнкуляцШшх) при зросташп еиоцШю'! напрцявпост!, зле й у характер! актуал!зованих ознак 5 у тривалпст! виконаиня деяких кнслшшевих та ннем1чних д!й. Одна а причин таких розб!гтстей и!ститься у р!зиому сп!вв1диоианч! деяларативких I процедуралышя иовиих знань при вивчгшц р!дио'! та 5нозем-ио! йов. йк550 ргзглядати вивчения нови як процвс придбанпя знань двох названия вид!в, ложна пом!тити, чо сп!вв!дно0еиня обсяМв декларативно! та процедуралыш'5 11!фориацП ка почат-кових етапах формупзнпя новноЧ иазички для р!дно'1 та !нозек-но"! иоз несднакове. Коли дитина вивчае р!дну нову, зона по-перяе засвопс' перевалю декларативна !нфорнац!в, яка пот!м "пронкзуеть'оя" блгатьнд процедурами. Вивчавчи другу мову у такому в!ц1. коли навички р!дно'! нови досить зи!цн1ли, лядина !нтсггув 1наоиовну !нформац!в з тим процедурнин досв!дом, який вяе мае. Таким чином, при вивченн! }нозешюЧ нови суб'ект част!ве ф!ксуе нову вербальну !нфорыац!и у проце-дуральн!й формГ.

ВЦоыо, цо зростання еыоц1йпо1 напрувеност! призводить до актив!зац1Ч тих д!й. навичкн виканання аккх сформован! на б1льи ранн1х етапах засвоення д1ялыюст1. Тому слЦ оч^куьа-ти, що в уыовах екзаиену при Шшцнтно сфориован1й у суб'екта установи! на найшвидшо виконання заедания як мовли-вий зас!б, "виходу" !з "складно!" ситуац!'!, у його св!домост! при корист'аваин! р!днов иовои а15туал$зувться част!вс елементи декларативного досв!ду.

Переробка вербально! игфориацП !нозеиноп ыовов усклад-нветься но лише за рахунок п!дв1щешш кагн1тнвних затрат при 1дентиф!кацП словоформ, а ! внаслЦок порушешш погодиення у Фунвдввани! автокатизыхв, що актуал!зуать декларативну ! процедуралъну 1нформац1и у сеыантичн!й паы'ап. Теидетия до переходу на переваму актуал!зац!ю елсыент!в декларативного досв!ду, яка з'являетьоя у стан! еиоц!йно1 напрухеност! у Г1;-бординатиьяих б!л!нгв1в, що вивчашть дгугу нону в уиовах, коли (нфориацгя часпие ф!ксуеться у процадцральн1й фориI, пр'изводить до ускладнень у семантичнШ обрабц! ииоыовнох лексики, цо вц!лоыу було шдтвррдшт результатами досл1даешш.

У ВНСНОВКПХ наведен! пЦсуыки проведених дослЦжень та паи1чен! олзхи подальшого вивчепня питань, пов'язаних з' обра-нов проблемой. Узагальнеи! результата досМдесння дозволили зробити висновки, ши в цглому подтвердили висунуту г!потсзу. Ц! висновки иохуть бути [адсунован! такии чиной.

1. Теоретичний анал!з проблеки взаеыовпливу еиоц!й та гщ^'ят! дозволяе видшш! два основних напрямкн 'П вивчеиня:

дослЦиешш особливостей в!дтвореина еиоцШю забарвлеКоЧ 1нфЬрмацП у пор!ВИЯ1Ш1 з нейтральною та поаук закоиом!рнос-тей зг шн'атовуваиня, переробки 1 в!дтворення !нформацП лю-диши,- чо знаходиться у р1зних оиоцШшх станах. Другий з названих иапряык1в був обранйй для цього дослишшя як не-достаткьо розроблений як у теореткчноиу, таг, 1 у практичному асп.лтах.

2. ЕиоцШшй стан лвдини впливае па перерСбку вербально! !) ?ориацИ на -ус!х стад!их цього ироцесу. На початкових стад!ях (1дситиф1кам1я слоиофарм, иосук в!дпов1д1!о'1 сне-

Г(ИФ5itatji'I значения) вплив емоцШюго стану на процес перероб-ки вербалъноЧ !нформацП виявляеться таким чином. При наяв-постJ 1 пан'ят) автоматизм^, по чабозпочують прямий пергх!д Шд перцептивно! обробки сл1п до специф1кэцП 'ix значения, cnor.TepiranTbcfl деяк! покрачания результатов мнсм!чно! д!яль-iiocTi у стан! еноцШтЧ папружсносп у nopiannmii з сппк1йшш станои, яйцо в умови д1яльност! по переробц! !нформацi'i, но сприйиаеться, не входить виртшш додатиових нислиннсвих завдань. При иедостатньо сформопаних мовиих новичках покра-цения поиазтнпв запам'ятовування пiд вплипом ймоц!йноЧ т-лп-pysenocTi в!дбуваеться за рлхунок зб1льшеш!й виеску рзпрпдук-тизних д!й у зрИйснення процесу 1дентиф!кацП словоформ.

