Автореферат диссертации по теме "Анализ эмоциональной стойкости как проявления особенностей саморегуляции личности"

Київський університет імені Т.Г.Шевчеяка

на правах рукопису

БУЧНі Лариса Іванівна ~

АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЯК ПРОЯВУ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОШСТОСЇІ

, Спеціальність 19.00.Оі Загальна психологія Історія психологи

: АВТОШЯРАТ .

дисертації ва здобуття вченого отупеяя каалидата пеикакггічзш шук

КИЇВ - 1084

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Київському університеті їм.Т.Шевченка ІІаукоьий керівник •• кандидат психологічних наук,

Провідна організація -

- Український державний педагогічний університет 1м,У.Драгомаио&з

Захист відбудеться 24 лютого 1994 року о 12 голяк1 иа засіданні спеціавівоваиоі ради Д 063.18-19 в Кііібсьіюму університеті Ім.Т. Шевченка £з адресові 292033, м.КйІа, пул.Болодайкреьіїа, 64

О дясертаціез шкна овнзйоштися у бібліотеці Київського універсстету їй.Т.Шевченка .

/шторефзрат розіслано 24 січня 1994 року

доцент КИРШШНКО Т.С.

Офіційні опоненти: академік АГШ України,

доктор психологічних наук, професор В.А.МОЛЯИО

кандидат психологічних наук О.Ю.ОСЛДЬКО

Вчений секретар спеці аі? 1 а і ротно 1 ради, кандидат психологічних наук, доцент

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІЛЮШ. Розкриття потенціальних можливостей емоційної сфери в управлінні пізнавальною' діяльністю людини є одно» з найбільш актуальних проолем сучасної психології. Емоції, як відомо, являють 'собою .специфічний засіб реагування індивіда на життєво необхідні для нього умови яагколииньо! дійсності, концентруючий в собі вся повноту суб'єктивності людини. Парадоксальність емоцій полягає в тому, що вони можуть здійснювати НО ТІЛЬКИ ПОЗИТИВНИЙ (регулюючий) вплив на діяльність, але й негативний (дегорганізуочий).

Про складну діалектику співвідношення емоцій та діяльності свідчать результати великої кількості досліджень, проведених в кіпці XIX і на початку XX сторіччя, шо продавляться до теперішнього часу. Результати цих досліджень показують, та позитивний або негативний. випив емоцій на діяльність залежить від інтенсивності емоційного компоненту 1 від складності діяльності. .

’ Випадки дезорганізації діяльності 1 поведінки людини в зв’язку з емоціями необхідно розглядати, очевидно, як наслідок порушення регулюючої-функції емоцій. Психологи неодноразово вказували на необхідність розширення фронту досліджень в області емоцій всагалі і ролі емоцій з регуляції діяльності людини зокрема Ш.К.Анохін, В.К.В1.шгас, Б.А.Вяткін,

В.В.Давидов, А.В.Запорожець, Е.П.Ільїн, . Я.Л.Коломийський,

O.K. Конопкі и, Т. С. Кириленко, В'. Л. Нарииук, В. А. Плахт і епко,

А.Е.Ояьшзшшкова, O.K.Тихомиров, O.A.Черн і корл .та і н.). Сформульовані я сучасній психології положення теорії діяльності і методологічні принципи, SS.0 ті тая вшшївають, ВІДіфИВапть шпрску перспективу для вивчення проблеми емоційної регуляції та саморегуляції емоцій. Виходячи з даних названих робіт, мста і загати, що порушення рбгуднц11 емоцій модливе при неузгодженості характеристик емоційних процесів о. конкретними особливостями діяльності та II умов. '■ •• ... ■

Саме функціональна неоднозначність впливу емоцій на -доцільність поведінки і продуктивність діяльності людини стала причиною поглибленого вивчення випадків . їх дезорганізаці ї ,

тобто причиною виникнення проблеми емоційної СТІЙКОСТІ (КС). При цьому необхідно вказати, що проблема ЕС е актуальною як для розвитку вагальнопсихсдогічяоі теорії, так і для практичної реалізації психологічних знань в різноманітних сферах поведінки, трудової, навчальної, спортивноІ та інших видах напруженоГ д іяльнист і. .

Особливо широко представлені роботи в області вивчення емоцюгенно; діяльності (Л.М.Аболін, В.А.Еяткін, В.Л.Мцриедк,

А.В.Родіоіг-'Ь, О.Я.Чзбикін та 1н.). '

Проблема емоційно! стійкості, яка виникла у зв'язку з наслідкам ^воорганіаувчого опливу емоція на діяльність людини, дослідауйті.сн ь кількох иапрнмках: результативному для діяльності суб'єкта, що ьабї-зиєчуе продуктивність реалізації діяльності по відношенню до напружених ситуацій; органічному, •до охоплює область психосоматик«' 1 Вішчас, зокрема, органічні заХБортания єшціопзішого характеру; особвтсноцу, що зосередлуеться на ешшові -соціально-особистісиих наслідків емоцій на соштику І на діяльність. За основний критерій EG дослідники беруть характеристики самої діяльності, 1- ЕС розглядається як властивість особистості, ¡до сприя& успішному здійсненню діяльності в емоцюгенній обстановці.

Аиаліа накопиченого в гаву з і психологічних доа<цд;№пь ¿0 ¡іатсіЦілу поклсус переважну орієнтацію дослідників ка залежність КС еід фізіологічних, психофізіологічних, соціально-психологічних, а такол власне емоційних параметр її» і домінування напрямку досліджень, що орієнтуються ка результат діяльності суб'єкта. .

