Автореферат диссертации по теме "Возрастные и индивидуальные особенности в оценке личностно значимых стимулов"

з и ю н та

1НСТИТУТ ПСИХОЛОГ!! АПН УКРА1НИ

На правах рукопису

ШАМЛЯН Карша Мики-пина

BIKOBI ТА 1НДИВ1ДУАЛБН1 ОСОБЛЙВОСТ1 В ОЦ1НЦ1 ОСОБИСТ1СНО ЗНАЧУЩЙХ СТИМУЛ1В

Спещальшсть 19.00.07 - Педагопчма i вЫова психологш

Автореферат дисертац]? на здобуття мгукового ступаня кандидата пснхологЬжих наук

Кш» - 1995

Дисертацгсю с рукопис.

Робота виконана в Державному ужверситот) "Львюська погитехтка",

Науковий кершкик: доктор бюлопчних наук, професор

КИЗИМЕНКО Л.Д.

Офщшн! опоненти: член-кореспонденг АПН УкраУни,

доктор психолопчних наук, професор МАКСИМЕНКО С.Д.

кандидат психолопчних наук, доцент

соловгенко в.о.

Пров!дна оргак'иац1я: Нацюнапьний ¡нститут осв1ти

роспублми Беларусь

Захист вдабудоться " Р.,8" червня 1995 року о '// год, на зааданш спец1ал!зоаано) вченоТ Ради К. 113.04.01 в 1нститут'| психологи АПН Украани за адресою: 252033, НиУв-ЗЗ, вул.Панькшська,2.

3 дис«ртац)сю можиа ознайомитися в б!бпютец| 1нституту психологи АПН УКрами

Автореферат роздано ", травмя ! 995 року

Очений секретер атецмтооажм Ради, ' кандидат гкмхолопчмнх наук

МЛ. АЛЕКСЕЕВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Зм1ни, ям в!дбуваються в нашому сусп!льств1, вибф тих ми ¡нших шллхт державного розвитку гостро став пять питания про систему фнностей людный, особливо молодого поколения краГни, включеного в активна софальне життя.

Сутнкть цшностей людини знаходмть свое отображения о ощнках об'ектт, що спромоно-н задов'мькити т'| чи тин и потреби. Оц'тки зизначагать ¡ндишдуальну м¡ру магер/альних, софальних, духовких ;нших ценностей даного сусш'льства. Сформована система цЫнкних еталон!в ¡ндишда встановлюе йога ввдноскки з об'екгаг.да» ям кгють для кьсго ссобкспсну значущкть.

Вивчекня системи ц!нн1сних еталон!в 1ндив5да, зжонок/рностсй оцнеозсния особиспсно зимущих об'екпэ е вагклизим, оск!льки сц!ичи гадгрсють дуже велкку роль в життед1Яльносл к©жно'| гаодг?{и, виступають о ро/>2 бсзпосеред* *ього ¡нструмента а регулпцн и Ц!кн1сних взносим Ь дмсжстю, поклэдемо в основу будь-якого ркиення.

Немб1льший ¡нтерас при цьогту виклккають особливосп у масштгбуваян! життевих ц|'кносгей, власти01 молодим громадянам кра'ши, а також зм1ки, що в!дбуваються в ньому по м{р1 становления дорослост! молодих людей.

Актуальн1'сть питания в наш« дм зггостргаеться тим, що зараз р'|зко зростають вдаюги до пкостей особистосп, ¡V жтипнося, спроможносп в нестаб1лыш ситуацн самШ 1-1ир|'шувати насущж життеа! проблеми, коли в!д прааильност» и

ршень, адекватност! оцшок як «¡кол« залежить устшшсть в д1яльносг| 1 в житт| в флому.

Виршшгня цих актуальних проблем нгможливо без глибоких дослщжеиь систеки офнок ¡ндишда, ЫковоТ динамки (V формувадая » розаитку, еиявяекня загальнмх тенденфй I ¡ндиз'щуальних особпивастен с сисгемг оц'шок.

У психологи система фнностей людини трздицЫио розглядасться як стрижень семосшдомост» особистосп, центр и духовного розаитку. Цшшстм ор)£нтацГ/ вмявляються в ц)п\сут сукупност! I систем! св*домих вщносин людини з сусшльством, |-рупою, у ставленш' до прац1, до само? себе (В.Н.Мяащее), у дкнамщ'| установки (Д.Н.Узнадзе, А.СЛрангмшш'О, у вза&мов'|дносинах зм»сту I змачення (0-М.Леонтьев), у моралиних позиц|'лх I мотивах побед|'нки особистосп, що формуегься (Я.Шожович).

Для психолопчного розум!ння оц1кювгн;ад, структур» оикного ороцесу важлиае значения маготь фшософсьм розробки ц|е'| прюбг.еми (В.Брожмк, ГЛ.Вижглецоа, А-АЛвЫ), до оцмча розглядаеться ж спсциф1чнй форма воображения дмсмосл.

В«лшу увару оценкам людина прц^ляеться в пшхолопчшй 1«орн пркйняпя р1шек*>. Теорзткчн'! I емгнричм розробки теерп прнсвячеяо в основному оцЫ«ам хорисиосп (суб'ектизно? цшност») альтернатив у смушм? & вибору 1 ошнкам ймовфиост! Зд1нснемня Ц15Х альтернатив (Д.Берну/Ш1, (".Крамер, В.Вальрас, О.Моргаштрн, ЗШагтоллер, ГШодиа, ВААбчук, АЛ&врсэднй I аду). Було ьмяал.но загальн! закснолирносм а оц!№0зг«н|'; прх цьэыу ащшт робнвея на ынвеок от'нск з прдейняпя рииемь а лзодина з и сластизосткми

розгладалгс.ч лише як досигь ¡ррацганальна частииа анат'тичноУ процедури цього процесу.