На стадП семантичноЧ перпройки ¡нформац!Ч зростання емоц!йноЧ ' папруженостЧ ускладнпе форкування категпр!алыюЧ установки, призводить до з!пни провздиоЧ стратсгП при виконанн! иислшшевих д!й, до п!двицоння к!лькост{ вг-пад!пв акту-алЗзацП декларативно рспрезентованих семантичннх епдновонь, оск!льки пони з'явились у новиоиу доев!лЛ людиш! patiiue i тону легге вЦтвориэтьса пор!пнано"з процсдуралышии (при ко-рнстуванн! родною ыовов) та до лротилежного ефскту (при кр-рнстуванн1 Ьтзенноз). Оставив пов'язанв з тим, що процес вивчення 1лоземноЧ нови здШнаеться в "птучних" уковах (п'рл в!дсутност! ковпого оточуваиня) i с, дновно кажучи, протилеж-нин Сза Л.С.Вмготськик) процесу овалоя!иия р!днов новей, 11а-яви!сть такого ефекту хоже ¿ути показникои в!дсутносп психологично аутентичних навичок !нозекно1 кози.

3. На операц!опальному р1вн! взасмозв'язок иопМтивпих та афективних коыпонент!в. д!ялыгост! проявляемся у зн!н! сп1вв!д1шзешш внвеку двох стратег!/! витягу !иформацП !з тривало'! паи'ят! у еп!льну сукупн!сть спряАш*то'1 1нфорнацП. 3 сгшШюыу стаи! домпще стратег!я переводу !нфорнацП з трквалаЧ паи'ят! у оперативна з Vi наступним перетворенняи. У стан! екоц!йно! напруженост! частое використовуеться опо-рац!я безпосереднього переводу !нфорнацП з тривалоЧ паи'ят! у короткочасну.

4. Этриман! в ход! досл!дження результат п1дтвердагдють

психолог Ниц реальн1сть двох форы ропрезентацП семаптично! 1ифорыацИ у пак'яп лвдини (декларативно'! та процедуральпоЧ ) 1 дають'уявлення про фактори, цо впливавть на звернення до Tle'i чи inao'i систсми впорядкування сеыантичних в1дноисиь. До таких фактор!в, окрiы в!доыих ранiее, сл!Д взнести емоцШшй стан лвдини та ступ1нь сформованосп i'i мовних автоиатизи1в.

Подальн1 напряшй! досл!дгень пов'язаш з вивченняы впли-вц е«оц1йиого стану лвдини на паы'ять з урахуванняи його осо-бист1сних характеристик (рефлексивних, комунИ:атнвних, моти-oauiftniix та in.). i3 створенпям моделей сснантично! пан'ят1, Я1и адекватно описують "i'i психолопчиу природу у м'яких формах (кластерах, таксонах та in.), з розробкою конкретиих . ие-тодик, за дспоыогои яких стае ыоиивин вивченпя пронесу «• вир1неш!я лвдииоп творчих завдань з Фп!сац1еи динаиПш дiй р!зних piвн1 В на ycix фазах мислинневого акту.

Зм1ст дисвртацП воображений у таких публ!кац!ях:

1. Егорова С.И. Некоторые особенности функционирования вербальной памяти и важность их учета для формирования пави-ков иноязичной речи // Психолого-педагогическне основы интенсификации учебного процесса. - Ди-вск: ДГ9, 1991. - С.112-116.

2. Носенко 3./!,, Егорова С.И. Проявление зиоционалышх состояний в показателях вербальной памяти на родной и иностранной язиках // Психологический журнал, Тоы 13, К 5. -1992.- С.72-?9.

3. Егорова СЛ. О влиянии некоторнх факторов на форму репрезентации вербальной информации в памяти // Актуальные проблемы современной психологии. - Харьков, 1933.- С.391-334.

4. Hossenko E.L. and Jeoorova S.H. Uerbal вешогу and . anxiety (the native and a i'oroicn lanGuage) // International

Journal of Psychology,- U.27, 113 - 4. - 1992. p. 120.