Ряд. авторі в еш всі дцасить •'причину ЕС з . специфікою II регуляторних функцій, вважаючи, ¡цо‘. низький рівень ЕС обумовлений порушенням основних регуляторних функцій ІДОДО Професійної діяльності ЛЮДИНИ. ,

Моделлю професійно! діяльності була обрана .педагогічна-діяльність, як діяльність емоційно напружена. Тобто -характеристики емоційної сфери вчителя, які ми досліджуємо, є -■одним а факторів надійності його діяльності.

Емоційна стійкість вчителя е мало вивченою. Можна назвати глише дослідження, у яких висвітлюються окремі сторони емоційної СТІЙКОСТІ ВЧіїїеЛН: стан НШірулеНОСТІ Ь Ile««» иі ІЧІ1ІГІ

пг&ктицї студентів іА.А.Деркач, Л.А.Шубіяа), критерії

психологічної готовності студентів до педагогічної роботи

(Г.О.Пйвлж), ¡формування професійної готовності студент і 2 до

педагогічної діяльності (К.М.Дурай-Ковакова), виховання

морально-психологічної готовності студентів до педагогічної діяльності (Л.В.Кондршяова), емоційна стійкість як детермінанта педагогічної техіг 1 їси (Т.В.Оеадча) та багато Інших досліджень, де предметом виступає специфіка змісту структурних компонентів процесу инг.'птя, специфіка емоційної регуляції з врахуванням ролі Н провідних компонентів - мети, задачі та' результату. характеристика методів емоційної регуляції навчального процесу та ік.

Однак, яроаналізурзвеи ряд емпіричних даних, моаиа яаукажити, $о еизче-няя проблеми управління омоційниш станами, як правило, обмежується авалізон окремих прийомів сзморегуляці ? без достатнього наукового обгрунтування критеріїв І:-: відбору, а вивчення проблеми ЕС обмежується переліком ряду показників без наукового обгрунтування ¡¡¡ляхів їх кошлектаці І, бев врахування місця ЕС п процесі саморегуляції, а отле багатокомпонентної структури цілісного механізму емоційної регуляції. Таким чином, питання щодо психологічної природи ЕС залишається відкритим.

Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми визначили об’єкт, предмет.та мету даного дослідження.

■ ОБ’ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ виступив процес саиорегулаціІ. . ,

. ,їїР£ЩЖТ ДОСЛІДЖЕННЯ - емоційна стійкість вчителя.. ;

. ?лЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає у виявленні психологічної' природи емоційної стійкості. . .

ЗАГАЛЬНА ГІПОТЕЗА-ДОСЛІДЖЕННЯ: Емоційна стійкість - цо._ інтегративна вл зтииість особистості, яка яраяшяються в особливостях II саморегуляції за трьома напрямкам:, саморегуляції поведінки, психічного здоров'я 1- професійної , діяльності. Критерієм емоційної стійкості виступає ступінь сформованості саморегуляції за цими напрямками. ' " " "

. - 4 - .

У відповідності в метою 1 висунутою г 1 поте во», визначена такі ЗАРАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми емоційної стійкості і проаналізувати основні підходи II дослідження.

2. Вистачити роль і місце емоційно! стійкості у структурі саморегуляції особистості.

5. Виявити прояви емоційної стійкості особистості вчителя ш особливостями'саморогуляціІ,

4. Визначити персиеіітиап) напрямки використання емоційної стійкості як прояву саморегуляції особистості.

Теоретика методолог)чною осново» дослідження стати полачвкнй про єдність афекту • та інтелекту (Л.С.Виготський,

С.Л.ГубІпштеЯи). положення ирдо переаивання як безпосереднього відображення суб'єктом своїх власних станів, а не властивостей

і ' відковень ' вовніинїх об'єктів (Л.Н.Веккер); ряд положень, сформульованих в рамках діяльнісного підходу (А.П.Леонтьев, В.К.ЕІлюнас, ЕЛІ.Сурков, О.К.Тихомиров, К.Іаард, Б.І.Додонов,

В.Ф.ВасІн та ін.) зокрема, висновок про те, що людина проявляється як особистість пера ва все в активній емоційно спряьюгаиїй діяльності; про роль емоцій в психічній регуляції (П.К.АнохІн, Я.М.АболІн, В.Б.Давидов, О.К.Конапкін, В.К.КалІн,

B.Л,Мар1щук, В.А.Пяахтієнко, В.О.Дашевич, А.Я.ЧеОикІн); про

особливості та : напрямки , оаморегуляціІ

(К,О.Абульзкшо8а-Сгавсг>ка, В.К.КалІн, Н.М.Ивйсахов,

К.КЛштота, ї.І.Чешжова та їй.); еро корисний результат як васлідсх? системної реакції саморегуляції особистості {Е.П.ІльІк), *

МКТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: теорвїнчний аналіз наукової

•літератури, емпіричне дослідження. У ході дослідиення ЕйгіоГінотовуватось такі методики: тест фрустрації

C.Росіиііциойія, методика "иеіснуоча їьаряка", впала

дкферекційяіїх емоцій аа іешрдои з модифікованою Інструкцією, матодокя оцінка впливу емоцій на протікання асоціативних

: ■ • - б - .

процесів ва допомогою прибору ШР, опитувальннк, створений з метоп гіианачення ефективності саморегуляції професійної діяльності, а також допоміжні методи - психологічне спостереження, бесіда. Для обробки та аналізу отрш-ігтх результатів р-икористовува-тася ттемзтикд-статистичиі методи -кореляційний аналіз та аналіз достовірності розбіжностей.