Велмку усггу у гмтчизняжй та закордокнж психолог?? традицжно придтяеться такому специф!чкому класу оцшск ян сг>мооц»?ки особистост», яп! пртыя то роэглядати гн наиважлнгше особистсне утзореннч, ядро семогизнання » самоср,5домдст1 особистостк В цьому напр/мху розрсблллясл питаиня струкг/ри ссмоощ'нок, розкриття шлях!3 та етгто 'и ферму вання о процеа розситку особистосп, особлизостей "и функцганування \ ¡нш. {Б.Г.Анаььсв, ЛЛ.Бсжсокч, 1.С.Кок, М.1.Люна, В.В.Столш, б.В.Шорохспа, У .Джемс, Дж.М!д, Е.Ерксон I ¡нш.).

В цшому можна сказати, що на сьогодн! гздчувасться потреба у систематизацн психолсп'чних знань по оцшжй д[яльмост|" людими взагалц по оф'кювакню життевих цжостей зокрека, у зизчаченн1 психолопчи?« меха^зм!Э, що керують оцшними процесами лхэдини, в розробш методичного ¡нструментгр1я доелдакень. Незважагачи на гктуальжеть лроблеми -ля лсихолого-пгдатопчноГ » суонльнсУ практики, бракус спец!альних дослщжемь, присоячених становлению системн цжжених еталон!» особистост», Ыковим змЫам ц!сУ системи в процеа' розвитку людини, адишдуальним особлияостям в оц!кф фнжс.чих явищ.

ОБ'еКТОМ ДОСЛ1ДЖЕННЯ е лроцес оцЫюзакня людииою кчттевих цмкостей.

ПРЕДМЕТОМ ДОСЛ1ДЖЕННЯ с вюош та ¡идиздаадан» особлцрост! в 01Д1Н14) особистЕсно знгмущих стимулов (ОЗС).

Ц1 стимули садображають цмжсш дносини ссобистост!, при яких вона оцциое ц!ншсть предмет«в, явищ, як5 можуть якимось чином задоЫльннти » погреби.

В робот! дослщжено дай сиди ОЗС: моральн! ! матер|'альн|, ям о'|дпов!доють двом фундаментальним потребам ¡ндивща: потреб) о досягненнг софального статусу та потреб! в матерюльних благах, добробутк

МЕТА РОБОТИ полкгсе в розкритл втових зм'|н в оцЫювакн! особыслсно значущих стимул1в, що шдбувагаться по М!р| становлзння дорослост! лаодини', I ¡ндив«дуальних особливостей в оцшках ОЗС.

Г1П0ТЕЗА ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Система шнжсних еталон'т ¡адиа'|да язляс собою вдоосно ст1йке особислсне утворення, яке поа'язано з ¡ндив1дуальними особлизостями психолопчноТ структури осо6истост'|.

1снують загальж законом'фносп зм>ни система ц1нн1сних еталон'т, зумовлеж вковим роэвитком людини в перюд юнкть дороамсть. В(ков( законоьирност< при переход! вщ одн!с'| вжовоТ категорп до ¡ншоТ в цей пср'юд виражаються у млыосних зрушеннях в ¡ндив1дуапьних оц'шних шкалах, пропорц!йних накопименному жипевому доса!ду, зб1льшеннх> досягнень, зростанню потреб I р!вня домагань, як! в1дбуваються по м!р» наставання дорослост 1 людини.

При цьому загальш Ыков! тенденци, вступгючи у взасмод1ю з ¡ндив'щуалькими особливсетшзм, зсувають ¡ндив1дуальиий оцтний профиль лаодики на ¡нший шлымсний р1оекь, ояастизий даному Ыку.

Для досягнення мети досл1Дження \ перевфки ппотезн було поставлено таю ЗАВДАННЯ:

1. Г1роанал1зувати теоретичж аспекти проблеми оцЫки особист ¡сно значущих об'ектш, формуванмя системи цмнкних еталожв.

2. Виявити вшов! змши в систем) оцЫок ОЗС на лротяз! життевого перюду юнкть - дорослкть, особлиаосп оцшох ОЗС в кожнм вжоам груш вказаного перюду (старшокласникш, студент, молодих спец1ал1ст), простежити особливосп зрушень в ощнках при переход! вщ одноУ в1коооУ фупи до ¡ншоУ.

3. Розкрити залежнкть оц1нок ОЗС в1д р|"вня досягнень особистосл в задоволенн1 вщповюноУ потреби для кожноУ втовоУ фупи.

4. Розкриги взаемозв'язки мЬк характером ошнок ОЗС I статевими 1 ¡ндивщуально-психололчними особливостями особистосл для рЬних вжових фуп.

МЕТОДОЛОГ1ЧНОЮ ОСНОВОЮ досл1дження були загально-лсихолопчы теоретичж принципм детермМзму I розвитку псих1ки в д1яльносл; положения про взаемод1ю натурального ( софально-культурного ряд!в в психтному розвитку 1ндиз1да I Л.С.Виготський), структурно-генетичний пщхщ до вивчення особистосл (Б.Г.Ананьсв), фтософсьм (В.Брожик,А.А.1вж) та психолопчнГ (НА.Батурш) розробки проблеми оци-ки, психолопчна теор!я прийняття ршень (Ю.Козелецький), аксюметрична теорш корисносп (Дж.Нейман, О.Моргенштерн).

МЕТОДАМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ булй розроблена методика досл1дженнл ощ'нок ОЗС, стандартизован! опитувалъники та

тести. Обробка лервикних даних прозодилася стагистичними методами з використаихям кореляц!йного анал!зу.