НАУКОВА ногеткл яослілтт полягає в тему, ¡¡50 в ньому вперше здійснено різнобічний аналіз емоційної стійютсті як прояву процесу саморегуляції особистості; виявлено певні ступені сфоршвдкості емоційної стійкості, які можуть бути покладені в основу П типології.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ в поглибленні розуміння

емоційної стійкості як властивості особистості, виявленні

особливостей процесу саморегуляції, його вв'яаку в емоційно*) сферо». *Хюційна стійкість виступче як властивість особистості, яка полягав у досягненні тп підтриманні певного рівня саморегуляції і формується з розвитком процесу

саморегуляції. Сформулг.овані вимоги до процедур діагностики і критерій емоційної СТІЙКОСТІ. >

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ полягав в можливості розробки

методичних рекомендацій, що сприяють оволодіння, прийомами саморегуляції для корегування несприятливих станів у

еиоціогениих умовах педагогічної діяльності, а також

формуванні професійно важливих якостеЯ, 'які зумовлюють високий рівень педагогічної майстерності. Ревультати дослідження

можуть бути використані в психологічній ; діагноопші характеристик проявів саморегуляції як основи створення ріаного роду ідентифікаційного інструментарій длй визначення емоційної стійкості. • .

• НАДІЙНІСТЬ І БАЛІДШСТЬ ОТРИМАНИХ ДАНИХ забезпечувались кількісним і якісним аналізом матеріалів дослідження, послідовністю реалізації теоретичних полотань у ¡розв'язанні завдань, мети дослідження, використанням методів математичної статистики.

іхтшт. лк; шшпгші на .чаужт:

і. Ешційка стійкість тжачиетьсн як властивість

особистості, щп характеризується особдиваетат сшюрвгумяці1.

?. Правами еипційно! стійкості вистуиада» сгуїті

сфіірношіості ашортухяші особистості за трмш шиїрш-ешт счморегудоція нои^дінк«, сачо}»гугяцЬ! психічного рдороя'я, смі-с !'У,);йіН я ії і я їь ності..

З, ДоєягшіНіі оптимуму 8д визначеними трьош ширлігнггіи • кроя»іг> саиорйгулйц» І <* притешем наявності емоційно!

‘■■тіґ'яос?). ..

ДПРОШЦІЯ РОКОТИ. Рр:>у.лх.тцти роботи фаи іцьдеяОДеиі «і обгоьорзкі ?іа Рпвукраінській №ук080~яіед?шиіі& м!:г-;.г.оицН "Ооцідеінацш особистості як щ-мв^-нч, ігііОоиплміо! ось І ти" (НШа, ІИЗЗ), па насіданні кшіедрй гщгальиоі *а Нканерло!

’ асякойогіІ Київського університету Імені Т.Шевченка.

■ ОУВЛІКДЦІІ. Основний 8«іст роботи ьідобраквйий у 4 публікаціях.

СТРУКТУРА ДИСЕРЇАЦІ 1. Робота иигц?*тся 1а вступу, двох роадігіз:, ачкінчення, списку ижористаної літератур*!, який ністать 177 наймзнуьакь, додатку. •

осшзш зміст рокита

У ВСТУП? овпжорєно актуальність , проблеки, КИДІДЗЙО об'єкт та предмет дослідженка, . визначено його «ату, сформульовано гіпотезу та вавданяя, розкрито методологічну основу доазілквнйя, писвітлено каукову йоеяшїу, теоретична та пржтичче значення, представлені тгсивннз, які ашіосяться на йзх.ісг, напалено лані яро апроОацШ робота. '

ПЕРШ ГСВДЇЛ - "ТШРШЧНКЯ АНАЛІЗ ПКОВДЕЗВЇ ШЩ1ШЮЇ СТІЙКОСТІ'' скнадаеться з б параграфіз (підрозділів). їїерщй підрозділ присвячено теоретичному а&іліву оєноішх напрямків ДОСЛІДЙЙЇШЯ проблеш! емоційної СТІЙКОСТІ. Оа ОСИОЕННІ І!

критерій б і аьи і сть автор 1а Саруть згарактористики само! діяльності: успішність, стабільність, реяугьтатавн і сть. ЕО

розглядається як маетапість особистості, цо сприяв успігагсиу здійсненна діяльності в емоціогсішіЗ оОетаїговці. Рапсу з вкаваїшмч характерпс?ш&ші згадуються різні психолог і та і, фіаіолгічь'і коштоііоитя, а така« компоненти позадішаї, Тші» г визначеннях К.И.Шатонош, П.В.Зільбермана, В.ЛЛ&ршцука, О.А.СйротІїіз, • І.Н.биіІГопі суттєвіша вважаються иотиваці/Ш* шральаі, рольові, інтелзетуаяьпі якості 1 агасяшсті нервово! скстем!. Як емоційні фактори розглядаються ті чи ікяі псигологічні 1 Фізіолог І'-пі і параазтри. І&прикгад, у зиакачеші і О.АЛеряікозоІ закяма еаоційшзі ®ра«атр«щ .вастула8?ь: опткмагьна ступінь Лггєнсивпості сііоціиНй2 ргкздій, їх

стабільність; якісні особлмгозі'І е?ящійшк пеї^зивань, Тх

сгзряетзяиість. Несприйітятдив 1 сть до сійціогскпизс сктуаиїй, здптаісїь ковтрсщватй аетааічиі' сзздібяі ожааі - варзавїрп, котр’ййі користується Шяорля, І&сгрзяко, Каране. Я.Рейяовсшй до визначення пояяітя 2С еиккзз парааоїр спрпйкягяітвосу* до єшціогешяз? содраапшія. їнйіЗ сарздзтр. як ексцШга. роактшіїсть (збудливість) а«з*-:аг?й а білнзість

В'ОЯЯЯіЄЯЬ ПОНЯТТЯ ЕС. •. . , '.............,

існує ціжЯ рад іігая навраховзши' аласйз єздійгта осо&знкзствй, які аідіграоть в ЕС ва ' кеш вагшшу роль: смислові, пкісні, форма2ЬЕО-Д5шаШ*зі1 1 експресивні

характеристики пиоційних переливань. Стійкість в дешсшу випадку розглядається як єдність різних емоційних характеристик, спрямованих і;а досягнення поставленої йоги. Узагальнюючи проведені раніше дослідження і взявш за основу поняття ЕС, запропонована П.Б.Зільберманом, який виходив з принципу взаемоді5 емоцій, ' волі, Інтелекту 1 фізіологічно! організації в їх ьідногекні до діяльності, Л.Ц.Аболін вкаауе "ЕС - це властивість, що характеризує Індивіда в процесі • нонружтої діяльності, окремі емоційні шханіаш котрої, гармонійно взаємодіючи мін собоп, сприяить успішному досягненню поставленої моїй. Оскільки емоційний процес містить . в собі ефект пристосуванка, остільки всі структурні елементи дії виступають а динамічній єдності ... доцільно було б иааваїи його фунзщіон&шю» системо» емоційного регулювання

ДІЯЛЬНОСТІ".

У відповідності з деаорганіауючим впливом емоцій на людину та II діяльність .все різноманітність аслейтів

дослідження проблеми ЕС ножна об’єднати а три основних напрямки: результативний для діяльності суб'єкта; органічний, що - охоплює область психосоматики; особистісний, .щр восореднуеться на впливові соціально-особнстісиїх напрямків еюцій на соштику та діяльність, які призводять до нервових зривів та ваважшть задоволенії» основних життєвих потреб.

’ Другий та троій підрозділи присвячені аналізу фаісгорв, до детермінують єдоцШгу стійкість. Зовнішні фактори - це екстремальні, стрзсові умови ді&яьності, котрі дезорганізують II. Як показано б працях Йеркса-Додсояа та іншх авторів, під еоваівніин уизваш кааться ка увазі Інтенсивність видиву того чй ■ Ігсзого подразника або складність задачі. Однак що

С.Л.Рі’ОІИкітейгі вказував, ^о "... внутрішн» уиови саиі вушвлаоть їо специфічне коло вовн Іти їх впливів, в сфору дії котрих 'поле попасти дане ’явище". М.І.Дяченко та

В.Д.Шношренко вважають, ¡до "визначальною е суб'єктивна інтерпретація сигналу..

.. Відносно внутрішніх умов діяльності і ЕС ш можемо виділити три основних аспекти вивчення ВНУТРІШНІХ умов гаоціогенносїі напрямок, в якому успішність активності пов’язується а емоційною - фізіологічною - реактивністю (вбудлмвістя) (0.А.Сироті!«. А.Е.Ольшаннико&а, О.А.ЧврнІкова,

М.І.Дяченко та В,А.Пономаренко, Я.Рейкояський, В.М.Ігуменов та і н.)напряж« в якому особливості поведінки зумовлюються фізіологічною організацією, зокрема особливостями нервової системи (Б.Д.Небиліцигт, К.М.Гуревич, Н.И.Пейсахов, Н.С.УткІна,

A.А.Коротаев, С.А.Соловйова, В.А.Суздапева,• В.С.МерлІн,

B.І.Ролдаственська, Е.П.Ільїн, Н.ІІ.ФетІскіи, А.Е.ГСлГмов та

Ін.); соціально-психологічний напрямок, який виходить з того, що набуті в процесі дитгя стійкі емоційні властивості , аумовлшть рівень стійкості по відношення до емоціогениих факторів (Eysenck, Л.Д.Пссен, Н.З. Імедадае, Ы.В.Ермолаева, Н.А.Худадоп, Н.І.Наенко, В.Е.Шльман, В.Л.Мар;вцук, J-Хещен та ІЯ.).

Деякі дослідники особливу увагу ввертають на вивчення власне емоційних параметрів (Л.Ц.Аболін, О.АЛернікова,

А.Е.Ольванникова).

Однак аналіз накопиченого в галузі психологічних

досліджень ЕС матеріалу показує, що дослідження наявності ЕС в напружених умовах в залученням фізіологічних, соціально-психологічних, а також масне емоційних параметрів не виявляють однозначної залежності и їж наявніото ЕС та вказаними параметрами. Рівень ЕС залежить від загального співвідношення параметрів. Таїгим чином, питання щодо природи ЕС заливається відкритим.

Єдиним Інтегральним критерієм ЕС на думку більаості авторів с результат. Л.Ц.Аболін впадав таким критерієм наявність позитивного ‘результату діяльності. Однак, на нашу дуику, позктизинїїй результат повинен розглядатися як наслідок системної реакції саморегуляції особистості (Е.П.Ільїк) та бути позитивним не тільки з точки еору результатів діяльності, але й з точки зору.збереження цілісності організму людини та саЗозпоченпя йога портально! гвіттедіяльності. Нііходячя з. цього, подальший розгляд ЕС т . проводили з точкя зору сашрагуляцП . зобистості. ■ ’

У. підрозділі четвертому розглядається проблема ефективності механізмів регуляці І та ЕС. Емоціогенна ситуація ставить особливі вимоги до иеханігмів рзгуляції. .

О.К.Конопкін висуває положения про то,' да для діяльності лади™ свідоме регулювання в вжзш рівне» системи. 1! • регуляції. Базуючись на функціональній модеді р.А.Коношсіна,

Л.М.Аболік 'ВИДІЛИВ окремі компоненти функціонально! структури психологічної регуляції діяльності: досвід, ціль, суб’єктивна модель значимих умов діяльності, оцінка контрольованих умов діяльності, вибір тактичного шану, безпосередня реалізація програми, корекція. По мірі свого розвитку рівні особливості ^псикічцо.г .регудяці і. діяльності все більше починають приймати участь в організації диядьності та поведінки, відсовуючи на другий план особливості фізіологічної організації.

Я.Рейковський вважає, що смисл' процесів регуляції знаходиться в виборі цілей, дії і координації відповідних програм для здійснення даних цілей. ЕС, пов'язана з системо» "рівня домагань - рівня досягнень" як показником ефективності, саморегуляції, проявляється в структурі 1 спрямованості діяльності, а також в контролі над вираженням емоцій.