НАУКОВА НОВИЗНА досл!Дження полягас в тому, що виязлено характерна особлисосп оплису сгатеас-с!кових ! ¡ндишдуальмо-психолопчних жостей л:одини на оцЬ-жу життевих цЫмостей; розкрито оаконом!рност;

змшюванн! системи оцшо;-; осо&испсно значущих стимулш на протяз|" активного жигтевого периоду становление дорослосп людини; Еяявлено особдиаосп зрушень в оцжкач ОЗС при переход! ввд одно!' впюиоТ категори до ¡ншоУ; показано, що ссо£р'|Днкть системи оц!нак ¡¡ндиз1да, яка пов'язана з його статеаими та ¡»<див1дуально-психолопчмими особлипостями, збер1гаеться на протяз1 сказьного життевого перюду.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ роботй полягае в погяибленж психолопчних знанъ про оцииовашя людиною' жиггевих цмностей, в аналЫ оц'|нок особнслсно значущих стимулов з познай психологи особистост! та вшового роззитку, и розкритп спецнфжи I механшлу оцшювання ОЗС, в анал!з5 об'сктьгакнх I суб'сктизних фахтор!в, що вплисають на оцшний процес; в розшяренн! уяслань про систему еталожв ¡ндизща, Бикеленн» статкчмих ! динамчних характеристик системи фин)сних еталон1в.

ПРАКТИЧНА Ц1НН!С7Ь роботи полкгае в тому, що отримаи<" р£^у/;ыати иожуть мг.п, бгтйтоцшьове викорнстен; ш: с падагсты»? робот! при формула« мотивацШноУ сфери учшз з ердоув&нням Бикзлеких шкових та {нДиащуая^имх осо близостей : а реагуолкн'! на систему особиагю ,о значущих сткмул!з; в !»снхолопчн<жу кс«неульту&81»м, гюе'язакомгу з допомогою при /'лри&нжт ршюиь, оц$«:,,; та вкбору альтернатив; в

rtcH-xofliarnocTHiii при конструюванш шкал психололчних тес т ¡в; у менеджмент!'; в соцюлопчних дослщженнях, ям стосуються акаолопчних аапеклв сусп'тьного жиил.

НАД1ЙН1СТЬ I В1Р0Г!ДН1СТЬ РЕЗУЛЬТАТ/В ДОСЛЩЖЕННЯ забезнечувалися репрезентатиакктга an6tpoK, застосуванням алробованого ¡мструментарно, використанням методу кореляфйного анализу га вщомих статистични." метод|'о ncpeeipKH ппотез. Статистистична обробка отрнманих даних здтснювалася на персональних комп'ютерах ряду IBM PC.

ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ.

1. BiKOBi змини в оцЫюванж ОЗС, rati в1дбувшоться на протяз1 перюду становления дорослосл молодоУ лгадини, виражаються в посгуповому зменшенн'1 з ¡¡¡ком ¡нтегральноУ оц!нки корисносн одного i того обсягу матер1альних або моральних благ, одною з основних причин яхого е пов'язаие з снкозим розвитком зростання рганя досягнень особистосп в задополенж в1дпов!дних потреб.

2. Особ,гчв1стю в!коаих зрушень системи оцжок с поспине зростання з BiitoM величини стввщношення "от'нка втрат / сфнка гридбань", лхе набувае максимального значения при nepexofli Bifl студенства до самоспйноУ трудовоУ дгяльносп i забезпечуеться запЬненням кардинальних зрушень в оцжхах '¡грат у пор'тнянн! ¡з зрушеннями в оцшяах придбань, ицо »¡дбуваються в1дразу при переход! oifl. одноУ вшсвоУ фупи до

¡hUiOl*.

3. 1снують взаемозв'язки мик характером сцнюк ОЗС S с гатевими i ¡идмв!дуально-психолог!чними особяизостями

особистосп (iT темпераменту, характеру, слрямованосл), як1 36epiraioTbcn при переход! в1д одноУ втовоУ групи до ¡ншоУ.

ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ. Результати дисертацшного досл1дження використовуються у вузтських програмах з психологи i педагопки кафедри 1ПП Державного ун'терситету "Льв1вська полЬехнша".

АПРОБАЦ1Я РОБОТИ. Основш положения i результати дисертац!йного досл1дження доповщалися на зааданы кафедри ¡нженерно-педагопчноУ годготовки Державного унтерситоту "Львтська пол1техн|'ка", на III МЬкнародному симпоз1ум1 "Квалиметрия человека и образования : методология и практика" (Москва, 1994), на МЬкнароднм конференци "Проблемы образования и здоровья молодежи" (Уфа,1995).

ПУБЛ1КАЦЛ. 3mi'ct i результати дослщження воображено у шости публ1кач!ях.

СТРУКТУРА ТА ОБ'СМ РОБОТИ. Дисертац1я складаеться ¡з вступу, трьох роздЫа, заключения, перал!ку використаноУ лгсератури та додатюв, включае 19 таблиць, 18 графшв. Основний текст дисертаци займае 171 стор!нку, nepenin лиератури мктить 168 найменуванъ, з них 23 ¡ноземних.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

У ВСТУП1 розкриаасться гктуалыйсть проблеми; оизначасться об'ект, предмет, мета, завдання та ппотеза досл1дження; характеризуется йога методична база та методололя; показано наукова новизна, теоретичне значения та практична щннктъ результата дослуркення; викладено оскоан! положения, що аиносяться на захист, а талож призодяться дан! про Апробацию роботи та Епроаадження результат в практику.

У ПЕРШОМУ РОЗД1Л1 "Проблема оцтки у психолопТ'

даеться анал!з теоретичных та емшричних доЫджснь проС еми оцшки у психолопУ та фтософй.

Розглянуго ф'|лософськ) розробкн проблеми офнюпамня, осюльки ф|'лософськ! погляди на цю проблему покладено в основу власне лсихолопчного розум1иня гроцесу счшин, його структура.

Показано, яке значения для аналЬу проблеми мае розумичня того, що явллг собою основа ошкки (еталон); дасться короткий огляд дослдакс-нь цього компоненту о структур! оц¡иного процесу: роботи А.В.Запоро>кця (сгалоки п сенсорному сприйкятт!), А.А.Бодальопа, Н.А.Рус!ноУ, В.Ф.Сэф!на (соцгальн! еталони), Н.А.Батур!на, Л Д. К из имею; л (зггальнопсихолспчне пизначення етапон!в).

Показано, яку роль {здграчэть офнж процеси у психолопчких теор!ЯХ мотизацм (Е.Толмена, К.ЛезЫа, ДжАткнхона, К.Мак-Клелгнда), в полз зору якмх трапляготь оц!'нкя стимула, що стосуються цжжсно-потребозих в'|дносин.. Оцжюзання розглядаеться як важлизий фактор пояснения мотивами людськоУ Д)яльност) та пооедитн.

Аналпуються психофЫолопчн! закони людсьхоУ насолоди Г.Г.Госена, а також сп!ВВ!Дношення понять потреби, зацоволемосл ¡едишда, суб'ективноУ цшнасп (В.С.Магун).

Велику увагу лридтено анал!зу Д0СЛ1Джекь оц(нних процесгв, прооедених о рамках психологично? теорп прийняттл р|'шень. Ц| дослдокення виявили законокфносп, як», зокрема, показали нелМйний характер офнки, ¡ррацюнальжсть лгадського мислення, залежн|'сть оцжок в!д загальних ила'стивостей подаки (пгм'ип, переробки шформацн та ¡н.).

Офнкм дссшджувались насампоред з точки зору Тхнього вплжу на процес пргзшяття р1шень, при цьому за осиозу приймалося положения про те, яким поеклно бути оптимально р!шзння, а людина з и особлизосткми розглядалася як та, часпна аиал1тично1 процедури, я.ха ие в1дпов!дас постулатам рациональности

Прид|;.сно увггу теорп корисност» як методолопчн!й основ! поведмко&их мгтодш досшджеиня оцЫних фушздй, яка активно розроблялася, ЛОЧИ'ШО-Ш з друго'| половини XIX ст. К.Менгером, У-Джесонсом, Л.Вальрасом, у XX ст.- РАленом, Д«.Х1ксом, Дж.Нсймансм « О.Моргекштерном.

На основ! анал&у проблещи офнюЕанмя эроблено виснсаок, що питания про ¡ндиа'1дульж ащмшност! в оцшювзнж серйозно розроблячэт&ся П ОСНОЗНСМ/ ДЛЯ СТИ.Чул!в ф!315ЧНоТ прмрэди (сучасна суб'сюизна психофизика). ■ При вивченш оцшок особисисно зиачуцих фачторш пресаиоють ада? гашения зггальиих понять, вияалекня зегальних згкономфноа ей в оц«нному процес! {загаяьна психол-зпя, фглософю, мопюйцшш тсорп, психолопчна теор!я прийияття р!шеыь). Що стосуеться процес1в формул анья системи оцток, законе,д|'рностой ¡'никого ф-.д'«кц:0нув£кнл на р!зиих стад1ях онтогенезу сссбистост!, то ст&уальмих доелдашь га цьаму питанко явно на достаодо.

У ДРУГОМУ РОЗД1Л! "Процес ецшзоаания ж пре^мат ¡1Сихслс.~1чмого дос/аджгнж" визначгеться поияття еталоимэ'1 смаемк ¡нкиз|д^ седнювання стнмулю, що стосуються фкжено-потргбот« Ыдиггсин, розг ляд есться кк псюачкда процес; г4Н»л1Ау«атшз оо'ехтгц*«! I суб'екп&ш фиоори, що ишизаготь на цейпроцзс.

Як в1домо, будь-яке оц!нювання - це псршнянмя об'си^а з оц1нною основою (еталоном). Еталон, або оцшна основа - це сукупн!сть уявлень ¡ндизда про предмети чи явища того класу, до якого наложить об'ект, що оцжюеться.

Даеться тлумачення системи еталонш ¡ндизвда, яка включяе даэ ¡ерархшж рганя.

Еталони ¡ндив!да утворюють ш'дносно спйху систему, а яшй воедино переплетено св!тоглзд, ¡деалм, переконання, ц!нжск! ор1ентаци, ¡нтелектуальж, . морапьж, естетичк! однносн особистост!, и ссфальний досв^д, установки, знания, результати власноУ практично! Д!яльност!, поставлен! Ц1л1, а тахож софальж норми I правила, як| панують в даному суспшьств! \ сприйнят! особистостю.

Перел1чег-н складов! станонлять стрижень еталоннсУ систе ю, "ГУ духсчну основу. Бтьш низький ршень системи, який виконуе ¡нструментальн! функцГУ у вдоюсинах з оточенням, виязляеться в конкретних нормативных образах, поияттях, що в!дносяться до пенного класу предмета, язищ, якостей. В ¡деал! образи, поняття розташовуються в шкали, як! показують удаления людини про налекне, типсве, ц!нне, добре, зле, велике, мале в даному клаа об'ектЬ. Под!бн1 нормативж шкали, або Ухж спрощеж йналоги безпосередньо беруть участь в процеа оц1нки, виконуючи роль оцжноУ основи.

Пркпускаеться, що еталонн! удаления ¡идии1да никркстатзовуються в цшсну систему в юнацьк! роки, коли »¡дбуваеться станозлення ! стаб|'л!зац|я характеру, св!тогляц набирае б»льш мекш замнчену форму, д}еться пристрастие осмислення людських ценностей, софальних норм.

3 оволодЫыям все у бтьшш м1р1 функцшми дорослоУ л'одини, в!дбувасться на практищ рсалЬацш щмшсних вшносин з дмсшстю, яка вдображаеться в певних змшах системи оцннок особислсно значущих об'ек^в. Ц| зм!ни в оцшках поаинн! в1дпов1дати набутому життевому досшду, досятенню певних усгнхш о жиги, зростаннкэ можлиаостей, що в1дбуваготься на шляху ДО ПОВНО! софальноУ Зр!Л0СП.

Робиться припущення щодо механЬму впливу на оц!нювання ОЗС ¡ндиздеуальмих особлиосстей темперамгнту i характеру особистоси, и спрпмованост!, статеаих в!дм!ностей.