Вмеаачаюми саморегуляцію як фундаментальну властивість всіх живих систем, котра вабеапечуе успішність їх взаємодії в кавколккшіи середовищем, пристосування, збереження і розвиток, ш моаемо представити БО як наслідок успішної саморегуляції.

Б психологічній науці досліджуються прояви психічної саморегуляці І (Л.Р.Дика та В.В.Семикій), т& виділяються три основні пили психічної сащрєгулящІ стану: емоційна, вольова, довільна. 5а даними В.К.Каліиа, Т.С.Кирінзеїко психічна сшзре гуляці Я С ОДНИМ 8 провідних факторів, цо .детермінують особливості адаптації, якісну своєрідність Функціонального стану і працездатність лядики. . ■

Лослідженням ОС-ОбЛЯгОСТЄ8 СОДірвГулЯЩ і присвячені роботи

Н.М.Пгйсахова, К.К.Платсиога, І.І.ЧесяоковоІ.

К. 0.Абульханова-Саавська назує "Саморегуляція . еабевпечує психологічну єдність діяльності. співвідносить індивідуальні ьяшивості та стани суб'єкта з подіями діяльності, вводить воєдино рівні ^дальності та рівні. Саморегуляція не лише (йабзвпечуз відповідність ... активності суб'єкта еишгам діяльності, аае й погоджує її в діями інаих людей, вабовиечуе необхідну активність'5.

Вианачайчи КС як наслідок ефективної саморегуляції, ш ВН.Я1ЛЯЄІ» три рівноцінні напрямки проявів саморегуляції: «а?.»І»і7ляція коведнг.ш, ко характеризується специфічною шсгивніета, спрайойаноз на співвіднесення ' поведінка ос^баотості ■ о кшогзди ситуацій, очікуванням .іиевх лвдей;

- 11 - ■

саморегуляція стану здоров'я, яка полягає в; досягненні м«пи особистості Сез негативних наслідків для П самопочуття; саморегуляція професійної діяльності, що забеапецуе .и надійність. Таким чином, ЕС - це властивість, яка полягає в підтримці пепного ступеня саморегуляції саморагудяці І ви трьома напрямками, який вадовольняе критерію Ер. Такими критеріями виступають наявність сформованої : саморегуляції, щюярами якої будуть оптимум поведінки, оптимум стану психічного здоров'я, оптимум саморегуляції професійної

ДІЯЛЬНОСТІ. ‘

В підрозділі п’ятому описується емоційна регуляція педагогічної діяльності. В ньому аналізуються методи управління емоціями учнів та саморегуляції вчителя.

Різноманітні- системи прийомів будуються на основі принципІз аутогенного тренування, активно! саьюрегудшції,

пгяхорогудиачогп тренінгу, емоційно-вольового тренінгу,

'іоіпрі-охелемєнтної релаксації та Ні. • .

Еиьч^ЯЯй РІЗНИ)? систем методів саморегуляції станів

показує, що багато а них можуть використовуватися вчителем , а своїй діяльності,, після незначної адаптації, яка враховує сдатфічні умови його роботи: .

Відносна індагогічної діяльності . Р.І.Хмелвк,

А.А.Востряков та іп. здійснили систематикщі» прийомів саморегуляції станів вчит^гл по вмінню юдодіти е-обоні'-

О.ЯЛебикІн представляє снегему, цо включає ряд методі я:, мэтоп МІМІЧНИХ Дій, прййом психомоторних і жасіозих ДІЙ, • прийом дихальних вправ; метода, «о грунтуються на самонаяіюшмиі та ВОЛЬОВИХ • ЗУСШІЛЯК! ідеомоторне . треяуеяійія, аутогййне трэкукьчия, ,

Ділєспрямотшв г-йко’рйитоїшя - ' ряду г.гао«ояопотічгЕуаіх методів оа_¥.ор‘?гулнціІ, {*коыввдовднпх індиаілуально а належності- ьід кіоційімх ііооб^кг.острй ярдагоги, не.*1-1 в-игомо НПЛИВаТИ НЧ 'ЦІ ДЬИО^ИНЗ його ЄйЮЦІЙЇп! СТІЙКОСТІ,

Риход.ічи т.;го, • що прог..-Д{-н1 дослідження г-!їг-йуоь.чві нн

и»Д!Л.?ішя (»1 »»&>«••»«і••.'ннл ;..;ї"-Г'МІиант І.'" т-л ¿іиг'-р м;:го;-,іі. П нироб-йення (Т.В.Осідчч, їі.Г.СіЛізіє-нко тч ін.)_, ии сі-Лпі.;;

СНрлЛу рОІ:К|)гіЧ'-Г ПСИХОЛОГІЧНУ ИрМ'ОДу 7с 7-і Вгі>;.‘.і,•<•-:.» Я

Пі^чі’нячуїлти 15 проз ті. а.чггГ';« ц ц-:пі>^ а І аг некч-киц гз І!

/ -..V ¡:н‘і-'- > і н- л-П’лг;. . . ■

Розділ II * "ЕШІРІЧНЕ ДОСПТДГОШЯ ЕМОЦІЙНО! СТІЙКОСТІ ВЧИТЕЛЯ" - присвячений розгляду методики та процедури експериментів, а також аналіву результатів дослідження. ЕмоцП досліджувались на трьох рівнях - психофізіологічному, переживання та поведінки. Гіпотеза пропонує' три напрямки проявів саморегуляції, для дослідження яких був відібраний відповідний методичний Інструментарій.

Дослідження проводилось в 1991-1993р. иа базі Київського університету Імені Тараса Шевченка 1 Ніжинського педінституту. Досліджувались вчителі середніх шкіл (всього 160 чол.).