11априклад, саче визначення характеру як системы Ыднссин особнстосп до оточуюч о*| дмсност! Бказуе на взасмозв'язок з оц'нювання.м. Стазлення <л;одини до той чи ¡ншоУ сторони д1Йсност'| - це з&сжди оцЫка, яка виражае, наприклад, симпаию антипаию, схваленнл - засудження. Це - зм1Стовна сторона оцшки, яка показуе налрямок и вектору (плюс або м1нус).

У матричному плим с оцжюзанн! викликають штерес, щонайменше, два моменти: величина еталона 1 величина ¡нтервала порганяння стимула з еталоном, або амплпуда 01дштоахування.

Специфша оцшки ОЗС полягас. в злитност! когнпизннх ! емоц1йних компонент. Тут моаа йдеться про неметричний пемхололчний простер образ'т, понять, уявлень особмстост!. про об'скти тих чи ¡нших людських потреб. В цьому простору валено емзначити еталони, »¡д яких вддштовхуеться ¡ндивщ в офнюаанш.

В дос/нджонш була гроблена спроба показати, що на поло>к£№чя еталона в шкал! оцжок впливае р'тень досягнеиь ло^кни у задоволенн'1 в'щповщноТ потреби.

Ршень досягиень - те, що людина вже мае з ряду об'ектш, ям спромсжш задовтьнити дану потребу. Для матер^ая&них потреб - це р1вен!» добробуту, для потреб» в досягненш социального статусу - цо службоие становище, РЬень дееэтнекь - це та точка, фшеуючи жу, зручно вим5рюаати в!ков! тг» ¡ндиащуапьн! особливост! в оцз:;цз.

У ТРЕТЬОМУ РОЗД1Л1 "Дослщжгкня вплкау зшезих та ¡нднзщуально-психолопчних особлизостей особистсств на оцЁнгсвгння ОЗС" описусться методика вимгрюггнкя оц.чюк • ОЗС, на основ! статистично? обробки данях I побудози ¡ндиз!дуапьнкх 1 групсвих профМа матер ¡аяькмх I морамьких стимулов проводиться аналЬ отриманих залежиостей.

Дсслдакення будувалоси по типу "ейксвих зр!з1з", або зктаалання результата для рЬних вгкопих грул.

Для вивченмя шкевих лги'н а оценках найбтьший ¡нтерес стамовнть текий пер!од в житт! лк>,дини,який би харахтеризувсвся актизним включениям - а соц!альну прсктичу, зисоким лотенфалом I динамтого особиспсного розгитку. Цей перюд починаеться а ранннЧ юмсл, яка ознаменозуе порохщ молодо! людини до софально активного "дорослого" життя. Зерхню границю визначити важно, але традицШно у свщомосп людей перин серйозИ П1дсумки самореал!згци прийнято зв'язувати з тридцятирмким «¡ком.

Це визначило виб1р респондент, в^ яких - у Д1апазон| ш'д 16 до 30-32 рок'ю.

У доелдакекн! взяли участь учж 10-х клаав мЛьвоза (63 чол.), студенти 1-5 кураз Львшського пол!техмчного ¡нституту (104 чол.), молод I спефалкти п»дприемств м.Львова(120 чол.). В студентсьхм виб!рш I вибфц'| молодих спещгиисш було

видмлено по три вжовмх пщфупи. Всього - ам вжових шдгруп. Виб>рки показують етапи становления доросло!' людини, типов*! для техжчноТ ¡нтел^енцн, зайнятоТ в сферт матер1ального виробництва.

Дослуркення проводилося методом анкетного опитування. Анкети М1стили заадання методики оцжювання ОЗС, особиспсн1 тест-опитувальники, а також питания про сошальне положения (посада, амейний стан, тощо) ! про материальна положения респондент (особистий матер(альний доход, амейний доход). Опитування проводилося ¡ндивгдуально » в групах.

Використовув&лися тест-опитувальники Г-Айзенка, К.Леонгарда - Х.111мииека, Дж.Голанда- А.Сукамяп, як1 висвнлюють три основнГ сфери особистосп (темперамент, характер, спрямоаашсть). Ц1 методики - вал'|дн'|, стандартизован!, ад оптовая» на ЕОМ, в1дповщають вимогам експрес-д!агностики: процедурно прост! « не займають багато часу на опитування. .

Методика полягала у шкалюванж ц1нносп стимул1в методом офнки величины. Анкети мгстили списки моральних I матер'|альних стимулш. Обидва види стимуле задано двома полюсами: позитивним, що иаближае ¡ндив|'дй до задоволення вшпрвщноТ потреби, негативним, що вщдаляе його в1д задоволення потреби.

В рол1 матерюльних стимулов виступали грошов1 стимули, як! в цишлЬованому сусптьств'1 с еквщалентом будь-яких .матер1альних цЫностей. Стимули були у вигляд! континуума певних фошових сум, кю спочатку пред'язлялися як придбання, пот1М - як втрати. Для оцшки значущост! стимул!в була використана шкала нечпкнх оцтнок "Багато-мало".

Моральна стимули подавалися як сукупжсть засобт стимулгаваиня (заохочень \ покарань), як\ можуть бути застсссзан! у трудовой сфер! з боку кертництва. Оцмка значущосл зд!Йснювалася по 10-бальжй шкал-!.

Методика передбачала побудоау ¡ндив^уальних 1 групоаих граф(К(в (профмив) оцгнник фуккщи за даннми опитування. Принцип побудови оц'шних профшв зтдображае поняття про функщю корисност!, яка встановлюе взаемозз'язок мок об'емсм блага ! ного корисностю (суб'ективною цжностю) для людини, Крутизна-похилкть проф!лл хсрактеризуе дослдакувзчсго вщпов1дно як зб1яьшувача I як зменшувача оц!нки.