. Для'виділення емоційно стійких досліджуваних за зовнішньо» спрямованістю саморегуляції застосовувався тест фрустрації С.Розенцвейга. За допомогою методики вимірювання реакції на фрустрацію виділялися групи педагогів, котрі розрівняються за типом емоційного реагування. На основі того, що ■ тенденції, які реєструються методикою, характеризують динаміку 1 ефективнїсть рефлексивної • саморегуляції суб'єктом своєї поведінки в ситуації фрустрації, перодОачалоси виділення групи педагогів а ефективно» саморегуляцією поведінки, котра може бути охарактеризовкш як група емоційно стійких ва проявом зовнішнього напрямку салюрегуляціІ - саморегуляції поведінки. Домінуючий тип реакції для даної групи, а нашої точки аору, імлунітивний лотребово-наполегливий. Передбачалося також виділення групи емоційно , нестабільних досліджуваних, схильних до прояву сильних, не спрямованих на конструктивне вирішення проблеми емоційних реакцій, негативно забарвлених. До. такої групи можна віднести людей в екстрапунітивним перв®коджаиче-домінантним І его-вахисяим типом реакції на фрустрацію. Даний розподіл визначав оцінку емоційних проявів, Йо фіксуються з поведінці, ке враховуючи внутрішнього характеру та сили переживання. ■

Для виділення емоційно стійких досліджуваних за проявом внутрішнього напрямку саморегуляції .саморегуляцією етану психічного здоров'я використовувалася методика "неіснуюча тварина" (дослідження на рівні переживані»). За допомогою методики оцініогалась наявність прихованих конфліктів, вахисних реакцій та підвищеної тривожності 1 агресивності, які могсуть свідчити що відсутність ефективної регуляції стану ПСИХІЧНОГО

- 1? ' - . . , ЗПОров’И. ПСИХІЧИ* .ДОрОЬ’Я РОЗУМІЛОСЬ. ке ТІЛЬКИ ЯК відсутність виражених нсихіатрічких оахьорювань, але і як відсутність пограничних та негативних психічних станів. Лапі,., отримані ' о'і ЦІ<йО четодикою, ПбрвНІрЯЛИСЬ ШЛЯХОМ' бесіди в дсслі ДЖУШИИМ. Для . виявлення більш • •' ДНфереїЩІЙКОЇ характеристики емоційних переливань у ‘рДаних. груп досЗгідхусаикх проводились методика акала диф^ренційних емоцій за . Ізардом в модифіковано.) інструкцій« (досліджуваних просили итоаті:, крім стану на даний момент, прояви'свого емоційного стану на уаоці >.

Для .контролю наявності ефективної саморегуляції”- ьа ЗОВНІШНІМ та кнутоікшім «Н'фЯМКОМ проявів ка ’рівні психофізіологі г еикористовуиався асоцишений експеримент - з лсяошго» мбтсдшж. сц'.нки вплину емоцій на протесання полціатнвних процесів з» використанням прибору ВПР. = .

Для кпвчекня особливостей саморегуляції 'професійної діяльності досдідк’л'лпш- пропонувався''опитувалькик (р03{>0бд<ґИИЙ Ь ЦІЄЮ ЬісТОЮ). При оцінці відповідей КИ виходили а розумііпія професійно важливих йлястикостай педагога. . На основі ол^аних даних ьа огтувалмшком досліджувані були рорподіЛі-’іи на ипі групи - тих, що одержали від О до. 5‘ балів (оціишгьел. як доелідхуяаяі : а ниьькою «фбКїивиїСї» с^імор^гуляці і і і тих, аю одержали більше 5 балі.» (досліджувані а , високо»* Активи і єни о*уог«»гудяці І). З мегом 'перевірки' оіштупаяшікг« була проведена його оцінка па одншоиєптйу надійність «у* методом оиійіси синхронної надійності м’формули» Кропбиха. Кос-Іііиіь-т- синхронно! надійності Гн.здійнос.ті ' ■

уагодк&ності). становить 0.64, ш свідчить йи можливість використання розлюбленоі МЕТОДИКИ. . - ’

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ • ДОСЛІДЖЕНІЙ. На основі ровподіду учасників дослідження аа результатами тесту фрустрації

О.Розекцаейга т' виділяємо екоційно стійких ва вовн) ялом напрямком проявів саморегуляції - саморегуляцією поведінки. До Іцієї групи відносяться 32 педагога з іімуиїтивинм ПОТребОЕО-НаКОДвГЛИййМ ТИПОМ реакція. До групи емоційно вестабільпих Сули віднесе»! 64 педагога, котрі прояви.™ екетрапуііітїівйнй перешісодааюче - дом і нантиий тш реагування иа ФрустраіЬп. Даг першої груго? властиве прагнення усунути конфзік?, соступлкпість та спрямованість на внріивняя проблема; Дня другої групи (емоційно нестійких) Еластиеа підодз&яа вимогливість до ийшсолизтнього оточення та недостатня сауокрятніст^, відкриті прояви агроеп,. спрямовані ка обставині? або соціальне оточення.

Дія виділення емоційно стійких ва внутрішнім напрямком проявів саиорегудяці 1 вккорисїовуваяаоя методика •’иеіенухга тварина”. їй П основі в групі емоційно стійких еа вовнішнім вапрямади проявів сашрегудяці і було виявлено чотирьох досдідяувани« 8 приховагоапі кокфдіктшлт, підвищеною тривожнім», «о супроводжувалося пйгаїшм сзмопа-іуттям. Дані висиовка підтвадилксь Б процесі бесіди 0 доеяідкуашйм.