При розробф методики велику ув агу прнФлено забезпечснню и надшносп та вал'щиостг. обгрунтуаання вмбору сш.чул1в, Ух адекватмосп цЫям досл!дження, в»дпргцювання диапазона та дискротносл грошсзого конти1 г/ума, обгрунтування оибору мльм'сних параметр!В оцЫних профтю для статистичноТ обробки даних, ангине частотного розпридтенкя результайз, ¿ппобування методики на р^ вкб]рках, перез1рка ретсстовоТ надноюсл I надмност! по кнутр!шн:й погодженосл.

Статистичиа значущкть з!ДМ1нностей м!ж виб'фковими ссредн!ми показниками оцмох у р!зних вшових фуп переегрялася за допомогою даохвибгрксвого Ькригерт Стьюдента.

Результат« дослуркення св1*дчать про те, що з вжо..; змеишуеться оц'шка значущосл для людини одного > того ж обсягу матер!альких блэп Ытегральш офнки грошового континуума у молодкх спец'1ал1слв кижчг, «¡ж в студентов, в.

студент/в нммгче иск у школяр'ш, причому гаке сш'свщсошсння спразедлизо для стимулго, що характеризуют як придбання, так i втрати.

Якщо ¡нтефальну оцжку стсршокласнишз приилти за точку в1дл1ку (100%), то результат« розподтяться, як показано " табл.1 та trn мал.1.

Таблиця 1

Офнкн матер1альи; ¡x стимулЬ no bíkobmx фупах i шдгрупзх.

BÎKooa фупа Стар- Студента Молол s

шокл. спефалшти

№ шдф. 1 1! Ш IV V V! VII

Оцжка 100 93,1 87,4 83,9 70,0 68,9 64,4

придбани (%)

сер. {%) 100 88,1 68,5 .

Офкка 100 95,9 87,1 88,6 83,1 76,1 72,9

втрат(%)

сер. (%) 100 89,8 79,0

Аналопчн! результат« булэ отримано для киральноУ стимуллцп:' з б ¡ком у моло/их cneq¡anicT¡b настае дсг.хс охолодження до таких згсо&з. Офнхи заохочень: V шдфупз -100%, Vi - 98 %, VIS - 92%, Оцшка покарань: V - 100%, VI -97%, VÜ - 77 %. Р|зниця в оц»?ках мак крайшми тдфупгми найбшьш яскрааа для покарань ( t=2,52 , m = 84).

Встанослена залсжьисть символ1зуе затальку картину формузания незалежноУ дорослоУ лгодшш: вковий розвиток особистостГ передбачае .•»^агачення софального досвщу, досягнення певних рсзультапв у д^яльносп i в жит в цгпому,

10090 -

старшокяасникч

\ молод! спец1ал1сти

VU A'i nidip.

/ // /// /V V Мал,1

Оц'ыки матер'ольних стимул® по bïkobhx n¡/?rpynax (у % oi/i piiiHn стгршокласник'ш).

í¡v-1 »

HI it-Ill fîllV JV-V V-V! V/'VH Mnfâs Мял.2

Зм)ш ОЦ1НОК мятер'/альних стимулш míjk nijorpyn&MM.

гндвищення соц!ального статусу, розширення об'ему потреб, збтьииення можливостей Ухнього задоволення. Велике значения при цьому мае переход в:ц павноУ економ|'чноУ залежносп ащ батькш (шшльний в1к), до В1ДИосноТ незалежносп (студентсыа роки), нарешл, до повноУ незалежност) (трудова дтльжсть пкля закжчення вузу).

Як показали результати дослщження, тдвищення з вмом матер1альних можливостей респондент е одною з причин зрушень у систем') оцмок.

Б|льш високий матерюльнкй ртень сприяе зменшенню оцжок корисност! як матер|'альних придбань, так ( втрат. В молодих спеф'алкпв кореляцн оцжок з ршнем особисгого доходу становлять для придбань (-0,19), для втрат (-0,37); з ршнем Ымейного доходу - (-0,21; -0,39) в|'дпов1дно.

Залежнкть оц!нок моральких стимулш вщ р'тня досягнень яскраао виявляеться для заохочень: »=2,15 ( т=81,01=0,05) вказус на статистичну значущкть р|зниц1 мЫ: результатами молодих кер1вник'ш I ¡нженерт без категори.

Проте залежносл оцжок ОЗС В1Д р|"вня досягнень в повнж м¡рг не в!дображають вшових зрушень в оцм-жах: особливостей переходу В1д одноУ ви<овоУ груш до ¡ншоУ ! змжгоаання оцжок усередиж фуп. Сл'!Д зазначити, що в;к респондент у студентськж виб!'рц! I виб!рц'| молодих спефалктш не обов'язково зумовлюе пдаищення р!вия досягнень, тобто кр1м ' цього тут впливають суто »¡коей фактори.

Таблица 1 I мал. 1,2 показують, що оцжки 1 придбань, I втрат безперервно зменшуються в!д одно? тдфупи до ¡ншоУ (за вихлюченням III I IV), але це зменшення вщбувасться нер1вном1рно. Оцжка придбань, у пор1внянн1 з оцжкою втрат,

домаганнях молодо'!- людини, який зат'нчуеться великим стрибком при переход! в1д вузу до Ыдприемства. Дал!, теля стрибка оцжки стабЫзуються: практично немае р!зниц! м!ж V I VI шдфупою, м1ж VI ! VII - невелика рЬниця.

ЗмЫи оцЫок матер1альних стимул!» мЫ< п!дфупгми.Оц1нка втрат, навпаки, сильжше зм!нюеться в другу половину, в процес'| трудовоУ д'|яльносп.

Припускаеться, що динам!чне вжове зменшекня оц!нок втраг пов'язано з настанням спразжньоУ дорослост! людини, и самослйносл, одним з псказнимв якоУ с апробздя ! уешдомлення своУх можливостей в ршенк! фошопих проблем, емглнзе ставлення до втрат.