Крій того, в груді екоційно стійких ва мзтодикса ЩЦ5 Суло вадиепо двох педагогів» у шейх бая по всіх т&гах цотодііки ЕЩЗ був значно пжчкм яа еоредчій. но изхеї» відксстк г.о (їздійно стіц-шх еа йвутрівяш напраккоіз паяців саларегуляції, таїс ки позттиЗ тип реагування, т нагну ду5.г?у, досягається шаі та раяуноїс єйоційво! ммкрийнят.тос?і (Я.РСГКОВСЬІЗШ говорив про різкий ступінь ЧУТЛИЬОСЇІ до

«¿юційниз? подрашіиїв),

• їаадй шшоіз, груш екхздійяо стійких педагогів становить ЙЗ сош; Даа йетаковлешш взаєуявв’яаку шк одтятім та внутрішні кшргккон вройвів саморегуляції був проведений кор&шіійзшз шшіе ез ревультатами мзтодшої "неіснуюча тварпїїа" та тесту Фрустрації 4 ' С.Роввшшейга, Наш

передбачалось, со досліджувані» які мають адекватні шшонкм з вцрзяеиа; переваканшш яозитивгаїх емоцій, будуть иати

ІкяунінишиЯ потреОово-наполеглявий тип реагування, Ия

виходили «'! припущення, шо наявність емоційної стійкості га одним в напрямків еаморегуляц11 буде позитивно вплітати на

саморегуляцію за другим напрямком. На основі цього були

складені n-польнз таблиці для підрахунку знакової кореляції ьа Фзхиером. Цей метод був обраний виходячи а наявності дихотомічного харзетсру даних за .методикою "неіснуюча

тварина". Коефіцієнт зв'язку складає Q=D.Q5. Коефіцієнт іїоііїшігетп і ««0.77. КорелйціШшй аналіз підтверджуй

взаемозв’ас-ок мі» двома напрямками проявів емоційної стійкості

- зошіашім (за иаморогулпціеп поведінки) та внутрішнім (за саморегуляцією етапу психічного здоров'я).

Дл:і контрою достовірності виділення груп за зовнішні,« та внухріміпм напрямком проявів емоційне; І стійкості на рівні психофізіології був проведений асоціативний еікпергмент. Вухо зроблено порівняльний аналіз швидкості реакції на негативні та noavmi-m вербальні подрзяцнки у груп гноційно стійких іа емоційно нестійких педагогів. При аналізі достовірності ВірДіШОїЛ^й к-ркгорісм Стькдента було ВНИВЛ&ЬО, С,0 ідей,якість реакціі на емоційно негативні ілпмуя» з групі «-МОЦІЙНО стійких достовірно ш*жчв на ріпні О.Оі зк під реакції в тій же групі на <?моц і йио- позитива і стаїдули (Т-5.Ї53>, • так 1 під реакції на ті ж стимули у групі емоційно нестійкая (T-G.I6). Тобто мають місце суттєві вдміїгаоаті мія вкдїденими нами sa нлвніств зовнішніх та внутрішніх напрямків проявів-емоційної стійкості групами педагогів на пенхофія і алогічному рівні. Достовірні відмінності у швидкості реагування па позитивні .та негативні стимули у емоційно стійких за двома напрямом« проявів можуть пояснюватись затримкою реакції на негативи і стимулі? аа рахунок процесу саморегулювання. .

З метою .виявлення .оптимальної саморегуляції за третій напрямком проявів - саморегуляції прифєсійшї діяльності був проведений опитувадькик. На основі отриманих за опитупальнюїш балів педагоги були розділені на 2 групи - педагоги а ниаькоо еф*?гстивністм саморегуляції діяльності (отримали від 0 до 5 балів), та педагоги з високою ефективністю сакарегудаці І діяльності (отримали більше 5 балів). .Після цього, виходячи, а припущення про . позитивний вплив KCÆESHüCTl оптимально! регуляції за одним а напрямків на рагуляще, sa ikcumü напрямками, буе проведений кореляційний аналіз мі/, груїтв, я»гл

. ’ ' ' : ~ 16 - . ' ■ ' виділена аа наявністю проявів емоційної стійкості за напрямком саморегуляції діяльності та групами, що виділені аа наявністю проявів емоційної стійкості еа напрямками саморегуляції поведінки та саморегуляції стану психічного здоров’я. Аналіз проводився аа методом знакової кореляції Фехнера. Коефіцієнт ав'яаку між наявністю проявів емоційної стійкості за напрямком саморегуляції діяльності та за напрямком саморегуляції поведінки 4=0.92. Коефіцієнт контингенції Ф-О.бс. Коефіцієнт зв’язку між наявністю проявів емоційної стійкості за напрямком саморегуляції діяльності та за напрямком саморегуляції стану психічного здоров'я 4=0.73. Коефіцієнт контингенції ЇЧ3.39. Кореляційний аналіз свідчить про наявність зв’язку між проявами емоційної стійкості та підтверджує значимість третього напрямку проявів саморегуляції - саморегуляції діяльності - для ЕС як властивості особистості.

За аналізом третього напрямку проявів саморегуляції -саморегуляції професійної діяльності, з виділеної групи емоційно стійких аа першими двома напрямками відкинуто 4 педагоги, які не задовольняють цьому критерію. Емоційно стійкі ва цим напрямком проявів саморегуляції педагоги характеризуються любов'ю'до професії, до дітей, користуванням методами рзгуляціІ емоційного стану, тобто ефективною професійно» діяльністю. Вчителі в неефективною саморегуляцією самі вказують на відсутність II у своїй роботі* для них характерні постійні конфлікти з адміністрацією та дітьми, бакання змінити роботу. '

• Далі проводилось дослідкешш виділеної групи емоційно стійких педагогів. Математичний та графічний аналіз показав відсутність достовірних відмінностей між групами за всіма емоціями. Однак можна відмітити, що у емоційно стійких на роботі рівень поаитивних емоцій дещо вищий, ніж у звичайному стані, проте емоційно нестабільні теж виявляють позитивні емоції на роботі; їх реакції сильно виражені. Негативні емоції сильніше переживають емоційно нестійкі досліджувані, особливо в повсякденному житті. Цей висновок підтверджується роботами інших дослідників і непрямо свідчить за адекватність застосованого підходу до виділення групи емоційно стійких. Поряд з цим, виходячи з відсутності достовірних відмінностей, можна припустити, що емоційно стійкі та нестійкі досліджувані

' ' - 17 - , ,

відрігліяиться способом регуляції-емоцій, що переживаються, а' не самим переживанням- . ' . ... .