Кардинальж зрушення в оценках придбань зипереджугать зрушення в оцЫках втрат. Якщо перш! в1дбупаютьсл шдрлзу при переход! в1д однсУ в1хсзоУ фупи до шшоУ { Е!д старшокласникш до студент, с!д студент до молодих слец!ал1стш), то друп - з деяким зашзкекням. Першокурсник приблизно так сямо боУться втрат, гтк ! старшокласник, починаючий молодий спеиишкт »тало вщрЬняеться в цьому п'лтикурсника, незважаючи на стрибок в матер!альних можливостях. Молода людина нз згдразу входить в нову соц1альну роль, в!дчуваеться сильна запе:хн1сть в|д попереднього етапу розвитку.

Було зроблено гналЬ взаемоза'пзюв м1ж самими ощнками ОЗС, який виявив характерну для вах людей тенденц!ю: для обох вид!о стимул!в нсгатизний полюс зазжди сци :юеться вище, нЬк позитивный. Люди можуть хот!ти, гбо нз хопти заохочень, але, вони, як правило, не прагнуть до покарання, ураження себе, як особистосл.

Що стосуеться матер1альних стимул1в,то сгнвв1дношення "ощнка втрат/ оцЫка придбань" у бтъшост! випадюв вищв одиницЬ В шлому величина цього в'щношення э в том збтьшуеться - табл.2.

Таблиця 2

Сшввшношення "оцЫка втрат / оц'жка придбань" по вшових трупах ! гндфупах.

Вжова фула Стар- Студенти Молод!

шокл. спец1алкти

№ шдф. 1 II III IV V VI VII

Оц. втрат/ 1,31 1,35 1,31 1,39 1,56 1,45 1,49

оц.придбань

середне 1,31 1,34 Г 1,51

В пер ¡од станоалення доросло'Г людини н потреби зростають швидше, Н1Ж можливость Максимальна р1зниця в оцинках характерна для молодих спефагислв V тдфупи ( перюд адаптацп в рол1), коли за потребами - це доросла людина, ршень матер1альних домагань яко!' мало вшрЬнясться вщ старших '» колег, а в р!шенн1 штсральник проблем - ще важно позбавитися стсрсотиш'в сту;.*енства: сильна боязнь невеликих втрат.

Виявлено вплив на оцшкм статевих в!дмжностей дослдосуваних. Старшокласники I студенти: для юнаю'в характерно недооцжювати, а для дшчат - переоцжювати значущ'|сть як матер1апьних придбань, так I матерюльних втрат. Молод? спец!ал|'сти: чоловжн, у пор|"внянн<' з жЫками, занижують оцжку значущост? матер1альних придбань I втрат. Вони також занижують оцжку значуицосл покарань I заохочень.

Це дае можливкть припустити, що диференфодя а пфнках зумоалена уама ртнями псизично'Г структури людини, в яких виявляються статев! в1дм1нн6сп: почин мочи з суто фЫолопчних I завершуючи в!дм««ностямн, зумовленими особливостями формування особистосп хлопц(о 1 дЕвчат, статево-рольовими приписсми сусп!льстеа. Чолов!ки в'|др"|зняються б'|льш високим ргансгл домагаиь до змкту прац|, 1 до зсраб!тноТ плати, I в досягненн1 певного социального статусу, вони прсгнуть до лщерства у соцгальних ролях. Прота, р1зницл в Офжах пиязляетьсл яскраво лише для позитивного полюсу ОЗС.

Виязлсно корелпцГ» ошнок познткшшх ОЗС ¡з симптомо-комплексом рис "екстра-жтроверст - кейротизм": екстраверти змекмують оцтку катер!альких стммул!о (-0,23) ! збтьшують сц!нку моралъних - (+0,21).

Ц1 особливосп в офнюванж можна пояснити, виходячи з самого принципу, який поклздено в основу типолопТ. Екстрааерт - социальна адгптована, реал!стмчна людина, яка добре розбиргеться у практична сторож життя, о тому числ1 в ц'жност! матер'|альних благ ! яким чином ¡х можна придблти. 3 ¡ншого боку, ор'|ентований на зовншжй свпг екстраверт менш вибагливий до оточення, б|льш ц!нуе акти безпосередньоУ особиспсно? взгемодп, в тому числ11 мсральм стимули.

Згглиблемсть в себе, послйна духовна робота ¡нтроверта породжуе луже вмсою вимоги до оточення, в1ДКосну незалежнгсть в1д иього. Бтьш висок! домагання ¡нтроверта (за Г.Айзенком) можна в|днести до тоТ сфери азаемодм, де виявляеться становления оточуючих до нього, як до оеобистости Зв!дси - эменшена ошнка моралъних стимулов.

Отримано кореляцн екстра* ерси з оцЫками корисноеп гроипв в ¡пшик вибфкох. Старшокласники: з оцЫкою придбань -(-0,38), з оцЫкою втрат - '-0,39); студенти: з ощнкою придбань -(-0,31).

Таким чином взаемозв'язки мЬк характером оцшок ! рюнем екстра-жтроверсн с досить спйкими I не зм5нюються на протяз! життя.

Для рЬних в|'козих труп було отримано взаемозв'язки мЬк оц!нка.ми матерюльн*/ стимулщ ! характеристиками особистосп за К. Леонгард ом I Дж.Г*оландом.

Результат« показують стЮмсть в час» д^яких зв'язкт. По вах трьох виб|рках аналопчну тенденфю в оцЫках виявляють демонстративш, ллертимн? (Леонгард), софальж, запоззятлив! (Голанд) особистосп - це зменшувач! оцшок; емошвн/, збудлио/ (Леонгард) - збтьшуваш". Правда, не завжди об'екти зменшення *| збтьшення сшвпадаготь: наприклад, якщо • серед старшокласнию'в 1 молодих спец1ал1стш ппертимжи зменшують корисжсть придбань ( -0,32; -0,32), то ппертимж студенти зменшу.оть ошнку втрат (-0,28). Але ппертимжи жде не виявили себе зб)'льшувачами, а.емотивж - зменшувачагли.

У ВИСНОВКАХ тдводягься основш тдсумки роботи, як» п!дтверджують висунуту ппотезу та положения, що винесено на захист; намиаються перспективи подалъших досл1джень.

Результат« досшдження дозволили зробити таю висновки.

1. 1снують пов'язанГ з вжовим розвитком загальж тенденци в динамщ'1 системи оцшок людини, як! виражаються в поступовому зменшенш ¡нтефальноУ офкки корисносл одного 1 того ж обсягу матергальних або моральних благ по становления дорослосп людини.

2. Одною з причин вкового зменшеиня оцмок ОЗС с Ыдвищення ршня досягнень особистост! у задозоленж В1дпов1дноУ потреби: бмьш високий р|пень досягнень спрняе зм|щенню оциюк & налрямку Ух зменшення, низький ршень досягнень - в налрямку зб|льшеннл.

3. Виявлено особливооп вжових зрушень в систем! оц'жок матер!альних стимулт: оценка придбань (ОП) зми-ноеться сильнаие, нюк оцЫка втрат (ОВ). Найбтыш змЫи ОП мае у першу половину перюду (в^д щктьноУ юшеп до виходу на роботу Ысля вузу); ОВ - у другу половину, в процеа трудозоУ дальность Кардинальж зеуви ОП попереджають зеуви ОВ: перил в1дбуваються ашразу при переходах Ыд старшокласникга до студент, в!д студент до спещалктш, друп - з деяким эогнзненням.

4. Виявлена загальна для вс|х людей тенденфя в оц;мщ ОЗС: оц!нка корисност! придбамия пезного об'сму матер¡лльних ебо моральних благ иижче оцшки шюдлиеосл атрати того ж об'ема благ.

5. Величина сгившдношення "ОВ/ОП" зростак на протяз1 розглянутого пср!оду I иабувае максимального значения шел» закЫчення вузу по виход! на роботу (у перюд адаптацп б рц молодого спефал'юта).

6. кнують взаемозв'язки М1ж характером ощ;нок матер1альних стимул|'в людини ! ¡Т статевимй та 1ндиз|'дуальн0~ психололчними особлипостями: рюмем екстраЧнтрозераУ (Айзенк), ппертимносп, демонстративное^, емотивност», збудливосл (Леонгард), сошальносп, запорэятливост1 {Голанд},-яю не зм!нюються В1д одноУ в1ково'| фупя до ¡ншоУ. Загальн! вжоЫ тенденци, встулаючи у взаемодпо з вказанмми якостями

людинн, зсувають проф1ль оц1нки (збшьшувача чи зменшувача), на ¡нший шльюсний piaeitb, впастивий данм в1ков1й rpyni.

Подапыиу перепек лву дослщжень вбачаемо у поглибленому визченн! процесу формувакня » ожовоУ динамжи систсми ц1нн1сних ctmiohib ¡ндиЫда, виязленш питомоТ i факторш, и;© еллизають на оц'нповакня ОЗС, розкритт! взаемозв'язкш оценок ОЗС з результатами дшльносп людини.

Зм5ст роботи вщображеио у таких публшгцшх автора:

1. Исследование в/жния индивцдуально-психологичесних особенностей личности на функциго полезности денег.- Деп.в УкрИНТЭИ 5.01.93г. N 5-Ук93.-11с., (у ошавторств«).

2. Социально-псмкояэгическиа аспекты функции полезности. Деп. б УгрИНТЭИ 5.01.93г. К4-Ук93.- Юс., <у сп|вааторств'|).

3. Функция полезности и проблема стимулирования труда. Деп. в УкрИНТЭИ 5.01.93г. М3-Ук93.-13с., (у сшвавторствО.

4. Квалиметрия профессиональной направленности методом компьютерной экслресс-диапюстигш.// Тезисы доклада иа III Международный симпозиум "Квалиметрия • человека и образовбнил: матедояогив и практика" - 1994г. - с.33-37,(у

СПШаВТОрСТв!).

5. Индивиду&лько-псшхологаческке различия с оценивании некоторых личкостнио-гначммых стимулов. // Тезисы доклада на III Международный симпозиум "Ксалимзтрия человека и образования: методология и практика".- 1994г.-с.45-49

6. Об исследовании мотивации учебной деятельности.// Тезисы доклада на Ме;едународную конференцию "Проблемы образования и здоровья молодежи". - Уфа, 1995г. - с. 39-40.

Shamlan К. "The Age and Personal Differences of the Estimation of the Personal Important Stimuli" (manuscript). Doctor of Philosophy on Psychology dissertation. Speciality 19.00.07 -Pedagogical and Developmental Psychology. Institute of Psychology of APS of Ukraine, Kyiv, 1995.

The influencing of the age differences and individual -psychological human differences on the scaling character of'the life values is described in this work. Age change rules of the system of the human's important stimuli's estimation at the human's mutuality period have been investigated. The constant character of the individual differences at the system of the person's evaluation values that. are influenced by sexual and individual-psychological peculiarities during the marked period is shown in this work.

Шамлян K.H. "Возрастные и индивидуальные осйбекносш с оценке личностно значимых стимулов" (Рукопись). Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - Педагогическая и возрастная психология. Институт психологии АПН Украина, Киев, 1995г. 8 работе исследуется влияние возрастных и индивидуально-психологических особенностей человека на характер шкелирозгкия жизненных ценностей. Установлены возрастные закономерности в изменении системы оценок личностно значимых стимулов в период взрослеют человека. Показано, что своеобразие системы оценок Нндмгида, которое обусловлено половыми и индивидуально-психологическими особенностями, сохраняется на протяжении указанного периода.

К/8очов1 слова; вков! та/ндив/дуа/гш особливост!, ощ'нка, особиспи'сно значущий стимул.; ч S '