У ВИСНОВКАХ підведено підсумки проведеного теоретичного та експериментального дослідження, намічені перспективи подальшого вивчення даної проблеми. Узагальнені • результати дослідження дозволили гробити висновки, ' які- в цілому підтверджують гіпотезу. ,

1. Здійснений теоретичний аналіз дає підстави

стверджувати, що емоційна стійкість повинна розглядатися в контексті аналізу особливостей проявів саморегуляції, а саме як властивість особистості, що розкривається через наявність ефективної саморегуляції. На кашу думку, ефективність саморегуляції повинна розглядатися' не тільки з точки зору результатів діяльності, але й з точки зору збереження цілісності організму людини та забезпечення його нормальної життєдіяльності, тобто позитивний результат повинен розглядатися як наслідок системної реакції саморегуляції особистості. . .

2. По відношенню до ■ структури саморегуляції емоційна

стійкість виступає наслідком певного ступеня II розвитку та має вплив на подальший вплив процесу еаморегуляціІ, Прояни емоційної стійкості - оптимум, поведінки, оптимум стану психічного здоров’я та оптимум саморегуляції діяльності -співвідносяться а М9тов процесу саморегуляції. '

. 3. Емоційна стійкість розкриваються через особливості напрямків прояву саморегуляції. ь '■ -

Вчитель яких ми відносимо до', емоційно стійких • за зовнішнім 'напрямком прояву самг;регуднціІ - саморегулюй!т поведінки - характеризуються імлунітинніш

потребово-наполегливим типом реагування: дл« них властиве

прагнення усунути кон<Іипкт, поступливість та снряиоваїисть на вирішення проблеми. Вчителі, яких ми ?.а «овнішнін ііані'.ямком прояву саморегуляції відкосимо до •_ емоційно нестійких, характеризую?и:г. екстранун і тиеиіш переякоджаачй-доч і нам ним тч его-захисним типом р»иі-*влния ни ' смі/аці! •ігуогииі'*: !м

, - 18 - .’ ' притаманна підвищена вимогливість до навколишнього оточення та недостатня самокритичність, їх поведінка включає прояви агресії, спрямовані на обставини або соціальне оточення. Тобто проявом емоційної стійкості за цим напрямком саморегуляції е оптимум поведінки. .

Педагоги, які вважаються емоційно стійкими за внутрішнім напрямком проявів саморегуляції - саморегуляції стану психічного здоров’я - характеризуються переважанням позитивних емоцій та відсутністю негативних емоційних станів. Емоційно нестійкі за внутрішнім напрямком прояву саморегуляції вчителі характеризуються прихованими конфліктами, підвшаенокі трнкааяїст», я.;) супроводжуються поганим самопочузтям. Таким чином, проявом емоційної стійкості ва цим напрямком проявіп саморегуляції с оптимум стану психічного здоров’я.

За третім напрямком проявів саморегуляції вчителі емоційно стійкі віданачзілься ллбоь'ю до професії, до дітей, користуванням методшяі регуляції емоційного стану. Вчителі емоційно нестійкі, сані вказують на відсутність в своїй робот! методів регуляції, за-результатами опитувалышка щ бачимо, що боки постійно вступають в конфлікти з адміністрацією, та дітьми, для и їх властиве, 'баяання змінити роботу. Тобто оптимум саморегуляції, професійної діяльності с лроязом емоційної стійкості за третім напрямком прояву езморогуллці І. Досягнення ступеня .оптимальноІ . саморегуляції' ва . названими трьома напрямками виступає критерієм наявності емоційної стійкості,

4, В залежності від особливостей проявів саморегуляції наділені певні стулені, розвитку емоційної стійкості (вчителя). Проведене - дослідження дає 'мойого їсть’ розпочати розробку типології ЕС вчителя. Сформовані положення для розробки діагностики характеристик проявів саморегуляції як основи створення ідентифікаційного інструментарію для визначені;« емоційної стійкості, а такон підбору практичних рекомендацій для корекції -виходячи з відсутності .„ефективної саморегуляції ¡55 однім в напрямків прояву саморегуднці І.

Зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Про дослідження емоційно! зрілості студентів педнуьу

// Шяякі вдосконалення професійно-педагогічної підготовки пчашя э уаовях перебудови вгаю І. І середньої школи. Те&и доповідей міжвузівської кауково-пракїйчкої конференції - 4.1.

- НІШІ. 1990. - С.87-83. .

2. О подходах к изріензз эмоциональной устоачнзостя

дйшіоста // Соціаяігжия особистості як проблема язціоігалмгої освіті*: Тези доповідей Всеукраїнської йзуково-ярактично!

і:онфаре,-;ці?. - НІлііі, 1983 (друк.) "

3. Эмоциональная устойчивость чсшооска ко* предает обідепсихологаческого ыгаякаа // Рук. - Доя. з ШїБ Уяраягш ІІІ7ІІ-УК&3 оч* 13.03.93г. - О.ЄДЛ

4. Раль і місце емоційного фкстора з гу!<аяі&аціІ педагогічної взаємодії // Психологічні пробдезд гуиаиігацИ педагогічної вга-жоді І. - Дрогобич, 1033 (друк., в співагт,)